"Технологія досить точна" - як викривають крадене РФ зерно

Після суперечки між Україною та Ізраїлем через ввезення до Хайфи зерна нібито з окупованих українських територій постало питання, як Київ може довести, що це збіжжя справді вирощене на окупованому Росією українському півдні? Про це DW поспілкувалася з заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарасом Висоцьким.

DW: Пане Висоцький, нещодавній інцидент із заходом до ізраїльського порту Хайфа судна з начебто викраденим з українських окупованих територій зерном показав - країни, які дозволяють таким суднам заходити у свої порти, вимагають від України документального підтвердження, що збіжжя справді українське. Чи можна визначити походження зерна за пробою?

Тарас Висоцький: Ми спільно, у партнерстві з Великою Британією як власником технології та Литвою, розробили цей проєкт і розпочали перші пілоти у 2024 році. Суть полягає в наступному: в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві - фактично це насіннєвий банк. 

Кожен зразок має унікальні маркери, пов'язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій. 

Велика Британія є власником методики та обладнання. Ми підписали відповідний меморандум з відповідним відомством Великої Британії. Вони надали технологію та обладнання. Лабораторія знаходиться в Литві - там є і портова інфраструктура, що дозволяє перевіряти рух зерна, у тому числі щодо його можливого походження з тимчасово окупованих територій.

Отже, на сьогодні ми маємо лабораторні спроможності та маркери, які дозволяють здійснювати таке співставлення. Що нам потрібно для аналізу - це зразок.

А якщо росіяни змішують крадене зерно з власним, чи не ускладнює це встановлення походження в такому разі?

Технологія досить точна, і якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця - ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає - це занадто трудомістко. Практика показує: якщо домішок більше 10%, технологія це виявляє. Обійти змішуванням, зберігаючи економічну вигоду, дуже складно. Але зразок взяти все одно треба.

Чи використовуються для встановлення походження зерна також супутникові дані, наприклад, щодо завантаженні суден зерном?

Є і супутникові дані, і лабораторні аналізи - і вони доповнюють одне одного. Наприклад, якщо завантаження зерна відбувається в порту Криму, Бердянська чи Маріуполя, це вже з великою ймовірністю вказує на походження саме з цих територій. Відповідно, офіційне взяття зразка дозволяє потім провести верифікацію.

Як часто Україна вдається до таких лабораторних аналізів? Хто ініціює запити?

Запитів небагато, тому що кожен з них - це резонансна справа. Про всі ці кейси потім стає відомо публічно. Серед учасників цієї співпраці - і Офіс Генерального прокурора. Тобто залежно від ситуації ініціатором може бути різна сторона: і держава, і, наприклад, незалежний арбітражний сертифікаційний орган на запит посольства в тій чи іншій країні.

Якщо говорити про кількість за весь цей період, то це кілька десятків, не сотні. Останній рік - значно менше. Схоже на те, що вони продовжують красти зерно, але поводяться обережніше. В перші роки повномасштабного вторгнення вивезення було більш відкритим, однак тоді ми ще не мали цих лабораторних спроможностей для фактичного підтвердження.

Одне із суден з ймовірно краденим українським зерном було розвантажене в Хайфі, інше судно Ізраїль врешті-решт приймати відмовився. Чи надала ізраїльська сторона Україні зразки для встановлення походження зерна?

Є підтвердження готовності до співпраці з ізраїльської сторони. Процес ще не завершений. Я не можу публічно коментувати деталі до його завершення. Продовжуємо двосторонні внутрішні обміни щодо цього кейсу. Коли завершиться, проінформуємо.

Чи є дані, скільки зерна загалом було вивезено з окупованих територій?

У нас є супутникові дані. Ми можемо з великою ймовірністю оцінювати потенційний врожай на цих землях - похибка 10-15%, але для макроцифри це несуттєво. Найпопулярніші культури на тимчасово окупованих територіях - пшениця і соняшник. За нашими оцінками, там збирається близько 8-10 мільйонів тонн на рік. Це наближена до реальності оцінка, бо зрошення там немає, ніхто серйозно не інвестує.

Тут важливо зазначити, що ми спираємося не лише на внутрішні українські оцінки. Є незалежні супутникові оцінки NASA Harvest, які з початку війни фактично стали для нас об'єктивним вікном у реальність окупованих територій.

За сукупними оцінками, які ми використовували в співпраці з NASA Harvest та FAO-EBRD, на тимчасово окупованих землях за перші три роки війни було зібрано близько 30 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Тобто сумарно з урахуванням поточного сезону може бути вкрадено до 50 мільйонів тонн сільськогосподарських культур.

Для нас це не просто аграрна статистика. Це частина доказової бази масштабного й системного привласнення українських ресурсів.

Куди дівається це зерно?

Частина - це соняшник, який переробляється в олію, яку вже неможливо відслідкувати за маркером. Якщо говорити про зерно пшениці: Росія виробляє понад 100 мільйонів тонн зернових на рік. Ці 8-10 мільйонів з окупованих територій - не надто великий об'єм у їхніх масштабах. Може споживатися всередині, у тваринництві, може вивозитися до сусідніх областей Росії. Важко сказати точно, який обсяг іде на внутрішнє споживання, а який на експорт.

Як бути з українськими фермерами, які перебувають під окупацією і змушені вирощувати зерно просто, щоб вижити? Якщо Україна санкційно блокує це зерно, то чи не страждають вони від цього?

Нам невідомі прецеденти псування чи знищення вирощеного там врожаю. Це було б видно на супутникових знімках - незібрані поля. Такого немає. Зерно використовується різними методами. Міжнародна торгівля краденим збіжжям має каратися. Як відомство, ми не тримаємо зв'язку з тимчасово окупованими територіями - це не наша функція. За супутниковими даними, на тимчасово окупованих територіях знаходиться близько 6 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. З них близько 80% - тобто 4,5-5 мільйонів га  щороку обробляються. Ким саме, у нас даних немає.