Прогалина ФРН у зброї середньої дальності. Допоможе Україна?

У питанні зброї середньої дальності все здавалося з'ясованим: поки Німеччина сама не обзаведеться нею, допомогти хотіли США. Американські крилаті ракети типу Tomahawk мали бути розміщені у Німеччині. З дальністю дії до 2500 кілометрів крилаті ракети могли б у разі серйозної ескалації досягти російської території. Головний намір полягав у стримуванні Москви від нападу на Німеччину. Для порівняння: ракети Taurus на озброєнні Бундесверу мають дальність дії максимум 500 кілометрів. Розміщення американської зброї узгодили у 2024 році тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) і тодішній президент США Джо Байден.

Процес розміщення ракет мав розпочатися цього року. Таким часом Німеччина хотіла виграти час, поки буде розроблено схожу європейську зброю. Але ці плани тепер, вочевидь, не здійсняться. Президент США Дональд Трамп, який після критики з боку канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedriech Merz) війни в Ірані не дуже налаштований на діалог, скасував план свого попередника - на додаток до оголошеного виведення щонайменше 5000 американських військових із Німеччини. 

Для міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) це рішення Білого дому означає, що німецька політика стримування має прогалину. США хотіли розмістити в Німеччині не лише крилаті ракети Tomahawk, а й зенітні ракети типу SM-6 та гіперзвукову зброю, яка може долати великі відстані. Цей арсенал зброї міг би уможливити ті далекобійні високоточні удари, які Німеччина зі своїми власними системами досі не може забезпечити. Розміщення планувалося як противага російському арсеналу зброї.

Росія розмістила ракети "Іскандер", які можуть бути озброєні ядерною зброєю, в ексклаві Калінінград, що лежить на Балтійському морі між Польщею та Литвою. Звідти вони могли б досягти Берліна та регіонів Європи. До цього додаються російські ракети середньої дальності типу "Орешнік" у Білорусі, які так само можуть бути оснащені атомними боєголовками. 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус шукає тепер шляхи, щоб швидко закрити прогалину. Акцент тут робиться саме на тому, щоби зробити це "швидко".

Згідно з новою військовою стратегією, Бундесвер має бути швидко приведений у стан спроможності здійснювати з великої відстані високоточні удари глибоко в тилу противника. "У випадку потенційних цілей може йтися про командні пункти, аеродроми, логістичні вузли або збройні заводи", - зазначається на вебсайті міністерства оборони Німеччини.

Зброя середньої дальності є дефіцитною у Європі

Рішення Білого дому ще раз показує: у деяких центральних питаннях оборони Європа надалі залежна від США. Щоправда, Німеччина спільно з європейськими партнерами працює над розробкою власної зброї середньої дальності в межах ініціативи "European Long-Range Strike Approach", коротко ELSA. Проте, очікується, що ця зброя буде доступна лише в середині 2030-х років. Це запізно, кажуть у безпекових колах.

Військовий експерт і політичний консультант Ніко Ланґе (Nico Lange) пише у соцмережі X: "Закрити наоешті прогалину стримування і уникнути шантажу російськими ракетами - це зараз вдасться лише зі швидкісним отриманням власних, вироблених у Німеччині та незалежних від США наземних крилатих ракет".

Війна в Ірані виснажує запаси армії США

Жодного рішення про виробництво у Німеччині ще немає. При цьому оборонний концерн Rheinmetall міг би зіграти тут роль. У міністерстві оборони зважують закупівлю дорогих Tomahawk у США. Однак американська армія наразі сама відчуває підвищену потребу: у ході війни в Ірані  було витрачено тисячі ракет, серед них також крилаті ракети Tomahawk.

Малоймовірним вважають те, що потужностей вистачить для продажів за кордон. Але Пісторіус хоче спробувати всі варіанти: під час поїздки до Вашингтону наприкінці травня він збирається порушити питання про інтерес Німеччини закупити ці озброєння. "Ще півтора року тому ми подали американцям офіційний запит, щоби мати змогу імпортувати Tomahawk, тобто мати змогу їх купити. Відповідь ще не надійшла", - сказав він в ефірі телеканалу ZDF. "Але щоб бути чесним, з огляду на актуальну ситуацію у світі, я не маю щодо цього аж зависоких надій", - додав він.

Німеччина має крім того заявлений інтерес до купівлі ракетної пускової установки "Typhon" від американського оборонного гіганта Lockheed Martin. З Пентагону досі не було жодної відповіді і щодо цих планів.

Іншим варіантом принаймні часткового закриття прогалини могли б бути дрони великої дальності. Вони хоч і менш ударні, ніж, наприклад, крилаті ракети Tomahawk, натомість значно дешевші у виробництві. Німеччина планує виробляти таку зброю разом з Україною. У фокусі стоїть спільна розробка "найсучасніших безпілотних систем у всіх дальностях дій, також у сфері глибоких ударів", підкреслив Пісторіус минулого тижня під час свого візиту до Києва. Він говорив про дрони з дальністю дії до 1500 кілометрів.

Україну, яка з лютого 2022 року обороняється від нападу Росії, вважають світовим лідером дронової війни. Співпраця щодо далекобійних систем зброї є цікавим поворотом: після того як Німеччина відхилила постачання Україні в межах військової допомоги крилатих ракет Taurus, обидві країни хочуть тепер взаємодіяти при виробництві зброї, яка може вражати ще віддаленіші цілі.