| dbo:abstract
|
- La « nouvelle rhétorique » a été initiée par Chaïm Perelman dans son ouvrage écrit en 1958 avec Lucie Olbrechts-Tyteca, Traité de l'argumentation, la nouvelle rhétorique. À la suite d'Aristote ou d'Isocrate, l'ouvrage s'inscrit dans la grande tradition rhétorique de la théorie du discours persuasif. Le but est à l'origine d'essayer de savoir comment fonder les jugements de valeur. L'argumentation et son rôle prépondérant dans la rhétorique sont les éléments fondateurs de cette "nouvelle rhétorique".La théorie de Perelman permet une lecture rhétorique des textes basée non pas sur le soupçon (préconisé par Roland Barthes) mais sur le dialogue. Un des prolongateurs de la pensée perelmanienne à l'Université libre de Bruxelles est Michel Meyer, qui définit l'argumentation comme une négociation des distances entre les partenaires de la communication. La rhétorique perelmanienne est une des deux néorhétoriques nées dans la seconde moitié du XXe siècle, l'autre étant la rhétorique des figures (illustrée par Roman Jakobson, Gérard Genette et le Groupe µ). (fr)
- La nueva retórica es un campo interdisciplinario que aborda la ampliación del canon retórico clásico. (es)
- New rhetorics is an interdisciplinary field approaching for the broadening of classical rhetorical canon. (en)
- Retorika baru adalah bidang interdisipliner yang mempelajari perluasan kanon retorika klasik. (in)
- Неорито́рика (но́вая рито́рика) — современная философская и филологическая теория. Название закрепилось в научном обороте благодаря одноименной работе Хаима Перельмана, хотя об обновлении риторики писал Кеннет Берк еще в Риторике мотивов (1950). Неориторика сформировалась главным образом под влиянием методологии структурализма в антропологии (К. Леви-Стросс), языкознании (Ф. де Соссюр, Р. Якобсон), семиотике (Л. Ельмслев), в полемике с традициями и эстетикой экзистенциализма. Важнейшей предпосылкой неориторики стала риторическая теория диалога М. М. Бахтина, в наиболее содержательной форме объяснившего понятие риторики литературного произведения. Наиболее общие теоретические принципы неориторики («новой критики способности суждения») сформулированы Р. Бартом. Её внимание сосредоточено на проблемах структурно-риторического строения произведений (Р. Барт), риторики повествования и сюжетосложения ( А. Ж.Греймас, Ж. Женетт, ), риторических особенностях поэтической речи (Ц. Тодоров). Делались попытки применить понятия, выработанные в генеративной лингвистике Н. Хомского, к анализу литературных текстов (Ю. Кристева). Деконструктивизм Ж.Деррида вплотную подошёл к идее онтологической природы риторики — идее гипертекстуальной риторизации. В работах С. С. Аверинцева, посвященных речевым практикам византийской культуры, было сформировано понятие «риторики культуры». Шведский философ Матс Розенгрен создает концепцию доксологии как неклассической неориторической теории познания. (ru)
- Неорито́рика — сучасна філософська та філологічна теорія.Сформувалася головним чином під впливом методології структуралізму в антропології (К. Леві-Стросс), мовознавстві (Ф. де Сосюр, Р. Якобсон), семіотики (Луї Єльмслев), в полеміці з традиціями культурно-історичної школи і естетикою екзистенціалізму. Найважливішою передумовою неориторики стала риторична теорія діалогу М. М. Бахтіна, який в найбільш змістовній формі пояснив поняття риторики літературного твору. Найбільш загальні теоретичні принципи неориторики («нової критики здатності судження») сформульовані Р. Бартом. Її увага зосереджена на проблемах структурно-риторичної будови творів (Р. Барт), риторики оповідання і сюжетотворення (А. Ж. Греймас, Ж. Женетт, ), риторичних особливостях поетичної мови (Ц. Тодоров). Робилися спроби застосувати поняття, вироблені в генеративній лінгвістиці Ноамом Чомскі, до аналізу літературних текстів (Ю. Кристєва). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La nueva retórica es un campo interdisciplinario que aborda la ampliación del canon retórico clásico. (es)
- New rhetorics is an interdisciplinary field approaching for the broadening of classical rhetorical canon. (en)
- Retorika baru adalah bidang interdisipliner yang mempelajari perluasan kanon retorika klasik. (in)
- La « nouvelle rhétorique » a été initiée par Chaïm Perelman dans son ouvrage écrit en 1958 avec Lucie Olbrechts-Tyteca, Traité de l'argumentation, la nouvelle rhétorique. À la suite d'Aristote ou d'Isocrate, l'ouvrage s'inscrit dans la grande tradition rhétorique de la théorie du discours persuasif. Un des prolongateurs de la pensée perelmanienne à l'Université libre de Bruxelles est Michel Meyer, qui définit l'argumentation comme une négociation des distances entre les partenaires de la communication. (fr)
- Неорито́рика (но́вая рито́рика) — современная философская и филологическая теория. Название закрепилось в научном обороте благодаря одноименной работе Хаима Перельмана, хотя об обновлении риторики писал Кеннет Берк еще в Риторике мотивов (1950). (ru)
- Неорито́рика — сучасна філософська та філологічна теорія.Сформувалася головним чином під впливом методології структуралізму в антропології (К. Леві-Стросс), мовознавстві (Ф. де Сосюр, Р. Якобсон), семіотики (Луї Єльмслев), в полеміці з традиціями культурно-історичної школи і естетикою екзистенціалізму. Найважливішою передумовою неориторики стала риторична теорія діалогу М. М. Бахтіна, який в найбільш змістовній формі пояснив поняття риторики літературного твору. (uk)
|
