| dbo:abstract
|
- Graf Friedrich „Fritz“ Alexander von Rüdiger (russisch Фёдор Васильевич Ридигер, Fjodor Wassiljewitsch Ridiger; * Dezember 1783 in Mitau; † 30. Maijul. / 11. Juni 1856greg. in Karlsbad) war ein russischer General. (de)
- Friedrich "Fritz" Alexander von Rüdiger (Russian: Фёдор Васильевич Ридигер; 1783 in Mittau – 11 June 1856 in Saint Petersburg) was a Baltic German military officer in service of the Russian Empire and a general of the Imperial Russian Army. (en)
- Friedrich Alexander von Rüdiger, en russe Fiodor Vassilievitch Ridiger (Фёдор Васильевич Ридигер), né en décembre 1783 et mort le 11 juin 1856 à Saint-Pétersbourg, est un général de cavalerie russe. (fr)
- Theodor von Rüdiger (Duits) of Fjodor Vasiljevitsj Ridiger (Russisch: Фёдор Васильевич Ридигер) (Jelgava, december 1783 - Sint-Petersburg, 11 juni 1856) was een Russisch generaal die streed in de napoleontische oorlogen en in de strijd tegen de Poolse Novemberopstand van 1831. Hij stamde uit een Baltisch-Duits adellijk geslacht en was een verwant van de voormalige patriarch van Moskou, Alexius II. Aan Rüdiger werd in 1847 de Russische graventitel verleend. Op 15 oktober 1849 werd hij door koning Willem II benoemd tot commandeur in de Militaire Willems-Orde. De koning die door familiebanden met Rusland was verbonden heeft een aantal Russische generaals in de hoogste Nederlandse ridderorde opgenomen. Soms ging het om militaire verdiensten al waren deze niet in het belang van de Nederlanden, soms ging het de chefs van de beruchte tsaristische geheime politie. (nl)
- Fiodor Wasilewicz Rydygier, Friedrich Alexander von Rüdiger, (ros. Фёдор Васильевич Ридигер; ur. grudzień 1783 w Mitawie, zm. 11 czerwca?/ 23 czerwca 1856 w Karlowych Warach) – rosyjski generał-adiutant, generał kawalerii i hrabia. Rydygier pochodził z Inflant, był wyznania luterańskiego. Służbę wojskową rozpoczął w Mitawie, od 1800 w pułku huzarów został adiutantem generał-majora Pahlena. Brał udział w wojnach napoleońskich (wojna czwartej koalicji, Wojna rosyjsko-szwedzka (1808–1809), kampania w 1812, wojna szóstej koalicji), w VIII wojnie rosyjsko-tureckiej, tłumieniu powstania listopadowego i powstania węgierskiego 1848–1849, w 1855 zakończył służbę. (pl)
- Fjodor Vasiljevitj Rüdiger (ryska: Фёдор Васильевич Ридигер), född 1783 i Mitau, Semgallen, Kurland, död 11 juni 1856 i Sankt Petersburg, var en rysk greve och militär. Rüdiger avancerade under Napoleonkrigen till generalmajor, blev 1826 generallöjtnant och vann flera segrar mot turkarna under kriget 1828–29. I polska fälttåget 1831 slog han Józef Dwernicki vid och kastade honom in i Galizien (april), segrade vid , gick över Wisła i segertåg, upprev därefter i en serie av träffningar Rosyckis och Kaminskis kårer och ryckte i september in i Kraków. Generalsgrad och grevetitel (1847) blev hans lön. Under fälttåget i Ungern 1849 deltog Rüdiger i slaget vid Vác och Debreczen; det var han, som framtvingade Artúr Görgeys kapitulation i Világos den 13 augusti. De följande åren levde Rüdiger – sedan 1850 medlem av ryska riksrådet – mest på stora gods i Polen, en skänk av tsaren. År 1854 var han en tid tillförordnad ståthållare i Polen, där han åtnjöt stor popularitet. År 1855 blev han högste chef för gardena och östersjöhären. (sv)
- Граф (1847) Фёдор Васильевич Ридигер (нем. Friedrich Alexander Graf von Rüdiger; декабрь 1783 — 11 (23) июня 1856) — генерал-адъютант, генерал от кавалерии русской императорской армии. В 1849 году принял капитуляцию венгерских повстанцев, чем завершил войну в Венгрии. В 1853—1855 годах на временной основе занимал должность наместника Царства Польского. (ru)
- Федір Васильович Рідигер (нар. грудень 1783 — пом. 11 червня 1856) — російський військовий діяч, граф, генерал-ад'ютант. Бойову кар'єру розпочав у війну з Наполеоном 1806—1807 років; брав участь у у 1808—1809 роках, був поранений в бою біля кирки Корстула. Під час російсько-французької війни 1812 року, перебуваючи в армії Вітгенштейна, командував Гродненським гусарським полком; з відзнакою брав участь у боях при Друї, Клястицях, Полоцьку і Чашниках. У 1813 році, перебуваючи в корпусі Клейста, бився при Люцені і Бауцені. У 1814 році був при взятті Парижа. У 1828 році під час війни з Туреччиною перейшов через Дунай (біля Сатунова) на чолі російського авангарда і примусив Кюстенджі до капітуляції. У бою під Базарджиком розбив восьмитисячний турецький кінний загін. Восени 1828 року отримав посаду командувача 7-м піхотним корпусом і брав участь у всіх вважливих битвах кампанії 1829 року, по закінченні якої був призначений начальником військ у Молдавії. Під час Польської війни 1831 року успішно діяв проти Дверницького на Волині (бій під Боремлем), проти Ромаріно і Ружицького в Люблінському воєводстві і на лівому березі Вісли. Коли в 1846 році в Кракові сталися заворушення, був поставлений на чолі російської загону, що зайняв це місто разом з прусськими та австрійськими військами. У 1847 році отримав титул графа. Під час придушення Угорського повстання 1849 року, командуючи російським авангардом, невідступно переслідував угорського головнокомандувача Гергея і змусив його до капітуляції під Вілагошем. У 1850 році призначений членом Державної ради, в 1855 році — головнокомандувачем гвардійським і гренадерського корпусами, пізніше — головою комісії для поліпшень по військовій частині. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Graf Friedrich „Fritz“ Alexander von Rüdiger (russisch Фёдор Васильевич Ридигер, Fjodor Wassiljewitsch Ridiger; * Dezember 1783 in Mitau; † 30. Maijul. / 11. Juni 1856greg. in Karlsbad) war ein russischer General. (de)
- Friedrich "Fritz" Alexander von Rüdiger (Russian: Фёдор Васильевич Ридигер; 1783 in Mittau – 11 June 1856 in Saint Petersburg) was a Baltic German military officer in service of the Russian Empire and a general of the Imperial Russian Army. (en)
- Friedrich Alexander von Rüdiger, en russe Fiodor Vassilievitch Ridiger (Фёдор Васильевич Ридигер), né en décembre 1783 et mort le 11 juin 1856 à Saint-Pétersbourg, est un général de cavalerie russe. (fr)
- Граф (1847) Фёдор Васильевич Ридигер (нем. Friedrich Alexander Graf von Rüdiger; декабрь 1783 — 11 (23) июня 1856) — генерал-адъютант, генерал от кавалерии русской императорской армии. В 1849 году принял капитуляцию венгерских повстанцев, чем завершил войну в Венгрии. В 1853—1855 годах на временной основе занимал должность наместника Царства Польского. (ru)
- Theodor von Rüdiger (Duits) of Fjodor Vasiljevitsj Ridiger (Russisch: Фёдор Васильевич Ридигер) (Jelgava, december 1783 - Sint-Petersburg, 11 juni 1856) was een Russisch generaal die streed in de napoleontische oorlogen en in de strijd tegen de Poolse Novemberopstand van 1831. Hij stamde uit een Baltisch-Duits adellijk geslacht en was een verwant van de voormalige patriarch van Moskou, Alexius II. (nl)
- Fiodor Wasilewicz Rydygier, Friedrich Alexander von Rüdiger, (ros. Фёдор Васильевич Ридигер; ur. grudzień 1783 w Mitawie, zm. 11 czerwca?/ 23 czerwca 1856 w Karlowych Warach) – rosyjski generał-adiutant, generał kawalerii i hrabia. Rydygier pochodził z Inflant, był wyznania luterańskiego. Służbę wojskową rozpoczął w Mitawie, od 1800 w pułku huzarów został adiutantem generał-majora Pahlena. (pl)
- Fjodor Vasiljevitj Rüdiger (ryska: Фёдор Васильевич Ридигер), född 1783 i Mitau, Semgallen, Kurland, död 11 juni 1856 i Sankt Petersburg, var en rysk greve och militär. Rüdiger avancerade under Napoleonkrigen till generalmajor, blev 1826 generallöjtnant och vann flera segrar mot turkarna under kriget 1828–29. I polska fälttåget 1831 slog han Józef Dwernicki vid och kastade honom in i Galizien (april), segrade vid , gick över Wisła i segertåg, upprev därefter i en serie av träffningar Rosyckis och Kaminskis kårer och ryckte i september in i Kraków. Generalsgrad och grevetitel (1847) blev hans lön. (sv)
- Федір Васильович Рідигер (нар. грудень 1783 — пом. 11 червня 1856) — російський військовий діяч, граф, генерал-ад'ютант. Бойову кар'єру розпочав у війну з Наполеоном 1806—1807 років; брав участь у у 1808—1809 роках, був поранений в бою біля кирки Корстула. Під час російсько-французької війни 1812 року, перебуваючи в армії Вітгенштейна, командував Гродненським гусарським полком; з відзнакою брав участь у боях при Друї, Клястицях, Полоцьку і Чашниках. У 1813 році, перебуваючи в корпусі Клейста, бився при Люцені і Бауцені. У 1814 році був при взятті Парижа. У 1847 році отримав титул графа. (uk)
|
