Підсумки першого дня IV Міжнародної конференції «Відкрита наука та інновації в Україні 2025»

Перший день конференції став насиченим, динамічним і надзвичайно показовим у контексті сучасних тенденцій розвитку дослідницької екосистеми України. Він об’єднав фахівців із наукових установ, університетів, бібліотек, а також представників державного сектору та міжнародних організацій, які спільно окреслили бачення трансформації української науки відповідно до європейських стандартів відкритості, прозорості та стійкості.

Перший тематичний блок був присвячений питанню стратегічного розвитку дослідницької інфраструктури України, зокрема її узгодженню з європейськими рамками, визначеними Європейським стратегічним форумом з дослідницьких інфраструктур (ESFRI). Спікери представили досвід країн ЄС у плануванні та впровадженні дорожніх карт, підкресливши необхідність довгострокового бачення, прозорих механізмів фінансування та національної координації.

Окрему увагу приділили презентації проєкту RIFF (Research Infrastructures for the Future of Ukraine), який спрямований на розроблення дорожньої карти сталого відновлення українських дослідницьких потужностей. Було наголошено, що відбудова інфраструктури має поєднувати фізичну реконструкцію з інституційним оновленням — модернізацією управління даними, використанням міжнародних стандартів і впровадженням відкритих підходів до наукової інформації.

Важливим аналітичним акцентом стала дискусія щодо національної електронної науково-інформаційної системи URIS, яку презентувала команда ДНТБ України. Система є центральним елементом української екосистеми відкритої науки, що забезпечує інтеграцію дослідницьких даних, метаданих, публікацій, проектів та ідентифікаторів.

Також обговорювалися виклики, пов’язані з видимістю українських цифрових репозиторіїв у світовому науковому просторі. Зокрема, йшлося про низький рівень індексації, нестачу якісних метаданих і потребу у стандартизації політик відкритого доступу. Було підкреслено, що посилення технічної інтероперабельності та розвиток спільнотних практик можуть значно підвищити міжнародну присутність українських наукових даних.

Загалом, панель підсумувала, що Україна має сильний науковий потенціал, але потребує чіткої координації з боку держави, синергії між міністерствами, академією наук, університетами та бібліотеками, а також участі у загальноєвропейських платформах для повноцінної інтеграції у Європейський дослідницький простір.

Друга панель зосередилася на реформі системи оцінювання наукової діяльності, що є одним із ключових елементів модернізації української науки. Було розглянуто, як нинішня державна атестація закладів вищої освіти та наукових установ може бути оновлена відповідно до принципів CoARA (Coalition for Advancing Research Assessment), яка просуває ідею багатовимірного оцінювання, орієнтованого на якість, відкритість і суспільний вплив.

Учасники обговорювали потребу переходу від кількісних показників (наприклад, індексів цитування чи імпакт-факторів) до комплексного аналізу результатів, який враховує внесок у відкриту науку, міждисциплінарність, співпрацю та інноваційний потенціал.

В аналітичному контексті панелі було підкреслено, що реформа наукових журналів має відіграти ключову роль у цьому процесі, оскільки саме журнали формують канали комунікації результатів досліджень. Українські видання потребують гармонізації з європейськими стандартами відкритості, зокрема переходу до політик відкритого доступу, підвищення якості рецензування та впровадження DOI і ORCID як обов’язкових ідентифікаторів.

Також було розглянуто європейський досвід визнання практик відкритої науки. На прикладі Нідерландів показано, що системи заохочення, які визнають відкритість, спільнотність та репрезентативність даних, стимулюють сталий розвиток науки та підвищують довіру суспільства до наукових інституцій.

Третя панель мала більш практичний і концептуальний характер, оскільки стосувалася питань управління даними, відтворюваності результатів і ролі академічних бібліотек у побудові екосистеми відкритих досліджень.

Учасники обговорювали, як метадані впливають на прозорість і достовірність дослідницьких процесів. Було показано, що правильне структурування, опис і довготривале зберігання даних не лише забезпечують повторне використання, але й підвищують довіру до наукових висновків.

Було представлено приклади університетських моделей відкритої науки, де бібліотеки відіграють ключову роль у наданні сервісів з управління дослідницькими даними, навчанні дослідників принципам FAIR та забезпеченні інституційної політики відкритості.

Особливу увагу привернула дискусія щодо відтворюваності та наукової доброчесності, в якій підкреслювалося, що відкритість даних є не просто технічним аспектом, а етичним зобов’язанням наукової спільноти. У цьому контексті важливо, щоб українські установи розробляли власні політики з управління даними та інтегрували їх у міжнародні ініціативи, такі як EOSC.

Аналітично панель продемонструвала, що відтворюваність наукових досліджень є новим критерієм довіри до науки. Без відкритих даних, прозорих процесів і валідації результатів подальша інтеграція України до європейського наукового простору буде неповною.

Підсумовуючи, перший день конференції підтвердив, що Україна має всі передумови для побудови сучасної відкритої наукової екосистеми — від інституційної готовності до міжнародного партнерства. Водночас було підкреслено потребу у стратегії, що об’єднає цифрову трансформацію, відкритість, якість і міжнародну довіру.

Запис усіх виступів доступний онлайн за посиланням

Сьогодні триває другий день конференції, тож усі охочі ще можуть приєднатися.