Abstract image of a woman sitting on books and studying on a laptop

1

8
8new

1

Education
1 of 133
Download to read offline
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
Історія України Історія України 8
Підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти Київ 2021 Історія України Історія України
Авторський колектив Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту ви- вчення Голокосту «Ткума», Заслужений працівник освіти України (м. Дніпро) Борис Черкас, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник від- ділу історії України Середніх віків та Раннього Нового часу Інституту історії України Національної академії наук України (м. Київ) Олена Бурлака, учитель історії, заступник директора з НВР Городищенського ліцею Городищенської районної ради Черкаської області, переможець Всеукраїн- ського конкурсу «Учитель року — 2016» в номінації «Історія», Заслужений учитель України (Черкаська ообласть) Наталія Власова, учитель-методист, призер Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель Року — 2016» у номінації «Історія», методист Методичного центру при департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради (м. Дніпро) Кирило Галушко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України (м. Київ) Владислав Кронгауз, фіналіст зонального етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2020» (номінація «Історія»), учитель історії КЗ «Харківська спеціа- лізована школа ІІ–ІІІ ступенів № 3» (м. Харків) Ірина Піскарьова, учитель-методист, керівник освітніх програм Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (м. Дніпро) Дмитро Секиринський, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, учитель історії Запорізького багатопрофільного ліцею «Перспектива» (м. Запоріжжя) Олег Репан, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дні- провського національного університету імені Олеся Гончара, начальник відділу із суспільних та гуманітарних досліджень Агентства розвитку Дніпра, науковий ре- дактор підручника (м. Дніпро) Наталія Старченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України Середніх віків та Раннього Нового часу Інституту історії Укра- їни Національної академії наук України, наукова редакторка підручника (м. Київ) Олександр Худобець, учитель-методист, учитель історії Українського гума- нітарного ліцею КНУ ім. Тараса Шевченка, переможець Всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2005» в номінації «Історія», Заслужений учитель України, методич- ний супровід, розробка схем (м. Київ)
3 Зміст § 1. Вступ. Ранній Новий час в історії України. . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) § 2. Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 § 3. Люблінська унія та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 § 4. Соціально-економічне становище українських земель у XVІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 § 5–6. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст. . . . . . . . . . . 41 § 7. Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки. . . . . . . . . . 53 § 8. Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. . . . . . . . . 61 § 9–10. Культурне життя на українських землях у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 § 11. Практична робота. Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 § 12. Узагальнення з розділу 1 «Землі України у складі Речі Посполитої (ХVI — перша половина ХVII ст.)» . . . . . . . . . 86 Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) § 13. Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 § 14. Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.. . . . . . 100 § 15. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 § 16. Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 § 17. Практична робота. Соціальна організація, побут та військова майстерність українського козацтва. . . . . 128 § 18. Узагальнення з розділу 2 «Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.)» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
4 Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст. § 19. Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 § 20–21. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 § 22. Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 § 23. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця. . . . . 146 § 24. Українська козацька держава — Військо Запорозьке. . . . . . . 150 § 25. Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників. . . 154 § 26. Українсько-московський договір 1654 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 § 27. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз. . . . . . . . . . . . . 163 § 28. Практична робота. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. у документах . . . . . . . 169 § 29. Узагальнення з розділу 3 «Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.». . . . . . . . . . . . . . . . . . 170 Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. § 30. Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська війна. . . . . . . . . . 174 § 31. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 § 32. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183 § 33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний . . . . 188 § 34. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Мирні угоди. . . . . . . . 192 § 35–36. Правобережне козацтво. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196 § 37. Гетьманщина в часи Івана Мазепи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201 § 38. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. . . . . . . . . . . . 205
5 § 39. Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210 § 40. Практична робота. «Руїна» — кризове явище в історії України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215 § 41. Узагальнення з розділу 4 «Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.» . . . . . . . . 216 Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст. § 42. Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Нова Січ. . . . 218 § 43. Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ. . . . . . . . . . . . . . . . 223 § 44. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227 § 45. Правобережна Україна. Землі Західної України в 20–90-х роках ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231 § 46–47. Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. . . 236 § 48. Розвиток культури в 20–90-х роках ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . 240 § 49. Практична робота. Суспільно-політичне життя на українських землях у ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247 § 50. Узагальнення з розділу 5 «Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248 § 51–52. Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу. Внесок України у формування європейської цивілізації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250 Рекомендована література Словник термінів і понять Дати, що допоможуть орієнтуватися в подіях Шановні восьмикласниці і восьмикласники! Ми продовжуємо мандрівку історією України. Сподіваємося, що під час роботи із цією книжкою ви отримаєте задоволення від пізнан- ня захопливого світу історії. Як працювати з підручником Підручник  — це не просто книжка для читання, це особливий інструмент для навчання, яким треба правильно користуватися.
6 Ви вже знаєте, як читати основний текст підручника, як працювати з історичними документами й картами, відповідати на запитання після параграфа. Навчальний матеріал нашого підручника розподілений на розділи й параграфи, у кожному з яких для зручності виділені окре- мі пункти. Практичні заняття передбачають самостійну роботу учнів і учениць над ілюстраціями, текстом підручника й додатковим мате- ріалом, який можна знайти в бібліотеці й інтернет-мережі. Ваш учи- тель/ваша вчителька історії на практичних заняттях виступатиме як консультант/консультантка. Перед кожним новим параграфом наведено запитання і завдання на повторення вивченого вами раніше. Вони допоможуть пригадати те, що полегшить вам ознайомлення з новим матеріалом. Дорогі друзі! У  вивченні історії України вам допоможуть такі рубрики. Варто запам’ятати! Поміркуймо! Думки істориків Діємо: практичні завдання Свідчать документи Історичні подробиці Дати для запам’ятовування виділені в тексті червоним кольором. Вони також повторюються після кожного параграфа. Біля імен пра- вителів у дужках вказано роки правління. Варто уважно перегляда- ти ілюстрації підручника, які не просто доповнюють текст, а й пода- ють пізнавальну інформацію. Звичайно, історичну книжку не можна уяви­ ти без карт, які є і в цьому підручнику. Запитання і завдання в рубриці ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання після кожного параграфа спрямовані на систематизацію нового матері- алу, який ви вивчили на уроці. Певні питання варто обговорити з одно- класниками/однокласницями в групах. Окремі завдання потребувати- муть вашої творчої роботи, використання додаткової інформації. Вони передбачені насамперед для тих, хто особливо цікавиться історією. Отже, пропонуємо вам поринути у світ історії України. Це не тільки важливо для розуміння сьогодення, а й неймовірно цікаво. Бажаємо вам успіхів!
Вступ 7 §1 Вступ. Ранній Новий час в історії України ? Пригадайте, які періоди історії України ви вивчали в попередніх класах. Які епізоди історії попередніх епох ви пам’ятаєте? 1. Цивілізаційна спадщина Середньовіччя в історії України Історію періоду Середньовіччя (від середини V до кінця XV ст.) ви вивчали у 7 класі. Цей відрізок історії людства охоплює час від падіння античної цивілізації під удара- ми варварів до зародження гуманізму. Це доба рицарства, хрестових походів і панування релігійного світогляду. 1. Назвіть зображені в колажі пам’ятки середньовічної України. 2. Поясніть, з яким періодом історії українського Середньовіччя пов’язані зображені пам’ятки. 3. Уявно розташуйте ілюстрації в хронологічній послідовності. Діємо: практичні завдання 1 5 9 10 11 7 6 8 2 3 4 Протягом ІХ — середини ХІІІ ст. розвивалася дав- ньоруська держава Русь-Україна з центром у Києві.
Вступ 8 За короткий історичний проміжок часу Русь-Україна пере- творилася на могутню державу. Згодом, за доби монгольської навали, центр державотво- рення Русі-України перемістився до Королівства Руського (ХІІІ — середина XIV ст.). Українські землі, що розташовувалися на межі між Європою і кочовим Сходом, були об’єктом військової експансії сусідніх народів. Проте й руські князі здійснюва- ли воєнні походи проти країн-сусідів. Особливості економічного й політичного розвитку дав- ньоруської держави призвели до її ослаблення і розпаду. Тому протягом другої половини XIV–XV ст. українські землі увійшли до складу Королівства Поль- ського, Великого князівства Литовського, Угорщини, Молдавії, Московії. На терито- рії Криму існувало князівство Феодоро, а в 1440-х роках постало Кримське ханство. Пригадайте й покажіть в атласі з історії України такі об’єкти: а) територію Русі за князя Аскольда; б) територію Русі за перших князів від Олега до Святослава; в) територію Русі за доби розквіту часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; г) територію Королівства Руського (Галицько-Волинської держави); д) українські землі, які перебували протягом XIV–XV ст. у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Московії, Угорщини, Молдо- ви, Кримського ханства; князівство Феодоро. Для полегшення виконання цього завдання пропо- нуємо скористатися онлайн-вправою https://cutt.ly/vhVTqW2 Діємо: практичні завдання На українських теренах було створено неповторну та багату культуру. Завдяки прийняттю християнства в Ру- сі-Україні споруджувалися величні православні храми. Неспокійна доба воєнних походів і кампаній XIII–XV ст. залишила нам численні пам’ятки оборонної архітектури — могутні замки та фортеці, оповиті захопливими легендами. До наших днів збереглися писемні пам’ятки — літопи- си; перший збірник писаного права — «Руська правда», Пригадайте й поясніть, яку роль в історії україн- ських земель за доби Середньовіччя відіграли герої історичної хмаринки.
Вступ 9 пам’ятки оригінальної і перекладної літератури, графіті. Середньовічна мо- заїка, ікони є чудовими пам’ятками об- разотворчого мистецтва. Завдяки тісним культурним кон- тактам із європейськими країнами на українських теренах поширилося маг- дебурзьке право міст, книгодрукування, нові течії в мистецтві. Юрій Дрогобич та інші вихідці з українських земель ставали видатними діячами культури і науки європейського рівня. Саме за неспокійної доби Пізнього Середньовіччя на історичну арену Єв- ропи вийшло українське козацтво. Ця нова суспільна верства відіграватиме вирішальну роль в українській історії XVI–XVIII ст. Пригадайте, які пам’ятки культури середньовічної Русі- України дійшли до нашого часу: виконайте онлайн-вправу https://cutt.ly/ChVTwFG 2. Ранньомодерна доба в історії України Протягом XIV–XV ст. у середньвічному суспільстві з’являються ознаки нової цивілізаційної доби. З початком XVI ст. Європа впевнено вступає в Новий час — час прогре- су та істотних зрушень у всіх сферах життя європейського суспільства. Новий час (або Модерна доба) — період в історії людства (кінець XV — початок ХХ ст.), протягом якого відбувся перехід від аграрно-­ ремісничої цивілізації до індустріального суспільства; період станов- лення сучасної європейської цивілізації. Варто запам’ятати! Зазначимо, що становлення нового суспільства відбу- валося різними темпами, мало свої особливості в різних країнах. Модерне суспільство поставало в жорсткому про- тистоянні із залишками середньовічних традицій. Неда- ремно історики говорять про «довге середньовіччя», яке тривало мало не до кінця XVIII ст. Тому в історії Нового часу виокремлюють два періоди: Ранній Новий час (Ран- ньомодерна доба) та власне Новий час (Модерна доба). Богоматір Оранта (мозаїчний образ із собору Софії Київської, ХІ ст.)
Вступ 10 Кінець ХVІІІ ст. — початок ХХ ст. Формування • індустріального суспільства; • засад демократичної системи суспільних відносин Кінець ХV ст. — середина ХVІІІ ст. Перехід • від доби Середньовіччя до нових часів; • до передіндустріальної цивілізації Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) Новий час (Модерна доба) Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Характерні риси Ранньомодерної доби» в Європі й Україні. Визначте, що спільного було в історичному розвитку Європи та України. Діємо: практичні завдання Характерні риси Ранньомодерної доби в Україні Особлива роль випала на долю козацтва — продовжувача державотворчих традицій. У результаті Національно-визвольної ві- йни під проводом Богдана Хмельниць- кого середини XVII ст. в Україні постала унікальна козацька держава — Військо Запорозьке. Головною ідеєю козацької державності була побудова демократично- го ладу, що знайшло своє відображення в традиціях урядування Запорозької Січі та Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Тривала боротьба за збереження держав- ності завершилася для українських земель драматично — наприкінці XVII ст. Укра- їнські землі були поділені між Річчю По- сполитою та Московією (згодом Російська імперія). Запорожець (робота художника Сергія Васильківського, 1900 р.)
Вступ 11 У другій половині XVIII ст. козацьку звитягу було придушено російським цариз- мом. Була ліквідована автономія Гетьман- щини, розгромлена Запорозька Січ, укра- їнське селянство покріпачене. Володарі Російської імперії сподівалися, що з Украї- ною покінчено назавжди. Водночас Ранньомодерна доба в Укра- їні позначилася поширенням передових європейських ідей. Активно розвивалося книгодрукування, зокрема від 1574 р. ки- риличне. Наприкінці XV — у першій половині XVI ст. постали навчальні заклади євро- пейського зразка: Острозька академія і Ки- єво-Могилянський колегіум. На хвилі боротьби за оновлення право- славної церкви та її збереження в умовах дедалі сильнішого наступу католицизму постала Українська греко-католицька церква, яка згодом стала духовним лідером у боротьбі за українське національне відродження. У XVIII ст. з Європи в Україну прийшли ідеї Просвітни- цтва. До сьогодні окрасами українських міст є архітектур- ні пам’ятки, збудовані у стилі козацького бароко. Ранньомодерна доба завершилася для українців втратою національної державності. Історія висунула перед україн- цями важливе завдання на наступний період — відстояти право на національну окремішність і виграти боротьбу за створення незалежної держави. Остання сторінка Конституції Пилипа Орлика з підписом гетьмана та печаткою Війська Запорозького (1710 р.) Волинські Афіни (настінний розпис художника Олександра Чернюшка в актовій залі сучасної Острозької академії)
Вступ 12 Відомий американський і український історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». Дослідник вважає, що таку роль Україна виконувала протягом багатьох століть. Поміркуймо! Книжка Сергія Плохія «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» (Харків, 2016) Як ви розумієте думку вченого? Які особливості та події Ранньо­ модерної доби в Україні підтверджують думку історика? 1. Розгляньте стрічку часу й назвіть зображені на ній події, історичні пам’ятки та діячів історії Русі-України. 2. Усно доповніть стрічку часу іншими визначними історичними поді- ями періоду Середньовіччя. Діємо: практичні завдання 1000 1050 1100 1150 1250 1350 1500 1450 1400 1300 1200 988 р. (постать і подія) 989 р. (архітектурна пам’ятка) 1037 р. (архітектурна пам’ятка) 1113. (джерело) 1131 р. (пам’ятка мистецтва) 1240 р. (подія) 1253 р. (постать) 1450 р. (постать) Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: Кінець XV ст. — початок ХХ ст. Період Нового часу в історії людства Кінець XV — друга половина XVIII ст. Ранньомодерна доба (Ранній Новий час)
13 §2 Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст. ? Покажіть на карті «Українські землі в XVI ст.» кордони Королівства Поль- ського, Великого князівства Литовського, Священної Римської і Осман- ської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Назвіть і покажіть, які саме історико-етнографічні регіони України увійшли до складу кожної з держав. Українські землі в ХVІ ст. Землі України у складі Речі Посполитої (xvi – перша половина xvii ст.) Розділ 1
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 14 1. Українські землі напередодні Люблінської унії 1569 р. 1.1. Велике князівство Литовське ? Пригадайте основні етапи й важливі обставини приєднання руських земель до Великого князівства Литовського. У першій половині XVI ст. саме у складі Великого князівства Литовського перебувала більша частина руських земель. Вони були приєднані поступово, переваж- но дипломатичним шляхом — через династичні шлюби і політичні угоди, лише інколи через завоювання литов- ських князів. Майже 90 % населення князівства Литов- ського становили русини. Великі князі широко послуговувались правилом: «Ста- ровини не рушимо, новини не вводимо». На практиці це означало збереження спадковості зі старовинними поряд- ками Русі-України, залишаючи майже незмінними права і повсякденні традиції русинів. Офіційний статус «руської мови» — попередниці сучасних української та білоруської мов — як мови судочинства і діловодства держави Збереження впливу і високого статусу православної церкви (з 1467 р. існувала окрема Київська метрополія, підпорядкована Константинопольському патріарху) Збереження військової організації і князівських військ Існування князівських родів, які забезпечували символічну спадковість з Руссю-Україною Недоторканість спадкових володінь землевласників Збереження більшості правових норм і традицій Русі-України СТАТУС РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у складі Великого князівства Литовського «Старовини не рушимо, новини не вводимо» Завдяки таким умовам деякі історики називають Вели- ке князівство Литовське «українською державою». Звісно, у цьому є певне перебільшення. Натомість коректніше го- ворити, що руські православні князі створили «державу в державі»; з їхнім авторитетом змушені були рахуватися навіть великі князі з династії Гедиміновичів.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 15 Проте існували й певні проблеми. По-перше, на цих землях православ- на церква була залежною від князів. Вони утримували її власним коштом і були патронами. По-друге, зближення Великого князівства Литовського з Польським Королівстом (Кревська 1385 р. та Го- родельська унії 1413 р.) призвело до поширення католицтва серед Гедимі- новичів і литовської знаті. Бояри, які приймали католицьку віру, отримали значно ширші права, аніж православ- ні. Лише католики могли отримати вищі посади в державі. Це перекрило для руської еліти доступ до участі у політичному житті держави. Великі князі хоч і м’яко, але послі- довно проводили централізаторську політику. Вони ліквідовували уділь- ні князівства, призначаючи туди сво- їх намісників. Так Київське князів- ство перетворилося у 1471 р. на воєводство (за польським зразком), а у 1566 р. на українських землях з’явилися Во- линське і Брацлавське воєводства. Отож центральна влада перебувала переважно в руках литовської католицької еліти. Натомість українські зем- лі продовжували жити своїм життям, формуючи у цьому не завжди видимому протистоянні уявлення про себе як окрему спільноту. Ця спільнота мала своїх хай і неофіцій- них, але потенційних володарів — князів, які мешкали на Волині. Тож можна сказати, що на українських землях під символічною владою князів постала «держава в державі». Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Литов- ське князівство певний час було просто іншою формою Русі». Поміркуймо! 1.2. Королівство Польське У Польському Королівстві (чи Короні) від 1382 р. трон не був спадковим. Шляхта обирала собі володаря та укладала з ним договір, що набирав вигляду королівських привілеїв. Поступово формувалося уявлення про державу Підготуйте історичну довід- ку про походження герба та його символіку. Литовський герб «Погоня» (зображення із зібрання Еразма Коміна, 1575 р.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 16 як спільноту громадян — шляхтичів, об’єднаних похо- дженням і правовим статусом. До Польського королівства входили Галичина і Західне Поділля, з яких були сформовані три воєводства: Руське із центром у м. Львові (1434 р.), Подільське з центром у м. Кам’янці (1434 р.) та Белзьке у м. Белзі (1462 р.). Статус цих земель мав свої особливості: • • Були впроваджені польська адміністративна і право- ва системи. • • Бояри були зрівняні в правах зі шляхтою, а руська шляхта — з польською. • • Поступово поширювалося кріпацтво — частина селян стала залежною. • • Поширювалося католицтво — католицька церква та чернечі ордени збільшували свій вплив. Православні парафії формально мали рівний з католицькими пара- фіями статус. • • Міста користувалися магдебурзьким правом і мали єв- ропейські порядки в самоврядуванні, організації цехів, ремесла й торгівлі. Міста стали багатомовними й бага- токультурними. • • Розвивалися культурні контакти із Західною Євро- пою, відчувався вплив ідей Відродження. Таким чином, Галичина і Західне Поділля опинилися в досить розвиненій на той час європейській державі. Водно- час населення руських земель не втратило своєї ідентич- ності. За Руським, Белзьким і Подільським воєводствами закріпилася збірна назва «Русь». Михайло Грушевський, український історик З середини XIV століття почавши, український народ уже входить в склад інших, чужих держав, то становлячи пасивний об’єкт чужої упра- ви…, то стоячи в більше або менше… гострій опозиції до сієї чужої упра- ви і сього чужого права. Анджей Сулима-Камінський, американський історик Жоден з народів Речі Посполитої не втратив своєї історичної та на- ціональної ідентичності на користь Польщі. На європейському тлі заслу- говують на повагу величезні здобутки народів Речі Посполитої у розви- тку парламентаризму, самоврядування, громадянських прав і релігійної віротерпимості. Як ставляться історики до впливу Королівства Польського на україн- ські землі? Що для них є важливим, та чому так різняться їхні оцінки? Думки істориків
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 17 Польський хроніст Ян Длугош про приєднання Галицької Русі до Королівства Польського (1340 р.) А король польський Казимир… веде військо на Русь та здобуває… там своє панування — тим паче, що деякі добровільно піддавалися — замки і міста в Перемишлі, Галичі, Луцьку, Володимирі, Сяноку… та інші фортеці. А оскільки багато хто із шляхти і бояр руських бажав собі його панування, то в один рік… поширює панування своє на цілу Руську зем- лю. І від того часу ніколи не відмовила вона в підданстві і послушенстві Королівству Польському. Із Хроніки Київського Михайлівського монастиря (1362 р.) Народ же цей (литовці) даниною руським князям служив. Коли ж він відчув, що його господарі (руські князі) розтрощені татарами, він змуж- нів… почав залишкам руським чинити насильство і… спустошені землі заселяв своїми людьми і на знесилених русів владу свою поширив. Визначте протиріччя в наведених історичних джерелах. Чим ви мо- жете їх пояснити? Свідчать документи 1. Панорама м. Львова (гравюра роботи художника Абрагама Гоґенберґа, початок ХVІІ ст.) 2. Міські вежі, як мотиви панорами, використані в сучасному логотипі Львова 3. Чорно-біла копія Панорами Гоґенберґа у 2006 р. була зображена на блоці марок Укрпошти «750 років з часу заснування міста Львова» 1 2 3 Розгляньте зображення та зіставте зовнішній вигляд Львова XVII ст. з будь-яким великим європейським містом того часу. Зробіть висновки.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 18 2. Статус українських земель у складі Османської та Священної Римської імперій і Московської держави 2.1. Османська імперія. Священна Римська імперія ? Пригадайте, коли і за яких обставин були утворені Османська та Священ- на Римська імперії. Які землі входили до їх складу? Частина земель Русі-України опинилась у складі Осман- ської імперії. Закарпаття ще з XI ст. перебувало під вла- дою королів Угорщини, і тільки за часів князя Льва Дани- ловича (1280–1320 рр.) на нетривалий час поверталося до Галицько-Волинської держави. У 1526 р. османи завдали поразки угорським військам у битві під Могачем. Відтоді південна частина Угорського королівства потрапила під владу Османської імперії, а Закарпаття було поділено. Східна частина увійшла до складу Трансильванії — ва- сального князівства Османської імперії, а західна — до Священної Римської імперії, де правили імператори з ав- стрійської династії Габсбургів. Буковина із занепадом Галицько-Волин- ської держави з XIV ст. входила до Молдав- ського князівства. Проте в 1538 р. Букови- на також визнала васальну залежність від османів. Ще однією територією османів був Крим. Кримський хан Менглі-­ Гірей у 1478 р. ви- знав себе васалом Османської імперії, збері- гаючи особливий статус «союзника». Хотинська фортеця (м. Хотин, Чернівецька область) (фото початку XXI ст.) Ханський палац у м. Бахчисарай (Крим) Уявіть, що ви потрапили на онлайн-екскурсію до однієї із зображених пам’яток. Сформулюйте два–три запитання до екскурсовода. Спробуйте разом з однокласниками/однокласницями знайти на них відповіді. Відео «Хотинська фортеця» (тривалість 02 хв 02 с) https://cutt.ly/UyC1Qhw
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 19 2.2. Московська держава ? Пригадайте, коли і за яких обставин було утворено Велике князівство Московське. На початку ХVІ ст. на кордонах Великого князівства Литовського виникла нова загроза — Московське князів- ство. Воно перетворилося на досить велику централізова- ну деспотичну державу, яка успадкувала самодержавні традиції Золотої Орди. Після падіння під ударами османів Константинополя в 1453 р. Московія залишилася єдиною православною державою у світі. Обставини, що склалися, дали можливість правителям Московії розпочати боротьбу з Великим князівством Ли- товськом за спадщину Давньоруської держави. Великий князь московський Іван ІІІ почав титулувати себе «Госуда- рем і великим князем усієї Русі». Це означало висування претензій на панування над усіма руськими землями, зокрема й над частиною території Великого князівства Литовського, яка до Московії ніколи не входила. Подумайте, що намагалися підкреслити у своєму титулі московські володарі, називаючи себе «Великими князями усієї Русі». Поміркуймо! Такі претензії московського правителя загострили від- носини між державами та спричинили майже неперервні війни початку ХVІ ст. У результаті до 1503 р. Московія збільшиласвоїволодіннязавдякиЧернігово-Стародубсько- му й Новгород-Сіверському князівствам. Землі, які приєд- нала Московія, були розділені на повіти (очолювали воєво- ди). Частина удільних князів стала на службу до великого московського князя та отримувала від нього земельні наділи. У 1523 р. Новгород-Сіверське князівство було ліквідоване. Здійснюючи загарбницьку політику, Москва у 1507 р. розв’язала нову війну. У 1514 р. московське військо захо- пило Смоленськ і рушило під Оршу — стратегічно важливе місто на перетині торговельних шляхів. Назустріч моско- витам вийшло русинсько-литовське військо на чолі з кня- зем Костянтином Острозьким. Незважаючи на чисельну перевагу московського війська, 8 вересня 1514 р. війська Костянтина Острозького здобули перемогу. Завдяки цьо- му було збережено цілісність Литовського князівства.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 20 Руські мешканці стали на захист своєї Вітчизни, незва- жаючи на спільну з московитами православну віру. Так вони чинитимуть і надалі, виступаючи «мечем і щитом» для Великого князівства Литовського. Православні влади- ки благословлятимуть їх на цю боротьбу. Адже перемога Москви означала для духовенства кінець окремої Київ- ської митрополії, для русинів — нищення їхніх традицій, а для еліти — поразку їхньої Вітчизни. Здобута перемога не ліквідувала протиріччя між Ве- ликим князівством Литовським та Московією. Війни між ними призвели до того, що до 1573 р. князівство Литовське втратило майже третину своїх територій. На думку американського історика Едварда Кінана, «московити лед- ве чи пам’ятали київський досвід, …вкрай неймовірно, щоб Іван ІІІ чи його дорадники керувалися хоч скількись усвідомленим почуттям від- новлення єдності, коли вони на схилку XV століття починали експансію в бік білоруських чи українських територій». Якими ж міркуваннями, на вашу думку, керувалися московські князі, починаючи це захоплення? Поміркуймо! Отже, у першій половині XVI ст. і в наступні часи статус і розвиток українських земель визначався особ­ ливостями держав, у складі яких вони перебували. За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Розділіться на групи й оберіть одну з держав: а) Королівство Польське; б) Велике князівство Литовське; в) Османська імперія; г) Свя- щенна Римська імперія; д) Московське царство. Підготуйте доповідь про становище населення українських земель в обраній державі за планом: 1. Суспільне й економічне становище. 2. Мова й культурні особливості. 3. Віросповідання, становище церкви. 4. Міста і їхні особливості. 5. Повсякденне життя (їжа, одяг, заняття людей тощо). Представте доповідь у класі й обговоріть її. Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Статус українських земель у складі Османської імперії та Московської держави» http://surl.li/ldsa Допоможіть історикам відновити текст документа, ви- конавши онлайн-вправу.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 21 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами держав і переліками українських земель, які до них входили. А Закарпаття, Буковина, Крим Б Чернігово-Сіверська земля 1 Королівство Польське 3 Османська імперія 4 Московська держава Г Галичина і Західне Поділля 5 Священна Римська імперія В Київщина, Волинь і Східне Поділля 2 Велике князівство Литовське 2. Поясніть принцип литовської держави, якого вона дотримувалася в ХV ст.: «Старовини не рушимо, новини не вводимо». 3. Що зумовило відносно мирне підпорядкування руських князівств владі Литви? 4. Коли Московська держава захопила Чернігово-Сіверщину? Що цьому сприяло? [ [ Обговорюємо в групі 1. Чому історики часто називають Велике князівство Литовське «Литовсько- Руською державою»? 2. Зіставте політичний устрій Великого князівства Литовського в ХІV–ХV ст. та Русі в ХІ–ХІІІ ст. Визначте, що між ними спільного, а що — відмінного. 3. Складіть розгорнутий план за темою: «Українські землі у складі Великого кня- зівства Литовського і Королівства Польського». 4. Визначте за картою (с. 13) територіальне розселення українців у XV–XVI ст. Зіставте його із сучасними кордонами України. [ [ Мислю творчо 1. Доведіть або спростуйте твердження: суть політики Королівства Польського в Галичині у ХІV–ХV ст. полягала в перетворенні її на невід’ємну частину Польщі. 2. Чим були обумовлені претензії Москви на спадщину Русі-України? 3. Як вплинули на розвиток українських земель Велике князівство Литовське та Королівство Польське? 4. Під керівництвом вчителя підготуйте історичне есе на тему: «Велике князів- ство Литовське — руський спадок, польська тінь чи місцевий феномен?». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1514 р. Перемога в битві під Оршею війська князя Костянтина Острозького над московським військом
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 22 §3 Люблінська унія та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої ? Пригадайте, коли вперше ви- никла ідея об’єднання Велико- го князівства Литовського та Польського королівства. Що таке унія? Коли було підписано Крев- ську унію і якими були її наслідки для українських земель? 1. Передумови підписання Люблінської унії 1569 р. Передумови для об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського були закладені ще в ХIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тев- тонського ордену. Укладена між цими державами Крев- ська унія поклала початок соціально-політичному та культурному впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське. Городельська унія (1413 р.) поси- лила цей процес, зрівнявши в правах польську й литовську знать, за умови прийняття останньою католицтва. Крім цього, у Великому князівстві Литовському було здійснено низку внутрішніх реформ за польським зразком: утворено воєводства, повітові шляхетські сеймики (представницькі зібрання шляхти, яка обирала депутатів на сейм і вирішу- вала важливі справи свого регіону), нову мережу судів. У другій половині ХVІ ст. відновилася експансія Мос- ковського царства на захід. Московські претензії на укра- їнські та білоруські землі посилилися під час Лівонської війни 1558–1583 рр., яку Московія вела зі Швецією, Да­ нією, Литвою і Польщею. Втрачаючи території у війні з Московським царством, Велике князівство Литовське шукало союзників. Коро- лівство Польське, зі свого боку, прагнуло до розширення території, а головне — мало інтерес до родючих земель України. Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Ли- товське та Польське королівство мали спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо майбутнього союзу.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 23 Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання. 1. Кого зображено на аверсі монети? 2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рів- ним»? Пам’ятна срібна монета, випущена Національним банком Польщі, на честь 450-річчя Люблінської унії (2019 р.) Поміркуймо! 2. Ставлення суспільства до Люблінської унії Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств українського суспільства та доберіть аргу- менти на користь кожної з позицій. Діємо: практичні завдання Ідею об’єднання Польського Королівства та Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочас- ному суспільстві. Литовські магнати погоджувалися на союз лише за умови збереження самостійності Литви. Михайло Грушев- ський зазначав, що в Литві було панство, налаштоване на- віть на воєнний супротив Польщі, проте «…литовські пани не відважилися зривати з королем… супроти неприхильно- го настрою шляхти, що… перла до унії». Українські кня- зі, поєднані шлюбами з литовською елітою, а водночас і з польським панством, схоже, вичікували. Очевидно, вони побоювалися за свій статус «некоронованих королів» в українських воєводствах. Середня та дрібна українська шляхта виступала за унію, сподіваючись здобути військову підтримку. Адже Велике князівство Литовське не впоралося із складним завданням захисту своїх південно-східних рубежів. Вод- ночас активна частина української шляхти очікувала отримати широкі права, якими користувався політичний народ — шляхта у Польському королівстві.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 24 Серед польських магнатів і шляхти противників унії майже не було, адже вони бажали отримати нові землі та залежних селян. 3. Люблінський сейм І його наслідки У 1568 р. король Сигізмунд ІІ Август скликав сейм у м. Люблін для завершення справи унії. Через розбіжності литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд ІІ Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини та Брацлавщини до складу Поль- ського королівства. «Вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими частинами до Польської коро- ни», — відзначив король під час сейму. На звістку про приєднання до Корони волиняни на своє- му зібранні 29 березня підготували лист до Сигизмунда Ав- густа. Вони писали, що загалом не заперечують унію, однак ніхто не має права приєднати їх силою. А тому учасники зі- брання пропонували скликати окремий сейм й обговорити там умови унії. Князі і шляхта з’явилися лише наприкін- ці травня, однак і тут заявили, що присягнуть лише тоді, коли їм у відповідь присягнуть король і польська шляхта. А це значить, що волиняни уважали себе рівноправними партнерами поляків. І хоч після тривалих словесних бата- лій волиняни погодилися на приєднання, однак за те отри- мали можливість самим написати привілей, «як найкраще і найкорисніше [для себе] розуміють». Із промови князя Костянтина Вишневецького Приєднуємося як люди вільні й свобідні, aби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодно- му народові не поступимося, і чуємося в тому шляхетстві рівними кож- ному народові. 1. Поміркуйте, про який народ говорить князь? 2. Подумайте, які важливі для себе речі українська шляхта внесла до Лю- блінських привілеїв? Свідчать документи Очевидно, що ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни досить швидко зорієн- тувалися на сеймі. Вони домоглися приєднання до Коро-
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 25 лівства ще й Київського воєводства і стали авторами приві- леїв для трьох українських воєводств. Наталя Старченко, українська історикиня Волиняни витиснули в безнадійній ситуації право самим написати привілей — договір, який регулював умови приєднання Волинського і Брацлавського воєводств до Польського Королівства. До привілею впишуть і гарантії непорушності кордонів, і збереження власного права, і уживання руської мови як офіційної на цих теренах, і рівність прав пра- вославних і католиків, і ще багато чого, на що посилатимуться надалі, відстоюючи свою суб’єктність у новопосталій Речі Посполитій. Генрік Літвін, польський історик Волиняни трактували зв’язок із Короною як двосторонню угоду, де кожна сторона — рівноцінний суб’єкт. Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії? Думки істориків Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна. Розгляньте картину відомого польського художника ХІХ ст. Яна Матейка «Люблінська унія». Як ви вважаєте, чому автор полотна зо- бразив головного противника унії — Миколая Радзивілла — на колінах перед королем і з оголеним мечем? Люблінська унія (картина художника Яна Матейка, 1869 р.) Поміркуймо!
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 26 4. Рішення Люблінського сейму. Утворення Речі Посполитої 1 липня 1596 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Польським королів- ством. У результаті дві держави об’єднувалися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — Республіка), яка була федеративною державою. Нова держава мала спільного короля, який обирався на сеймі та титулувався як Король польський і Великий князь Литовський. Польща і Литва зберігали власне законодавство, судову систему, військо та фінанси. Крім цього, литовсько-руська шляхта зрівнюва- лася в правах і привілеях з польською. Спільними ставали скарбниця і грошова одиниця. Федеративна держава (федерація) (від лат. federatio — об’єднання, союз) — союзна держава, частинами якої є державні утво- рення, що мають суверенні права. Варто запам’ятати! Князі і магнати домоглися збереження свободи віро­ сповідання, традицій і звичаїв. Тому зміна підпорядкуван- ня українських земель відбулася майже непомітно для на- селення — справжньою владою все одно залишалися князі. Пам’ятник Люблінській унії (1) та барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото) 1 2 1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, що озна- чає барельєф на ньому. 2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи? Яку позицію обстоювали на Люблінському унійному сеймі князі-­ посли Литви та шляхта від українських земель? Поміркуймо!
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 27 5. Наслідки Люблінської унії для українських земель Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умо- вами унії отримали автономний статус в межах Польсько- го королівства. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави. Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назва- ла одним з наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»? Поміркуймо! Люблінські привілеї закріпили дію правового кодексу — ІІ Литов- ського статуту (1566 р.) — в межах трьох воєводств. Цей статут згодом дістав назву Волинського. Зберегла- ся судова система й ведення діловод- ства місцевою (руською) мовою. По- сади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта. Українські землі у складі Коро- лівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. А головне — остаточно зруйнувалося відчуття єдності ко- лишніх руських земель: від Моско- вії Русь-Україна вже здавна була відділена державним і церковним кордоном, а тепер виник і кордон з «литвинами» — білорусами. Так складалася окрема українська іден- тичність. Сергій Плохій, український і американський історик Модерні українські, білоруські та російські історики здебільшого вважали, що Люблінська унія відкрила шлюзи для польської культурної і релігійної експансії на схід… Мало хто помітив, однак, тривалий вплив унії на проєкти творення української та білоруської ідентичностей. Використовуючи історичні факти, доведіть або спростуйте думку історика. Думки істориків Роздивіться герб Речі Поспо- литої і поясніть, як він символічно відображає результати Люблін- ського сейму. Герб Речі Посполитої
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 28 Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте. Поміркуймо! Об’єднання українських земель у межах однієї держави Адміністративні посади мала обіймати лише місцева шляхта Позитивний вплив європейської культури на українські землі Закріплено однаковий статус православних і католиків Вплив польської культури і католицької церкви на українські землі, що призводило до часткового окатоличення населення Зростання земельних володінь польських магнатів завдяки українським територіям Наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель позитивні негативні Михайло Грушевський, український історик Литовські представники, що прибули на сейм, не мали енергії про- тестувати проти територіальних захоплень: вони відчували, що в них «обрізано крила», як вони висловились. Наталя Старченко, українська історикиня Рішучість, упевненість і тверезий розрахунок, які вчуваються за дія- ми волинян упродовж березня-червня 1569 року, засвідчують існування спільноти з власною ідентичністю, яка може й викристалізувалася під тиском обставин, однак, поза сумнівом, сформувалася значно раніше. Ця спільнота маркувала себе народом із власною територією, власною мовою та власним правом, які були їй гарантовані люблінськими приві- леями. Наталя Яковенко, українська історикиня Люблінська унія вивела суспільство зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі прояви суспільної активності: релігійної, етнічної, економічної, культурної, збройної. 1. З якою оцінкою українських істориків щодо наслідків Люблінського сейму ви погоджуєтесь? Відповідь аргументуйте. 2. Як ви розумієте вислів Михайла Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литов- ської делегації? Думки істориків
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 29 Отже, Люблінська унія призвела до виникнення спри- ятливих умов для розвитку українських земель. Біль- шість українських земель, за винятком Берестейщини, Пінщини та Чернігівщини, опинилися у складі Польщі. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони мали при- швидшити творення власної ідентичності. Однак унія та- їла й низку небезпек. Польська шляхта була політично зрілішою і домінувала в публічному просторі. Всі ці обста- вини несли з собою ризик асиміляції та полонізації. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої 1. Визначте за картою території, які відійшли до складу Польщі за умовами Люблінської унії. 2. Визначте кордони Речі Посполитої. 3. Вкажіть назви й центри воєводств Речі Посполитої на українських землях.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 30 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами документів і датами їхнього прийняття. А 1569 р. 1 Кревська унія Б 1385 р. 2 Городельська унія 3 Люблінська унія Г 1566 р. В 1413 р. 4 Литовський статут 2. Виконайте тренувальну онлайн-вправу: розгадайте історич- ний кросворд і знайдіть ключове слово-відгадку. [ [ Обговорюємо в групі 1. Чи можна вважати Річ Посполиту федерацією рівноправних держав? 2. Чи вважаєте ви, що підписання Люблінської унії стало результатом тривалого історичного процесу? [ [ Мислю творчо 1. Доведіть або спростуйте твердження: а) Литва мала другорядне значення у складі Речі Посполитої; б) союз Литви та Польщі не врахову- вав інтереси жодної верстви україн- ського суспільства; в) унаслідок укладення Люблінської унії українська шляхта перетворю- валася на польську. 2. Під керівництвом учителя, долучивши додаткові джерела, підготуйте історич- не есе на тему: «Люблінська унія: втра- та надій на волю чи відкриття нових можливостей?». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1569 р. Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої Текст Люблінської унії унії (1569 р.) Онлайн-кросворд «Люблінська унія» https://cutt.ly/yhCSMSY
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 31 §4 Соціально-економічне становище українських земель у XVІ ст. ? Пригадайте, хто і чому був зацікавлений в підписанні Люблінської унії? Якими були наслідки Люблінської унії? 1. Соціальна структура українського суспільства Як ви знаєте з курсу історії України 7 класу, верхів- ку суспільства у Великому князівстві Литовському ста- новили князі — представники династій Рюриковичів і Гедиміновичів. Князі разом з іншими землевласниками належали до привілейованого стану суспільства — шлях- ти. У середині ХVІ ст. до шляхти в Речі Посполитій нале- жало близько 8 % населення. Від польського короля вона поступово отримала низку привілеїв та перетворилася на окремий спадковий стан. Однак формування цього стану пройшло довгий шлях. Його основу становили різні групи землевласників, серед яких лише верхівка початково мала у володінні спадкові землі. Натомість більшість отриму- вала маєтки від великого князя за службу на різних умо- вах. За своїм становищем вони нагадували європейське рицарство. Межі цих груп були досить плинні, окрім кня- зів, якими треба було народитися. Історики умовно ділять землевласників на панів — верхівку стану, які зазвичай і мали спадкові землі, та бояр-зем’ян. Частина бояр, коли шляхетський стан почав закриватися, не змогла довести «правильність» походження і потрапила до проміжної гру- пи між шляхтою і селянами. Ця частина вільних людей, яка дістала назву бояр, зазвичай володіла землею, однак виконувала за неї різноманітні повинності. Частина з них втратила нерухомість і поповнила категорію слуг у багатшої шляхти, або послужила основою для скла- дання козацької спільноти. На Київщині велику вагу се- ред магнатської верхівки мали волинські князі, які виконували обов’язки королівських намісни- ків-старост. Однак приблизно від початку XVII ст. на розлогі королів- ські землі, що тривалий час стояли пусткою, звертають увагу заможні Острог — родове гніздо Острозьких (сучасне фото)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 32 люди. Вони створюють великі майнові комплекси й актив- но освоюють через своїх намісників степову частину укра- їнських земель. Справжнім «королем» Лівобережжя став князь Ярема Вишневецький. Представники шляхетської верхівки мали велику вла- ду на місцях: організовували судочинство й оборону, за- безпечували пррядок, значною мірою завдяки особистому війську. Серед середньої та дрібної шляхти переважали місцеві роди. Рід князів Острозьких посідав особливе місце в тогочас- ному українському суспільстві. Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціально- го стану, шляхетського походження; великий землевласник, представ- ник родової знаті. Варто запам’ятати! Острозькі були найбагатшими з українських князів, які збільшили свій вплив після підписання Люблінської унії. Князь Костянтин Ост- розький володів 80 містами і містечками, селами та багатьма землями. Влада Острозького була такою великою, що його називали «некороно- ваним королем Русі». Історичні подробиці Відео «Битва під Оршею» (тривалість 01 хв 23 с) https://cutt.ly/CyC320Z Розгляньте картину. Прига- дайте події битви. Про що свід- чить наявність герба князів Ост- розьких на картині? Битва під Оршею (фрагмент картини, ймовірний художник Ганс Крелл, 1520–1534 рр.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 33 Також до привілейованого стану українського суспіль- ства належало вище духовенство — митрополити, єписко- пи та архієпископи, ігумени (настоятелі) монастирів. Духо- венство поділялося на біле (приходські священники) і чорне (монахи, позбавлені права на шлюб, жили усамітнено). Міське населення також було неоднорідним і складало- ся з міської верхівки — патриціату (багаті та знатні мі- щани, що брали участь в управлінні містом), бюргерства (середній клас) та плебсу (дрібні ремісники, крамарі). Найбільш безправною та найчисельнішою верствою то- гочасного суспільства були селяни. За право жити і госпо- дарювати на землі селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками у панському гос- подарстві. Становище селянин було неоднорідним. Воно залежало від власника землі, від характеру його господар- ства, від розміру та переліку податків, від регіону. У великих землеволодіннях — фільварках, де вирощува- ли сільськогосподарські продукти на продаж, переважали відробітки у панських господарствах. У більшості шляхет- ських маєтків селяни «сиділи» на дворищах — мали у сво- єму розпорядженні ділянки землі (від 50 до 200 га), які й обробляли. На одному дворищі зазвичай мешкало кілька родин. Відробітки на панських полях могли сягати від двох до шести днів на тиждень. Однак зазвичай працював один представник від селянського домогосподарства. Разом із членами великих родин часто жили дальші ро- дичітанавітьчужілюди—коморникиіпідсусідки.Вселян- ських господарствах також працювали наймити, домашні слуги та челядь-невільники. Це було поширене явище. Селяни були досить заможні. В їхніх господарствах на- лічувалося по кілька десятків різної худоби. Досить часто траплялося, що селяни орендували додаткові ділянки зем- лі, шинки чи корчму. Однак що об’єднувало селян, так це практична відсут- ність особистої свободи. Спочатку можливість покинути пана скоротилася, а згодом взагалі зникла. А оскільки на українських землях не бракувало землі, натомість не ви- стачало робочих рук, то досить часто траплялися селянські втечі. Але втечі рідко були стихійними. Зазвичай селян переманювали представники іншого пана, пропонуючи ліпші умови життя та різноманітні пільги. На Київщині, де пустками лежали неорані землі, влас- ники намагалися привабити селян, звільняючи їх від ренти
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 34 на різні терміни. Такі поселення називалися «слободами». Як тільки закінчувався термін «свобод», селяни намагали- ся перейти до іншого власника. Регулярна панщина у цей час так і не була впроваджена. Судили селян або їхні пани, або панські намісники- урядники. Для королівських селян існував спеціальний королівський суд, до якого вони могли поскаржитися на визиск королівських урядників на місцях. Рента — дохід, який отримують землевласники за надання селянам права користуватися землею. Може бути натуральна (оплата частиною врожаю) або відробіткова. Оренда — наймання земельної ділянки в користування за плату. Варто запам’ятати! Наприкінці ХV ст. починається процес становлення нової суспільної верстви, міжстанового соціального про- шарку українського суспільства — козацтва. ШЛЯХТА • • Магнати • • Пани • • Зем’яни • • Бояри ДУХІВНИЦТВО • • Священники (контролювали духовний і моральний стан населен- ня; піклувалися про розви- ток культури та освіти) • • Ченці і черниці КОЗАЦТВО СТАНИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI – перша половина XVII ст.) Привілейовані Привілейовані Напів привілейовані МІЩАНИ • • Патриціат (заможні магі- стратські урядники) • • Бюргерство (ремісники, майстри) • • Плебс (дрібні торговці, підмайстри) СЕЛЯНИ Непривілейовані 1. Опрацюйте схему. Подумайте, чи могли представники одних станів пере- міщуватися до інших? 2. Чому, на вашу думку, козаків можна назвати міжстановим прошарком суспільства?
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 35 2. Литовські статути Першим шляхетським привілеєм, який проголошув осо- бисту недоторканність особи (знамените «ніхто не може бути ув’язненим без судового вироку»), був привілей Ягай- ла 1430 р. Він містив також кілька важливих пунктів, що розширювали права шляхетського стану: недоторканність спaдкoвого майна землевласників; звільнення їх від низки обов’язків, окрім укріплення замків; право шляхти судити своїх підданих; право спадкування маєтків синами і донь- ками. Перший правовий кодекс Великого князівства Ли- товського, що охоплював усю територію держави та права всіх її станів, був затверджений у 1529 р. Він дістав назву Перший Литовський статут. Кодексбуврукописним.Вінділивсяна13розділів,аті— на окремі правові норми «артикули». Звичайно, у сус- пільстві, де кожний стан мав свої окремі права, не могло бути єдиних для всіх законів. Однак законодавці уважно проаналізували норми римського права, «Руську правду», місцеві правові звичаї, приписи німецького права «Сак- сонське зерцало», польські та чеські норми. Вони створили унікальну на той час правову пам’ятку. Статут стосувався всіх без винятку станів Великого князівства Литовського. Другий Литовський статут 1566 р. містив 14 розді- лів. Він зрівнював у правах шляхту та магнатів, впро- ваджував виборні суди та повітові сеймики. Сторінки Третього литовського статуту, 1588 р. Литовський лит, присвячений 475-річчю укладення Першого статуту Великого князівства Литовського, 1529 р. 1588 р. Велике князівство Литовське прийняло для себе Третій Литовський статут, який затвердив Сигізмунд ІІІ Ваза. Він значно розширював Другий Литовський статут
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 36 і виправляв його вади. Сучасники вважали його найбільш досконалим юридичним документом тогочасної Європи. Водночас кодекс позбавив селян особистої свободи. Кріпацтво — особиста залежність селянина від пана; прикріплення селянина до земельного наділу землевласника. Варто запам’ятати! 3. Економічне життя села і міста. Торгівля У ХVІ ст. основою господарювання на українських зем- лях залишалося землеробство. В Європі відбулася «рево- люція цін», яка спричинила зростання попиту на продук- цію сільського господарства. Поширювалася фільваркова система господарювання. Основними експортними про- дуктами з України були лісові товари та велика рогата ху- доба. Розширення цих видів господарювання не потребува- ло залежних людей у такій мірі, як землеробство. Фільварок (з нім. — хутір або ферма) — велике багатогалузеве то- варне господарство, засноване на праці селян й орієнтоване на отри- мання прибутку з продажу продукції. Варто запам’ятати! Панщина — примусове і безоплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві землевласника. Варто запам’ятати! З пожвавленням економічного життя на наших те- ренах, швидко зростала мережа міст. Цей процес був пов’язаний з розвитком великого і середнього землево- лодіння. Міста виникали як їхні центри. Вони постава- ли через надання статусу міста вже існуючим селам, або «осаджувалися» на голому місці згідно з королівськими привілеями. Отож головне, що відрізняло село від міста, був привілей на його заснування. Власники були зацікав- лені, щоб виклопотати у короля ще й магдебурзьке право для своїх міст і містечок. Міста були переважно приватні. Міські громади хоч і за- лежали від власника, однак користувалися досить широ- ким самоврядуванням. Більшість міських жителів займа- лася ремеслами, торгівлею і промислами.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 37 Містяни отримували ширші життєві можливості, аніж селяни. Магдебурзькі права у повному обсязі отримували міські громади у королівських містах. Окреме самовряду- вання та судочинство мали єврейські та вірменські громади. На середину ХVІІ ст. в Україні існувало понад 1100 міст і містечок. Королівськими містами, де міські громади мали повне магдебурзьке право, зазвичай були центри воєводств і повітів: Київ, Брацлав, Житомир, Луцьк, Львів тощо. МІСТА Королівські Володіли магдебурзьким правом, були центрами розташування королівських намісників — старост. Магнатські / Шляхетські Церковні Виникали у приватних землях, магдебурзьке право обмежувалося владою власника. Управлялися церковними ієрархами 1. Поміркуйте, за якими ознаками тогочасне місто відрізнялося від села. 2. За допомогою карти (атласу) назвіть міста, що були королівськими, а також приватними (церковними, шляхетськими). 3. Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння на україн- ських землях? Магдебурзьке право — право на самоврядування, за яким міста звільнялися від управління та суду великих землевласників. Варто запам’ятати! Міста, що мали магдебурзьке право, повністю або частково управлялися ма- гістратом — виборним становим орга- ном, що складався з ради та лави. Рада займалася адміністративними справами та судочинством у цивільних справах, а лава — кримінальними злочи- нами. На чолі лавничого суду стояв війт, який водночас тримав у своїх руках і за- гальне керівництво громадою на маг- дебурзькому праві. З числа райців, що обиралися на рік, почергово визначався бургомістр, який очолював магістрат. Магістрат розташовувався у будівлі ратуші, що переважно зводили в центрі міста. Пам’ятна монета, присвячена магдебурзькому праву в Україні 1. Пригадайте, коли та де ви- никло магдебурзьке право. 2. Чому в Середньовіччі вва- жали, що «міське повітря робить людину вільною»?
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 38 ЛАВА РАДА Судовий орган Виконавчий орган Очолював війт Очолював бургомістр МАГІСТРАТ Поясніть, чому здобуття магдебурзького права було важливим для статусу того чи іншого міста. Поміркуймо! Із трактату Бартоломео Гроїцького, присвяченого міському праву (1558 р.) Бургомістр і рада мають обов’язком принаймні раз на тиждень або кожного разу, як буде потреба, сходитися на ратушу, радити про до- бро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам… лагодити спори, наглядати різників і пекарів, пильнувати обманства у мірі і вазі, в продажі їжі і напоїв та всякого товару… запобігати сварам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів… складати рахунки з усіх доходів міських… Які повноваження і обов’язки мав міський бургомістр? Свідчать документи Міста були центрами ремесла й торгівлі. На початку XVІІ ст. налічувалося понад 100 різних ремісничих спе- ціальностей. Більшість ремісників об’єднувалася в цехи. Вони мали захищати інтереси ремісників, контролювали ціни та виробництво товарів. Традиційно в містах розвивалася торгівля.Кількаразівнарікувеликих містах (Київ, Львів, Луцьк) відбува- лися ярмарки, а кілька разів на тиж- день — торги. Купці і торговці також мали власні професійні об’єднання — гільдії. Гільдії створювалися з метою захисту прав купців. Вони контро­ лювали якість продукції, вирішу- вали питання збуту товарів. Розви- тку міжнародної торгівалі сприяла і наявність важливих торговельних шляхів, які проходили по теренах Ярмарки Торги Крамниці Міжнародні торговельні шляхи Внутрішня Зовнішня ТОРГІВЛЯ Подумайте, як розвиток торгівлі впливав на соціально- економічне становище україн- ських земель у ХVІ ст.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 39 українських земель. З українських земель продукти місцевоговиробництва(сіль,мед,віск,зерно,хутро,со- лону риба тощо) везли до країн Центральної і Західної Європи. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про Со- рочинський ярмарок в Україні. Поміркуйте, чи відрізняються сучасні ярмарки від тих, які влаштовували в ХVІ ст. Ярмарок у с. Великі Сорочинці на Полтавщині (сучасне фото) Поміркуймо! Михайло Грушевський, «Історія України-Русі» Так в 1497 р. Луцьк... дістає два ярмарки по тижню часу. Острог мав «з давніх часів» ярмарок на Святого Онуфрія, а великий князь Жиґимонт Старий додав ще два — на зимного Миколая і на Йордан. Київ при по- твердженню своїх прав в 1516 р. дістає також два тижневі ярмарки. На- даючи князю Констянтину Острозькому Чуднов і Звягель і позволяючи йому в сих маєтностях «місто садити», великий князь позволяє мати в них ярмарки (раз до року в кожнім) — «а мито на нього має брано биті со всіх купців»... Хоч ярмарки засновувалися в інтересах міста, для під- несення добробуту його й місцевої людности, про те се був меч обо- січний. Як інтересно було стягати купців і побирати з них різні доходи й користі, так знов їх конкуренція могла бути небезпечною для інтересів місцевого купецтва... 1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки? 2. Чи можна вважати їх привілеєм? 3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в остан- ньому реченні документа? 4. Чому землевласники були зацікавлені у заснуванні ярмарків на своїх землях? Думки істориків Онлайн-кросворд «Литовські статути» http://surl.li/ldsn
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 40 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію Утворіть логічні пари між назвами станів українського суспільства в XVI — пер- шій половині XVII ст. та їхніми представниками. А Митрополити, єпископи 1 Шляхта Б Ремісники, купці 2 Міщани 3 Селяни Г Князі, магнати, зем’яни В Королівські, церковні, шляхетські 4 Духовенство [ [ Обговорюємо в групі 1. Поширення яких відносин (капіталістичних чи феодальних) означав розвиток фільваркового господарювання? 2. Що означають поняття «панщина» та «кріпацтво»? 3. Поясніть необхідність створення міщанами та купцями цехів і гільдій. Яка основна мета створення цих професійних союзів? 4. Розкажіть про соціальну структуру тогочасного суспільства. [ [ Мислю творчо 1. Як ви знаєте, сучасна ратуша у Львові є загальнодоступною для відвідувачів. Але донедавна пересічних громадян у ратушу не допускали — вежу вважали стратегічним об’єктом. Чому, на вашу думку, ратуші надавалася така важлива роль? 2. Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колум- ба не було б України»? 3. За допомогою слів хмаринки і матеріалів параграфа схарактеризуйте основні суспільні стани українського суспільства в XVI – першій половині XVII ст. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1529, 1566, 1588 рр. Литовські статути
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 41 §5–6 Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст. ? Пригадайте, що таке Реформація. Коли і з яких причин вона розпочалася в Європі? Які зміни вона спричинила в політичному та культурному житті європейських країн? 1. Криза православної церкви в XVI ст. У ХVІ ст. в становищі православної церкви наростали кризові явища. Після падіння Константинополя в 1453 р. всі православні патріархи опинилися на території Осман- ської імперії, що поставило їх у політичну залежність від мусульманської держави. Віддалені від Константинопо- ля землі України майже не відчували духовного впливу й підтримки центру світового православ’я. У 1589 р. мос- ковського митрополита проголошують Патріархом Мос- ковським. І хоч ці дії були самочинними і деякий час не визнавалися православним світом, але на боці московської церкви стояла сильна держава. Відсутність підтримки в межах держави Втрата Константинополем ролі центру православ’я Конкуренція з боку Московської митрополії ПРИЧИНИ КРИЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Опрацюйте схему. Пригадайте/дізнайтеся, які історичні події призвели до виникнення названих у схемі причин кризи української православної церкви. Спробуйте доповнити її, використавши знання з курсу всесвітньої історії. Православна церква в Речі Посполитій по- при проголошені в державі приципи віро- терпимості, відчувала жорсткий тиск з боку дедалі сильнішого католицизму. В останній третині XVI ст. католицька церква активно реформується. Це виявилося з підвищенням освітнього рівня духовенства, відкриттям спеціальних освітніх закладів, впроваджен- ням суворої дисципліни і нових вимог до вірян. Католицькі проповідники посилили конку- ренцію з протестантами за душі вірних. У цей час в їхнє поле зору потрапили і православ- ні. Певна напруга в релігійних відносинах дала про себе знати із впровадження в 1582 р. Поштова марка Німеччини до 400-річчя введення григоріанського календаря
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 42 Римським Папою Григо­ рієм XIII нового календаря, що діс- тав назву григоріанського. Але православна церква його не визнала та продовжувала здійснювати релігійні відправи за старим юліанським календарем. Питання врешті було полагоджене. Король Стефан Ба- торій у 1584 р. видав універсал, яким залишав православ- ним старий календар у сфері богослужіння. Привілей Сигізмунда Августа, 1572 р. Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, приві- леїв, вільностей… наданих місту Львову… і користувались ними без всяких винятків… Священники їхні, церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть жити у майбутньому, повинні бути вільні та звільнені від будь-яких податків… Скарга Львівського Успенського братства 1593 р. Насамперед змушувала рада Львова великим насильством нас, осі- лих міщан, наших дітей і нашу челядь до послуху папському костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями і караючи штрафами… А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ. У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій? Свідчать документи У православних Речі Посполитої посилювалося відчут- тя меншовартості своєї церкви. І справа була не тільки в тиску католицтва — православна церква мала значні вну- трішні проблеми. Першою з них було право патронату світських володарів. Представники шляхетського стану за власний кошт утримували церкву, надаючи їй землі та грошові кошти. Отже, вони впливали на всі церковні справи аж до призначення священників і єпископів. А це породжувало негативні явища, коли духовними особами ставали геть невідповідні особи, використовуючи гроші та протекцію. Інша проблема полягала в низькому освітньо- му рівні православного духівництва: частина священників були неписьменними, адже не було спеціальних закладів для навчання духовних осіб. Вони не могли скласти кон- куренцію освіченим католицьким богословам. Не ліпшим був і моральний стан духівництва — порушення біблійних настанов і моральних норм, торгівля церковними посада- ми і жага до наживи стали повсякденним явищем.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 43 Сергій Плохій, український і американський історик Низький освітній рівень духівництва, порушення моральних стандар- тів і церковних канонів, поширеність симонії (купівлі і продажу церковних посад) і цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів були проявами загальної кризи українського православ’я наприкінці XVI ст. Як історик оцінює стан православної церкви? У чому, на вашу думку, він вбачає причини її кризи? Думки істориків Перебуваючи у такому стані, православна церква дедалі більше програвала змагання за статус в державі та вплив на вірян більш динамічному і гнучкому католицтву. Церковне життя на українських землях у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст. 1. Укажіть межі утворення Київської православної митрополії. Встановіть, які території (єпархії) прийняли унію. 2. Які землі та держави сповідували іслам, православ’я, католицтво. 3. Назвіть осередки діяльності єзуїтів в українських землях.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 44 2. Реформація і контрреформація в Україні ? Пригадайте, які верстви населення і з яких міркувань підтримали Рефор- мацію в країнах Західної Європи. У 30–40-х роках XVI ст. Реформація досягла теренів Речі Посполитої. Протестантами ставали переважно пред- ставники шляхти і магнатських родів. Саме ці верстви приваблювали кальвіністські ідеї — послаблення влади церковних ієрархів, ліквідація церковного землеволодін- ня, обмеження втручання держави та короля в церковні справи і контроль мирян над духівництвом. Серед української шляхти протестантів було небагато, проте траплялися прибічники кальвінізму. Народна мова в богослужінні, спрощення обрядовості, ліквідація церков- ної ієрархії, моральне самовдосконалення — ці ідеї пада- ли на сприятливий ґрунт. Хоч Реформація виникла в лоні католицької Церкви, відколовши від неї значну частину вірних, вона послужила водночас добрим поштовхом для оновлення православної церкви. Сергій Плохій, український і американський історик Протягом XVI ст. в Західній і Центральній Європі релігія невпинно перетворювалася на потужну зброю боротьби аристократів проти на- ступу королівської влади на їхні права… в тандемі з реформаційними рухами, насамперед кальвінізмом. У руських землях польського коро- лівства та Великого князівства Литовського магнатська опозиція зби- ралася, здебільшого, під стягом православ’я. Поміркуйте, чим зумовлена відмінність у виборі релігії опозицією в Західній Європі та руських землях. Думки істориків Проявом оновлення православної церк- ви був перший переклад Святого Письма народною староукраїнською мовою, здій- снений в 1556–1561 рр. та відомий як «Пере­ сопницьке Євангеліє». Пригадайте ознаки Реформації. Поясніть, чому переклад «Пересопницького Євангелія» можна вважати проявом впливу Реформації на українські землі. Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561 рр.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 45 Слідом за Реформацією на землі Речі Посполитої поши- рилася Контрреформація — реакція католицької церкви на загрозу, яка виникла. Головними засобами боротьби з протестантизмом католики обрали освіту, церковну пропо- відь, поширення книжок. Створений у 1540 р. орден єзуї- тів після 1569 р. почав відкривати в Речі Посполитій єзу- їтські колегіуми. Ці навчальні заклади давали найкращу на той час освіту, поєднуючи її з католицьким вихованням учнів. На українських землях були створені 13 таких коле- гіумів: зокрема у Львові, Луцьку, Перемишлі та Кам’янці. Подумайте, чи можна вважати поширення єзуїтських колегіумів скла- довою розвитку культури й освіти на українських землях. З якою метою їх створювали і яким був вплив єзуїтських шкіл на українське суспільство? Поміркуймо! 3. Православні братства. Книговидання. Василь-Костянтин Острозький ? Пригадайте, як була організована освіта в європейських школах й універ- ситетах. Що таке «сім вільних мистецтв»? Коли і ким було започатковано книгодрукування? Вплив Реформації призвів до того, що православні мі- щани за зразком протестантських самоврядних громад по- чали створювати братства. Опіка над православною церквою Допомога бідним і хворим братчикам Облаштування громадських богослужінь, місцевих церковних урочистостей Зміцнення її матеріального становища та авторитету Організація шпиталів БРАТСТВА ТА ЇХНІ ФУНКЦІЇ Яке значення відігравали братства у житті українського суспільства? Перше братство було створене в 1542 р. у Львові. Не- вдовзі братства з’явилися і в інших містах. Братства під- тримували православних ремісників і торговців, займалися доброчинністю, утримували православні храми. Особливим напрямом їхньої діяльності була освіта. Братства виступали
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 46 захисниками православ’я. Конкурувати з єзу- їтськими колегіумами було складно, але необ- хідно. У 1585 р. була створена братська школа у Львові, при ній заснована друкарня. Освіта в братських школах була побудована за європей- ським зразком і спиралася на вивчення «семи вільних мистецтв», до яких зазвичай додавали- ся грецька і церковнослов’янська мови. Церковні братства — національно-релігійні об’єднання українських православних міщан у XVI–XVII ст. Варто запам’ятати! Грамота патріарха Іоакима від 15.01.1585 р. Хочуть… панове міщани львівські школу заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню, потріб- ну для тієї школи. 1. Як пояснює патріарх мету створення школи? 2. Навіщо було засновувати при школі друкарню? Свідчать документи При братствах засновували друкарні, найбільші з яких — у Львові та Києві. До Львова був запрошений друкар Іван Федорович, змушений тікати з Москви, де на той час книгодрукування сприймалося як єресь. У 1574 р. коштом Львівського братства було видано книгу «Апостол» накладом близько тисячі примірників і «Азбу- ку» для братських шкіл. У 1591 р. — підручник грецької та церковнослов’янської мов «Адельфотес». Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»? Поміркуймо! На гроші Львівського братства було збудовано Успен- ську церкву, до комплексу якої входили також каплиця Трьох святителів і вежа Корнякта. Печатка Львівського Успенського братства
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 47 Самоврядні братства набули великої ваги, найбільші з них домоглися права ставропігії — прямого підпорядку- вання константинопольському патріарху. Так вони стали не просто незалежними від місцевих єпископів і духівни- цтва, а намагалися встановити свій контроль над церков- ними справами. Це спричинило загострення відносин між братствами та православними ієрархами. Церква Успіння Пресвятої Богородиці та вежа Корнякта у м. Львові, ХVІ–ХVІІ ст. (листівка початку XXI ст.) 1. Поміркуйте, про які цілі та можливості Львівського братства свідчило спору- дження Успенської церкви. 2. Скориставшись додатко- вими джерелами, дізна- йтесь, які ще церкви були зведені на українських землях коштом право- славних братств. Захисниками православної церкви були не тільки міщани, а й шляхта, яка на Во- лині та Київщині була переважно право- славною. До них долучилися деякі пред- ставники аристократичних магнатських родів. Найяскравішою постаттю серед оборонців православ’я був князь Василь- Костянтин Острозький. Князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526/­ 1527–1608 рр.) наприкінці XVI ст. був найбільшим після короля зем- левласником Речі Посполитої, ... володів містечками та більш як двома тисячами сіл, отримуючи з цих земель величезні прибут- ки. Самотужки міг виставити військо чисельністю 15–20 тис. осіб. З 1559 р. був воєводою київським, а в 1573 р. одним з можливих кан- дидатів на королівський престол. Зробив свою резиденцію в Острозі Історичні подробиці Портрет князя В.-К. Острозького (невідомий художник XVII ст.) Які особисті якості князя, на вашу думку, хотів підкреслити художник?
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 48 культурним осередком, заснував монастирі та церкви, підтримував Львів- ське братство. Освітня і меценатська діяльність князя сприяла поєднанню українських традицій із західноєвропейськими ідеями Відродження. У 1578 р. в Острозі князем була заснована академія, яка створила противагу єзуїтським колегіумам і протес- тантським школам. Тут вивчали «сім вільних мистецтв», латинську, грецьку і церковнослов’янську мови. Так було започатковано новий тип навчального закладу — слов’яно- греко-латинську школу. Опишіть навчальний процес у слов’яно-греко-латинській школі. Чим цей заклад відрізнявся від інших типів шкіл, які існували? Поміркуймо! Наталя Яковенко, українська історикиня Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справж- ньою революцією в освітній православній традиції, вперше поєднав- ши на порубіжжі греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід з латинським Заходом. Чим відрізнялася Острозька академія від європейських університе- тів? Чим були зумовлені ці відмінності? Чому, на вашу думку, дослідниця вважає її створення революцією? Думки істориків Того ж 1578 р. на запрошення князя Острозького до Острога переїздить Іван Федорович. У 1581 р. він видав «Острозьку Біблію» — перше у світі друкова- не Святе Письмо слов’янською мовою. Князь Острозький навіть просував ідею переведення центру патріархату з османсько- го Константинополя до православного Остро- га. План не був реалізований, але він свідчив про великі амбіції українських магнатів. Поміркуйте, у чому полягало значення видання друкованої Біблії слов’янською мовою для право- славного населення українських земель. Титульний аркуш з «Острозької Біблії» Віртуальна екскурсія Музеєм книги і друкарства м. Острога в Рівненській області
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 49 Аргументовано доведіть або спростуйте думку Сергія Плохія: «Як Кальвін обернув Женеву на протестантський Рим, Острозький намагався зробити з Острога православну Женеву». Поміркуймо! 4. Виникнення ідеї церковної унії. Полемічна література ? Пригадайте, коли та з яких причин відбувся розкол єдиної християнської церкви на католицьку й православну. Незважаючи на те, що розкол у християнській церкві тривав з ХІ ст., в обох церквах завжди були прихильники відновлення єдності християнства. Рух за церковну унію активізувався наприкінці XV ст., коли над Візантією на­ висла османська загроза. Православна церква сподівалася на підтримку католицького Заходу в боротьбі проти му- сульман. Висловлювала згоду перейти під владу Папи Рим- ського за умови збереження православних обрядів і поряд- ку богослужіння.Зацікавленібуливоб’єднанніікатолики. У 1439 р. у Флоренції відбувся об’єднавчий церковний со- бор, який проголосив Флорентійську унію — відновлення єдності християнських церков під владою Папи Римського. Але проголошена унія насправді не відбулася. Проти- річчя між церквами були глибші, ніж здавалося її авто- рам. Унію не визнало Московське царство. А невдовзі си- туація погіршилася через захоплення Константинополя османами. Наприкінці XVI ст. ідея унії християнських церков зно- ву ожила — тепер її просували не так православні, як ка- толики, які прагнули єдності перед загрозою поширення протестантизму. У 1581–1582 рр. папський посол Антоніо Поссевіно відвідав спочатку Москву, а потім Острог, нама- гаючись схилити православних володарів до єдності. У 1577 р. побачив світ трактат єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви під одним пастирем». У трак- таті Скарга вказує на необхідність унії православної та ка- толицької церков у Речі Посполитій. Скарга вважав, що тільки унія дасть змогу зняти суперечності між православ- ними й католиками, зміцнити єдність держави та викоре- нити єресь протестантизму. Трактат Скарги сприяв появі полемічної літератури — жанру богословських творів, присвячених захисту або спростуванню ідеї унії церков. У 1587 р. ректор Острозької академії Герасим Смотрицький
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 50 відповів твором «Ключ Царства небесного», у якому запе- речував підкорення православної церкви Риму. Його син Мелетій (Максим) Смотрицький написав поетичний «Тре- нос» — символічний плач Східної Церкви за своєю волею. Нищівній критиці піддав церковних ієрархів богослов Іван Вишенський в «Посланні до єпископів». Від прибічників унії переконати православних намагався священник Іпатій Потій у трактаті «Унія». Тільки до нашого часу збереглося близько 200 творів цього жанру. Полемічна література — жанр богословської літератури, у якій об- говорювалися дискусійні питання щодо унії католицької і православної церков. Варто запам’ятати! З твору «Тренос» Мелетія Смотрицького …Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і зем- них безоднях. Немає жодного місця спокійного ані житла безпечного. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні і зітханні. Влітку спека до млості, взимку мороз до смерті: бо ж гола-голісінька і аж на смерть гнана бу- ваю. Колись гарна і багата, тепер споганіла і убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і спечалена. Приступіть до мене, усі живі, всі народи, всі жителі землі! Послухайте голосіння мого і дізнай­ тесь, якою я була колись, і подивуйтеся… Якою автор зображає у своєму творі православну церкву? До чого закликає вірян? Свідчать документи Петро Скарга «Про єдність Божої Церкви під одним пастирем» Іпатій Потій «Антиризис» Мелетій Смотрицький «Тренос» (1610 р.) Іван Вишенський «Послання до єпископів» Христофор Філалет «Апокрисис» (1597 р.) «Пересторога» (автор невідомий) Прибічники унії Противники унії Церковна унія ВИНИКНЕННЯ ПОЛеМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Опрацюйте схему. За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку одного з авторів-полемістів.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 51 Петро Скарга … і бджоли, і лелеки, і звіри одного мають вожака,… одне сонце в небі освітлює всі зорі, один суддя в одному місті, один король в одно- му королівстві… і церква ангельська здіймається до одного глави… має відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри. Герасим Смотрицький Учителі костьолу римського… звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами підносячи честь, святобливість, багат- ство і над всіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони і віри також, а ваших патріархів грецьких… явно топ- чуть ногами і закликають вас до єдності. Мелетій Смотрицький Ви, архієреї і ієреї, пастирі і учителі овець розумного стада Христо- вого! Стійте і не хитайтесь в дарованій вам од Бога вірі, дбайте… про довірених вам овечок. Іван Вишенський Хай прокляті будуть владики, архімандрити і ігумени, котрі монастирі привели в запустіння і починили собі із святих місць фільварки, а самі… у них перебувають тільки тілесно і по-скотському… гроші збирають з тих прибутків, що подані для Христових богомольців… синів одягають, жінок прикрашають, слуг множать… заживають розкіш поганську. Іпатій Потій Знай же тоді, християнський брате, що найголовніших артикулів, які перешкоджають тій згоді є п’ять: перший — про походження Духа Свя- того; другий — про чистилище; третій — про зверхність… найстаршого пастора; четвертий — про календар; а п’ятий… — про антихриста… Вся служба Божа, святі тайни і всі інші… обряди нашої святої Східної Церкви залишаються цілими і ні в чому не порушеними. За допомогою наведених цитат і додаткових джерел інформації ви- конайте творчий проєкт. Об’єднайтеся в дискусійні групи, підсумуйте аргументи прибічників і противників церковної унії. За підготовлени- ми тезами проведіть у класі дискусію щодо можливості й необхідності об’єднання православної і католицької церков. Свідчать документи Отже, наприкінці XVI ст. у православній церкві України наростали кризові явища. Пошуки виходу із цієї кризи своєю чергою загострили протиріччя всере- дині православних громад. Онлайн-вправа «Полемічна література» http://surl.li/ldvm
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 52 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. У чому полягала криза православної церкви в Україні у XVI ст.? 2. Як впливало на розвиток православної церкви право патронату? 3. Коли було видано Пересопницьке Євангеліє? 4. Що таке братство? Схарактеризуйте діяльність православних братств. [ [ Обговорюємо в групі 1. Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення реформаційних і контрреформаційних впливів? 2. Який вплив на церковну ситуацію в Україні мала Острозька академія? 3. Як ставилася українська знать до ідеї об’єднання православної і католицької церков? 4. Як впливав на релігійну ситуацію в Україні розвиток полемічної літератури? 5. Роздивіться сучасну пам’ятну монету, випущену Національним банком Украї- ни. Складіть її опис. Яку інформацію про православні братства ви отримали? [ [ Мислю творчо 1. Підготуйте розповідь про сучасну історію Острозької академії. Чи хотіли б ви навчатися у цьому вищому навчальному закладі? 2. За допомогою вчителя і додаткової літератури зіставте становище право- славної церкви у Речі Посполитій і Московському царстві в XVI ст. 3. Підготуйте тези доповіді на науковій учнівській конференції на тему: «Рефор- мація і контрреформація: український вимір». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1556–1561 рр. Створення Пересопницького Євангелія 1578 р. Заснування Острозької академії 1581 р. Видання Острозької Біблії 1585 р. Заснування Львівської братської школи
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 53 §7 Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки ? Пригадайте, чому виникла ідея необхідності церковної унії. Які аргументи «за» і «проти» висловлювали письменники-полемісти з обох боків? 1. Передумови укладення Берестейської церковної унії У 90-ті роки XVI ст. ідея необхідності церковної унії здобула багато прибічників. У 1590 р. більшість право- славного духівництва на чолі з луцьким єпископом Кири- лом Терлецьким і володимирським єпископом Іпатієм По- тієм висловила готовність до об’єднання церков. Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки питань: • • позбавитися залежності від світських володарів; • • установити контроль над братствами і монастирями; • • підвищити статус православної церк- ви в державі; • • забезпечити для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами. Зацікавленим в унії був і Рим, який прагнув поширення свого впливу на схід, послаблення протестантизму та зміцнен- ня антиосманського союзу. Підтримував ідею і польський король (ревний католик), якого найбільше непо- коїли претензії новопроголошеного Мос- ковського патріархату на керування пра- вославними «всєя Русі». Роботу з утілення планів унії взяв на себе єпископ Іпатій Потій, якого часто називали «батьком унії». Іпатій Потій (1541–1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. У Вільні, де він виховувався, були сильні кальвіністські настрої. Молодий Потій став протестантом і лише у віці 33 років повернувся у православ’я. Був одним з ініціаторів укладення Берестейської унії. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви, проте змушений був переїхати до Литви через конфлікт з православними. Історичні подробиці Іпатій Потій (портрет ХVІІ ст.) За матеріалами пара- графа й додаткових джерел напишіть довідку для Вікіпе- дії про Іпатія Потія.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 54 Наростання кризи всередині православної церкви Намагання церковних владик отримати місця в сенаті Досягнення фактичного рівноправ’я церков Позбавлення контролю з боку світської влади Українські землі у складі Речі Посполитої ІДЕЯ УНІЇ КАТОЛИІЦЬКОЇ І ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКОВ Поміркуйте, які передумови унії можна додати до цієї схеми. У 1595 р. православні єпископи, до яких долучився і Київський митрополит Михайло Рогоза, зібралися в міс- течку Торчин, де ухвалили «Торчинські артикули». Цей документ визначив зміст церковної унії: • • Форми обрядів, таїнства і свята православної церкви за- лишалися незмінними. • • Церковні ієрархи призначалися лише з людей «руської і грецької нації». • • Митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою. • • Уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі По- сполитої нарівні з католицькими єпископами. • • Усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебува- ти під контролем єпископів без втручання світських осіб. • • Заборонялося вихрещувати православних у католицтво. • • Церква може засновувати школи, семінарії та друкарні. • • Ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі». Таким чином, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття». Православні погоджувалися на прийняття ка- толицької редакції Символу Віри і юрисдикцію папського престолу, а це для них було менш важливим, ніж збере- ження звичного «візантійського обряду». 1. Чому, на вашу думку, збереження обрядовості було для багатьох вірян важливішим за зміни в релігійних догматах? 2. Висловіть припущення, яким буде ставлення до унії у представни- ків різних верств і груп українського суспільства. Поміркуймо!
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 55 З «Артикулів, що належать до з’єднання з Римською церквою», 1595 р. Якби згодом, по Божій волі, й інші брати нашого народу й релігії грецької приступили до цієї ж святої єдності, то щоб вони не дорікали нам за те, що ми випередили їх у цій єдності. Бо ми повинні були так по- ступити з певних і поважних причин, заради згоди в християнській Речі Посполитій і щоб уникнути подальшого розладу й незгоди. Які поважні причини для підписання церковної унії мали на увазі пра- вославні митрополити? Чи були ці причини особистими? Свідчать документи Сергій Плохій, український і американський історик Умови унії, що їх підписали в червні 1595 р. митрополит Михаїл Рого- за та більшість єпископів, мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів коштом зменшення прав світських патронів і істотного обмеження впливу братств. У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня ду- хівництва… Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства. Єпископи… боялися реформато- рів з братського середовища та намагалися запобігти їхньому союзу зі східними патріархами. Наталія Яковенко, українська історикиня Цей крок навряд чи можна розцінити як разюче несподіваний. Необ- хідність кардинальних реформ була очевидною для кожного, хто кри- тично дивився на деморалізацію церковних верхів… та на разючу нео- свіченість і принижене становище нижчого кліру, залежного від примх світських землевласників. Пожвавлення релігійного життя в католиць- кій церковній спільноті, започатковане Тридентським собором, ставило Східну церкву в особливо програшне становище… У чому, на вашу думку, збігаються і у чому різняться наведені оцінки істориків? Спробуйте узагальнити їх і зробити власний висновок щодо причин унії. Думки істориків Із проголошеними умовами згодні були не всі. Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалеж- ність, землі і власність, православні братства прагну- ли церковних реформ, а не посилення влади єпископів. Головним противником унії був князь Василь-Костянтин Острозький, який спершу був її палким прибічником. Од-
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 56 нак він бачив унію як рівноправне об’єднання двох гілок християнства. Під його тиском львівський єпископ Геде- он Балабан і перемишльський єпископ Михайло Копис- тенський висловили протест проти унії. Князь звернув- ся за допомогою до протестантів і погрожував виставити 20-­ тисячне військо для захисту «грецької віри». Відбувся розкол серед православних. Водночас, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Іпатій Потій і Кирило Терлецький здійснили подорож до Риму, де в грудні 1595 р. отримали папську буллу про згоду на унію. 2. Церковні собори у Бересті в 1596 р.: розкол православної І утворення греко-католицької церкви ? Пригадайте обставини й основні умови прийняття Флорентійської унії в 1493 р. Чому вона не відбулася? Церковний собор для проголошення унії був скликаний 8 жовтня 1596 р. у Бересті. Він розглядався як урочиста процедура — усі питання змісту унії були вже вирішені. Але противники унії на чолі з Острозьким відмовилися брати участь у соборі та проголосили свій окремий собор. Відбулися фактично два собори. На боці прибічників унії були майже всі єпископи, під- тримка короля і Папи. Острозький, зі свого боку, залучив до участі в соборі представників східних патріархів, пра- вославної шляхти і братств. Підтримали православний со- бор також 12 із 15 монастирів, найпотужнішим з яких був Києво-Печерський. Собори проголосили взаємне відлучен- ня своїх противників від церкви. Прочитайте документи та визначте, які факти з історії Берестейської унії вони повідомляють. Назвіть відповідні фрагменти в документі. Офіційне проголошення унії Руської церкви з Апостольським престолом, укладене на Берестейськім соборі Року Божого 1596-го, восьмого дня місяця жовтня за старим кален- дарем, Ми, в Бозі зібрані на черговім соборі в Бересті… митрополит і єпископи грецького обряду… на вічну пам’ять проголошуємо:…проси- мо, щоб як найвищий пастир вселенської католицької церкви прийняв нас під свій послух та визволив від зверхності царгородських патріархів і розрішив нас, зберігаючи за нами обряди і звичаї східних церков, грець- ких і руських, не роблячи жодних змін у наших церквах; але щоб залишив їх за переданням святих грецьких отців навіки. Що він і вчинив... Свідчать документи
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 57 Осудження Берестейської унії на православному соборі А зневажена ними свята Божа Східна церква дозволяє на те і через нас обов’язково наказує на нинішньому соборі, щоб вищезгаданий митропо- лит Михайло був скинутий, а також і згадані єпископи і вже… відсуджені від усякого управління і порядкування, навіть від самого імені свого єпископ- ського, і постановити на тому соборі церковному, щоб були геть викинуті і виписані. Проаналізуйте документи й оцініть ступінь гостроти протиріч між авто- рами документів. Чим, на вашу думку, вони були зумовлені? Греко-католицька церква: • • зберігала православні обряди; • • богослужіння відправлялися церковнослов’янською мовою; • • право на власну митрополію; • • нижче духівництво могло вступати в шлюб; • • визнавалася зверхність Папи Римського; • • приймалися догмати (вчення) католицької церкви. Православний собор ці рішення не визнав. Унійна (греко-католицька) церква — помісна католицька церква, яка використовує у церковному житті православний обряд і порядок богослужіння. Варто запам’ятати! 1. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та прове- діть у класі дискусію на тему: «Берестейська унія 1596 р.: компроміс еліт чи зрада духівництва?». 2. За допомогою слів хмаринок аргументуйте унію з точки зору її прибічни- ка/прибічниці або противника/противниці. Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Люблінська і Берестейська унії» http://surl.li/leev
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 58 3. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні Дмитро Дорошенко, український історик Тут, у Галичині, унія… зреформувала церковне життя, піднесла освіт- ній рівень духівництва і… зробила головним захисником української на- родності проти полонізації та зросійщення. Це вона, властиво, врятува- ла Галичину від національної смерті. Чим можна пояснити таку оцінку історика саме щодо Галичини? Наталія Яковенко, українська історикиня Починалося велике протистояння…, що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, во- рожнечі і насильства… Розмірковуючи над витоками цього феномена, мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії нічого не втрачав,… логіка владик-уніатів, які… шукали опіки могутнього Риму і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі, була… слушною… Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав… опір новині, неприйняття всякого нововведення, яке сприймалося як замах на усталену, а відтак — справедливу і добру старовину. Чи погоджуєтесь ви з оцінкою дослідниці? Думку аргументуйте. Думки істориків Унію визнали шість з восьми єпископів Київської ми- трополії, першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза (1596–1599 рр.). 15 грудня 1596 р. польський ко- роль Сигізмунд ІІІ видав універсал про обов’язковість переходу на унію. Право- славна церква в Речі Посполитій стала юридично невизнаною. Замість того, щоб сприяти порозумінню і єдності христи- ян, унія перетворилася на інструмент розколу суспільства. Зміну церковної належності по- чали розглядати як зраду свого наро- Вітраж «Берестейська унія» (робота вітражиста Лео Мола в Митрополичому кафедральному храмі Святих Володимира і Ольги УГКЦ у м. Вінніпег, Канада) Поміркуйте й поясніть, чи підтримує автор вітража унію. Які її ідеї він втілив у своєму мистецькому творі?
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 59 ду — нібито «руський народ» становили тільки право- славні, а уніатів вважали частиною польсько-литовської спільноти. Одинокий голос Мелетія Смотрицького, який намагався розірвати цей хибний зв’язок, майже ніхто не почув. Мелетій Смотрицький «Виправдання невинності», 1621 р. Не вироджується зі своєї крові той, хто мі- няє віру. Хто з руського народу римську віру приймає, не стає одразу ж іспанцем чи італій- цем. Не віра русина русином, поляка поляком, литвина литвином робить, а уродження і кров руська, польська, литовська. Свідчать документи Мелетій Смотрицький (робота невідомого художника, ХVІІІ ст.) 1. Чому, на вашу думку, ця позиція Мелетія Смо- трицького не була сприйнята сучасниками? 2. Чому можна стверджувати, що погляди Смотрицького «випередили свій час»? 3. Що саме, на вашу думку, в поглядах М. Смо- трицького було прогресивним? Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом процесу Контр- реформації в Речі Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні протиріч- чя. Намагання створити єдину церкву замість двох призве- ли до виникнення третьої. Завдяки релігійній полеміці викристалізувалася й ідея «руського народу» як третього учасника федера- тивної Речі Посполитої. Цю ідею озвучить у 1641 р. на сеймі православний сенатор Адам Кисіль, майбутній київський воєвода: «Ми приєдналися до нашої спіль- ної Вітчизни не як до країни, але з країною, не до релі- гії, але з релігією…». «Символ Віри» — короткий і точний виклад системи догматів хрис- тиянського віровчення, прийнятий в 325 р. на Нікейському Вселенсько- му соборі. Католицький варіант відрізняє те, що у згадуванні про похо- дження Святого Духа «від Отця» додані слова «і Сина» («Filioque»), щоб підкреслити рівність Бога Отця і Бога Сина у Святій Трійці. Історичні подробиці Інтерактивна карта УГКЦ в сучасному світі https://map.ugcc.ua/
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 60 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Скориставшись довідкою, заповніть таблицю. Прибічники унії Противники унії Д о в і д к а: король Сигізмунд ІІІ, князь В.-К. Острозький, митрополит М. Ро- гоза, єпископи І. Потій та К. Терлецький, єпископи Г. Балабан та М. Копистен- ський, братства, монастирі, Папа Римський. 2. Чим закінчилися церковні собори в Бересті 1596 р.? 3. На яких засадах була утворена унійна церква? 4. Що змінилось у становищі православної церкви після Берестейської унії? 5. Схарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом: 1. Передумови укладення. 2. Причини укладення. 3. Зміст унії. 4. Результати і наслідки. [ [ Обговорюємо в групі 1. Поясніть, чому можновладці й вище духівництво прихильно ставилися до ідеї церковної унії. 2. Чому ідея унії не здобула широкої підтримки серед міщан і селян? [ [ Мислю творчо 1. Уявіть себе українським, польським або російським істориком. Використо- вуючи додаткові джерела інформації, підготуйте доповідь про Берестейську унію з відповідної точки зору. 2. Роздивіться світлину Пам’ятного Хреста на честь Берестейської унії, встанов- леного в Чернівцях. Запропонуйте власний проєкт такого пам’ятника. Пам’ятний хрест з нагоди 400-ліття Берестейської Унії в м. Чернівці (вставлено на подвір’ї собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ , 1996 р.) Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1596 р. Церковні собори в Бересті, укладення Берестейської церков- ної унії, утворення греко-католицької церкви
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 61 §8 Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. ? Чому, на вашу думку, більшість населення на українських землях не під- тримала унію? Як можна прокоментувати вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів»? 1. Боротьба за відновлення ієрархії православної церкви Перші два десятиліття після укладення Берестей­ - ської унії були для православної церкви періодом вижи- вання. Київська митрополія фактично розділилася на «з’єднану» — визнану королем правонаступницею право- славної церкви, і «нез’єднану», яка після королівського універсала 1596 р. формально перестала існувати. Її на- ступницею ставала унійна церква, до якої переходило й усе майно попередниці. Те духовенство, яке відмовилося прийняти унію, було оголошене відступниками, особами, що втрачали свій сан. Адже король надавав землі соборам і монастирям, а також затверджував церковних ієрархів. На захист церкви стали братства — вони складали колек- тивні протести проти дій греко-католиків й ініціювали судові процеси за церковне майно. Унія зблизила право- славних із протестантами. У 1599 р. між ними був укла- дений союз для спільних дій. Не залишилися осторонь і давні протектори церкви — шляхта, які перетворили сейм на поле боротьби за відновлення її статусу. Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. До них активно долучалися на сеймах католиць- кі депутати від різних воєводств. Адже для шляхти унія, проведена в такий спосіб, означала порушення королем свого обов’язку — зберігати релігійний мир. Королю вка- зували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною якраз і був пункт про релігійний мир. Захисники православної церкви у своїх виступах і текстах також активно посилалися на Люблінські привілеї, які містили параграф про рівні права католиків і православ- них. У 1603 р. Сигизмунд ІІІ дав дозвіл на обрання пра- вославного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. було поновлено право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним церквам і монастирям. Але головна загроза для православної церкви полягала в тому, що після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 62 Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єписко- пів. Це означало, що висвячувати священників більше ні- кому, тож втрата ієрархів загрожувала покласти край іс- нуванню церкви. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1616 р. гетьман ре- єстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний демон- стративно вступив до Київського Богоявленського брат- ства «зо всім військом Запорозьким». Це істотно змінило ситуацію — козаки були потужною військовою силою, тож тепер зброєю православної церкви були не тільки голоси шляхти на сеймах, а й козацькі шаблі. У 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єруса- лимського патріарха Феофана, який повертався з Москви після висвячення на патріарший стіл Філарета Романова, Сагайдачний організував висвячення на Київського ми- трополита Йова Борецького, а також чотирьох єписко- пів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король вбачав у цьому акті порушення своїх прав. Адже затвер- джувати єпископів на їхніх кафедрах мав саме він. Отож висвячення він не визнав. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про сучас- ну українську греко-католицьку церкву. Чи існують греко-католицькі храми у місцевості, де ви живете? Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ в м. Київ (споруджено в 2002–2013 рр. за проектом архітектора Миколи Левчука) Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Відновлення православної ієрархії» http://surl.li/legh Виконайте онлайн-вправу: встановіть послідовність подій боротьби за відновлення православної ієрархії.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 63 Київський літопис про висвячення на Київського митрополита Йова Борецького та інших єпископів Року 1620 прибув з Москви святійший патріарх єрусалимський іме- нем Феофан і зупинився в монастирі Братському і був прийнятий з ве- ликою честю духовними та світськими людьми. Того ж року… святійший патріарх… поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідно- го і чесного. Іменем Йов Борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: Мелетія Смотрицького на єпископство Полоцьке, Ісайю Копинського на…Пере- мишльське, Паісія Іполітовича на… Холмське і Белзьке, Йосифа Курце- вича на… Володимирське. Знайдіть на карті «Церковне життя в українських землях у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 43) центри і межі нових єпископств православної церкви. Свідчать документи Тільки в 1632 р. після обрання нового короля Влади­ слава IV були ухвалені «Пункти для заспокоєння на- роду руського», якими визнавалося право православних на власну ієрархію і поновлювалося юридичне визнання православної церкви. «Пункти для заспокоєння народу руського» 1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення сво- го богослужіння,… ремонтувати свої церкви й будувати нові… 2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, по- винна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Велико- го князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля… 3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Пере- мишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерсько- го й Унівського… 1. З якою метою було ухвалено документ? 2. Які права православним надавав документ? 3. Поміркуйте, чому саме церква Св. Софії київська залишалася за пра- вославними? 4. Чи могло його підписання зняти гострі міжконфесійні проблеми в суспільстві? 5. Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел інформації, як зазначе- ний документ вплинув на стан християнських храмів. Свідчать документи
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 64 З листа Йова Борецького Упродовж останніх 25 літ нам не вда- ється забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопо- рушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших… Не є грі- хом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності…, не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зра- дою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо по- свячених митрополита та єпископів. 1. Спираючись на документ, схарактеризуй- те становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії. 2. Подумайте, чому Йова Борецького нази- вали «козацьким митрополитом». Свідчать документи Йов Борецький (стінопис дзвіниці Михайлівського Златоверхого монастиря в Києві) 2. Становище греко-католицької церкви в Україні Український і американський історик Сергій Плохій про митрополита Іпатія Потія Людина кмітливого розуму, він добре усвідомлював недоліки передунійного православ’я та прагнув їх виправити через унію з Римом. Однак він не бачив інших способів ствердити власну правду, крім насильства, яке спиралося на підтримку королівської адміністрації та породжувало нове насильство. Чому, на вашу думку, не вдавалося залагодити конфлікт між право- славними і уніатами? Думки істориків Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким митро- политом став Йосиф (Велямін-Рутський) (1613–1637 рр.). Завдяки його діяльності греко-католицькі та єзуїтські школи були зрівняні у правах, а українське духівництво отримало можливість навчатися у семінаріях Західної Європи. Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у Василіянський орден, при монастирях якого також засновувалися шко-
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 65 ли. Усвідомлюючи згубність протистояння двох руських церков в ситуації посилення католицької церкви, у 1621 р. Рутський розпочав перемовини з вищими православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київсько- го патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього виступала православна шляхта й коза- ки. З іншого боку, виник конфлікт із католицьким духівництвом, невдоволеним зміцненням уніатів і збільшенням його популярності серед вірян. Домовитися про примирення не вдалося. Список настанов київського унійного митрополита Йосифа (Веляміна-Рутського) Великою перешкодою унії в Києві є нове братство, засноване схиз- матиками три роки тому в Києві без привілею, де вони збираються і радяться. Наслідком цього з самого початку було те, що втопили ми- трополичого офіціала, а потім викрали слугу з грошима, який збирав подвійний побір, ви- вели його в дике поле й прикули до гарма- ти; також тепер викрали і невідомо куди діли попа-уніата, який був один на Київ. Якщо те братство не буде зліквідоване, то важко ду- мати про щось добре: зліквідувати його мож- на як владою воє­ води, так і судовим шляхом. Не меншою перешкодою святій єдності і славі Божій в цьому королівстві є чужоземні влади- ки — греки і серби, які, нікого не повідомивши, коли хочуть, приїжджають…, нікому не показу- ють своїх охоронних листів, висвячують попів і в наших дієцезіях виконують всі єпископські обов’язки… Про що свідчить цей документ? Чи було насильство у цьому конфлікті однобічним? Свідчать документи Йосиф (Велямін- Рутський) За змістом опрацьованого матеріалу про Йосифа Веляміна-­ Рутського та наступного матеріалу про діяльність Петра Могили ство- ріть карту пам’яті «Заходи зі зміцнення унійної та православної церков». Основними гілками в карті будуть «Діяльність Й. Веляміна-Рутського» та «Діяльність П. Могили». Після завершення роботи зіставте діяльність обох митрополитів. Що в ній було спільного? Діємо: практичні завдання Герб Василіянського Чину
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 66 3. Реформи митрополита Петра Могили та зміцнення православної церкви Після смерті Йова Борецького, митрополитом Київ- ським став нащадок молдавського аристократичного роду Петро Могила (1632–1647 рр.). П. Могила вжив заходів для упорядкування церковного управління. Єпископи були поставлені під суворий контроль. Контролювався процес призначення священства і впроваджувалися іспи- ти для них. До монастирів і єпархій були направлені спе- ціальні «митрополичі намісники». Під контроль митропо- лита потрапили братства. П. Могила домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов’язків. Для розв’язання поточних проблем скликалися єпархіальні собори, а кон- флікти між духівництвом вирішував церковний суд — митрополича консисторія. У 1646 р. було видано «Требник», що визначав порядок проведення православних обрядів. У 1645 р. митрополит особисто написав «Катехізис» та «Православне сповідання віри» із викладом основ християнського віровчення. Сергій Плохій, український і американський історик Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константи- нополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства. У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують вашу думку. Думки істориків У 1632 р. завдяки діяльності Петра Могили стало можливим об’єднання братської та лаврської шкіл монастиря і створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) ко- легіуму. Цей заклад був побудований за кращими зразками єзуїтських ко- легіумів та з урахуванням досвіду єв- ропейських університетів. Колегіум мав філії, крім того, митрополит опіку- вався монастирськими та братськими школами. Петро Могила (поштова марка Молдови, 1996 р.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 67 Онлайн-вправа «Реформи митрополита Петра Могили» http://surl.li/legv Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила (робота невідомого художника) Велика церква Києво- Печерської лаври (картина художника Василя Верещагіна, 1905 р.) Петро Могила (картина художника Володимира Слєпченка, проєкт «Обрані часом», 2011 р.) На основі поданих зображень, інформації підручника та додаткових джерел складіть історичний портрет Петра Могили. Із записок мандрівника Павла Алепського (1654 р.) По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та цер- ковні співи, крім того, священники навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях. Наслідком чого, на вашу думку, був такий стан освіти? Свідчать документи
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 68 П. Могила був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проєкт спільного па- тріархату та залагодження відносин між церквами. Могилі була набагато ближча думка про спільну церкву європей- ського зразка, а не протистояння та плекання православ- ного консерватизму. Але смерть митрополита в 1647 р. та вибух Хмельниччини за рік по тому зробили ці плани не- можливими. Сергій Плохій, український і американський історик Хоча розрив між двома гілками київської церкви був незагоюваною раною, розділена церква досягла деяких цілей, що були недосяжні для неї, як цілого. У першій половині XVII ст. і православна, і уніятська церкви зазнали доконечної церковної реформи та пристосувалися до нових обставин… Церкви спромоглися підсилити церковну дисциплі- ну та впровадити обов’язкові для всіх вірян норми віри і моралі. Обидві церкви перейнялися проблемами освіти духівництва і кожна у влас- ний спосіб змогла їх розв’язати. У 1610-х і 1620-х роках попереду були уніяти, але на середину 1640-х років православна частина колись єди- ної церкви і сама досягла істотних результатів і стала провідною силою у православному світі. Аргументовано доведіть або спростуйте думку історика щодо подо- лання церковної кризи першої половини XVII ст. Думки істориків Як Берестейська церковна унія пов’язана з Люблінською 1569 р.? Заповніть накреслену в зошитах порівняльну таблицю. Люблінська унія Берестейська унія Причини підписання Дата підписання Основний зміст Видатні постаті Наслідки підписання Діємо: практичні завдання Таким чином, у першій половині XVII ст. православ- на і унійна церкви, якщо і не подолали кризу, то зроби- ли великий крок до цього. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України, здавалося цілком можливим. Воно так і не відбулося, вже не із церковно-­ релігійних, а з соціально-політичних причин.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 69 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Які чинники визначали становище православної церкви після Берестейської унії? 2. Коли і за яких обставин в Україні була відновлена вища православна ієрархія? 3. Які події сприяли узаконенню існування православної церкви в Речі Посполитій? 4. Чим становище греко-католицької церкви відрізнялося від православної? 5. Які реформи провів Петро Могила для оновлення церковного життя? [ [ Обговорюємо в групі 1. Схарактеризуйте місце православної та греко-католицької церков у суспіль- но-політичному житті Речі Посполитої. 2. На прикладі постаті Петра Могили зро- біть висновки про роль особистості в історії. 3. У протистоянні, яке виникло між пра- вославними та греко-католиками піс- ля укладення Берестейської унії, про- тестантські громади одразу почали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було зумовлене? Яким засобам боротьби з католиць- кою церквою протестанти могли на- вчити православних? [ [ Мислю творчо На думку історика Сергія Плохія: «Офіційне визнання православної ієрар- хії означало кінець тісної співпраці між бунтівним козацтвом і православною церквою». Поясніть, чому так сталося. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1599–1613 рр. Київську митрополію греко-католицької церкви очолює Іпатій Потій 1620 р. «Феофанове свячення» — висвячення єрусалимським патріархом Феофаном ієрархів православної церкви в Україні 1620–1631 рр. Київську православну митрополію очолює Йов Борецький 1632 р. Видано «Пункти для заспокоєння народу руського» 1632–1647 рр. Київську православну митрополію очолює Петро Могила Пам’ятник Петру Могилі на території Києво-Печерської лаври (2008 р.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 70 §9–10 Культурне життя на українських землях у ХVІ — першій половині ХVІІ ст. ? Пригадайте, як релігійна ситуація в Україні позначилася на розвитку культури. Висловте припущення, що впливатиме на розвиток української культури в XVI – першій половині XVII ст. 1. Освіта, література і книгодрукування В умовах відсутності в українців власної державності, у ХVІ–ХVІІ ст. гостро постало питання збереження і роз- витку українцями власної культури. Культурні традиції Русі-України поєднувалися із впливом західноєвропей- ської культури, ідей Реформації і Відродження. Руською мовою у ХVІ — першій половині ХVІІ ст. на- зивали писемну мову українського та білоруського наро- дів. Зокрема, нею написані Литовські статути, вона була мовою судочинства і діловодства у Великому князівстві Литовському. Під впливом реформаційних ідей у 1556–1561 рр. із церковнослов’янської українською народною мовою було перекладено Пересопницьке Євангеліє. Перекладачами були син священнослужителя з м. Сянок Михайло Василе- вич й архімандрит Пересопницького монастиря на Волині Григорій. Розгляньте сторінку Пересопницького Євангелія. Чим її оформлення від- різняється від сторінок сучасних книжок? За допомогою додаткових джерел інформації дізнайся, що таке ініціал і мініатюра. Сторінка Пересопницького Євангелія Ювілейна монета, присвячена Пересопницькому Євангелію (серія «Духовні скарби України» Національного банку України, 2011 р.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 71 Фактично книгу написано літературною староукраїн- ською мовою, «для лепшого виразуміння люду христіан- ського посполитого». Оригінал Пересопницького Єванге- лія зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (м. Київ), має 482 пергаментні аркуші та важить 9 кг 300 г. У сучасній Україні на Пересопниць- кому Євангелії складають присягу українському народові президенти України. Пригадайте з вивченого раніше (с. 49–51), що таке полемічна літе- ратура. Коли, за яких обставин вона з’явилася? Назвіть імена й твори письменників-полемістів. Діємо: практичні завдання Особливе місце серед тогочасних українських літера- турних і церковних діячів посідає письменник-полеміст Іван Вишенський. Іван Вишенський народився на Львівщині, у містечку Судова Вишня. Точний рік народження і справжнє ім’я полеміста не відомі. У 1570-х роках став ченцем Афонського монастиря у Греції, де прожив 40 років. У 1604 р. прибув на Україну і два роки прожив у Львові. Згодом повернувся на Афон, де усамітнився у кам’яній печері. Іван Вишенський є автором збірки «Книжка», куди ввійшли його тво- ри, зокрема послання до князя Костянтина Острозького і до єпископів. У 1600–1601 рр. Вишенський написав «Краткословний отвіт» Петру Скарзі. Історичні подробиці Проповідь Івана Вишенського (розпис монастиря Різдва Христового в м. Жовква на Львівщині) 1. За допомогою QR-коду прочитайте V частину поеми Івана Франка «Іван Вишенський». 2. Напишіть історичне есе про постать Івана Вишен- ського.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 72 Окрім полемічної літератури, яка виникла у зв’язку з упровадженням церковної унії, з’явилися художні твори. Набув розквіту український епос—думи,балади,історичніпісні. Поетичні твори найчастіше склада- ли мандрівні дяки й учні духовних шкіл. Проте існували й авторські вірші та поеми — «Роксоланія» Се- бастіяна Кленовича, «Вірші на жа- лісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда. У поезі- ях найчастіше використовували бі- блійні теми, висвітлювали пробле- ми моралі й релігії. Освіта на українських землях розвивалася у складних умовах. Тривалий час освіту здобували у цер- ковних (парафіяльних) школах при церквах і монастирях. Після поши- рення контрреформації, виникли єзуїтські колегіуми — вищі школи. Навчання в них велося польською і латинською мовами, а учні отримували вихо- вання в дусі католицької віри. Створювали свої гімназії на теренах України і протестанти. У 1578 р. коштом князя Василя-Костянтина Острозь- кого було відкрито слов’яно-греко-латинську школу у м. Острог. Ця школа з часом перетворилася на перший в українських землях вищий навчальний заклад західно- європейського типу. Сучасники називали цю школу «ака- демія». Першим її ректором був письменник-полеміст Ге- расим Смотрицький, для роботи запрошували фахівців з європейських країн. При школі діяли науковий гурток і друкарня. На жаль, після смерті Острозького у 1608 р. школа почала занепадати, а згодом припинила своє існу- вання, щоб відродитися вже в незалежній Україні. Ще одним вищим освітнім навчальним закладом в Україні вважалася Львівська братська школа, яка була відкрита у 1585 р. стараннями братства та утримува- лася його коштом. Тоді ж було відкрито друкарню, у якій опублікували «Адельфотес» (граматику грецькою і За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про роль Петра Сагайдачного в захис- ті української церкви та культури. Зображення Петра Сагайдачного з «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіян Сакович (гравюра, 1622 р.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 73 церковнослов’янською мовами). Учасники та керівники Львівського братства створили перший своєрідний статут школи — «Порядок шкільний» (1586 р.), у якому чітко ви- значалися права й обов’язки учнів школи, вчителів і бать- ків. У статуті зазначалося: «Багаті над убогими у школі нічим вищі не мають бути, тільки самою наукою, плотію же рівні всі…». Це свідчить про те, що до братських шкіл приймали дітей різних майнових станів, зважаючи тільки на їхні здібності. Високі вимоги висувалися до вчителя, якого називали дидаскал. Він повинен був навчати учнів науки, карати їх за непослух, стежити за поведінкою. За ілюстрацією складіть розповідь «Навчання в братській шко- лі». Зверніть увагу на дії персонажів гравюри. Навчання в братській школі (гравюра з «Букваря», ХVІІ ст.) Розвитку української культури сприяло і книгодруку- вання. У середині ХVІІ ст. в Україні було 40 друкарень. Однією з найбільших була друкарня Києво-Печерської лаври, де на початку ХVІІ ст. побачили світ словники, гра- матики, букварі та твори релігійного змісту. 2. Києво-Могилянський колегіум У 1615 р. київські міщани заснували Київське Богояв- ленське братство. Воно існувало завдяки благодійним внескам, церковним прибуткам і пожертвам. При Бого- явленському братстві було створено школу та друкарню, утримувався притулок для нужденних.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 74 За кілька років братська школа перетворилася на коле- гіум. Архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький організував навчальний процес за зразком Львівської братської школи. У Лаврі виник освітянський гурток, до якого запросили видатних діячів української культури. Вони вчителювали, редагували й видавали книжки. Першим ректором Київського колегіуму був Йов Борецький, який у 1620 р. став першим київським право- славним митрополитом. Михайло Грушевський, український історик Плетенецький відкрив нову добу в житію сеї твердині українського аскетизму і зробив з Печерського монастиря першорядну культурну силу… Плетенецький був батьком не тільки для лаври, а й для всього народу… сім заслужив він собі на вічну пам’ять в історії українського життя… Єлисей Михайлович був шляхетного роду, з дрібної шляхет- ської родини… В початках 1590-х рр., маючи сорок літ, став він архі- мандритом пінського Ліщинського монастиря і в сім титулі брав участь у православнім соборі берестейськім… Правдоподібно тут звернув він на себе увагу рішучою опозицією унії… Які біографічні дані про Єлисея Плетенецького наводить Михайло Грушевський? Що історик вважає головним досягненням архімандрита? Думки істориків Церква Київського Богоявленського братства (фото ХІХ ст.) Єлисей Плетенецький (портрет ХVІІ ст.) Професором, а згодом і ректором Київської братської школи був Мелетій Смотрицький — автор «Граматики словенської» (1618 р.), яка вплинула на становлення бага- тьох норм української мови. Український літературозна- вець Кирило Студинський зазначав: «Чоловік (Смотриць- кий) знаменитих здібностей і благородних поривів, але
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 75 без гонору, зломаний противностями, які приготовили йому час і люди… покликаний і спосібний до всього, тільки не до богослов’я…». Дейвід Фрік, американський історик: «Діяльність Смотрицького протягом цілого життя була націлена на те, щоб Русь не стала народом темного селян- ства». Складіть історичний портрет Мелетія Смотрицького. За необхідності скористайтеся додатковими джерелами інформації. Діємо: практичні завдання Учнів Київської братської школи називали спудеями, або «студентами» (від лат. studeo — вчуся). Найбідніші та іногородні спудеї жили у спеціальному приміщенні — бурсі, що утримувалася коштом братчиків. Спудеї організовували театральні аматорські вистави, здебільшого релігійного змісту. Такі пересувні лялькові театри називалися вертепом. Вертепний ляльковий те- атр мав форму двоповерхового дерев’яного будинку: на другому поверсі зазвичай показували різдвяну драму, а на першому — сатирично-побутову інтермедію. Вертеп — старовинний пересувний український ляльковий театр, поширений у ХVІІ–ХVІІІ ст. Варто запам’ятати! Проіснувала Київська братська школа до 1632 р. У 1632 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила у приміщенні Троїцької церкви відкрив Лаврську школу на 100 осіб. Школа передбачала п’ять класів, а та- кож викладання польською і латинською мовами. Після переговорів і суперечок у 1632 р. було вирішено об’єднати братську та лаврську школи. Це перетворило школу на вищий на- вчальний заклад, «розсадник, що випускав зі своїх стін чимало зна- менитих освічених і доброчесних пастирів, державних чиновників і в усіх відношеннях зразкових грома- дян». Школу почали називати Киє- во-Братським колегіумом (акаде- мією), а після смерті П. Могили — Києво-Могилянським. Вигляд старого академічного корпусу Києво-Могилянської колегії (гравюра ХVІІІ ст.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 76 Києво-Могилянський колегіум відповідав загально- європейським освітнім стандартам, складався з восьми класів. Найвищими вважалися дворічний філософський клас або чотирирічний богословський. Навчання трива- ло від семи до дванадцяти років. Михайло Грушевський, український історик Петро Могила відживив і упорядкував запущене і розстроєне цер- ковне життя православне. Високо поставив братську колегію — пізні- шу київську академію, що на честь його потім носила ім’я «Могилян- ської». Розвинув рух видавничий, дбав про розвій літератури й ученості, хоч, треба сказати, ся київська могилянська ученість досить далека була народному українському життю, бо приноровлялась більше до церковнослов’янських взірців, з одного боку, і до польсько-латинської культури шляхетської — з другого. На які заслуги Петра Могили у створенні Києво-Могилянської ака- демії вказує історик? Чому Михайло Грушевський вважає, що акаде- мія була «далека народному українському життю»? Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Думки істориків 3. Архітектура та містобудування. Образотворче мистецтво Працюючи з текстом підручника, визначте, які історичні процеси, явища події впливали на розвиток архітектури й образотворчого мисте- цтва в Україні. Позначте місця розташування пам’яток на контурній карті. Діємо: практичні завдання Нові тенденції у будівництві були пов’язані з діяльністю європейських будівничих, здебільшого італійців. Із другої половини ХVІ ст. готичний стиль поступається новітньому стилю бароко. В Україні цей стиль мав певні особливості, що дає змогу говорити про українське (козацьке) бароко. У XVІ ст. будівництво міст велося способом регулярної забудови. Вулиці, площі та квартали розбудовувалися за певним планом, геометрично. Починали будівництво міс- та із центральної частини — міської площі та ратуші. Ак- тивно відбувалося відновлення фортифікацій старих міст. Оновлювалися укріплення Кам’янця-Подільського, Ост- рога, Львова й інших великих міст. Так, у другій половині ХVІ ст. у Львові збудовано Порохову вежу, відновлено піс- ля пожежі Міський арсенал. В ансамблі Острога з’явилася Кругла вежа, що є однією з класичних пам’яток ренесансу.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 77 Бароко — стиль у європейському мистецтві й архітектурі кінця ХVІ — початку ХVІІІ ст., для якого характерні пишність, парадність, яскравість кольорів, асиметрія конструкцій. Ренесанс — стиль у європейському мистецтві XV — початку XVI ст. В архітектурі відроджував античні форми, симетрію і простоту. Українське (козацьке) бароко — сполучення західноєвропейсько- го бароко та ренесансу з творчо переробленим спадком православної храмової архітектури й українською народною традицією. Варто запам’ятати! 1. Роздивіться вежу. Чим, на вашу думку, зумовлена її архітектура? 2. Поміркуйте, які функції, крім оборонної, могли виконувати вежі в ХVІ–ХVІІ ст. Порохова вежа в м. Львові, ХVI ст. (сучасне фото) Особливого поширення в ХVІ ст. набуло світське мурова- не будівництво. Кам’яні будинки називали кам’яницями. Прикладом такої ренесансної забудови є Львів з його пло- щею Ринок. Ратушу було побудовано у 1617–1619 рр. Вона стала центром архітектурного ансамблю. На площі було збудовано ряд кам’яниць, особ­ ливе місце серед яких посі- дає будинок купця Костянтина Корнякта. Будівля розта- шовувалася одразу на двох ділянках, тому має просторий внутрішній двір з галереями й арками. Будинок Корняк- та було завершено у 1580 р., про що повідомляє дата над головним його входом. Будинок Корнякта (а) і Чорна кам’яниця (б) — пам’ятки ренесансної архітектури в м. Львові (сучасне фото) Львівська ратуша (літографія художника Карела Ауера, 1838 р.) а б
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 78 Ще одна пам’ятка львівської архітектури ХVІ ст. — так звана Чорна кам’яниця. Цей будинок у 1577 р. спорудили для міщанки Софії Ганель. Будинок мав багатий декор фа- саду та вікон. Як і раніше, у центрі уваги залишається храмове будів- ництво. У Львові до 1630 р. було завершено будівництво Успенської церкви. Автор проєкту й архітектор храму — італійський будівничий Павло Римлянин. Споруда є при- кладом італійського ренесансного будівництва. У 1568 р. ансамбль храму доповнила дзвіниця, а трохи згодом було збудовано каплицю Трьох святителів. До найяскравіших пам’яток Пізнього Ренесансу у Льво- ві належить каплиця Боїмів. Вона була збудована на по- чатку ХVІІ ст. на території сучасного міського цвинтаря. Усипальницю було побудовано для багатої родини Боїмів, де поховано 14 представників цього львівського роду. Успенська Церква, Львів (поштова листівка початку ХХ ст.) Каплиця Боїмів (картина художника Альфреда Каменебродського, початок ХХ ст.) До зразків церковного мону- ментального будівництва ХVІ ст. належить також відома церк- ва Святого Духа у с. Потелич на Львівщині. Цей дерев’яний храм вважають найстарішим зі збереже- них в Україні. Ймовірно, 1577 року, було збудовано нову церкву Успен- ського монастиря в Дорогобужі. У Києві за ініціативи митрополи- та Петра Могили було відновлено Десятинну церкву та церкву Спаса на Берестові. Церква Святого Духа в с. Потелич на Львівщині включена до списку світової спадщини ЮНЕСКО (сучасне фото)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 79 Загрози постійних нападів зі Сте- пу посилили у ХVІ ст. замкове обо- ронне будівництво. Продовжили застосовувати вежову систему укрі- плень. Зокрема, було відновлено Ки- ївський замок і розбудовано замок в Острозі. Фортеця у смт Меджибіж (Хмельниччина) зазнала докорінної перебудови й була однією з найпо- тужніших того часу. У розвитку мистецтва епоха ХVІ — першої половини ХVІІ ст. стала про- довженням традицій минулих ро- ків. Водночас у мистецькому жит- ті українських земель відбувалися певні зміни, пов’язані із західноєвропей- ськими культурними впливами. Продовжувало розвиватися монумен- тальне малярство. Художники розписува- ли церковні вівтарі, внутрішні й зовнішні стіни. Таке оформлення мала, наприклад, вежа П’ятницької церкви у Львові. Най- поширенішим залишався іконопис. Його осередком у ХVІ ст. був Перемишль, у яко- му працював відомий іконописець Олексій Горошкович. Як окремий жанр малярства починає розвиватися світський портрет. Відомі за копіями портрети княгинь Беати з Костелецьких і Софії з Тарновських. Най- давнішим зразком вважають портрет коро- ля Стефана Баторія, написаний маляром Войцехом Стефановським у 1576 р. для місь- кої ратуші. Взірцем цього жанру є портрет Яна Гербурта — робота львівського маляра Якуба Лещинського. Картина Войцеха Стефановського мала розміри 61 х 52 х 7. У правому верхньому куті полотна є напис з датою «1576 р.». На думку мистецтвознавців, картина є прижиттєвим портретом короля Стефана (Іштвана) Баторія. Історичні подробиці Меджибізький замок на Хмельниччині — пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст. (сучасне фото) Портрет Стефана Баторія (картина художника Войцеха Стафановського , 1576 р.) Портрет Яна Гербурта (картина художника Якуба Лещинського, 1570-ті роки)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 80 Також поширення набув скульптурний портрет. До скульптурного портрету можна віднести надгробок князя Костянтина Івановича Острозького, який було втрачено. Скульптурний портрет мав збе- регти пам’ять та уславити образ померлого. Здебільшого вико- нувався на замовлення. Гравюра із зображенням євангеліста Луки в «Апостолі» (друковане видання І. Федоровича, 1574 р.) Мініатюра з Пересопницького Євангелія (рукописна книга, 1556–1561 рр.) Також розвивалися книжкова мініатюра та гравюра. Мініатюрами прикрашали рукописні книги, здебільшого релігійного змісту. Визначною ранньою пам’яткою книж- кової мініатюри є ілюстрації до «Пересопницького Єван- гелія». Також відоме Євангеліє Кучірки 1602 р. (замовив Григорій Кучірка для свого сина священника), яке нале- жить до спадщини львівських майстрів. Фрагмент втраченого надгробка князя Костянтина Острозького (фото початку XX ст.)
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 81 Прикрашали гравюри та друковані видання. У львів- ському «Апостолі» 1574 р. вміщено гравюру «Євангеліст Лука» — авторство Венделя Шрафенберга. Серед ранніх здобутків також відзначилися видання Острозької друкар- ні, зокрема Біблія та книга Василя Великого «О постниче- стві» 1594 р. У «Служебнику» 1604 р. є гравюри із зобра- женням Іоанна Златоуста, Василя Великого та Григорія Богослова. Гравюра (від франц. Graver — вирізати) — вид графічного мисте- цтва, де зображення отримується з допомогою відтиску форми з по- передньо нанесеним на її поверхню малюнком. В Україні у XVI ст. були поширені дерев’яні форми-матриці, а виконані у такий спосіб гравюри називалися дереворитами. У другій половині XVII ст. набули популяр- ності металеві форми (мідьорит, офорт). Гравюру активно використо- вували у книжковій ілюстрації. Варто запам’ятати! За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Створіть віртуальну екскурсію найвідомішими пам’ятками архітектури Ренесансу. Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітек- тури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Замок було збудовано протягом 1635–1640 рр. під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкра- щих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Діємо: практичні завдання
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 82 Таким чином, у XVI — першій половині XVII ст. укра- їнська культура отримала нові імпульси до розвит­ ку, поєднавши впливи західноєвропейського Відродження з традиціями української культури. Освітні заклади єв- ропейського типу, книгодрукування, архітектура й об- разотворче мистецтво створили модерний образ Укра- їни як осередку європейської культури. Розгляньте ілюстрації і виконайте завдання: 1. Встановіть, яких діячів або історичні пам’ятки зображено. 2. Дайте узагальнювальну назву цій добірці ілюстрацій. 3. Складіть коротку розповідь, використовуючи інформацію пара- графа й ілюстрації. 1 3 2 4 Онлайн-вправа «Православні братства. Книговидання. Князь К.-В. Острозький» http://surl.li/lepn Діємо: практичні завдання
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 83 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами творів і їхніми авторами. А Мелетій Смотрицький 1 «Азбука», «Апостол» Б Іван Федоров 2 «Про Острозьку війну» 3 Портрет Стефана Баторія Г Войцех Стефановський В Симон Пекалід 4 «Граматика словенська» 2. Які навчальні заклади в Україні можна порівняти з універ- ситетами? 3. Назвіть пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва XVI – першої половини XVII ст. 4. Виконайте онлайн-вправу «Архітектура та містобудування». [ [ Обговорюємо в групі 1. Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель ХVІ–ХVІІ ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої? Які традиційні риси мала українська культура? Що змінилося і було «привнесене» західноєвропейськи- ми віяннями? 2. Які факти свідчать про вплив культури Відродження на українське мистецтво? [ [ Мислю творчо 1. За допомогою додаткових джерел підготуйте сценарій телевізійного ролика, присвяченого площі Ринок у Львові. 2. Скориставшись додатковою літературою, підготуйте історичне есе «Видатні випускники Києво-Могилянської академії». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1556–1561 рр. Створення «Пересопницького Євангелія» 1578 р. Відкриття князем Острозьким слов’яно- греко-латинської школи 1585 р. Відкриття Львівської братської школи 1574 р. Видання «Букваря» та «Апостола» Івана Федоровича у Львові 1615 р. Заснування Київського Богоявленського братства 1632 р. Відкриття Лаврської школи Петром Могилою, створення Києво-Братського колегіуму (академії) http://surl.li/lend
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 84 §11 Практична робота. Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства ? Яким було становище українських земель у складі різних держав? Як вплинули Люблінська та Берестейська унії на життя українського суспільства? Які суспільні стани сформувалися на українських землях у XVI ст.? 1. Установлюємо відповідність Ознайомтеся з ілюстраціями та характеристиками суспільних станів. Установіть між ними відповідність. 1 2 3 4 А «Шляхта дуже небагаточисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри.» Б «Тутешні селяни мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який трима- ють, зерно, курей, гусей і курчат перед святами.» В «Римські католики мають у місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор, храм домініканців на ринку, бернардини — попід горою, а з недавнього часу — єзуї- ти, які розмістилися між бернардинами і річкою; греко-­ русини мають близько десяти храмів, які вони називають церквами.» Г «У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зра- зок лабіринту. Місто наче розділене на два: єпископське, а друге — городян. Там торгівля жвава.»
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 85 2. Заповнюємо таблицю Використовуючи текст підручника та додаткові джере- ла інформації, заповніть накреслену в зошиті таблицю. Стани суспільства Особливості повсякденного життя Шляхта Духівництво Міщани Селяни 3. Залицяння і одруження українців Уявіть себе журналістом/журналісткою. Використову- ючи подані історичні джерела, напишіть коротке есе на тему «Залицяння і одруження українців». Відмова від угоди міщан, які попередньо домовилися про весілля малолітніх дітей Міщанин з Торчина Євхим, ставши до суду зі своїм сином Гаврилом, ви- знав: «Вже кілька років тому... змовив був за свого сина, літ недорослого і такого, що не мав повного розуму через молодість, дочку підданого воло- димирської єпископії в селі Городку під Луцьком Ілька Шабунчича Одарку, і шлюб їм священник давав. Але тепер, коли син мій до кращого розуму і літ більших... так син мій, як і вказана дівка, себе незлюбили, і згідно з тими домовленостями мешкати не хочуть. Тож ми, батьки з обох сторін, між со- бою через добрих людей добре поміркували й погодили, і з тих домовле- ностей дітей наших визволили». Тут же той Гаврило, «особисто визнав, що дочку Ількову із зашлюбин визволив і вільною вчинив, дозволяючи піти за- між за кого схоче, у чому він шкодити не має. Так же Ілько Шабунчич того Гаврила іменем дочки своєї з тих зашлюбин визволив, дозволяючи йому взяти за дружину кого захоче». Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди 14 лютого 1599 у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цьо- го дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли на- речені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла від- мовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змуси- ти на те мене не могли б». Із Волинської судової книги
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 86 §12 Узагальнення з розділу 1 «Землі України у складі Речі Посполитої (ХVI — перша половина ХVII ст.)» 1. Узагальнення: основна інформація • • До початку ХVI ст. українські землі перебували у складі сусідніх держав: Велике князівство Литовське, Коро- лівство Польське, Османська та Священна Римська ім- перія, Московська держава. • • Статус і розвиток українського населення визначався особливостями державницької політики країн, у складі яких вони перебували. • • Загроза з боку Московської держави, успішний досвід попередніх взаємин сприяли укладенню між Великим князівством Литовським та Королівством Польським нової унії. • • Утворена1569р.держава—РічПосполита—маланадати потужну відсіч агресії з боку Московської держави, водно- час закріплювала зверхність польського короля, що нео- днозначно сприймалося різними соціальними станами. • • Соціальний склад населення у Речі Посполитій був представлений привілейованим, напівпривілейованим і непривілейованим станами, окрему групу становило козацтво. • • Унаслідок європейської «революції цін» зростав попит на сільськогосподарську продукцію, що сприяло збіль- шенню панських фільварків, заснованих на праці за- лежних селян. • • У другій половині XVI ст. на тлі Реформаційних та Контрреформаційних рухів пожвавилося релігійне пи- тання. Це призвело до появи «полемічної» літератури та укладення Берестейської церковної унії. • • Перебування більшості українських земель у складі Речі Посполитої сприяло формуванню єдиної мережі культурних та освітніх закладів, поширенню впливів європейської культури.
Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 87 2. Завдання для тематичного контролю ЕКСПРЕС-РОЗМИНКА Пригадайте найважливіші події періоду перебування українських земель у складі Речі Посполитої (ХVI — пер- ша половина XVII ст.): а) установіть хронологічну послідовність: заснуван- ня Острозької академії, «Феофанове свячення», створення Пересопницького Євангелія, Люблінська унія, церковний собор у Бересті, видання «Пунктів для заспокоєння народу руського»; б) виправте помилки у твердженнях: • • Річ Посполита — це об’єднання двох держав: Королів- ства Польського та Тевтонського ордену. • • 1574 р. Іван Федорович видав книги «Апостол» та «Азбука» у Києві. • • 1578 р. зусиллями князя Острозького у Львові відкрито перше братство. • • 1596 р. шляхом злиття Лаврської і Братської шкіл був утворений Києво-Могилянський колегіум. ВПРАВА «КІНООПЕРАТОРИ» Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомо- гою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланням: https://forms.gle/freQive71s2VpDg96 або скористайтеся смартфо­ ном — зчитайте QR-код. Бажаємо успіху та високих балів!
88 §13 Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ ? Пригадайте, коли і за яких обставин уперше в історичних документах було вжито назву «Україна». Як називався цей документ? 1. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА Споконвіку Україна була кордоном з Великим Степом, який простягався від земель Угорщини на тисячі кіломе- трів на схід, аж до Китаю. В усі часи тут тривало протисто- яння різних племен і народів. За Русі цей кордон в народі почали називати Вкраїною. Пізніше історики дали назву цим територіям — Вели- кий Кордон. Руські князі міцно тримали українське при- кордоння. Похвала прикордонним воякам з Руських літописів за різні століття «Підпер гори Угорські своїми залізними полками, …зачинив ворота Дунаєві…», «а мої ті Куряни свідомі кмети, под трубами повиті, под ше- ломи взлеліяні, конець копія вскормлені, путі їм відоми, яруги їм зна- єми, луки в них напряжені, тулі отворені, саблі ізострені, самі скачють як сіриї волки в поле…» (XII ст.) «Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, губив (їх), як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур…» (XII–XIII ст.) «Князь київський Семен чесно боронив отчину свою, град Київ, від сильніших за себе ординських царів і від татар.» (XV ст.) 1. Які терени згадуються в документі? 2. Уявіть себе істориками — дослідниками історичних літописів, і за змістом тексту спробуйте пояснити значення староруських слів «кмети», «шеломи», «яруги» та ін. Свідчать документи Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.) Розділ 2
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 89 Розділ 2 Задля зміцнення кордону князі намагалися тримати на ньому спеціальне прикордонне військо, яке складалося з місцевого населення, яке тут оселилося (його називали «осаджене» населення). На цьому прикордонні існували анклави (відокремлені землі) Русі уздовж так званих Змієвих валів. Переселенці засновували тут і посе- лення, відомі як Бродники, Галицькі вигонці, Берладники. Історичні подробиці У XIV–XV ст. на прикордонні дедалі більше «осаджува- лося» (оселялося) військове населення. У десятках сіл по річках Рось і Дніпро мешкали військові люди, які на чолі з отаманами виступали на війну. Це було вільне населення, яке підпорядковувалось винятково князю. Як наслідок, «народна колонізація» посунулася далеко на південь. З курсу історії Середніх віків, пригадайте, що означає «колонізація». До яко- го виду колонізації — внутрішньої чи зовнішньої — належало переселення лю- дей до поселень на півдні? Але в другій половині XV ст. усередині Великого кня- зівства Литовського посилювалися централізація держави і перетворення шляхетського стану на більш закриту спільноту. Було ліквідовано князівства, їхні території перетворили на області («воєводства»). А головне — розпо- чався перерозподіл земельної власності на користь шлях- ти: князів і панів. Унаслідок цього було зруйновано стару систему відносин, а за нею і всю систему оборони півдня. Це швидко далось взнаки, і вже у 1482 р. Київ було за- хоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на пів- ніч. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких тепли- лося життя. Центральний уряд Великого князівства Ли- товського виявився цілком безпорадним. Створити надій- ний захист українських земель на півдні коштом держави не вдавалося. За таких умов з народної ініціативи вини- кла нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону. Уперше в писемних джерелах українські козаки згаду- ються в 1489 р. у «Хроніці польській» Марціна та Йоахима Бєльських. А з початку 1490-х років про козаків уже по- стійно писали в тогочасних документах.
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 90 Розділ 2 Джерела кінця XV ст. про українських козаків «1492 р. на дніпровській переправі захоплено кримський корабель і пограбовано ханських послів.» «1493 р. пограбовано московського посла Суботу.» «1500 р. черкаські і київські козаки влаштували засідку московсько- му послу.» «1502/1503 рр. козаки на човнах перекрили дніпровські переправи і розбили кримське посольство.» Схарактеризуйте воєнну тактику козаків за фрагментами з історич- них джерел. Свідчать документи Козак (з тюркських мов) буквально — вільна військова людина на прикордонні. Козаками звали степових вояків, які не визнавали владу хана. Варто запам’ятати! 1. Зіставте образ козака на обох зображеннях. Чи змінився зовнішній вигляд козака за період часу, що минув між створенням зображень? 2. Опишіть зовнішність українського козака, використовуючи ілюстрації. Козак (гравюра з поетичного твору Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шля- хетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, гетьмана війська його королівської милості Запорозь­ кого», перша половина XVII ст.) Козак Мамай (фрагмент народної картини XVIII ст., Полтавська область; зберігається в музеї Івана Гончара, м. Київ) У документах (Абдулгаффар Кирими «Умдет Ал-Ахбар») тих часів збереглися згадки про козаків: «Кадир-Берди став козаком, і відпра- вився в сторону Криму…». У XVI ст. Буджаксько-Білгородськау орду в джерелах називали «білгородськими козаками». Подібна категорія вій- ськового населення існувала й у осілих, християнських народів, напри- клад — граничари у хорватів і сербів, козаки у росіян. Історичні подробиці
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 91 Розділ 2 З кінця XV ст. українські козаки фігурують у джерелах спільно з шляхтою і найманцями як реальна військово-­ соціальна сила. 2. КОЗАЦЬКІ ЗИМІВНИКИ ТА ПОСЕЛЕННЯ Господарська діяльність і спосіб повсякденного життя козаків, окрім військової служби, повторювали тогочасні традиції. Основним заняттям козаків було сільське госпо- дарство. В історичних джерелах подібно описується і господар- ська діяльність військового люду, який мешкав на кордоні і був ядром формування українського козацтва. Із Люстрації Київського воєводства 1471 р. На [річці] Росі. Село Водотиїн. А в тому селі дев’ять слуг кіньми служать, на війну ходили, сіно косили, став сипали. Але те князь Семен на них новину ввів. А один слуга дев’ятий службу служить з давнини за великого князя Вітовта… Село Скочищев. А в тому селі сім чоловік і отаман, а всі слуги, на ві- йну ходять, і лови ходять… 1. За фрагментами документа опишіть спосіб життя козаків. 2. Якими були заняття козаків, окрім військової справи? 3. Визначте за допомогою географічних назв, згаданих у документі, та карти (с. 101), у яких регіонах України формувалося козацтво. Свідчать документи В історичних документах згадуються «козаки Черкась- кі, Канівські, Київські». Іноді місця проживання козаків узагальнюють, і їх називають «Подніпровські». Важливим джерелом доходів козацтва і механізмом, який скріплював їхню єдину силу, було уходництво — господарські справи поза межами поселень: полювання, мисливство, бортництво та особливо видобування солі на півдні. Так, під час транспортування солі та риби з Хаджибейського лиману козаки збиралися валками в 200–300 возів. Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні по- селення, а тимчасові — так звані зимівники. Зимівник — вид відокремленого тимчасового поселення, утворено- го для уходницького господарства. Варто запам’ятати!
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 92 Розділ 2 Перегляньте відео та за ілюстрацією проведіть словесну екскурсію козаць- ким зимівником. Поміркуйте про призначення його будівель. Зверніть увагу на кількість входів на територію зимівника. Як ви думаєте, чим вона зумовлена? Козацький зимівник Відео «Побут козаків» (тривалість 02 хв 39 с) https://cutt.ly/EkC7Ma1 Поступово кількість козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що ство- рювало умови для заснування на віддалених рубежах по- стійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок. З деяких із таких укріплених містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні. Дізнайтеся, які сучасні населені пункти виросли з козацьких поселень. Підготуйте коротку історичну довідку про ці населені пункти. 3. Перші Січі Ще у 90-х роках XV ст. згадуються люди, які «на Дніпрі стояли» і повідомляли в Черкаси про наближення татар. Як наслідок, вже у 1524 р. володар Великого князівства Литовського і Польщі Сигізмунд І Старий запропонував по- селити на Дніпровських островах одну-дві тисячі козаків. 1. Зіставте зображення Остафія Дашковича із по- передніми зображеннями козаків (с. 90). Що між ними спільного, а що — відмінного? 2. Який з образів козаків видається вам достовірні- шим? Чому? Остафій Дашкович (картина художника Яна Матейка, 1874 р.) Остафій Дашкович (1470–1536 рр.) — староста чер- каський і канівський, організатор перших козацьких за- гонів.
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 93 Розділ 2 За десять років по тому, у 1533 р., Черкаський староста Остафій Дашкович висунув план щодо оселення на дні- провських островах двох тисяч козаків і кількох сотень вершників. Приблизно в 1540-50-х роках литовський дипломат Ми- халон Литвин згадував, що островами користуються укра- їнські вояки для нападів на татар, і він пропонував трима- ти там постійне військо з човнами. Отже, плани щодо оселення козацтва на дніпровських островах були популярними й базувалися на місцевих ре- аліях. Достеменно відомою є фортеця, яка стала прообразом Січі. Першою Січчю в історії вважають укріплення, збудо- ване на Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким у 1556 р. Проведіть віртуальну екскурсію Запорозькою Січчю. Користуючись додат- ковими джерелами, опишіть призначення структурних елементів укріплення. Запорозька Січ (історична реконструкція, Національний заповідник «Хортиця», м. Запоріжжя) Віртуальний тур «Запорозька Січ» https://cutt.ly/kkCXHne У 1557 р. цю Січ на Малій Хортиці було зруйновано. Проте саме козацтво не розійшлося, а за короткий час са- мостійно заснувало новий укріплений центр — Томаків- ську Січ. Запорозька Січ — назва укріпленого поселення на Дніпровському острові. Була місцем зберігання козацьких клейнодів, канцелярії та ар- тилерії. На Січі відбувалися великі ради козаків. Із Січі козаки йшли у похід і сюди поверталися назад. Кіш у козаків — укріплена стоянка. Із часом кошем почали називати органи управління Запорозької Січі й полків. Варто запам’ятати!
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 94 Розділ 2 4. КНЯЗЬ ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Опрацюйте пункт параграфа або відео про Дмитра Вишневецького та виконайте дослідницький проєкт (карта пам’яті, тези до історичного портрета, опорна схема тощо) про життя і діяльність історичного діяча. Діємо: практичні завдання Відео «Байда Вишневецький» (тривалість 05 хв 22 с) https://cutt.ly/VkC5yAV Князь Дмитро Вишневецький належав до старовинно- го українського князівського роду з Волині. Родина була славетна не лише своїми статками, а й активною участю у воєнних баталіях на кордоні. Відповідно і Дмитро, за при- кладом пращурів, став воїном. Як керівник військових походів князь згадується з 1540-х років. Так, у 1548 р. він є серед учасників нападу на м. Очаків. 1551 р. Дмитро Вишневецький став старостою Черкас і Канева — найпівденнішого форпосту Великого князівства Литовського. Проте цього князеві було замало. Він, як і його попере- дник Остафій Дашкович, розумів необхідність створення укріпленої бази південніше, за порогами на островах в ра- йоні Хортиці. Спочатку князь спробував діяти через дипломатію. Він намагався домовитися з Османською імперією. Проте пере- мовини були безрезультатними. Не було знайдено підтримки і з боку уряду Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Спроба самостійно закріпитися на Ма- лій Хортиці, незважаючи на початковий успіх, закінчилася невдало. В січні 1557 р. хортицьку фортецю взяло в облогу крим- ське військо. Вишневецький спромігся за- хистити замок і протягом 24 днів відбивав ворожі атаки і приступи. Улітку того самого року хан Девлет Гі- рей І повторив свою спробу. Цього разу кримців посилювали загони з Молдавії та османський флот. Тому Дмитро залишив фортецю і відступив. У 1558–1561 р. Вишневецький перебу- вав на московській службі. Як визнаний Дмитро Вишневецький (портрет XVIІI ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 95 Розділ 2 і здібний воєначальник, він взяв участь в орга- нізації походів на Крим. Проте московський правитель Іван Грозний не довіряв князю. Зре- штою, з початком чергової литовсько-москов- ської війни, відомої як Лівонська, князь повер- нувся на батьківщину. У 1563 р. Дмитро Вишневецький втрутив- ся у війну за молдавський престол, проте був зрадницьки захоплений місцевими боярами. Князя відправили до Стамбула, де його було покарано на горло. Історія життя та діяльності князя Дми- тра Вишневецького уособлювала діяльність української шляхти в XVI ст., коли укра- їнські князівства вже не існували, проте пам’ять про самостійність ще була жива. Крім того, серед українських можновладців було по- ширеним шукати своєї долі в закордонних походах, не зу- пиняючись винятково на обороні краю. І козацтво в цих акціях часто виступало головною військовою силою. Не- дарма в народі складали поетичні твори про Байду (Дмитра Вишневецького). Опрацюйте український історичний твір «Пісня про Байду». Визначте, якими рисами наділив народ Дми- тра Вишневецького. Зачитайте в класі фрагменти, які підтверджують вашу думку. Діємо: практичні завдання «Пісня про Байду» https://cutt.ly/ThC2urD 5. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА Запорозька Січ — унікальне явище в історії. Адже ця структура існувала без підтримки держави, а нерідко і проти волі держави, до якої вона належала. Більше того, під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, саме Січ стала основою для відродження української державності. Сучасні історики зазначають сьогодні місця існування восьми Січей. Протягом двох століть місця, де розташову- валися січі, постійно змінювалися. Відбувалися зміни у внутрішньому устрої, а також в особливостях економічної та господарчої діяльності. Пам’ятна монета НБУ України, присвячена Дмитру Вишневецькому (реверс, 1999 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 96 Розділ 2 Сучасник про місце Січей в 1580–90-х роках А якщо хочемо знати, де перебувають козаки в певні часи і де спо- чивають — у Шабельниковій Вітці, або на Зборовського або на Ружин- ського станах зимують. Навесні, оскільки ж бо швидко води великі вста- ють, тоді до Чортомлика звідти втікають або до Базавлука. А здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають. Звідти ж, коли робацтво встає — відходять на літо у свої звичайні краї — до Хортиці, на скелю велику. А як скоро осінь прийде, натомість відходить чимало до Червоних гір. І так як місця свої знають, так теж на них у певний час переносяться…. Поміркуйте: які обставини спонукали козаків змінювати місце свого перебування? Як це позначалося на їхньому житті? Свідчать документи Назва Січі Роки існування Місце розташування Хортицька 1553(6)–1557 Острів Хортиця Томаківська 70-ті рр. ХVІ ст. – 1593 Острів Томаківка Базавлуцька 1593–1638 Острів Базавлук Микитинська 1639–1652 Острів Микитин Ріг Чортомлицька 1652–1709 Острів, який омивався річками Чортомлик, Прочна і Скарбна Кам’янська 1709–1711, 1730–1734 Мис, утворений річковою протокою Козацьке Річище та гирлом річки Кам’янка Олешківська 1711–1728 Урочище Олешки на південь від місця впадання Інгулу в Дніпро Нова 1734–1775 Півострів, що омивався річкою Підпільна (протока Дніпра) За допомогою карти на с. 101 простежте переміщення перших Січей поздовж течії Дніпра. Згадана нами Томаківська Січ існувала з 1570-х років. Але тоді для козаків особливу роль мав сам острів. Про це в історичних джерелах сказано: «…здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають». Річ у тім, що козацтво на початковому етапі своєї історії сприймало Січ лише як сезонне місце збору козаків. Тому, зважаючи на чисельність козаків і природні умови (наприклад, повінь чи посуха), козаки й обирали для свого таборювання той чи інший острів нижче порогів.
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 97 Розділ 2 Поступово, в міру збільшення чисельності, сили коза- цтва та формування його організації, Січі перетворилися на стале укріплене поселення. Поміркуйте і висловте припущення, хто і з яких причин подавався до козацтва? Чи всіх охочих приймали на Січі? Поміркуймо! Козацьке військо поділялося на курені, які відповідали тому чи іншому регіону України. Тому існували київський, черкаський, канівський, чернігівський курені тощо. На чолі куреня стояв отаман. Над ним і на чолі всієї Січі стояв головний, або кошовий отаман. Отаман керував не сам, а за допомогою відповідно- го штабу, який складався з писаря, судді, осавула та інших. Усі посади були виборні. Вибори відбувалися на раді раз на рік. Як правило, велику раду збирали на Покрову (у жовтні). Проте зібрати раду і провести вибори могли й позачергово, у разі війни чи інших особливих подій. 1. Про що свідчить наявність виборних посад на Січі? 2. Чи правильним є твердження істориків, що Запорозька Січ була демокра- тичною республікою? УРЯД ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ Гетьман, або кошовий отаман Осавул Обозний Військовий суддя Писар Затверджував судові вироки Організовував охорону Січі Очолював артилерію Вершив вищий суд Очолював канцелярію Очолював дипломатичні переговори Підтримував дисципліну і порядок у війську Керував побудовою табору в поході Виконував обов’язки отамана за його від- сутності Складав і підписував документи Мав вищу військово­ адміністративну владу Мав вищу військово- адміністративну владу Займався обліком і комплектуванням війська
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 98 Розділ 2 Козацька рада — узагальнена назва зібрання козаків для вирішен- нях певних питань. Також існувала старшинська рада. Кошовий отаман — старшина, який керував кошем. Зазвичай цим терміном позначали керівника Запорозької Січі. Гетьман — воєначальник, командувач козацького війська в поході. Козацькі клейноди — символи влади на Січі. До головних клейно- дів належали бунчук, булава-пернач, хоругва, печатка, литаври й інші музичні інструменти. Варто запам’ятати! Особливу роль у житті козацтва відігравали козацькі клейноди — відзнаки й атрибути влади козацької старши- ни. Клейноди зберігалися на Січі в Покровській церкві або в скарбниці. Їх урочисто виносили перед козацькими радами чи походами. До клейнодів традиційно належали корогва (прапор), булава, бунчук, пірначі, каламар, гербова печат- ка, литаври, духові труби, значки, палиці, гармати, тощо. Згідно з устроєм українського козацтва клейноди були різ- них рівнів: гетьманські, полковницькі, сотенні, курінні. Відео «Козацькі клейноди» (тривалість 05 хв 22 с) https://cutt.ly/ekC5aQ9 Перегляньте відео та виконайте завдання: 1. З’ясуйте, якими були на вигляд і як називалися козацькі клейноди. 2. Визначте, чому клейноди були особливою цінністю козацтва. 3. Дослідіть, як склалася доля козацьких клейнодів після за- вершення історії козацтва. Бунчук Булава Пірначі Корогва
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 99 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій цієї послідовності. Берестейська унія Заснування Дмитром Вишневецьким Січі на о. Мала Хортиця Перша письмова згадка про козаків Заснування Січі на о. Хортиця Люблінська унія 01 06 02 05 03 Битва під Оршею 04 2. Утворіть логічні пари між поняттями і їхніми визначеннями. А Представник козацької старшини, що завідував артилерією 1 Гетьман Б Вид холодної зброї. Металева втулка з пластина- ми на держаку. Символ влади козацьких полків 2 Пірнач 3 Обозний Г Воєначальник, командувач козацького війська в поході В Держак з металевою кулею, оздобленою камін- ням. Символ влади кошових отаманів і гетьманів 4 Булава [ [ Обговорюємо в групі 1. Визначте, у чому полягало значення козацтва як військової сили на прикор- донні Великого князівства Литовського і Степу. 2. Поміркуйте, чому на Запорозькій Січі сформувалася саме республіка — де- мократична організація влади. [ [ Мислю творчо Уявіть, що козаки користувалися соціальними мережами, і на основі здобутих знань створіть ілюстровані інстаграм-історії про життя козаків. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1489 р. Перша письмова згадка про українських козаків 1556 р. Заснування першої відомої Запорозької Січі Дмитром Байдою Вишневецьким
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 100 Розділ 2 §14 Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. ? Покажіть на карті (с. 101) Запорозьку Січ, збудовану князем Дмитром Ви- шневецьким. Поясніть, чому козаки обрали саме цей район для створен- ня Січі. 1. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО Побудуйте в зошиті шкалу часу та позначте на ній етапи формування реєстрового козацтва. Діємо: практичні завдання Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Поспо- лита, гостро потребувало військової сили для захисту кордонів та воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво і намагалися його залучити до своєї військової системи. Уже перша згадка козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час по- ходу проти ординців. Те саме належить до їхньої участі в збройних виправах намісників-старостів з українських міст — Б. Глинського, О. Дашковича, С. Полозовича та ін. Перший достеменно відомий факт вербування козацько- го підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534–1537 рр. Тоді козацтво було зібрано в Чорнобилі, й далі на чолі зі своїми ватажками вирушило до Полоцька, де й несло службу, яка вразила урядовців і короля Сигіз- мунда Старого своєї ефективністю. У 1560 р., під час чергової литовсько-московської війни, знову було навербовано козацькі підрозділи. У Литовській державі військо складалось із шляхетського ополчення та найманців. На той час статус козацьких підрозділів не відрізнявся від таких найманих військових структур. Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків, і фінансувалося з четвертої час- тини королівських прибутків («кварта» — четверта частина). Саме тоді і почалося формування війська козаків на державній службі та в мирний час. Історичні подробиці
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 101 Розділ 2 Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 102 Розділ 2 У 1572 р. за короля Сигізмунда ІІ Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Загальне керівництво здій- снював коронний гетьман; на той момент — Юрій (Єжи) Язловецький. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Відповідно від цього вони і дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстро- вими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове. До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб. Король Стефан Баторій 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на певній території, яка охоплювала південну Київщину. Офіційним керівником козацтва було призначено черкаського старосту князя Михайла Вишневецького, а безпосереднім керманичем шляхтича Яна Оришевсько­ - го — героїв прикордонної війни. Проте козацтво вважало, що реєстр — це лише офіційне визнання їх як стану та їхніх прав. Щодо чисельності, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утри- мання всього Війська Запорозького. Цей аспект, а також намагання закріпити за собою управління певною територією од- разу заклало низку проблем у відносинах як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої. 1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому по- лягала хитрість? 2. Як, на вашу думку, будуть складатися відносини між реєстровим і низовим козацтвом? 3. Як випищики реагуватимуть на невключення їх до козацького реєстру? 4. Що впливатиме на чисельність реєстрових козаків? Поміркуймо! У XVII ст. чисельність реєстру поступово збільшилася до трьох-чотирьох тисяч. За Куруківською угодою реєстр встановлювався вже в шість тисяч. Тоді ж остаточно було утворено шість козацьких пол- ків: Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Канівський, Білоцерківський, Переяславський. Піший козак реєстрового полку (середина XVII ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 103 Розділ 2 У 1630 р. реєстр було збільшено до восьми тисяч. Проте після поразки козацького повстання у 1638 р. реєстр знову зменшили до шести тисяч. Покажіть на карті «Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 101): • • територію надану козакам у користування королем Стефаном Баторієм; • • осередки полків реєстрових козаків, згаданих у тексті. Діємо: практичні завдання 2. ФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ Для більшості козаків потрапити до складу шляхетсько- го стану було неможливо (оскільки шляхтою могли бути лише спадкові землевласники). Відповідно козацтво поча- ло обстоювати себе і свої права як окремого стану, який по своєму статусу дорівнював шляхті. Висловітьприпущення,чомукозацтвопрагнуловизнаннясебеякокре- мий соціальний стан. Звірте свою версію з версією авторів підручника. Поміркуймо! Українське козацтво сформувалося на основі військово- го населення Київської землі. Безпосереднім ядром коза- цтва були так звані слуги-бояри (панцерні, путні, посоль- ські, ординські, єсачні). Ці вояки не мали шляхетського походження і своїми правами (за які виконували ще й низ- ку додаткових повинностей) були повністю зобов’язані великим князям. Після ліквідації Великого князівства Київського розпочався перерозподіл земельної власності і ця категорія населення виявилася найвразливішою. Слід пам’ятати, що в часи Середньовіччя і Раннього Нового часу власність на землі була найважливішим питанням. Вод- ночас постійні війни на кордоні та брак постійних військ змушували місцевих урядовців заохочувати це населення до військової служби, отже — продовжувати виступати за- хисниками держави. Головною особливістю слуг-бояр, і ця специфіка перейшла у спадок до козацтва, була пам’ять про свої права від великих князів. І ці права сприймалися не як приватні, надані кожному вояку окремо, а як спіль- на символічна власність усієї верстви слуг-бояр. Відповід- но цей соціальний прошарок сприймав себе як князівських вояків. Отже, в XVI ст. склалася така ситуація на землях Центральної України, коли існує певне населення, яке не є селянами, несе військову повинність, має пам’ять про
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 104 Розділ 2 старі привілеї від великих князів, проте не має фактичних прав і гарантій з боку держави. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як пев- ний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба. Доволі швидко до лав козацької старши- ни почали вливатися представники деяких шляхетських або навіть князівських родин, це ще більше сприяло росту їхньої «шляхетської» чи «лицарської» свідомості та само- сприйняття. Від виникнення козацтва треба говорити про існу- вання окремої групи населення, об’єднаної способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками та- кого статусу. Чому Річ Посполита не хотіла визнавати козацтво окремим станом? Поміркуймо! Тому козацтво, відстоюючи свої права, продовжувало посилатися на привілеї, отримані від великих князів Лит- ви і королів Польщі. Крім цього, у другій половині XVI ст. почастішали ви- падки входження до козацької спільноти представників шляхти, особливо з території Руського воєводства (Гали- чини). Яскравими прикладами можуть слугувати історії гетьманів Криштофа Косинського та Петра Конашевича- Сагайдачного. Кордони Війська Запорозького та діяльність російсько-турецької межової комісії «…Вольності Війська Запорозького, згідно з правами і привілеями великих княжат литовських від ГЕДИМІНА, ОЛЬГЕРДА, ВІТОЛЬДА, СВИ- ДРИГАЙЛА і інших, а королів їх милості Польських КАЗИМИРА, Яна Оль- брахта, Олександра, Жигмунта Першого, Жигмунта Августа, Стефана (Баторія), Жигмунта Третього, Владислава і недавнього короля його милості Яна Казимира, в скарбцю військовому які були…» або «від ко- роля Витулта туркам граница по Буг, старий Очаков, а водою — конем, поки копитом дістає». Прокоментуйте, як встановлювалися кордони Війська Запорозького за згаданим документом? Свідчать документи
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 105 Розділ 2 3. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. 1. Працюючи з текстом підручника або переглядаючи відео, заповніть у зошиті таблицю «Козацькі повстання кінця XVI ст.» Відео «Повстання Криштофа Косинського і Северина Наливайка» (тривалість 06 хв 09 с) https://cutt.ly/qkC5ghq Козацькі повстання кінця XVI ст. Причини Головні події Наслідки Повстання під проводом Криштофа Косинського (_____________ рр.) Повстання під проводом Северина Наливайка (_____________ рр.) 2. Покажіть на карті (с. 101) райони поширення повстання під прово- дом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, місця головних битв. Діємо: практичні завдання Боротьба козацтва за відстоювання своїх прав протягом XVI ст. вилилася у збройне протистояння. 3.1. Козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським (1591–1593 рр.) Першим повстанням був виступ козаків на чолі з Кри- штофом Косинським у лютому 1591 р. Причиною повстан- ня послужило затримання платні реєстровцям, а також об- меження польською владою права козаків на економічну діяльність. Це було єдине повстання козаків, коли проти них діяли не державні війська, а лише військові сили міс- цевих українських магнатів. Безпо- середнім противником січовиків ви- ступав князь Василь Острозький. Події розгорнулися тоді, коли син князя Януш, білоцерківський староста, силою приєднав до земель староства маєток Косинського в Ро- китній, якій Криштоф Косинський отримав від уряду. До того ж поль- «Криштоф Косинський» (поштова марка України, 2010 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 106 Розділ 2 ська державна влада не заступилася за права постраждало- го. Серед козаків наростало обурення: якщо вже старшина не зміг мирним шляхом забезпечити свої права на влас- ність, то годі й казати про можливості й безпеку рядового козацтва. Це обурення вилилося в повстання. Запорозьке військо захопило фортеці-замки в Білій Церкві, Києві, Переяславі й інших містах, і вже на кінець 1592 р. фактично опанувало всю Київщину. Взимку 1592– 1593 рр. повстанці рушили на Волинь. Їхні лави збільши- лися за рахунок селянства. Висловіть припущення, чому до повсталих козаків долучалося се- лянство? Поміркуймо! Битва між козацько-селянським і шляхетським вій- ськами відбулася під м. П’яткою 23 січня (2 лютого) 1593 р. Тут повсталі зазнали поразки та змушені були від- ступити на Січ. У травні 1593 р. К. Косинський зібрав новий кількати- сячний загін і вирушив на волость. Проте під час сутички в Черкасах його було вбито вояками князя Олександра Ви- шневецького. 3.2. ПОДІЇ ПІСЛЯ ПОРАЗКИ ПОВСТАННЯ КОСИНСЬКОГО Загибель ватажка лише відтермінувала новий спалах протистояння. За рік відбулися важливі зміни і серед вла- ди, і серед козацтва. Так, князь Василь Острозький зробив все, аби домови- тися з козаками і в майбутньому уникнути прямого проти- стояння з козаками. Як наслідок, головною силою з при- душення козацьких повстань надалі виступають вже не війська магнатів, а збройні сили Речі Посполитої. До того новим коронним гетьманом став Станіслав Жолкев- ський, який підтримував рішучі дії проти козаків. Певні зміни відбулися і в козацькому середовищі. Так, до запорожців долучився Семерій (або Северин) Наливайко зі своїмвояцтвом.Цевійськостановилипредставникиприкор- донного населення різного соціального походження. Таке поповнення козацьких лав зробило запорожців ще сильні- шими, ніж вони були до поразки повстання Косинського. 3.3. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ СЕМЕРІЯ НАЛИВАЙКА Семерій походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив при дворі князя Василя Острозького, служив у його вій-
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 107 Розділ 2 ську й навіть воював проти козаків у 1593 р. Сучасники відзначали, що він був гарним і сильним, а також схвально відгукувалися про нього як про вмі- лого артилериста. Згодом Семерій залишив службу у князя, створив свій військовий за- гін і подався на південь, де точилася прикордонна війна. Там він відзна- чився як здібний полководець. Проте його статус залишався не- певним. Тому С. Наливайко звернув- ся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено. Після об’єднання із запорожцями Наливайка обрано гетьманом. Його помічниками були уславлені січові керманичі Матвій Шах, Криштоф Кремпський, Григорій Лобода та ін. С. Наливайко на чолі козаків роз- почав воєнні дії. Спочатку козацтво вийшло на волость, і змусило шляхту Київщини та Східно- го Поділля утримувати Запорозьке військо, надавати про- віант, забезпечувати житлом тощо. Офіційно козацькі кер- маничі обґрунтовували свої дії тим, що вони йдуть воювати за державу проти османів в Угорщину. І справді, військо запорожців здійснило похід на захід. По поверненню, На- ливайко повернув на Волинь й далі до Білорусії, де провів певний час. Саме в цей час козацтво дедалі частіше починає заявля- ти про себе як про носія справжньої влади на центрально- українських землях. Ходили навіть чутки про прагнення С. Наливайка утворити тут окрему державу. У 1595 р. головні сили козаків повернулися на Цен- тральну Україну й посилили тиск на шляхту. Тоді корон- ний гетьман взявся приборкувати козаків силою. Відтоді розпочалася активна фаза повстання козаків під проводом Семерія Наливайка і його соратника Григорія Лободи. Перша битва відбулася під Білою Церквою 23–24 бе- резня 1596 р. Табір запорожців витримав натиск коронної кінноти. Втрати були великі з обох боків. Семерій Наливайко (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 108 Розділ 2 Проте в середовищі повсталих не було єдиної думки про те, що робити далі. Адже Річ Посполита була на той час наймогутнішою державою Центрально-Східної Європи. До того перед цим вояцтво цієї держави й Запорозького вій- ська спільно діяли у війнах проти османів і московитів. Тому Наливайко вирішив відступити на схід, намагаю- чись виграти час для того, щоб домовитися з урядом. Козацьке військо переправилося через Дніпро й зупини- лося в урочищі Солониця біля м. Лубни. Повсталі збудува- ли потужні фортифікаційні споруди. Спроба коронного війська за допомогою штурмів роз- громити козаків зазнала фіаско. Проте нестача припасів і незгода в середовищі повсталих, внаслідок чого було вбито Григорія Лободу, зруйнували єдність козаків. Частина ко- зацької старшини пішла на переговори з С. Жолкевським. Було організовано заколот, заколотники захопили Нали- вайка з його соратником Шаулою і видали їх гетьману. Хоча Жолкевський обіцяв не чинити насилля проти ко- заків, жовніри не дотрималися угоди й напали на табір. Чимало повстанців загинуло. Проте одному з ватажків запорожців К. Кремпському вдалося зібрати півтори тисячі козаків, відбити напад, у контратаці прорвати ворожі бойові порядки й відступити на Січ. 3.4. НАСЛІДКИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ XVI ст. Після цих подій в Речі Посполитій вирішили, що коза- цтво державі не потрібне. Тим більше, що зовнішніх війн тоді не було. Натомість шляхта й особливо магнати нама- галися здобути землю на Східному Поділлі, Київщині і Лі- вобережжі, й козацтво було перешкодою в цьому процесі. Прочитайте уривок із праці української історикині Наталії Яковенко та визначте, чому Речі Посполитій не вдалося знищити козацтво. Пeрший жe пiсля рoзгрoму пoвстaння сeйм 1597 р. oгoлoсив кoзaкiв вiйськoвими злoчинцями i вoрoгaми дeржaви..., a гeтьмaну дoручив ви- нищити їx дo oстaнку. Нeздiйснимiсть цiєї уxвaли, як i бaгaтьox пiзнiшиx сxoжoгo змiсту, витiкaлa з тiєї цiлкoм oчeвиднoї причини, щo кoзaччинa вжe пeрeрoслa мeжi урядoвoгo кoнтрoлю, прoсякнувши всe укрaїннe життя... Цeй спoвнeний сaмoпoвaги прoшaрoк був пeрeкoнaний, щo йoгo нeзaлeжнiсть oплaчeнa пoдaткoм крoвi й вiрнoю службoю кoрoлю, a будь-який нaступ нa нeї рoзцiнювaв як зaмax нa вищу спрaвeдливiсть. Діємо: практичні завдання
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 109 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари: доберіть до історичних діячів їхні короткі характеристики. А Засновник першої відомої Січі на о. Мала Хортиця 1 Криштоф Косинський 2 Семерій Наливайко 3 Дмитро Вишневецький В Надав реєстровим козакам у володіння південну Київщину Г Лідер козацького повстання 1592–1593 рр. Б Лідер козацького повстання 1594–1596 рр. 2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Повстання під проводом С. Наливайка Заснування Січі на о. Мала Хортиця Перша письмова згадка про українських козаків Упровадження реєстрового козацтва Доберіть із додаткових джерел або підручника із всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності у Європі. [ [ Обговорюємо в групі Висловте судження, чому Річ Посполита провадила щодо реєстрового коза- цтва подвійну політику: саме королі були засновниками реєстрового козацтва, однак уряд намагався обмежити, а то й ліквідувати реєстрове козацтво. [ [ Мислю творчо На основі здобутих знань про перших козацьких лідерів складіть сенкани: «Дмитро Байда Вишневецький», «Криштоф Косинський», «Семерій Наливайко». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1572 р. Упровадження реєстрового козацтва 1578 р. Реформа Стефана Баторія 1591–1593 рр. Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського 1594–1596 рр. Козацьке повстання під проводом Семерія Наливайка
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 110 Розділ 2 §15 Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний ? Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків. Що таке ко- зацька чайка? Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення? 1. ПОХОДИ КОЗАКІВ першої чверті ХVІІ ст. Військо Запорозьке після 1596 р. періодично очолювали нові козацькі керманичі — Гаврило Крутневич і Самійло Кішка. Вони проводили обережну політику, намагаючись домовитися з владою Речі Посполитої, аби козацтво було відновлене у своїх правах. Відновленню позицій козацтва сприяли й зовнішні об- ставини. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала се- рію війн, у яких державі конче необхідна була військова сила. За тих умов козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдавії. Ко- заки відіграли важливу роль у переможній битві під Буко- вим 20 жовтня 1600 р., у якій було розгромлено валасько- молдавське військо. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони. Самійло Кішка був легендарним козарлюгою. Свій козацький шлях почи- нав ще у війську Дмитра Байди Вишне- вецького. Уславився Кішка морськими військо- вими експедиціями, під час яких не- щадно громив турецькі галери. Він так дошкуляв, що османський султан навіть звернувся з вимогою до польського ко- роля Сигізмунда ІІ Августа приборкати «шалених» козаків. Саме тоді королю й прийшла в голову ідея взяти на службу реєстрових козаків, щоб контролювати цю вольницю. В усній народній творчості («Дума про Самійла Кішку») оспівано його драматичне перебування протягом 25 років (!) в турецькому полоні. Історичні подробиці
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 111 Розділ 2 Героїчний ватажок був прикутий, наче звір (так його боялися турки!) лан- цюгом. Врешті 1599 р. йому вдалося підняти повстання на галері та втекти з полону. В Україні його знову обрали гетьманом і Самійло домігся ліквіда- ції закону про заборону козацтва. Загинув легендарний ватажок козаків на початку XVII ст. в одній із воєнних кампаній. Значний вплив на відновлення та збільшення сили запо- рожців справила участь у так званій «Смуті» в Москов- ській державі 1604–1618 рр. та польсько-московській війні 1609–1618 рр. Козаки долучалися до військ різних претен- дентів на московський престол як окремими підрозділами, так і цілими військовими групами. Проте все ж найважливішим напрямом козацької вій- ськової активності був захист південного кордону і походи проти Османської імперії та її васалів — Кримського хан- ства і Буджакської орди. Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула. Воєнні експедиції козаків у володіння Османської імперії 1602 р. Розгром османського флоту під Кілією 1606 р. Штурм Кілії, Білгорода, Варни 1608 р. Взяття козаками Перекопа 1609 р. Здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана 1614 р. Захоплення козаками Трапезунда, облога Сінопа 1616 р. Взяття козаками Кафи 1. Опрацюйте уривок із праці Дмитра Яворницького «Історія запорозь­ ких козаків» та визначте, до яких хитрощів вдавалися козаки, щоб до- сягти мети морських походів. Вільно розгулюючи по морю, вони довго залишалися невідомі для ворогів, тому що їхні чайки, підносячись над поверхнею води не більш як на 2,5 фута, зовсім ховалися в морських хвилях… Виглянувши здале- ка галери, козаки… вичікували або туманну погоду, або настання ночі… не випускаючи з уваги ворожого корабля… Щоб натомити і знесилити ворога, козаки при зустрічі… біля берегів моря прагнули «крутити ве- ремію»: підійшовши на можливо близьку відстань до турецького судна, вони миттєво давали залп із рушниць і миттєво спливали у відкрите море; через декілька часу знов підпливали до судна, але вже з другого Діємо: практичні завдання
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 112 Розділ 2 боку, знов давали залп і знов спливали в море; потім третій раз, але вже з третього боку; і так, збивши з пантелику ворога, робили потім на нього на- пад з усіх боків і винищували без залишку. 2. Покажіть на карті «Козацтво в XVI — у першій половині XVII ст.» (с. 101) напрямки морських походів козаків і турецькі міста, які були об’єктами козацьких нападів. 3. Висловіть припущення, які наслідки мали морські походи козаків першої половини XVI ст.: для козаків, для Речі Посполитої, для Османської імперії. 2. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ Одним з успішних козацьких лідерів першої третини XVI ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний. Петро Конашевич походив зі шляхетського православного роду з Перемишля. Народився майбутній гетьман приблизно 1582 р. Він здобув добру освіту, навчався в знаменитій Острозькій академії. Наприкінці 1590-х років П. Конашевич всту- пив до лав Війська Запорозького, де під прово- дом Г. Крутневича і С. Кішки взяв участь в похо- дах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядов- цями щодо козацьких прав і свобод. Під час служби Конашевич дістав від козаків прізвисько «Сагайдачний». Історичні подробиці Петро Конашевич-Сагайдачний (портрет XVIII або ХІХ ст.) 1. Із додаткових джерел інформації дізнайтеся, чому Петро Конашевич дістав прізвисько «Сагайдачний». 2. Пригадайте, що вам відомо про П. Конашевича-Сагайдачного з рані- ше вивченого матеріалу. Як гетьман П. Конашевич-Сагайдачний вперше виступив у поході 1616 р. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпрово-Бузькому лимані. Далі, приспавши увагу противника, Сагайдачний таємно привів козаків під м. Кафа і за до- помогою воєнної хитрості захопив місто й фортецю, а також чимало кораблів у порту. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців. Відео «Петро Конашевич-Сагайдачний» (тривалість 06 хв 16 с) https://cutt.ly/0kC5lbb
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 113 Розділ 2 У другій половині 1618 р. запо- рожці виступили на допомогу вій- ську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі із Сагай- дачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення. За допомогою карти (с. 101) назвіть основні напрямки походів Петра Конашевича-Сагайдачного. Визначте, у яких воєнних експедиціях коза- ків брав участь П. Конашевич-Сагайдачний. Діємо: практичні завдання П. Сагайдачний уславився не лише воєнними звитяга- ми. Саме з ним пов’язаний новий рівень козацької політи- ки в Речі Посполитій. За Сагайдачного Військо Запорозьке виступило на захист прав православної церкви і міських братств. Причому саме Військо вступило до Київського братства. Таким чином, козацтво з корпоративної військової спільноти перетворюється на суспільну силу загально- українського значення. 3. ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ І ХОТИНСЬКА ВІЙНА Найбільшу славу Сагайдачний здобув під час Хотин- ської війни (1620–1621 рр.). У 1620–1621 рр. Річ Посполита пережила війну з Осман- ською імперією. Її апогеєм були бої навколо м. Хотин. Хотинська війна (1620–1621 рр.) — війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, метою якої було завоювання останньої. Цікаво, що козаки відіграли свою роль як у початку війни, так і в її за- вершенні. Однією з причин війни, окрім агресивних намірів турецьких султанів, були морські експедиції козаків (про них ми дізналися вище). Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої. Історичні подробиці Взяття козаками Кафи в 1616 р. (гравюра 1622 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 114 Розділ 2 У 1620 р. султан і король вислали свої війська до Молдавії, аби підтримати на престолі свого ставленика. 8–11 вересня відбулася рішуча битва біля с. Цецори (непо- далік Ясс). Польське військо було оточене і знищене, при- чому загинув і сам Жолкевський. Однією з причин поразки було те, що було вирішено не залучати до війни козаків. Коронному гетьману припису- ють із цього приводу слова: «не хочу я з Грицями воювати, нехай ідуть до ріллі альбо свині пасти». Винятком був невеликий загін, яким командував Ми- хайло Хмельницький, чигиринський підстароста та бать- ко Богдана Хмельницького, який тоді потрапив в турець- кий полон. Султан Осман ІІ вирішив не зупинятися на прикордон- ному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського коро- лівства. У серпні 1621 р. Османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдавію до Хотина, аби ско- ристатися місцевою переправою через Дністер. На цей момент у Речі Посполитої були лише дві польові армії — литовська і запорозька. Війська Великого князів- ства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні встигли підійти до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували Уважно розгляньте картину і поясніть, за допомогою яких художніх засобів і образів художник передав велич перемоги П. Конашевича-Сагайдачного під Хотином. Битва під Хотином (картина художника Олександра Климка, 1937 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 115 Розділ 2 навербовані за кордоном роти, а також і загони із числа мо- білізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розу- міли, що без допомоги козаків перемоги не буде. На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Тому до Варшави відправилося посольство на чолі з Петром Са- гайдачним, аби отримати певні гарантії, а також домови- тися про збільшення реєстру та контролю над певними те- риторіями тощо. Саме ж козацьке військо гетьман Бородавка повів під Хотин. Османи намагалися перехопити козаків. Проте гетьману вдалося оминути пастки. Об’єднання обох військ із неприхованою радістю сприй- няли у литовсько-польському війську. А надто, що ко- зацьке військо налічувало 41 тис. проти 35 тис. польсько-­ литовських сил. Проте все ж козаки дорогою до Хотина зазнали втрат, і провина на це була покладена на Бородавку. Його скарали на горло, а новим гетьманом став Петро Сагайдачний. Османи здійснили більше десятка приступів фортеці, причому в більшості на позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав болючих ударів по мор- ських комунікаціях турків. Під час Хотинської битви козаки застосовували особливі військові хитрощі, зокрема несподівані для ворога нічні атаки. Їх приписували характерникам. Так на Січі називали відбірних, найкращих вояків. Вва- жалося, що вони вміють чаклувати й використовувати таємні знання та надприродну силу, перетворювати- ся на тварин, напускати чари, управ- ляти погодою та ін. 1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чим усла- вилися характерники. 2. З’ясуйте, які є аргументи «за» і «проти» достовірності легенд про козаків-характерників. 3. Висловте припущення, чому могли виникнути легенди про козаків- характерників. Історичні подробиці Кошовий отаман Іван Сірко — найвідоміший козак-характерник (фрагмент картини Іллі Рєпіна «Запорожці», 1878–1791 рр.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 116 Розділ 2 Фактично козаки врятували Річ Посполиту від ка- тастрофи, і захистили рідні землі. Сам П. Конашевич- Сагайдачний так оцінював значення Хотинської війни: «…На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля хрис- тиянської цивілізації». Проте чимало вояків загинуло чи померло від поранень. Петро Конашевич-Сагайдач- ний отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер 10 (20) квітня 1622 р. у м. Києві. Є легенда, ніби королевич Владислав, відзначаючи заслуги Сагай- дачного, подарував йому прикрашений золотом меч. Меч Сагайдачно- го був символом козацької відваги й хоробрості. Легендарній реліквії присвячені давні легенди та літературні твори, популярні в наші дні. А морська піхота у сучасних Збройних силах України має емблему у вигляді меча Сагайдачного. Історичні подробиці ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію Утворіть логічні пари: поєднайте назви та короткі описи історичних подій. А Військова операція 1621 р. під коман- дуванням П. Конашевича-Сагайдач- ного, що мала вирішальне значення у зупиненні турецької агресії у Європу 1 Морські походи козаків Б Одна з воєнних операцій «доби героїчних походів», що завершилася визволенням з турецького полону кількох тисяч українських бранців 2 Похід козаків на чолі з П. Конашевичем- Сагайдачним на Москву 3 Перемога козаків у Хотинській битві Г Воєнні експедиції козаків, метою яких був напад на турецькі фортеці вздовж узбережжя Чорного моря Д Воєнна операція 1620 р., у якій брав участь один із найвідоміших козацьких гетьманів — Б. Хмельницький В Воєнна операція доби Смутних часів у Московії, метою якої було завоювання царської корони для польського королевича Владислава 4 Взяття козаками Кафи
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 117 Розділ 2 [ [ Обговорюємо в групі Опрацюйте в групі судження та доберіть аргументи на користь даної думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи бороть- бу проти турків та виступивши на захист православ’я. З іншого боку саме во- єнна активність козаків у турецьких володіннях спричинялася до загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни». [ [ Мислю творчо 1. Творчо попрацюйте з історичною хмаринкою: а) поясніть значення слів, наведених у хмаринці. З’ясуйте, яке зі слів не належить до хронологічних меж, уроку; б) складіть коротку захоплюючу оповідку про воєнні операції козаків першої третини XVII ст.; в) створіть сенкани про історичних діячів, що згадують- ся в хмаринці. 2. Виконайте творчий проєкт (презентація, ілюстрована карта пам’яті, лепбук, сторінка в соціальних мережах) «Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний полково- дець, дипломат, захисник православної віри». Пам’ятники Петру Конашевичу-Сагайдачному в м. Хотин (1) у Чернівецькій області і в м. Київ (2) 1 2 Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1616 р. Взяття Кафи 1621 р. Хотинська битва
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 118 Розділ 2 §16 Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького» ? Пригадайте, коли і чому було створене реєстрове козацтво. Яку роль ві- дігравало козацтво в зовнішній політиці Речі Посполитої (зокрема, в часи Смути в Московії та в Хотинській війні)? 1. КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ 20–30-х років хvіі ст. ПЕРЕДУМОВИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ Працюючи з текстом підручника, систематизуйте інформацію в та- блицю або структурно-логічну схему, карту пам’яті тощо за планом: 1) причини повстання; 2) час повстання; 3) лідери повстання; 4) ключо- ві події; 5) результати й наслідки. Діємо: практичні завдання Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорож- цям підстави очікувати розширення реєстру, відновлення прав православ’я, отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з турками Річ Посполита га- рантувала припинення козацьких походів і спалення запорозь­ кого флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення ж на українських землях особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська ще більше посилю- вало невдоволення діями влади. Кварцяне Військо — наймане військо Речі Посполитої. Існувало із середини XVI до кінця XVIII ст. Складалося з кінноти, піхоти й ар- тилерії. Значна частина кварця- ного війська базувалася на тери- торії України, що було пов’язане із захистом східних кордонів Речі Посполитої та необхідністю при- душення народних повстань на українських теренах. Історичні подробиці Кварцяне військо (картина художника Яна Матейка, до 1893 р.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 119 Розділ 2 Останньою краплею терпіння козаків була ліквідація слобід у прикордонних землях і дедалі більше поширення влади саме польської католицької шляхти на ті землі, які козацтво сприймало як такі, яке воно заселило і захис- тило зброєю. 2. ПОВСТАННЯ 1625 р. ПІД ПРОВОДОМ МАРКА ЖМАЙЛА Аби змусити козаків погодитися на умови уряду, на Київщину було перекинуто квар- цяне військо на чолі з новим коронним геть- маном Станіславом Конецпольським. Разом із ним прибули комісари із числа магнатів — урядовці, які мали вести переговори з коза- ками. Комісари привели свої приватні вій- ська, які чисельно дорівнювали кварцяним. Запорожці виступили на переговори всім військом з гетьманом Марком Жмайлом на чолі. Аби «підштовхнути» козаків до згоди, Ко- нецпольський атакував залоги козаків під Каневом і в самому місті. Проте запорожці вирішили чинити збройний опір. Головна битва відбулася 15 жовтня на річці Цибульник, що за Черкасами. Козаки відбили ворожі атаки. Проте запорожці ви- рішили відступити, аби спиратися тилом на Січові землі. Наступний табір Жмайло заклав біля Куруківського озера. Тут знову дійшло до бит- ви, і знову козаки відбили атаки жовнірів. Обидві сторони погодилися на мирну уго- ду. Згідно з нею було збільшено реєстр до шести тисяч, обіцяно й інші поступки, але після рішення Сейму. Та головне — козацтво не дало себе зрад- ницьки розгромити, як у 1596 р. Хоча ко- заки й не вибороли тих прав і привілеїв, на які сподівалися, проте Куруківська угода дала змогу підтвердити існування саме ре- єстрової частини Війська Запорозького — було створено шість козацьких реєстрових полків. Запорожці продемон- стрували уряду, що козацтво готове захищати свої права зі зброєю в руках. Станіслав Конецпольський (портрет XVII ст.) Марко Жмайло (портрет XVII ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 120 Розділ 2 3. КОЗАЦТВО в 1626–1628 рр. Хоча обидві сторони були незадоволені результатами угоди 1625 р., проте на деякий час конфлікт було припи- нено. Війська Речі Посполитої вирушили на північ воювати проти шведів. Козацтво ж повернулося до захисту кордо- ну, і вже в жовтні 1626 р. Військо Запорозьке розгромило під Білою Церквою кримське військо. У ці самі роки Січ заявила про себе ще з нового боку. В цей час у Криму розпочалася внутрішня усобиця. Вій- сько Запорозьке ще 1624 р. підписало угоду з ханом Му- хаммедом Гіреєм ІІІ про взаємодопомогу. У 1628 р. хан за- знав скрути, бо потрапив в облогу в Кіркорі (Чуфут-Кале). У травні-червні 1628 р. Військо Запорозьке на чолі з Михай- лом Дорошенком здійснило похід, аби врятувати союзника. Ворожі війська, які складалися з кочовиків і османів (серед яких були навіть яничари), намагалися зупи- нити козаків. Проте всі ці спроби за- кінчувалися перемогою запорожців. Зрештою козаки не лише вря- тували хана, а й дісталися Кафи, де захопили гармати, які у свій час турки захопили в поляків у битві під Цецорою. Щоправда, під час цієї блискучої воєнної операції загинув Михайло Дорошенко. Отже, в цій воєнній кампанії козаки виступа- ли як окрема військово-політична сила. 4. ПОВСТАННЯ 1630 р. ПІД ПРОВОДОМ ТАРАСА ТРЯСИЛА-ФЕДОРОВИЧА У березні 1630 р. спалахнуло чергове козацьке повстан- ня. Його очільником став Тарас Федорович, на призвісько Трясило. Повстанці заклали табір під Переяславом. Військо зна- чно збільшилося за рахунок повсталих селян. Саме тут у травні спалахнули жорстокі бої. С. Конец- польський спробував рішучим наступом розгромити по- встанців. Проте козаки відбили всі штурми. Однією з причин успіху було те, що Т. Федорович і чимало козаків нещодавно повернулися з театру Тридцятилітньої війни, здобувши чималий воєнний досвід. Козаки використали Михайло Дорошенко (портрет роботи художника Олексія Томіна, серія «Гетьмани України», 2011)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 121 Розділ 2 найновіші досягнення європейської вій- ськової науки, особливо в артилерії і фортифікаційній справі. У певний момент козацький гетьман отримав через розвідку інформацію, що Конецьпольський з кіннотою вирушив на перехоплення групи повстанців. Тоді козацько-селянське військо перейшло в наступ і 15 травня розгромило ворожий табір, завдавши противнику чималих втрат. Сучасники (П. Пясецький) писа- ли, що жовніри втратили більше, «ніж за всю останню прусську війну». Ця пе- ремога залишилася в пам’яті народу, об- ростала легендами (наприклад, про за- гибель так званої «золотої роти»). Великий Кобзар Тарас Шевченко присвятив їй свою поему «Тарасова ніч». Поразка змусила коронного гетьмана піти на перемови- ни. Запорожцям вдалося вибороти низку поступок, зокре- ма щодо збільшення реєстру до восьми тисяч. 5. КОЗАЦТВО в 1630-х роках І ВИСТУП ІВАНА СУЛИМИ 5.1. Спільні воєнні кампанії Речі Посполитої і козацтва У 1632–1635 рр. Річ Посполита провела серію війн, у яких були залучені й українські козаки. У жовтні 1633 р. козаки у складі кварцяного війська взяли участь у відбитті нападу османського війська на Кам’янець-Подільський. У 1632–1633 рр. відбулася чергова війна між Річчю По- сполитою і Московією. Військо останньої спробувало захо- пити м. Смоленськ, де й відбулися головні бої, тому війну прозвали Смоленською. Козацькі підрозділи діяли спільно з державними як на головному театрі, так і здійснювали напади з півдня. У 1635 р. розпочалася нова війна Речі Посполитої зі шве- дами. Королю Владиславу IV конче необхідно було мати флот. Проте спроба збудувати свій флот закінчилася невда- ло. Тоді на Балтійське море було перекинуто козацький за- гін й українських майстрів. На збудованих чайках січовики вийшли в море, де завдали поразки шведській ескадрі. Попри спільні дії на різних фронтах, козацтво в цілому не довіряло уряду. Адже більшість обіцянок Варшави так і не було виконано, і на Січі постійно очікували підступу. Тарас Федорович (Трясило) (портрет XIX ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 122 Розділ 2 У лютому 1635 р. на сеймі було вирішено збудувати на- впроти Кодацького порога фортецю для контролю над ко- зацькими пересуваннями. В липні фортеця була готова. І в наш час багато любителів історії, доводячи старовинність своїх міст і сіл, звертаються до карти де Боплана. Працюючи вдома над домашнім завданням, дізнайтеся за допомогою інтернет-ресурсів, чи позначено ваш населений пункт на карті де Боплана. Генеральна карта України Г.-Л. де Боплана, 1648 р. Фортецю Кодак зводили під керівництвом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. Протягом 16 або 17 років він на запро- шення польського уряду працював над спорудженням прикордонних фортець на теренах України. Підшукуючи зручні для укріплень місця, Бо- план чудово ознайомився з топографією, етнографією, побутом, розта- шуванням України та найближчих до неї місцевостей. За доручен- ням короля Владислава IV і ко- ронного гетьмана Станіслава Ко- нецпольського, Боплан складав докладну мапу України. Після повернення на батьківщину — у м. Руан (Франція) на основі зі- браних матеріалів уклав працю «Description d’Ukrainie» («Опис України»), яка є цінним історич- ним джерелом із вивчення доби козацтва. Історичні подробиці План фортеці Кодак на карті Гійома Левассера де Боплана (ХVІІ ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 123 Розділ 2 5.2. Повстання Івана Сулими Козаки одразу відчули утиски з боку ко- дацького гарнізону. Тому в серпні 1635 р. запорожці на чолі з Іваном Сулимою вла- штували нічну атаку й захопили фортецю. Гарнізон було знищено, а укріплення зруй- новано. Сулима намагався підняти повстання на волості, проте ця спроба не вдалася. Час- тина старшини була не готова до збройного протистояння з Річчю Посполитою. Тому І. Сулиму та ще кількох козацьких кермани- чів було схоплено та привезено до Варшави. На цей раз, аби залякати козаків, Сули- му та більшість його оточення було страче- но. Проте ця страта відіграла протилежну роль. Серед козацтва дедалі більше поши- рювалися настрої, що з урядом домовитися неможливо. 6. ПОВСТАННЯ 1637–1638 рр. У 1637 р. спалахнуло нове козацьке повстання, яке за своїм масштабом і гостротою перевищувало всі попередні. Повстання розпочали козаки-випищики, тому частина гніву лягла й на старшину, яку звинувачували в таємних домовленостях з польським урядом. Пригадайте, кого називали «реєстровцями», а кого — «випищиками». Гетьманом повстанці обрали Павла Бута (Павлюка). Конфлікти всередині Війська Запорозького стримували початок актив- них воєнних дій. Тому спочатку Павлюк діяв через своїх посланців, намагаючись підняти на збройний виступ різні групи українського населення. Кварцяне військо також не було готовим до швидких дій. Лише восени обидві сторо- ни виступили з головними силами. До битви дійшло біля с. Кумейки, що на Черкащині. Жовніри переважали козаків чисельно, особливо в кінноті. У Павлюка військо складалося з козаків і селян. Го- ловною проблемою повстанців було те, що Гетьман Іван Сулима (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.) Павло Бут (Павлюк) (Павло Михнович) (портрет XIX ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 124 Розділ 2 частина реєстровців не підтримала цей виступ і зберігала нейтралітет, чи навіть билася в лавах коронного війська. 6 (16) грудня 1637 р. Павлюк перейшов у рішучий на- ступ. Він зайшов у фланг противника і вдало прикрився болотом (пізніше Потоцький виправдовувався за цю свою помилку, а його хронікер Окольський навіть написав, що то Павлюк потрапив до болота). Командувач кварцяним військом польний гетьман Ми- колай Потоцький почав кидати в атаку всю свою кінноту. Проте козаки крок за кроком, за допомогою табору тіснили противника. Лише значна чисельна перевага дала можливість жовні- рам перемогти у битві. Павлюк відступив до Боровиці. Тут на переговорах між сторонами було вирішено, що Павлюк добровільно, спільно з кількома старшинами віддасть себе в руки Потоцького під гарантії безпеки. Це було умовою того, що залишки козацького війська не будуть скривдже- ні, а сам Павлюк зможе захистити свої права у Варшаві. Проте на Сеймі в лютому 1638 р. Павлюка та інших стар- шин було визнано винними і незабаром страчено. Ця подія справила сильний вплив на козаччину, адже було порушено важливі домовленості. В січовому середо­ вищі зрозуміли, що відтепер можна захистити себе лише зі зброєю в руках. Узимку 1637–1638 рр. на Дніпровських островах за по- рогами було зібрано нове військо. Спроба Потоцького роз- громити козаків закінчилася тут невдало. Навесні новий козацький гетьман Яків Острянин рушив на Лівобережжя. До першої битви дійшло у квітні 1638 р. під м. Голтва, де повстанці завдали поразки кварцяному війську, яке почали відступ до м. Лубни. Під цим містом відбулася чергова битва, яка не принесла перемоги жодній зі сторін. Але до жовнірів підійшла допомога із числа найманих підрозділів і магнатських приватних загонів. Коронне військо чи- сельно значно збільшилося. Козаки почали відступ. Відбулося кілька кривавих боїв без істотної переваги з обох боків. Нарешті, до битви дійшло під с. Жовнин. Спочатку коронним підрозділам вдалося Яків Іскра-Острянин (Остряниця) (портрет XVIII ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 125 Розділ 2 прорвати козацькій табір. Навіть Острянин з групою козаків вдався до втечі. Проте за- порожці змогли зібратися й оточити в табо- рі частину ворожої кінноти. Битва закінчи- лася без явного переможця. Новим гетьманом січовиків став Дмитро Гуня. Він перевів військо на більш зручну позицію в гирлі Сули на Старці (назва одно- го зі старих річищ річки). Тут козаки ціле літо відбивали атаки та штурми жовнірів. Лише нестача припасів змусила запорожців пристати на умови урядовців Речі Посполи- тої. Запорожці отримали вільний вихід із заблокованого поляками гирла річки. У цілому поразка повстання позначила- ся і на результатах боротьби козаків за свої права. 7. ПРИЧИНИ ПОРАЗОК КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ 1. Козацьке середовище не мало єдиного бачення свого місця в Речі Посполитій. Адже козаки були підданими цієї держави, з нею був пов’язаний весь їхній соціально- економічний устрій. 2. Українське суспільство в цілому ще більше було не готове до розриву з Польщею. Адже існував спільний мо- нарх, зберігалася міцна пам’ять про спільні перемоги над ворогами, і тому панувало сподівання на мирне вирішення всіх конфліктів з Річчю Посполитою. Шляхта ж україн- ських земель, попри свою руську ідентичність та відстою- вання руської позиції на сеймиках і сеймах, сприймала Річ Посполиту як свою політичну Вітчизну. 3. Частина професійних вояків із числа реєстровців воювала проти повстанців, особливо це далося взнаки в 1637 і 1638 рр. 4. Річ Посполита перебувала на піку своєї потужності, і її військовий потенціал був величезним. 8. «ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО» Хоча війна закінчилася в серпні, проте вердикт уряду остаточно було винесено в грудні 1638 р. Тоді на Вальному Сеймі було затверджено «Ординацію Війська Запорозького». Ординація — від латинського Ordinatus, що означає «упорядкування». Варто запам’ятати! Дмитро Гуня (портрет XIX ст.)
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 126 Розділ 2 Цим актом уряд вирішив перетворити козаків в неве- лике, повністю контрольоване військо з мінімальними правами. Так, чисельність реєстровців закріплювалася в шість тисяч козаків. Проте в списки вносили лише тих, хто не брав участі в козацьких повстаннях, тому реальна чисель- ність реєстрового війська впала до п’яти тисяч. За козаками зберігалося право обирати сотенну стар- шину. При старшині перебував спеціальний комісар, аби стежити за козаками. Полкова старшина (полковники й осавули) мала при- значатися із числа шляхти. Територія мешкання козаків звужувалася до королів- ських маєтків Канівського, Корсунського та Черкаського староств. Козакам заборонялося приймати у свої ряди вихідців із селянства й міщанства. Було відбудовано Кодацьку фортецю — форпост Речі Посполитої проти козацтва. Доступ на Січ був значно об- межений. Унаслідок поразки козацьких повстань та обмежен- ня прав запорожців за прийнятою «Ординацією» актив- ність козацтва на деякий час значно зменшилася. Час- тина козаків перейшла до території інших держав. Проте сучасники розуміли, що «Золотий спокій», як називали період 1638–1648 рр. у Речі Посполитій, був хитким. Висловте припущення, якою буде політика Речі Посполитої в укра- їнських землях під час періоду «Золотого спокою». Чи врахували вони досвід козацько-селянських повстань 1620–1630-х років? Поміркуймо! Перегляньте відеофільми про ватажків повстань 1620–1630-х років. Визначте, яка інформація фільмів була для вас новою. Відео «Тарасова ніч» (тривалість 05 хв 04 с) https://cutt.ly/dkC5mFi Відео «Іван Сулима» (тривалість 05 хв 48 с) https://cutt.ly/KkC5VK6 Діємо: практичні завдання
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 127 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні ланцюжки з історичних дат, імен ватажків повстань та їхніх ре- зультатів і наслідків Тарас Федорович 1625 р. Зруйнування козаками фортеці Кодак, страта ватажків повстання Ординація Війська Запорозького Збільшення козацького реєстру за Куруківською угодою до шести тисяч осіб Збільшення козацького реєстру до восьми тисяч осіб Іван Сулима 1630 р. Марко Жмайло 1637– 1638 рр. 1635 р. Павло Бут Яків Острянин Дмитро Гуня 2. Покажіть на карті (с. 101) райони поширення та місця вирішальних битв під час козацько-селянських повстань 20–30-х років XVII ст. 3. Обговоріть результати роботи із завданням рубрики «Діємо: практичні завдання» на с. 118. 4. Виконайте онлайн-вправу «Козацько-селянські повстання». [ [ Обговорюємо в групі 1. Обговоріть і визначте, у чому полягає історичне значення козацько-селян- ських повстань у 20–30-х роках XVII ст. 2. Висловте припущення, чому повстання 20–30-х років XVII ст. дістали назву «козацько-селянські». [ [ Мислю творчо Напишіть історичне есе «Образ козацького лідера-борця за права козацтва». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1625 р. Повстання під проводом Марка Жмайла 1630 р. Повстання під проводом Тараса Федоровича 1635 р. Зруйнування фортеці Кодак козаками на чолі з Іваном Сулимою 1637– 1638 рр. Повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина, Дмитра Гуні 1638 р. «Ординація Війська Запорозького» https://cutt.ly/GhC94zw
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 128 Розділ 2 §17 Практична робота. Соціальна організація, побут та військова майстерність українського козацтва ? Які процеси спричинили виникнення українського козацтва? Чому козаки вважаються міжстановим прошарком українського суспільства? Які при- чини спонукали українське козацтво до повстань? 1. УСТАНОВЛЮЄМО ВІДПОВІДНІСТЬ Ознайомтеся з ілюстраціями та їхніми описами. Встано- віть між ними відповідність. Пригадайте назви козацьких клейнодів. А Держак з металевою кулею, оздобленою камінням. Символ влади кошових отаманів та гетьманів. Б Символ гетьманської влади та влади козацьких отама- нів. Держак із золотою кулею та кінським волоссям. Був запозичений у турків. В Символ козацької влади гетьмана, отамана, полковни- ка або сотника. Прямокутне полотнище з держаком у ви- гляді хреста або кулі. Г Вид холодної зброї. Металева втулка з пластинами на держаку. Символ влади козацьких полковників. 2. ЗАПОВНЮЄМО ТАБЛИЦЮ Використовуючи текст підручника та додаткові дже- рела інформації, заповніть у зошиті таблицю: «Посади та обов’язки козацької старшини». 1 2 3 4
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 129 Розділ 2 Посади та обов’язки козацької старшини Посада Обов’язки, становище на Січі, клейнод Гетьман Кошовий отаман Полковник Бунчужний Довбиш Писар 3. ПРАЦЮЄМО З ДОКУМЕНТАМИ Ознайомтеся із фрагментами текстів. За допомогою представлених історичних джерел і матеріалу підручника напишіть коротку статтю на тему «Побут і традиції укра- їнського козацтва» до «Енциклопедії історії». Дайте відпо- віді на запитання до історичних джерел. Ставлення козаків до жінок У традиціях і звичаях українського козацтва значна роль присвячувала- ся вихованню шанобливого ставлення до жінки. У листі кошового отамана І. Малашевича до дружини полоцького воєводи тест починається зі звер- тання: «Ясновельможная пані воєводина полоцкая і гетьманова полжна литовська…». У системі духовних цінностей запорожців шанування жінки- матері проявлялися в ототожненні жінки як України-матері, Січі-Матері, шаблі-матері, Пресвятої Богородиці, яку самі козаки вважали покрови- телькою і заступницею. Яку роль у житті козацтва відігравали жінки? Пригадайте, у яких творах української літератури трапляються описи ставлення козаків до жінки. Із літопису Григорія Граб’янки Прославившись у битвах, козаки звикли до недоїдання, спраги, спеки й інших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тісто, яке вони варили і звали соломахою… коли траплялося, що їжа випадала з рибою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п’ятдесят чоловік, а буває й більше… Злодійство і підступ- ність поміж ними не водиться, а якщо ж трапиться, що хтось візьме путо або канчук, то за це винного вішають на гілці дерева. На озброєнні мають само- пали, шаблі, келепи, стріли та списи і користуються всім цим так вправ- но, що і найвправніший польський гусарин або ж рейтар німецький з ними зрівнятися не можуть… 1. Про які козацькі традиції свідчать факти з історичного документа? 2. Чим, на вашу думку, зумовлювалася невибагливість козаків у їжі та побу- тових умовах?
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 130 Розділ 2 §18 Узагальнення з розділу 2 «Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.)» 1. УЗАГАЛЬНЕННЯ: ОСНОВНА ІНФОРМАЦІЯ • • Споконвік Україна була кордоном з Великим Степом. За часів Русі цей кордон у народі почали звати Вкраїною, а пізніше історики дали назву цим територіям — Великий Кордон. А перша пряма згадка про українських козаків належить до 1489 р. Козацтво було складовою частиною українського народу. Козаки займалися уходництвом і засновували непостійні поселення — зимівники. • • Першою Січчю в історії вважають укріплення, збудова- не на Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким у 1556 р. Січ існувала без підтримки держави, а нерідко і проти волі держави, до якої вона належала, та стала основою для відродження української державності. • • Після Люблінської унії були створені умови для форму- вання війська козаків на державній службі і в мирний час. У 1572 р. за розпорядженням короля Сигізмунда ІІ Августа, козаки були вписані у певний реєстр, що перед- бачав державну службу за гроші. • • Боротьба козацтва за відстоювання своїх прав протягом XVI ст. призвела до збройних повстань. Відбувся ряд ко- зацьких виступів, наймасштабніші з яких на чолі з Кри- штофом Косинським і Семерієм Наливайком. Унаслідок повстань, які зазнали поразки, реєстрове військо було знищено, а козацтво залишене поза законом. • • Особливою сторінкою козацької історії були героїчні по- ходи козаків проти Османської імперії та Кримського ханства на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Ко- зацтво з корпоративної військової спільноти перетвори- лося на суспільну силу загальноукраїнського значення. Під час Хотинської війни козаки фактично врятували Річ Посполиту від поразки та захистили українські зем- лі від Османської імперії. • • Постійні зменшення реєстру та ліквідація слобід у при- кордонних землях призвели до козацьких повстань 1620–30-х років, що відбулися під керівництвом Мар- ка Жмайла, Тараса Трясила і Павла Бута. Унаслідок
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 131 Розділ 2 невдалих повстань Річ Посполита тимчасово знизила активність козацтва та за «Ординацією Війська Запо- розького» 1638 р. спробувала перетворити козаків на невелике повністю контрольоване військо з мінімальни- ми правами. 2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ХРОНОЛОГІЧНА РОЗМИНКА Установіть, які події позначені на шкалі часу. За допо- могою матеріалів розділу створіть у зошиті шкалу часу на тему: «Становлення козацтва». 1556 р. 1572 р. 1591 р. 1630 р. 1637 р. 1625 р. 1560 1570 1580 1590 1610 1630 1650 1640 1620 1600 КРОСВОРД НАВПАКИ Складіть до розгаданого кросворда запитання. Намагай- теся сформулювати їх якомога лаконічніше. Х Б К Л Е Й Н О Д И А Т Й К О Ш О В И Й З Д Б О Н П И С А Р У Д М Е Н Н А Л И В А Й К О С І Є Ч К Б В О С А В У Л О Н Т Ж К О З А К И О Р Д И Н А Ц І Я У Н К О И Х О Р Т И Ц Я В Й І Й Ц Г Е Т Ь М А Н І Ь 1 3 4 9 10 11 13 15 16 14 12 5 7 8 6 2
СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 132 Розділ 2 ІСТОРИЧНИЙ РЕПОРТАЖ Розгляньте фотоколаж. Визначте, які гетьмани на ньо- му зображені і які історичні події їх об’єднують. Уявіть себе кінорежисером/кінорежисеркою і складіть короткий сценарій про ці сторінки історії козацтва. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомо- гоюонлайн-тесту.Длявиконаннязавданняперейдітьза посиланням: https://forms.gle/UNJ75sCpCS1Yzf7s5 або скористайтеся смартфоном — зчитайте QR-код. Бажаємо успіху та високих балів!

More Related Content

DOCX
конспект уроку
gavronnatalia
 
PPTX
Національно визвольна війна 1648-1657 рр
Anatolii Barannik
 
DOC
зразок позовної заяви до суду щодо телевізора
marunasorokina
 
PDF
7
7klas
 
PPTX
Сучасне тваринництво: тенденції розвитку
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
DOCX
Kimia
putri_utiuti
 
PPT
Релігія та церква (7 кл.- вс.історія)
Svetlana Fokina
 
PPTX
гер переможений
olga_ruo
 
конспект уроку
gavronnatalia
 
Національно визвольна війна 1648-1657 рр
Anatolii Barannik
 
зразок позовної заяви до суду щодо телевізора
marunasorokina
 
7
7klas
 
Сучасне тваринництво: тенденції розвитку
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Kimia
putri_utiuti
 
Релігія та церква (7 кл.- вс.історія)
Svetlana Fokina
 
гер переможений
olga_ruo
 

What's hot (8)

PDF
БібліоSPACE 2
Школа бібліотечного журналіста ХДНБ ім. В.Г. Короленка
 
PPT
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Елена Мешкова
 
PPTX
Славетні воїни – козаки
estet13
 
PPTX
8кл. Хімічні властивості середніх солей
gannafilozof
 
PPT
тема 3. розвиток критичного креативного мислення
natalia0803
 
PPTX
теплова обробка
kostyuchik
 
DOCX
індивідуальний план самоосвіти вчителя історії
Наталія Бондаренко
 
DOC
Перші князі
Natalya Ponezha
 
БібліоSPACE 2
Школа бібліотечного журналіста ХДНБ ім. В.Г. Короленка
 
Сильні та слабкі електроліти. Ступінь дисоціації
Елена Мешкова
 
Славетні воїни – козаки
estet13
 
8кл. Хімічні властивості середніх солей
gannafilozof
 
тема 3. розвиток критичного креативного мислення
natalia0803
 
теплова обробка
kostyuchik
 
індивідуальний план самоосвіти вчителя історії
Наталія Бондаренко
 
Перші князі
Natalya Ponezha
 
Ad

Similar to 1 (20)

PDF
1
8new
 
PDF
Підручник Історія України 8 клас В. С. Власов, О.Є. Панарін, Ю.А. Топольницьк...
12Балів ГДЗ
 
PDF
Istoriia ukrainy-8-klas-vlasov-2021
kreidaros1
 
PDF
Підручник Історія України 8 клас В.С. Власов, О.Є. Панарін, Ю.А. Топольницька...
12Балів ГДЗ
 
PDF
Istoriia ukrainy-8-klas-vlasov-2021-pohlyblene
kreidaros1
 
PDF
1
8new
 
PDF
Підручник Історія України 8 клас О.В. Гісем, О.О. Мартинюк (2021 рік)
12Балів ГДЗ
 
PDF
Istoriia ukrainy-8-klas-gisem-2021
kreidaros1
 
PDF
1
8new
 
PDF
1
8new
 
PDF
Підручник Історія України 8 клас М.М. Мудрий, О.Г. Аркуша (2021 рік)
12Балів ГДЗ
 
PDF
Istoriia ukrainy-8-klas-gisem-2021-pohlyblene
kreidaros1
 
PDF
Підручник Історія України 8 клас О.В. Гісем, О.О. Гісем, О.О. Мартинюк (2021 ...
12Балів ГДЗ
 
PDF
1
8new
 
PDF
Istoriia ukrainy-8-klas-mudryi-2021
kreidaros1
 
PDF
8_iu_h_2025 - ляіо пялідоплівоп ілвпфлідп
makillsrap
 
PDF
7 9 ист-укр_гісем_мартинюк_справочн_пособ_2007_укр
Aira_Roo
 
PDF
Довідник з історії України 7 9(укр)
Виталия Пасечник
 
PDF
Історія України. 7—9 класи: Наочний довідник:
ErudytNet
 
PDF
7
7klas
 
1
8new
 
Підручник Історія України 8 клас В. С. Власов, О.Є. Панарін, Ю.А. Топольницьк...
12Балів ГДЗ
 
Istoriia ukrainy-8-klas-vlasov-2021
kreidaros1
 
Підручник Історія України 8 клас В.С. Власов, О.Є. Панарін, Ю.А. Топольницька...
12Балів ГДЗ
 
Istoriia ukrainy-8-klas-vlasov-2021-pohlyblene
kreidaros1
 
1
8new
 
Підручник Історія України 8 клас О.В. Гісем, О.О. Мартинюк (2021 рік)
12Балів ГДЗ
 
Istoriia ukrainy-8-klas-gisem-2021
kreidaros1
 
1
8new
 
1
8new
 
Підручник Історія України 8 клас М.М. Мудрий, О.Г. Аркуша (2021 рік)
12Балів ГДЗ
 
Istoriia ukrainy-8-klas-gisem-2021-pohlyblene
kreidaros1
 
Підручник Історія України 8 клас О.В. Гісем, О.О. Гісем, О.О. Мартинюк (2021 ...
12Балів ГДЗ
 
1
8new
 
Istoriia ukrainy-8-klas-mudryi-2021
kreidaros1
 
8_iu_h_2025 - ляіо пялідоплівоп ілвпфлідп
makillsrap
 
7 9 ист-укр_гісем_мартинюк_справочн_пособ_2007_укр
Aira_Roo
 
Довідник з історії України 7 9(укр)
Виталия Пасечник
 
Історія України. 7—9 класи: Наочний довідник:
ErudytNet
 
7
7klas
 
Ad

Recently uploaded (20)

PDF
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 2 класу...
Ukraine13
 
PDF
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 3 класу...
Ukraine13
 
PDF
8_in_k_2025 - ялв оплдвоа лпваодл пов пп
makillsrap
 
PDF
Пісні літературного походження. Допомога учню
Adriana Himinets
 
PPTX
Видатні педагоги України та світу (до Дня знань)
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
PPTX
Бібліотеки на захисті ментального здоров'я
Ольга Детская
 
PDF
Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки"
Adriana Himinets
 
PDF
Тарас Григорович Шевченко. Біографія поета
Adriana Himinets
 
PDF
8_ul_a_2025 - ят ідялівта лявт аяьвта явт
makillsrap
 
PDF
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 1 класу...
Ukraine13
 
PDF
Тарас Шевченко "Іван Підкова". Аналіз твору
Adriana Himinets
 
PDF
8_p_g_2025 - іьтв ьіявт аяюіта іват ів аь
makillsrap
 
PPTX
Звіт самооцінювання 2024-2025 навчальний рік
Ukraine13
 
PDF
Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки". Переказ
Adriana Himinets
 
PDF
Учитель. Оратор. Ерудит: Анатолій Добрянський (1935-2003)
Чернівецька обласна бібліотека для дітей
 
PDF
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 8 класу...
Ukraine13
 
PDF
1_am_k_2024 - вяла плдвао плвчао лдпав лд
makillsrap
 
PDF
1_mis_k_2024 - яів підіяюов лвоаядлв аод
makillsrap
 
PDF
Я.Стельмах "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки"
Adriana Himinets
 
PDF
8_ius_sh_2025 - sdn gklsdgn kld gzkl чв аь
makillsrap
 
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 2 класу...
Ukraine13
 
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 3 класу...
Ukraine13
 
8_in_k_2025 - ялв оплдвоа лпваодл пов пп
makillsrap
 
Пісні літературного походження. Допомога учню
Adriana Himinets
 
Видатні педагоги України та світу (до Дня знань)
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Бібліотеки на захисті ментального здоров'я
Ольга Детская
 
Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки"
Adriana Himinets
 
Тарас Григорович Шевченко. Біографія поета
Adriana Himinets
 
8_ul_a_2025 - ят ідялівта лявт аяьвта явт
makillsrap
 
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 1 класу...
Ukraine13
 
Тарас Шевченко "Іван Підкова". Аналіз твору
Adriana Himinets
 
8_p_g_2025 - іьтв ьіявт аяюіта іват ів аь
makillsrap
 
Звіт самооцінювання 2024-2025 навчальний рік
Ukraine13
 
Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки". Переказ
Adriana Himinets
 
Учитель. Оратор. Ерудит: Анатолій Добрянський (1935-2003)
Чернівецька обласна бібліотека для дітей
 
Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 8 класу...
Ukraine13
 
1_am_k_2024 - вяла плдвао плвчао лдпав лд
makillsrap
 
1_mis_k_2024 - яів підіяюов лвоаядлв аод
makillsrap
 
Я.Стельмах "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки"
Adriana Himinets
 
8_ius_sh_2025 - sdn gklsdgn kld gzkl чв аь
makillsrap
 

1

  • 2. Підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти Київ 2021 Історія України Історія України
  • 3. Авторський колектив Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту ви- вчення Голокосту «Ткума», Заслужений працівник освіти України (м. Дніпро) Борис Черкас, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник від- ділу історії України Середніх віків та Раннього Нового часу Інституту історії України Національної академії наук України (м. Київ) Олена Бурлака, учитель історії, заступник директора з НВР Городищенського ліцею Городищенської районної ради Черкаської області, переможець Всеукраїн- ського конкурсу «Учитель року — 2016» в номінації «Історія», Заслужений учитель України (Черкаська ообласть) Наталія Власова, учитель-методист, призер Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель Року — 2016» у номінації «Історія», методист Методичного центру при департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради (м. Дніпро) Кирило Галушко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України (м. Київ) Владислав Кронгауз, фіналіст зонального етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2020» (номінація «Історія»), учитель історії КЗ «Харківська спеціа- лізована школа ІІ–ІІІ ступенів № 3» (м. Харків) Ірина Піскарьова, учитель-методист, керівник освітніх програм Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (м. Дніпро) Дмитро Секиринський, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, учитель історії Запорізького багатопрофільного ліцею «Перспектива» (м. Запоріжжя) Олег Репан, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дні- провського національного університету імені Олеся Гончара, начальник відділу із суспільних та гуманітарних досліджень Агентства розвитку Дніпра, науковий ре- дактор підручника (м. Дніпро) Наталія Старченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України Середніх віків та Раннього Нового часу Інституту історії Укра- їни Національної академії наук України, наукова редакторка підручника (м. Київ) Олександр Худобець, учитель-методист, учитель історії Українського гума- нітарного ліцею КНУ ім. Тараса Шевченка, переможець Всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2005» в номінації «Історія», Заслужений учитель України, методич- ний супровід, розробка схем (м. Київ)
  • 4. 3 Зміст § 1. Вступ. Ранній Новий час в історії України. . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) § 2. Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 § 3. Люблінська унія та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 § 4. Соціально-економічне становище українських земель у XVІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 § 5–6. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст. . . . . . . . . . . 41 § 7. Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки. . . . . . . . . . 53 § 8. Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. . . . . . . . . 61 § 9–10. Культурне життя на українських землях у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 § 11. Практична робота. Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 § 12. Узагальнення з розділу 1 «Землі України у складі Речі Посполитої (ХVI — перша половина ХVII ст.)» . . . . . . . . . 86 Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) § 13. Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 § 14. Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.. . . . . . 100 § 15. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 § 16. Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 § 17. Практична робота. Соціальна організація, побут та військова майстерність українського козацтва. . . . . 128 § 18. Узагальнення з розділу 2 «Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.)» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
  • 5. 4 Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст. § 19. Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 § 20–21. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 § 22. Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 § 23. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця. . . . . 146 § 24. Українська козацька держава — Військо Запорозьке. . . . . . . 150 § 25. Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників. . . 154 § 26. Українсько-московський договір 1654 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 § 27. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз. . . . . . . . . . . . . 163 § 28. Практична робота. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. у документах . . . . . . . 169 § 29. Узагальнення з розділу 3 «Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.». . . . . . . . . . . . . . . . . . 170 Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. § 30. Іван Виговський. Гадяцька угода. Українсько-московська війна. Конотопська війна. . . . . . . . . . 174 § 31. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 § 32. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183 § 33. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний . . . . 188 § 34. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Мирні угоди. . . . . . . . 192 § 35–36. Правобережне козацтво. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196 § 37. Гетьманщина в часи Івана Мазепи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201 § 38. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. . . . . . . . . . . . 205
  • 6. 5 § 39. Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210 § 40. Практична робота. «Руїна» — кризове явище в історії України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215 § 41. Узагальнення з розділу 4 «Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.» . . . . . . . . 216 Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст. § 42. Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Нова Січ. . . . 218 § 43. Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ. . . . . . . . . . . . . . . . 223 § 44. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227 § 45. Правобережна Україна. Землі Західної України в 20–90-х роках ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231 § 46–47. Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. . . 236 § 48. Розвиток культури в 20–90-х роках ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . 240 § 49. Практична робота. Суспільно-політичне життя на українських землях у ХVІІІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247 § 50. Узагальнення з розділу 5 «Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248 § 51–52. Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу. Внесок України у формування європейської цивілізації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250 Рекомендована література Словник термінів і понять Дати, що допоможуть орієнтуватися в подіях Шановні восьмикласниці і восьмикласники! Ми продовжуємо мандрівку історією України. Сподіваємося, що під час роботи із цією книжкою ви отримаєте задоволення від пізнан- ня захопливого світу історії. Як працювати з підручником Підручник  — це не просто книжка для читання, це особливий інструмент для навчання, яким треба правильно користуватися.
  • 7. 6 Ви вже знаєте, як читати основний текст підручника, як працювати з історичними документами й картами, відповідати на запитання після параграфа. Навчальний матеріал нашого підручника розподілений на розділи й параграфи, у кожному з яких для зручності виділені окре- мі пункти. Практичні заняття передбачають самостійну роботу учнів і учениць над ілюстраціями, текстом підручника й додатковим мате- ріалом, який можна знайти в бібліотеці й інтернет-мережі. Ваш учи- тель/ваша вчителька історії на практичних заняттях виступатиме як консультант/консультантка. Перед кожним новим параграфом наведено запитання і завдання на повторення вивченого вами раніше. Вони допоможуть пригадати те, що полегшить вам ознайомлення з новим матеріалом. Дорогі друзі! У  вивченні історії України вам допоможуть такі рубрики. Варто запам’ятати! Поміркуймо! Думки істориків Діємо: практичні завдання Свідчать документи Історичні подробиці Дати для запам’ятовування виділені в тексті червоним кольором. Вони також повторюються після кожного параграфа. Біля імен пра- вителів у дужках вказано роки правління. Варто уважно перегляда- ти ілюстрації підручника, які не просто доповнюють текст, а й пода- ють пізнавальну інформацію. Звичайно, історичну книжку не можна уяви­ ти без карт, які є і в цьому підручнику. Запитання і завдання в рубриці ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання після кожного параграфа спрямовані на систематизацію нового матері- алу, який ви вивчили на уроці. Певні питання варто обговорити з одно- класниками/однокласницями в групах. Окремі завдання потребувати- муть вашої творчої роботи, використання додаткової інформації. Вони передбачені насамперед для тих, хто особливо цікавиться історією. Отже, пропонуємо вам поринути у світ історії України. Це не тільки важливо для розуміння сьогодення, а й неймовірно цікаво. Бажаємо вам успіхів!
  • 8. Вступ 7 §1 Вступ. Ранній Новий час в історії України ? Пригадайте, які періоди історії України ви вивчали в попередніх класах. Які епізоди історії попередніх епох ви пам’ятаєте? 1. Цивілізаційна спадщина Середньовіччя в історії України Історію періоду Середньовіччя (від середини V до кінця XV ст.) ви вивчали у 7 класі. Цей відрізок історії людства охоплює час від падіння античної цивілізації під удара- ми варварів до зародження гуманізму. Це доба рицарства, хрестових походів і панування релігійного світогляду. 1. Назвіть зображені в колажі пам’ятки середньовічної України. 2. Поясніть, з яким періодом історії українського Середньовіччя пов’язані зображені пам’ятки. 3. Уявно розташуйте ілюстрації в хронологічній послідовності. Діємо: практичні завдання 1 5 9 10 11 7 6 8 2 3 4 Протягом ІХ — середини ХІІІ ст. розвивалася дав- ньоруська держава Русь-Україна з центром у Києві.
  • 9. Вступ 8 За короткий історичний проміжок часу Русь-Україна пере- творилася на могутню державу. Згодом, за доби монгольської навали, центр державотво- рення Русі-України перемістився до Королівства Руського (ХІІІ — середина XIV ст.). Українські землі, що розташовувалися на межі між Європою і кочовим Сходом, були об’єктом військової експансії сусідніх народів. Проте й руські князі здійснюва- ли воєнні походи проти країн-сусідів. Особливості економічного й політичного розвитку дав- ньоруської держави призвели до її ослаблення і розпаду. Тому протягом другої половини XIV–XV ст. українські землі увійшли до складу Королівства Поль- ського, Великого князівства Литовського, Угорщини, Молдавії, Московії. На терито- рії Криму існувало князівство Феодоро, а в 1440-х роках постало Кримське ханство. Пригадайте й покажіть в атласі з історії України такі об’єкти: а) територію Русі за князя Аскольда; б) територію Русі за перших князів від Олега до Святослава; в) територію Русі за доби розквіту часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; г) територію Королівства Руського (Галицько-Волинської держави); д) українські землі, які перебували протягом XIV–XV ст. у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Московії, Угорщини, Молдо- ви, Кримського ханства; князівство Феодоро. Для полегшення виконання цього завдання пропо- нуємо скористатися онлайн-вправою https://cutt.ly/vhVTqW2 Діємо: практичні завдання На українських теренах було створено неповторну та багату культуру. Завдяки прийняттю християнства в Ру- сі-Україні споруджувалися величні православні храми. Неспокійна доба воєнних походів і кампаній XIII–XV ст. залишила нам численні пам’ятки оборонної архітектури — могутні замки та фортеці, оповиті захопливими легендами. До наших днів збереглися писемні пам’ятки — літопи- си; перший збірник писаного права — «Руська правда», Пригадайте й поясніть, яку роль в історії україн- ських земель за доби Середньовіччя відіграли герої історичної хмаринки.
  • 10. Вступ 9 пам’ятки оригінальної і перекладної літератури, графіті. Середньовічна мо- заїка, ікони є чудовими пам’ятками об- разотворчого мистецтва. Завдяки тісним культурним кон- тактам із європейськими країнами на українських теренах поширилося маг- дебурзьке право міст, книгодрукування, нові течії в мистецтві. Юрій Дрогобич та інші вихідці з українських земель ставали видатними діячами культури і науки європейського рівня. Саме за неспокійної доби Пізнього Середньовіччя на історичну арену Єв- ропи вийшло українське козацтво. Ця нова суспільна верства відіграватиме вирішальну роль в українській історії XVI–XVIII ст. Пригадайте, які пам’ятки культури середньовічної Русі- України дійшли до нашого часу: виконайте онлайн-вправу https://cutt.ly/ChVTwFG 2. Ранньомодерна доба в історії України Протягом XIV–XV ст. у середньвічному суспільстві з’являються ознаки нової цивілізаційної доби. З початком XVI ст. Європа впевнено вступає в Новий час — час прогре- су та істотних зрушень у всіх сферах життя європейського суспільства. Новий час (або Модерна доба) — період в історії людства (кінець XV — початок ХХ ст.), протягом якого відбувся перехід від аграрно-­ ремісничої цивілізації до індустріального суспільства; період станов- лення сучасної європейської цивілізації. Варто запам’ятати! Зазначимо, що становлення нового суспільства відбу- валося різними темпами, мало свої особливості в різних країнах. Модерне суспільство поставало в жорсткому про- тистоянні із залишками середньовічних традицій. Неда- ремно історики говорять про «довге середньовіччя», яке тривало мало не до кінця XVIII ст. Тому в історії Нового часу виокремлюють два періоди: Ранній Новий час (Ран- ньомодерна доба) та власне Новий час (Модерна доба). Богоматір Оранта (мозаїчний образ із собору Софії Київської, ХІ ст.)
  • 11. Вступ 10 Кінець ХVІІІ ст. — початок ХХ ст. Формування • індустріального суспільства; • засад демократичної системи суспільних відносин Кінець ХV ст. — середина ХVІІІ ст. Перехід • від доби Середньовіччя до нових часів; • до передіндустріальної цивілізації Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) Новий час (Модерна доба) Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Характерні риси Ранньомодерної доби» в Європі й Україні. Визначте, що спільного було в історичному розвитку Європи та України. Діємо: практичні завдання Характерні риси Ранньомодерної доби в Україні Особлива роль випала на долю козацтва — продовжувача державотворчих традицій. У результаті Національно-визвольної ві- йни під проводом Богдана Хмельниць- кого середини XVII ст. в Україні постала унікальна козацька держава — Військо Запорозьке. Головною ідеєю козацької державності була побудова демократично- го ладу, що знайшло своє відображення в традиціях урядування Запорозької Січі та Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Тривала боротьба за збереження держав- ності завершилася для українських земель драматично — наприкінці XVII ст. Укра- їнські землі були поділені між Річчю По- сполитою та Московією (згодом Російська імперія). Запорожець (робота художника Сергія Васильківського, 1900 р.)
  • 12. Вступ 11 У другій половині XVIII ст. козацьку звитягу було придушено російським цариз- мом. Була ліквідована автономія Гетьман- щини, розгромлена Запорозька Січ, укра- їнське селянство покріпачене. Володарі Російської імперії сподівалися, що з Украї- ною покінчено назавжди. Водночас Ранньомодерна доба в Укра- їні позначилася поширенням передових європейських ідей. Активно розвивалося книгодрукування, зокрема від 1574 р. ки- риличне. Наприкінці XV — у першій половині XVI ст. постали навчальні заклади євро- пейського зразка: Острозька академія і Ки- єво-Могилянський колегіум. На хвилі боротьби за оновлення право- славної церкви та її збереження в умовах дедалі сильнішого наступу католицизму постала Українська греко-католицька церква, яка згодом стала духовним лідером у боротьбі за українське національне відродження. У XVIII ст. з Європи в Україну прийшли ідеї Просвітни- цтва. До сьогодні окрасами українських міст є архітектур- ні пам’ятки, збудовані у стилі козацького бароко. Ранньомодерна доба завершилася для українців втратою національної державності. Історія висунула перед україн- цями важливе завдання на наступний період — відстояти право на національну окремішність і виграти боротьбу за створення незалежної держави. Остання сторінка Конституції Пилипа Орлика з підписом гетьмана та печаткою Війська Запорозького (1710 р.) Волинські Афіни (настінний розпис художника Олександра Чернюшка в актовій залі сучасної Острозької академії)
  • 13. Вступ 12 Відомий американський і український історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». Дослідник вважає, що таку роль Україна виконувала протягом багатьох століть. Поміркуймо! Книжка Сергія Плохія «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» (Харків, 2016) Як ви розумієте думку вченого? Які особливості та події Ранньо­ модерної доби в Україні підтверджують думку історика? 1. Розгляньте стрічку часу й назвіть зображені на ній події, історичні пам’ятки та діячів історії Русі-України. 2. Усно доповніть стрічку часу іншими визначними історичними поді- ями періоду Середньовіччя. Діємо: практичні завдання 1000 1050 1100 1150 1250 1350 1500 1450 1400 1300 1200 988 р. (постать і подія) 989 р. (архітектурна пам’ятка) 1037 р. (архітектурна пам’ятка) 1113. (джерело) 1131 р. (пам’ятка мистецтва) 1240 р. (подія) 1253 р. (постать) 1450 р. (постать) Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: Кінець XV ст. — початок ХХ ст. Період Нового часу в історії людства Кінець XV — друга половина XVIII ст. Ранньомодерна доба (Ранній Новий час)
  • 14. 13 §2 Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст. ? Покажіть на карті «Українські землі в XVI ст.» кордони Королівства Поль- ського, Великого князівства Литовського, Священної Римської і Осман- ської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Назвіть і покажіть, які саме історико-етнографічні регіони України увійшли до складу кожної з держав. Українські землі в ХVІ ст. Землі України у складі Речі Посполитої (xvi – перша половина xvii ст.) Розділ 1
  • 15. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 14 1. Українські землі напередодні Люблінської унії 1569 р. 1.1. Велике князівство Литовське ? Пригадайте основні етапи й важливі обставини приєднання руських земель до Великого князівства Литовського. У першій половині XVI ст. саме у складі Великого князівства Литовського перебувала більша частина руських земель. Вони були приєднані поступово, переваж- но дипломатичним шляхом — через династичні шлюби і політичні угоди, лише інколи через завоювання литов- ських князів. Майже 90 % населення князівства Литов- ського становили русини. Великі князі широко послуговувались правилом: «Ста- ровини не рушимо, новини не вводимо». На практиці це означало збереження спадковості зі старовинними поряд- ками Русі-України, залишаючи майже незмінними права і повсякденні традиції русинів. Офіційний статус «руської мови» — попередниці сучасних української та білоруської мов — як мови судочинства і діловодства держави Збереження впливу і високого статусу православної церкви (з 1467 р. існувала окрема Київська метрополія, підпорядкована Константинопольському патріарху) Збереження військової організації і князівських військ Існування князівських родів, які забезпечували символічну спадковість з Руссю-Україною Недоторканість спадкових володінь землевласників Збереження більшості правових норм і традицій Русі-України СТАТУС РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у складі Великого князівства Литовського «Старовини не рушимо, новини не вводимо» Завдяки таким умовам деякі історики називають Вели- ке князівство Литовське «українською державою». Звісно, у цьому є певне перебільшення. Натомість коректніше го- ворити, що руські православні князі створили «державу в державі»; з їхнім авторитетом змушені були рахуватися навіть великі князі з династії Гедиміновичів.
  • 16. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 15 Проте існували й певні проблеми. По-перше, на цих землях православ- на церква була залежною від князів. Вони утримували її власним коштом і були патронами. По-друге, зближення Великого князівства Литовського з Польським Королівстом (Кревська 1385 р. та Го- родельська унії 1413 р.) призвело до поширення католицтва серед Гедимі- новичів і литовської знаті. Бояри, які приймали католицьку віру, отримали значно ширші права, аніж православ- ні. Лише католики могли отримати вищі посади в державі. Це перекрило для руської еліти доступ до участі у політичному житті держави. Великі князі хоч і м’яко, але послі- довно проводили централізаторську політику. Вони ліквідовували уділь- ні князівства, призначаючи туди сво- їх намісників. Так Київське князів- ство перетворилося у 1471 р. на воєводство (за польським зразком), а у 1566 р. на українських землях з’явилися Во- линське і Брацлавське воєводства. Отож центральна влада перебувала переважно в руках литовської католицької еліти. Натомість українські зем- лі продовжували жити своїм життям, формуючи у цьому не завжди видимому протистоянні уявлення про себе як окрему спільноту. Ця спільнота мала своїх хай і неофіцій- них, але потенційних володарів — князів, які мешкали на Волині. Тож можна сказати, що на українських землях під символічною владою князів постала «держава в державі». Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Литов- ське князівство певний час було просто іншою формою Русі». Поміркуймо! 1.2. Королівство Польське У Польському Королівстві (чи Короні) від 1382 р. трон не був спадковим. Шляхта обирала собі володаря та укладала з ним договір, що набирав вигляду королівських привілеїв. Поступово формувалося уявлення про державу Підготуйте історичну довід- ку про походження герба та його символіку. Литовський герб «Погоня» (зображення із зібрання Еразма Коміна, 1575 р.)
  • 17. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 16 як спільноту громадян — шляхтичів, об’єднаних похо- дженням і правовим статусом. До Польського королівства входили Галичина і Західне Поділля, з яких були сформовані три воєводства: Руське із центром у м. Львові (1434 р.), Подільське з центром у м. Кам’янці (1434 р.) та Белзьке у м. Белзі (1462 р.). Статус цих земель мав свої особливості: • • Були впроваджені польська адміністративна і право- ва системи. • • Бояри були зрівняні в правах зі шляхтою, а руська шляхта — з польською. • • Поступово поширювалося кріпацтво — частина селян стала залежною. • • Поширювалося католицтво — католицька церква та чернечі ордени збільшували свій вплив. Православні парафії формально мали рівний з католицькими пара- фіями статус. • • Міста користувалися магдебурзьким правом і мали єв- ропейські порядки в самоврядуванні, організації цехів, ремесла й торгівлі. Міста стали багатомовними й бага- токультурними. • • Розвивалися культурні контакти із Західною Євро- пою, відчувався вплив ідей Відродження. Таким чином, Галичина і Західне Поділля опинилися в досить розвиненій на той час європейській державі. Водно- час населення руських земель не втратило своєї ідентич- ності. За Руським, Белзьким і Подільським воєводствами закріпилася збірна назва «Русь». Михайло Грушевський, український історик З середини XIV століття почавши, український народ уже входить в склад інших, чужих держав, то становлячи пасивний об’єкт чужої упра- ви…, то стоячи в більше або менше… гострій опозиції до сієї чужої упра- ви і сього чужого права. Анджей Сулима-Камінський, американський історик Жоден з народів Речі Посполитої не втратив своєї історичної та на- ціональної ідентичності на користь Польщі. На європейському тлі заслу- говують на повагу величезні здобутки народів Речі Посполитої у розви- тку парламентаризму, самоврядування, громадянських прав і релігійної віротерпимості. Як ставляться історики до впливу Королівства Польського на україн- ські землі? Що для них є важливим, та чому так різняться їхні оцінки? Думки істориків
  • 18. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 17 Польський хроніст Ян Длугош про приєднання Галицької Русі до Королівства Польського (1340 р.) А король польський Казимир… веде військо на Русь та здобуває… там своє панування — тим паче, що деякі добровільно піддавалися — замки і міста в Перемишлі, Галичі, Луцьку, Володимирі, Сяноку… та інші фортеці. А оскільки багато хто із шляхти і бояр руських бажав собі його панування, то в один рік… поширює панування своє на цілу Руську зем- лю. І від того часу ніколи не відмовила вона в підданстві і послушенстві Королівству Польському. Із Хроніки Київського Михайлівського монастиря (1362 р.) Народ же цей (литовці) даниною руським князям служив. Коли ж він відчув, що його господарі (руські князі) розтрощені татарами, він змуж- нів… почав залишкам руським чинити насильство і… спустошені землі заселяв своїми людьми і на знесилених русів владу свою поширив. Визначте протиріччя в наведених історичних джерелах. Чим ви мо- жете їх пояснити? Свідчать документи 1. Панорама м. Львова (гравюра роботи художника Абрагама Гоґенберґа, початок ХVІІ ст.) 2. Міські вежі, як мотиви панорами, використані в сучасному логотипі Львова 3. Чорно-біла копія Панорами Гоґенберґа у 2006 р. була зображена на блоці марок Укрпошти «750 років з часу заснування міста Львова» 1 2 3 Розгляньте зображення та зіставте зовнішній вигляд Львова XVII ст. з будь-яким великим європейським містом того часу. Зробіть висновки.
  • 19. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 18 2. Статус українських земель у складі Османської та Священної Римської імперій і Московської держави 2.1. Османська імперія. Священна Римська імперія ? Пригадайте, коли і за яких обставин були утворені Османська та Священ- на Римська імперії. Які землі входили до їх складу? Частина земель Русі-України опинилась у складі Осман- ської імперії. Закарпаття ще з XI ст. перебувало під вла- дою королів Угорщини, і тільки за часів князя Льва Дани- ловича (1280–1320 рр.) на нетривалий час поверталося до Галицько-Волинської держави. У 1526 р. османи завдали поразки угорським військам у битві під Могачем. Відтоді південна частина Угорського королівства потрапила під владу Османської імперії, а Закарпаття було поділено. Східна частина увійшла до складу Трансильванії — ва- сального князівства Османської імперії, а західна — до Священної Римської імперії, де правили імператори з ав- стрійської династії Габсбургів. Буковина із занепадом Галицько-Волин- ської держави з XIV ст. входила до Молдав- ського князівства. Проте в 1538 р. Букови- на також визнала васальну залежність від османів. Ще однією територією османів був Крим. Кримський хан Менглі-­ Гірей у 1478 р. ви- знав себе васалом Османської імперії, збері- гаючи особливий статус «союзника». Хотинська фортеця (м. Хотин, Чернівецька область) (фото початку XXI ст.) Ханський палац у м. Бахчисарай (Крим) Уявіть, що ви потрапили на онлайн-екскурсію до однієї із зображених пам’яток. Сформулюйте два–три запитання до екскурсовода. Спробуйте разом з однокласниками/однокласницями знайти на них відповіді. Відео «Хотинська фортеця» (тривалість 02 хв 02 с) https://cutt.ly/UyC1Qhw
  • 20. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 19 2.2. Московська держава ? Пригадайте, коли і за яких обставин було утворено Велике князівство Московське. На початку ХVІ ст. на кордонах Великого князівства Литовського виникла нова загроза — Московське князів- ство. Воно перетворилося на досить велику централізова- ну деспотичну державу, яка успадкувала самодержавні традиції Золотої Орди. Після падіння під ударами османів Константинополя в 1453 р. Московія залишилася єдиною православною державою у світі. Обставини, що склалися, дали можливість правителям Московії розпочати боротьбу з Великим князівством Ли- товськом за спадщину Давньоруської держави. Великий князь московський Іван ІІІ почав титулувати себе «Госуда- рем і великим князем усієї Русі». Це означало висування претензій на панування над усіма руськими землями, зокрема й над частиною території Великого князівства Литовського, яка до Московії ніколи не входила. Подумайте, що намагалися підкреслити у своєму титулі московські володарі, називаючи себе «Великими князями усієї Русі». Поміркуймо! Такі претензії московського правителя загострили від- носини між державами та спричинили майже неперервні війни початку ХVІ ст. У результаті до 1503 р. Московія збільшиласвоїволодіннязавдякиЧернігово-Стародубсько- му й Новгород-Сіверському князівствам. Землі, які приєд- нала Московія, були розділені на повіти (очолювали воєво- ди). Частина удільних князів стала на службу до великого московського князя та отримувала від нього земельні наділи. У 1523 р. Новгород-Сіверське князівство було ліквідоване. Здійснюючи загарбницьку політику, Москва у 1507 р. розв’язала нову війну. У 1514 р. московське військо захо- пило Смоленськ і рушило під Оршу — стратегічно важливе місто на перетині торговельних шляхів. Назустріч моско- витам вийшло русинсько-литовське військо на чолі з кня- зем Костянтином Острозьким. Незважаючи на чисельну перевагу московського війська, 8 вересня 1514 р. війська Костянтина Острозького здобули перемогу. Завдяки цьо- му було збережено цілісність Литовського князівства.
  • 21. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 20 Руські мешканці стали на захист своєї Вітчизни, незва- жаючи на спільну з московитами православну віру. Так вони чинитимуть і надалі, виступаючи «мечем і щитом» для Великого князівства Литовського. Православні влади- ки благословлятимуть їх на цю боротьбу. Адже перемога Москви означала для духовенства кінець окремої Київ- ської митрополії, для русинів — нищення їхніх традицій, а для еліти — поразку їхньої Вітчизни. Здобута перемога не ліквідувала протиріччя між Ве- ликим князівством Литовським та Московією. Війни між ними призвели до того, що до 1573 р. князівство Литовське втратило майже третину своїх територій. На думку американського історика Едварда Кінана, «московити лед- ве чи пам’ятали київський досвід, …вкрай неймовірно, щоб Іван ІІІ чи його дорадники керувалися хоч скількись усвідомленим почуттям від- новлення єдності, коли вони на схилку XV століття починали експансію в бік білоруських чи українських територій». Якими ж міркуваннями, на вашу думку, керувалися московські князі, починаючи це захоплення? Поміркуймо! Отже, у першій половині XVI ст. і в наступні часи статус і розвиток українських земель визначався особ­ ливостями держав, у складі яких вони перебували. За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Розділіться на групи й оберіть одну з держав: а) Королівство Польське; б) Велике князівство Литовське; в) Османська імперія; г) Свя- щенна Римська імперія; д) Московське царство. Підготуйте доповідь про становище населення українських земель в обраній державі за планом: 1. Суспільне й економічне становище. 2. Мова й культурні особливості. 3. Віросповідання, становище церкви. 4. Міста і їхні особливості. 5. Повсякденне життя (їжа, одяг, заняття людей тощо). Представте доповідь у класі й обговоріть її. Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Статус українських земель у складі Османської імперії та Московської держави» http://surl.li/ldsa Допоможіть історикам відновити текст документа, ви- конавши онлайн-вправу.
  • 22. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 21 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами держав і переліками українських земель, які до них входили. А Закарпаття, Буковина, Крим Б Чернігово-Сіверська земля 1 Королівство Польське 3 Османська імперія 4 Московська держава Г Галичина і Західне Поділля 5 Священна Римська імперія В Київщина, Волинь і Східне Поділля 2 Велике князівство Литовське 2. Поясніть принцип литовської держави, якого вона дотримувалася в ХV ст.: «Старовини не рушимо, новини не вводимо». 3. Що зумовило відносно мирне підпорядкування руських князівств владі Литви? 4. Коли Московська держава захопила Чернігово-Сіверщину? Що цьому сприяло? [ [ Обговорюємо в групі 1. Чому історики часто називають Велике князівство Литовське «Литовсько- Руською державою»? 2. Зіставте політичний устрій Великого князівства Литовського в ХІV–ХV ст. та Русі в ХІ–ХІІІ ст. Визначте, що між ними спільного, а що — відмінного. 3. Складіть розгорнутий план за темою: «Українські землі у складі Великого кня- зівства Литовського і Королівства Польського». 4. Визначте за картою (с. 13) територіальне розселення українців у XV–XVI ст. Зіставте його із сучасними кордонами України. [ [ Мислю творчо 1. Доведіть або спростуйте твердження: суть політики Королівства Польського в Галичині у ХІV–ХV ст. полягала в перетворенні її на невід’ємну частину Польщі. 2. Чим були обумовлені претензії Москви на спадщину Русі-України? 3. Як вплинули на розвиток українських земель Велике князівство Литовське та Королівство Польське? 4. Під керівництвом вчителя підготуйте історичне есе на тему: «Велике князів- ство Литовське — руський спадок, польська тінь чи місцевий феномен?». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1514 р. Перемога в битві під Оршею війська князя Костянтина Острозького над московським військом
  • 23. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 22 §3 Люблінська унія та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої ? Пригадайте, коли вперше ви- никла ідея об’єднання Велико- го князівства Литовського та Польського королівства. Що таке унія? Коли було підписано Крев- ську унію і якими були її наслідки для українських земель? 1. Передумови підписання Люблінської унії 1569 р. Передумови для об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського були закладені ще в ХIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тев- тонського ордену. Укладена між цими державами Крев- ська унія поклала початок соціально-політичному та культурному впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське. Городельська унія (1413 р.) поси- лила цей процес, зрівнявши в правах польську й литовську знать, за умови прийняття останньою католицтва. Крім цього, у Великому князівстві Литовському було здійснено низку внутрішніх реформ за польським зразком: утворено воєводства, повітові шляхетські сеймики (представницькі зібрання шляхти, яка обирала депутатів на сейм і вирішу- вала важливі справи свого регіону), нову мережу судів. У другій половині ХVІ ст. відновилася експансія Мос- ковського царства на захід. Московські претензії на укра- їнські та білоруські землі посилилися під час Лівонської війни 1558–1583 рр., яку Московія вела зі Швецією, Да­ нією, Литвою і Польщею. Втрачаючи території у війні з Московським царством, Велике князівство Литовське шукало союзників. Коро- лівство Польське, зі свого боку, прагнуло до розширення території, а головне — мало інтерес до родючих земель України. Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Ли- товське та Польське королівство мали спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо майбутнього союзу.
  • 24. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 23 Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання. 1. Кого зображено на аверсі монети? 2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рів- ним»? Пам’ятна срібна монета, випущена Національним банком Польщі, на честь 450-річчя Люблінської унії (2019 р.) Поміркуймо! 2. Ставлення суспільства до Люблінської унії Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств українського суспільства та доберіть аргу- менти на користь кожної з позицій. Діємо: практичні завдання Ідею об’єднання Польського Королівства та Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочас- ному суспільстві. Литовські магнати погоджувалися на союз лише за умови збереження самостійності Литви. Михайло Грушев- ський зазначав, що в Литві було панство, налаштоване на- віть на воєнний супротив Польщі, проте «…литовські пани не відважилися зривати з королем… супроти неприхильно- го настрою шляхти, що… перла до унії». Українські кня- зі, поєднані шлюбами з литовською елітою, а водночас і з польським панством, схоже, вичікували. Очевидно, вони побоювалися за свій статус «некоронованих королів» в українських воєводствах. Середня та дрібна українська шляхта виступала за унію, сподіваючись здобути військову підтримку. Адже Велике князівство Литовське не впоралося із складним завданням захисту своїх південно-східних рубежів. Вод- ночас активна частина української шляхти очікувала отримати широкі права, якими користувався політичний народ — шляхта у Польському королівстві.
  • 25. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 24 Серед польських магнатів і шляхти противників унії майже не було, адже вони бажали отримати нові землі та залежних селян. 3. Люблінський сейм І його наслідки У 1568 р. король Сигізмунд ІІ Август скликав сейм у м. Люблін для завершення справи унії. Через розбіжності литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд ІІ Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини та Брацлавщини до складу Поль- ського королівства. «Вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими частинами до Польської коро- ни», — відзначив король під час сейму. На звістку про приєднання до Корони волиняни на своє- му зібранні 29 березня підготували лист до Сигизмунда Ав- густа. Вони писали, що загалом не заперечують унію, однак ніхто не має права приєднати їх силою. А тому учасники зі- брання пропонували скликати окремий сейм й обговорити там умови унії. Князі і шляхта з’явилися лише наприкін- ці травня, однак і тут заявили, що присягнуть лише тоді, коли їм у відповідь присягнуть король і польська шляхта. А це значить, що волиняни уважали себе рівноправними партнерами поляків. І хоч після тривалих словесних бата- лій волиняни погодилися на приєднання, однак за те отри- мали можливість самим написати привілей, «як найкраще і найкорисніше [для себе] розуміють». Із промови князя Костянтина Вишневецького Приєднуємося як люди вільні й свобідні, aби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодно- му народові не поступимося, і чуємося в тому шляхетстві рівними кож- ному народові. 1. Поміркуйте, про який народ говорить князь? 2. Подумайте, які важливі для себе речі українська шляхта внесла до Лю- блінських привілеїв? Свідчать документи Очевидно, що ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни досить швидко зорієн- тувалися на сеймі. Вони домоглися приєднання до Коро-
  • 26. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 25 лівства ще й Київського воєводства і стали авторами приві- леїв для трьох українських воєводств. Наталя Старченко, українська історикиня Волиняни витиснули в безнадійній ситуації право самим написати привілей — договір, який регулював умови приєднання Волинського і Брацлавського воєводств до Польського Королівства. До привілею впишуть і гарантії непорушності кордонів, і збереження власного права, і уживання руської мови як офіційної на цих теренах, і рівність прав пра- вославних і католиків, і ще багато чого, на що посилатимуться надалі, відстоюючи свою суб’єктність у новопосталій Речі Посполитій. Генрік Літвін, польський історик Волиняни трактували зв’язок із Короною як двосторонню угоду, де кожна сторона — рівноцінний суб’єкт. Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії? Думки істориків Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна. Розгляньте картину відомого польського художника ХІХ ст. Яна Матейка «Люблінська унія». Як ви вважаєте, чому автор полотна зо- бразив головного противника унії — Миколая Радзивілла — на колінах перед королем і з оголеним мечем? Люблінська унія (картина художника Яна Матейка, 1869 р.) Поміркуймо!
  • 27. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 26 4. Рішення Люблінського сейму. Утворення Речі Посполитої 1 липня 1596 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Польським королів- ством. У результаті дві держави об’єднувалися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — Республіка), яка була федеративною державою. Нова держава мала спільного короля, який обирався на сеймі та титулувався як Король польський і Великий князь Литовський. Польща і Литва зберігали власне законодавство, судову систему, військо та фінанси. Крім цього, литовсько-руська шляхта зрівнюва- лася в правах і привілеях з польською. Спільними ставали скарбниця і грошова одиниця. Федеративна держава (федерація) (від лат. federatio — об’єднання, союз) — союзна держава, частинами якої є державні утво- рення, що мають суверенні права. Варто запам’ятати! Князі і магнати домоглися збереження свободи віро­ сповідання, традицій і звичаїв. Тому зміна підпорядкуван- ня українських земель відбулася майже непомітно для на- селення — справжньою владою все одно залишалися князі. Пам’ятник Люблінській унії (1) та барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото) 1 2 1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, що озна- чає барельєф на ньому. 2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи? Яку позицію обстоювали на Люблінському унійному сеймі князі-­ посли Литви та шляхта від українських земель? Поміркуймо!
  • 28. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 27 5. Наслідки Люблінської унії для українських земель Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умо- вами унії отримали автономний статус в межах Польсько- го королівства. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави. Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назва- ла одним з наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»? Поміркуймо! Люблінські привілеї закріпили дію правового кодексу — ІІ Литов- ського статуту (1566 р.) — в межах трьох воєводств. Цей статут згодом дістав назву Волинського. Зберегла- ся судова система й ведення діловод- ства місцевою (руською) мовою. По- сади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта. Українські землі у складі Коро- лівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. А головне — остаточно зруйнувалося відчуття єдності ко- лишніх руських земель: від Моско- вії Русь-Україна вже здавна була відділена державним і церковним кордоном, а тепер виник і кордон з «литвинами» — білорусами. Так складалася окрема українська іден- тичність. Сергій Плохій, український і американський історик Модерні українські, білоруські та російські історики здебільшого вважали, що Люблінська унія відкрила шлюзи для польської культурної і релігійної експансії на схід… Мало хто помітив, однак, тривалий вплив унії на проєкти творення української та білоруської ідентичностей. Використовуючи історичні факти, доведіть або спростуйте думку історика. Думки істориків Роздивіться герб Речі Поспо- литої і поясніть, як він символічно відображає результати Люблін- ського сейму. Герб Речі Посполитої
  • 29. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 28 Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте. Поміркуймо! Об’єднання українських земель у межах однієї держави Адміністративні посади мала обіймати лише місцева шляхта Позитивний вплив європейської культури на українські землі Закріплено однаковий статус православних і католиків Вплив польської культури і католицької церкви на українські землі, що призводило до часткового окатоличення населення Зростання земельних володінь польських магнатів завдяки українським територіям Наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель позитивні негативні Михайло Грушевський, український історик Литовські представники, що прибули на сейм, не мали енергії про- тестувати проти територіальних захоплень: вони відчували, що в них «обрізано крила», як вони висловились. Наталя Старченко, українська історикиня Рішучість, упевненість і тверезий розрахунок, які вчуваються за дія- ми волинян упродовж березня-червня 1569 року, засвідчують існування спільноти з власною ідентичністю, яка може й викристалізувалася під тиском обставин, однак, поза сумнівом, сформувалася значно раніше. Ця спільнота маркувала себе народом із власною територією, власною мовою та власним правом, які були їй гарантовані люблінськими приві- леями. Наталя Яковенко, українська історикиня Люблінська унія вивела суспільство зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі прояви суспільної активності: релігійної, етнічної, економічної, культурної, збройної. 1. З якою оцінкою українських істориків щодо наслідків Люблінського сейму ви погоджуєтесь? Відповідь аргументуйте. 2. Як ви розумієте вислів Михайла Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литов- ської делегації? Думки істориків
  • 30. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 29 Отже, Люблінська унія призвела до виникнення спри- ятливих умов для розвитку українських земель. Біль- шість українських земель, за винятком Берестейщини, Пінщини та Чернігівщини, опинилися у складі Польщі. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони мали при- швидшити творення власної ідентичності. Однак унія та- їла й низку небезпек. Польська шляхта була політично зрілішою і домінувала в публічному просторі. Всі ці обста- вини несли з собою ризик асиміляції та полонізації. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої 1. Визначте за картою території, які відійшли до складу Польщі за умовами Люблінської унії. 2. Визначте кордони Речі Посполитої. 3. Вкажіть назви й центри воєводств Речі Посполитої на українських землях.
  • 31. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 30 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами документів і датами їхнього прийняття. А 1569 р. 1 Кревська унія Б 1385 р. 2 Городельська унія 3 Люблінська унія Г 1566 р. В 1413 р. 4 Литовський статут 2. Виконайте тренувальну онлайн-вправу: розгадайте історич- ний кросворд і знайдіть ключове слово-відгадку. [ [ Обговорюємо в групі 1. Чи можна вважати Річ Посполиту федерацією рівноправних держав? 2. Чи вважаєте ви, що підписання Люблінської унії стало результатом тривалого історичного процесу? [ [ Мислю творчо 1. Доведіть або спростуйте твердження: а) Литва мала другорядне значення у складі Речі Посполитої; б) союз Литви та Польщі не врахову- вав інтереси жодної верстви україн- ського суспільства; в) унаслідок укладення Люблінської унії українська шляхта перетворю- валася на польську. 2. Під керівництвом учителя, долучивши додаткові джерела, підготуйте історич- не есе на тему: «Люблінська унія: втра- та надій на волю чи відкриття нових можливостей?». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1569 р. Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої Текст Люблінської унії унії (1569 р.) Онлайн-кросворд «Люблінська унія» https://cutt.ly/yhCSMSY
  • 32. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 31 §4 Соціально-економічне становище українських земель у XVІ ст. ? Пригадайте, хто і чому був зацікавлений в підписанні Люблінської унії? Якими були наслідки Люблінської унії? 1. Соціальна структура українського суспільства Як ви знаєте з курсу історії України 7 класу, верхів- ку суспільства у Великому князівстві Литовському ста- новили князі — представники династій Рюриковичів і Гедиміновичів. Князі разом з іншими землевласниками належали до привілейованого стану суспільства — шлях- ти. У середині ХVІ ст. до шляхти в Речі Посполитій нале- жало близько 8 % населення. Від польського короля вона поступово отримала низку привілеїв та перетворилася на окремий спадковий стан. Однак формування цього стану пройшло довгий шлях. Його основу становили різні групи землевласників, серед яких лише верхівка початково мала у володінні спадкові землі. Натомість більшість отриму- вала маєтки від великого князя за службу на різних умо- вах. За своїм становищем вони нагадували європейське рицарство. Межі цих груп були досить плинні, окрім кня- зів, якими треба було народитися. Історики умовно ділять землевласників на панів — верхівку стану, які зазвичай і мали спадкові землі, та бояр-зем’ян. Частина бояр, коли шляхетський стан почав закриватися, не змогла довести «правильність» походження і потрапила до проміжної гру- пи між шляхтою і селянами. Ця частина вільних людей, яка дістала назву бояр, зазвичай володіла землею, однак виконувала за неї різноманітні повинності. Частина з них втратила нерухомість і поповнила категорію слуг у багатшої шляхти, або послужила основою для скла- дання козацької спільноти. На Київщині велику вагу се- ред магнатської верхівки мали волинські князі, які виконували обов’язки королівських намісни- ків-старост. Однак приблизно від початку XVII ст. на розлогі королів- ські землі, що тривалий час стояли пусткою, звертають увагу заможні Острог — родове гніздо Острозьких (сучасне фото)
  • 33. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 32 люди. Вони створюють великі майнові комплекси й актив- но освоюють через своїх намісників степову частину укра- їнських земель. Справжнім «королем» Лівобережжя став князь Ярема Вишневецький. Представники шляхетської верхівки мали велику вла- ду на місцях: організовували судочинство й оборону, за- безпечували пррядок, значною мірою завдяки особистому війську. Серед середньої та дрібної шляхти переважали місцеві роди. Рід князів Острозьких посідав особливе місце в тогочас- ному українському суспільстві. Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціально- го стану, шляхетського походження; великий землевласник, представ- ник родової знаті. Варто запам’ятати! Острозькі були найбагатшими з українських князів, які збільшили свій вплив після підписання Люблінської унії. Князь Костянтин Ост- розький володів 80 містами і містечками, селами та багатьма землями. Влада Острозького була такою великою, що його називали «некороно- ваним королем Русі». Історичні подробиці Відео «Битва під Оршею» (тривалість 01 хв 23 с) https://cutt.ly/CyC320Z Розгляньте картину. Прига- дайте події битви. Про що свід- чить наявність герба князів Ост- розьких на картині? Битва під Оршею (фрагмент картини, ймовірний художник Ганс Крелл, 1520–1534 рр.)
  • 34. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 33 Також до привілейованого стану українського суспіль- ства належало вище духовенство — митрополити, єписко- пи та архієпископи, ігумени (настоятелі) монастирів. Духо- венство поділялося на біле (приходські священники) і чорне (монахи, позбавлені права на шлюб, жили усамітнено). Міське населення також було неоднорідним і складало- ся з міської верхівки — патриціату (багаті та знатні мі- щани, що брали участь в управлінні містом), бюргерства (середній клас) та плебсу (дрібні ремісники, крамарі). Найбільш безправною та найчисельнішою верствою то- гочасного суспільства були селяни. За право жити і госпо- дарювати на землі селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками у панському гос- подарстві. Становище селянин було неоднорідним. Воно залежало від власника землі, від характеру його господар- ства, від розміру та переліку податків, від регіону. У великих землеволодіннях — фільварках, де вирощува- ли сільськогосподарські продукти на продаж, переважали відробітки у панських господарствах. У більшості шляхет- ських маєтків селяни «сиділи» на дворищах — мали у сво- єму розпорядженні ділянки землі (від 50 до 200 га), які й обробляли. На одному дворищі зазвичай мешкало кілька родин. Відробітки на панських полях могли сягати від двох до шести днів на тиждень. Однак зазвичай працював один представник від селянського домогосподарства. Разом із членами великих родин часто жили дальші ро- дичітанавітьчужілюди—коморникиіпідсусідки.Вселян- ських господарствах також працювали наймити, домашні слуги та челядь-невільники. Це було поширене явище. Селяни були досить заможні. В їхніх господарствах на- лічувалося по кілька десятків різної худоби. Досить часто траплялося, що селяни орендували додаткові ділянки зем- лі, шинки чи корчму. Однак що об’єднувало селян, так це практична відсут- ність особистої свободи. Спочатку можливість покинути пана скоротилася, а згодом взагалі зникла. А оскільки на українських землях не бракувало землі, натомість не ви- стачало робочих рук, то досить часто траплялися селянські втечі. Але втечі рідко були стихійними. Зазвичай селян переманювали представники іншого пана, пропонуючи ліпші умови життя та різноманітні пільги. На Київщині, де пустками лежали неорані землі, влас- ники намагалися привабити селян, звільняючи їх від ренти
  • 35. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 34 на різні терміни. Такі поселення називалися «слободами». Як тільки закінчувався термін «свобод», селяни намагали- ся перейти до іншого власника. Регулярна панщина у цей час так і не була впроваджена. Судили селян або їхні пани, або панські намісники- урядники. Для королівських селян існував спеціальний королівський суд, до якого вони могли поскаржитися на визиск королівських урядників на місцях. Рента — дохід, який отримують землевласники за надання селянам права користуватися землею. Може бути натуральна (оплата частиною врожаю) або відробіткова. Оренда — наймання земельної ділянки в користування за плату. Варто запам’ятати! Наприкінці ХV ст. починається процес становлення нової суспільної верстви, міжстанового соціального про- шарку українського суспільства — козацтва. ШЛЯХТА • • Магнати • • Пани • • Зем’яни • • Бояри ДУХІВНИЦТВО • • Священники (контролювали духовний і моральний стан населен- ня; піклувалися про розви- ток культури та освіти) • • Ченці і черниці КОЗАЦТВО СТАНИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI – перша половина XVII ст.) Привілейовані Привілейовані Напів привілейовані МІЩАНИ • • Патриціат (заможні магі- стратські урядники) • • Бюргерство (ремісники, майстри) • • Плебс (дрібні торговці, підмайстри) СЕЛЯНИ Непривілейовані 1. Опрацюйте схему. Подумайте, чи могли представники одних станів пере- міщуватися до інших? 2. Чому, на вашу думку, козаків можна назвати міжстановим прошарком суспільства?
  • 36. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 35 2. Литовські статути Першим шляхетським привілеєм, який проголошув осо- бисту недоторканність особи (знамените «ніхто не може бути ув’язненим без судового вироку»), був привілей Ягай- ла 1430 р. Він містив також кілька важливих пунктів, що розширювали права шляхетського стану: недоторканність спaдкoвого майна землевласників; звільнення їх від низки обов’язків, окрім укріплення замків; право шляхти судити своїх підданих; право спадкування маєтків синами і донь- ками. Перший правовий кодекс Великого князівства Ли- товського, що охоплював усю територію держави та права всіх її станів, був затверджений у 1529 р. Він дістав назву Перший Литовський статут. Кодексбуврукописним.Вінділивсяна13розділів,аті— на окремі правові норми «артикули». Звичайно, у сус- пільстві, де кожний стан мав свої окремі права, не могло бути єдиних для всіх законів. Однак законодавці уважно проаналізували норми римського права, «Руську правду», місцеві правові звичаї, приписи німецького права «Сак- сонське зерцало», польські та чеські норми. Вони створили унікальну на той час правову пам’ятку. Статут стосувався всіх без винятку станів Великого князівства Литовського. Другий Литовський статут 1566 р. містив 14 розді- лів. Він зрівнював у правах шляхту та магнатів, впро- ваджував виборні суди та повітові сеймики. Сторінки Третього литовського статуту, 1588 р. Литовський лит, присвячений 475-річчю укладення Першого статуту Великого князівства Литовського, 1529 р. 1588 р. Велике князівство Литовське прийняло для себе Третій Литовський статут, який затвердив Сигізмунд ІІІ Ваза. Він значно розширював Другий Литовський статут
  • 37. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 36 і виправляв його вади. Сучасники вважали його найбільш досконалим юридичним документом тогочасної Європи. Водночас кодекс позбавив селян особистої свободи. Кріпацтво — особиста залежність селянина від пана; прикріплення селянина до земельного наділу землевласника. Варто запам’ятати! 3. Економічне життя села і міста. Торгівля У ХVІ ст. основою господарювання на українських зем- лях залишалося землеробство. В Європі відбулася «рево- люція цін», яка спричинила зростання попиту на продук- цію сільського господарства. Поширювалася фільваркова система господарювання. Основними експортними про- дуктами з України були лісові товари та велика рогата ху- доба. Розширення цих видів господарювання не потребува- ло залежних людей у такій мірі, як землеробство. Фільварок (з нім. — хутір або ферма) — велике багатогалузеве то- варне господарство, засноване на праці селян й орієнтоване на отри- мання прибутку з продажу продукції. Варто запам’ятати! Панщина — примусове і безоплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві землевласника. Варто запам’ятати! З пожвавленням економічного життя на наших те- ренах, швидко зростала мережа міст. Цей процес був пов’язаний з розвитком великого і середнього землево- лодіння. Міста виникали як їхні центри. Вони постава- ли через надання статусу міста вже існуючим селам, або «осаджувалися» на голому місці згідно з королівськими привілеями. Отож головне, що відрізняло село від міста, був привілей на його заснування. Власники були зацікав- лені, щоб виклопотати у короля ще й магдебурзьке право для своїх міст і містечок. Міста були переважно приватні. Міські громади хоч і за- лежали від власника, однак користувалися досить широ- ким самоврядуванням. Більшість міських жителів займа- лася ремеслами, торгівлею і промислами.
  • 38. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 37 Містяни отримували ширші життєві можливості, аніж селяни. Магдебурзькі права у повному обсязі отримували міські громади у королівських містах. Окреме самовряду- вання та судочинство мали єврейські та вірменські громади. На середину ХVІІ ст. в Україні існувало понад 1100 міст і містечок. Королівськими містами, де міські громади мали повне магдебурзьке право, зазвичай були центри воєводств і повітів: Київ, Брацлав, Житомир, Луцьк, Львів тощо. МІСТА Королівські Володіли магдебурзьким правом, були центрами розташування королівських намісників — старост. Магнатські / Шляхетські Церковні Виникали у приватних землях, магдебурзьке право обмежувалося владою власника. Управлялися церковними ієрархами 1. Поміркуйте, за якими ознаками тогочасне місто відрізнялося від села. 2. За допомогою карти (атласу) назвіть міста, що були королівськими, а також приватними (церковними, шляхетськими). 3. Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння на україн- ських землях? Магдебурзьке право — право на самоврядування, за яким міста звільнялися від управління та суду великих землевласників. Варто запам’ятати! Міста, що мали магдебурзьке право, повністю або частково управлялися ма- гістратом — виборним становим орга- ном, що складався з ради та лави. Рада займалася адміністративними справами та судочинством у цивільних справах, а лава — кримінальними злочи- нами. На чолі лавничого суду стояв війт, який водночас тримав у своїх руках і за- гальне керівництво громадою на маг- дебурзькому праві. З числа райців, що обиралися на рік, почергово визначався бургомістр, який очолював магістрат. Магістрат розташовувався у будівлі ратуші, що переважно зводили в центрі міста. Пам’ятна монета, присвячена магдебурзькому праву в Україні 1. Пригадайте, коли та де ви- никло магдебурзьке право. 2. Чому в Середньовіччі вва- жали, що «міське повітря робить людину вільною»?
  • 39. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 38 ЛАВА РАДА Судовий орган Виконавчий орган Очолював війт Очолював бургомістр МАГІСТРАТ Поясніть, чому здобуття магдебурзького права було важливим для статусу того чи іншого міста. Поміркуймо! Із трактату Бартоломео Гроїцького, присвяченого міському праву (1558 р.) Бургомістр і рада мають обов’язком принаймні раз на тиждень або кожного разу, як буде потреба, сходитися на ратушу, радити про до- бро громади, здобувати нові користі для громади і запобігати шкодам… лагодити спори, наглядати різників і пекарів, пильнувати обманства у мірі і вазі, в продажі їжі і напоїв та всякого товару… запобігати сварам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів… складати рахунки з усіх доходів міських… Які повноваження і обов’язки мав міський бургомістр? Свідчать документи Міста були центрами ремесла й торгівлі. На початку XVІІ ст. налічувалося понад 100 різних ремісничих спе- ціальностей. Більшість ремісників об’єднувалася в цехи. Вони мали захищати інтереси ремісників, контролювали ціни та виробництво товарів. Традиційно в містах розвивалася торгівля.Кількаразівнарікувеликих містах (Київ, Львів, Луцьк) відбува- лися ярмарки, а кілька разів на тиж- день — торги. Купці і торговці також мали власні професійні об’єднання — гільдії. Гільдії створювалися з метою захисту прав купців. Вони контро­ лювали якість продукції, вирішу- вали питання збуту товарів. Розви- тку міжнародної торгівалі сприяла і наявність важливих торговельних шляхів, які проходили по теренах Ярмарки Торги Крамниці Міжнародні торговельні шляхи Внутрішня Зовнішня ТОРГІВЛЯ Подумайте, як розвиток торгівлі впливав на соціально- економічне становище україн- ських земель у ХVІ ст.
  • 40. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 39 українських земель. З українських земель продукти місцевоговиробництва(сіль,мед,віск,зерно,хутро,со- лону риба тощо) везли до країн Центральної і Західної Європи. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про Со- рочинський ярмарок в Україні. Поміркуйте, чи відрізняються сучасні ярмарки від тих, які влаштовували в ХVІ ст. Ярмарок у с. Великі Сорочинці на Полтавщині (сучасне фото) Поміркуймо! Михайло Грушевський, «Історія України-Русі» Так в 1497 р. Луцьк... дістає два ярмарки по тижню часу. Острог мав «з давніх часів» ярмарок на Святого Онуфрія, а великий князь Жиґимонт Старий додав ще два — на зимного Миколая і на Йордан. Київ при по- твердженню своїх прав в 1516 р. дістає також два тижневі ярмарки. На- даючи князю Констянтину Острозькому Чуднов і Звягель і позволяючи йому в сих маєтностях «місто садити», великий князь позволяє мати в них ярмарки (раз до року в кожнім) — «а мито на нього має брано биті со всіх купців»... Хоч ярмарки засновувалися в інтересах міста, для під- несення добробуту його й місцевої людности, про те се був меч обо- січний. Як інтересно було стягати купців і побирати з них різні доходи й користі, так знов їх конкуренція могла бути небезпечною для інтересів місцевого купецтва... 1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки? 2. Чи можна вважати їх привілеєм? 3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в остан- ньому реченні документа? 4. Чому землевласники були зацікавлені у заснуванні ярмарків на своїх землях? Думки істориків Онлайн-кросворд «Литовські статути» http://surl.li/ldsn
  • 41. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 40 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію Утворіть логічні пари між назвами станів українського суспільства в XVI — пер- шій половині XVII ст. та їхніми представниками. А Митрополити, єпископи 1 Шляхта Б Ремісники, купці 2 Міщани 3 Селяни Г Князі, магнати, зем’яни В Королівські, церковні, шляхетські 4 Духовенство [ [ Обговорюємо в групі 1. Поширення яких відносин (капіталістичних чи феодальних) означав розвиток фільваркового господарювання? 2. Що означають поняття «панщина» та «кріпацтво»? 3. Поясніть необхідність створення міщанами та купцями цехів і гільдій. Яка основна мета створення цих професійних союзів? 4. Розкажіть про соціальну структуру тогочасного суспільства. [ [ Мислю творчо 1. Як ви знаєте, сучасна ратуша у Львові є загальнодоступною для відвідувачів. Але донедавна пересічних громадян у ратушу не допускали — вежу вважали стратегічним об’єктом. Чому, на вашу думку, ратуші надавалася така важлива роль? 2. Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колум- ба не було б України»? 3. За допомогою слів хмаринки і матеріалів параграфа схарактеризуйте основні суспільні стани українського суспільства в XVI – першій половині XVII ст. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1529, 1566, 1588 рр. Литовські статути
  • 42. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 41 §5–6 Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст. ? Пригадайте, що таке Реформація. Коли і з яких причин вона розпочалася в Європі? Які зміни вона спричинила в політичному та культурному житті європейських країн? 1. Криза православної церкви в XVI ст. У ХVІ ст. в становищі православної церкви наростали кризові явища. Після падіння Константинополя в 1453 р. всі православні патріархи опинилися на території Осман- ської імперії, що поставило їх у політичну залежність від мусульманської держави. Віддалені від Константинопо- ля землі України майже не відчували духовного впливу й підтримки центру світового православ’я. У 1589 р. мос- ковського митрополита проголошують Патріархом Мос- ковським. І хоч ці дії були самочинними і деякий час не визнавалися православним світом, але на боці московської церкви стояла сильна держава. Відсутність підтримки в межах держави Втрата Константинополем ролі центру православ’я Конкуренція з боку Московської митрополії ПРИЧИНИ КРИЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Опрацюйте схему. Пригадайте/дізнайтеся, які історичні події призвели до виникнення названих у схемі причин кризи української православної церкви. Спробуйте доповнити її, використавши знання з курсу всесвітньої історії. Православна церква в Речі Посполитій по- при проголошені в державі приципи віро- терпимості, відчувала жорсткий тиск з боку дедалі сильнішого католицизму. В останній третині XVI ст. католицька церква активно реформується. Це виявилося з підвищенням освітнього рівня духовенства, відкриттям спеціальних освітніх закладів, впроваджен- ням суворої дисципліни і нових вимог до вірян. Католицькі проповідники посилили конку- ренцію з протестантами за душі вірних. У цей час в їхнє поле зору потрапили і православ- ні. Певна напруга в релігійних відносинах дала про себе знати із впровадження в 1582 р. Поштова марка Німеччини до 400-річчя введення григоріанського календаря
  • 43. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 42 Римським Папою Григо­ рієм XIII нового календаря, що діс- тав назву григоріанського. Але православна церква його не визнала та продовжувала здійснювати релігійні відправи за старим юліанським календарем. Питання врешті було полагоджене. Король Стефан Ба- торій у 1584 р. видав універсал, яким залишав православ- ним старий календар у сфері богослужіння. Привілей Сигізмунда Августа, 1572 р. Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, приві- леїв, вільностей… наданих місту Львову… і користувались ними без всяких винятків… Священники їхні, церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть жити у майбутньому, повинні бути вільні та звільнені від будь-яких податків… Скарга Львівського Успенського братства 1593 р. Насамперед змушувала рада Львова великим насильством нас, осі- лих міщан, наших дітей і нашу челядь до послуху папському костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями і караючи штрафами… А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ. У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій? Свідчать документи У православних Речі Посполитої посилювалося відчут- тя меншовартості своєї церкви. І справа була не тільки в тиску католицтва — православна церква мала значні вну- трішні проблеми. Першою з них було право патронату світських володарів. Представники шляхетського стану за власний кошт утримували церкву, надаючи їй землі та грошові кошти. Отже, вони впливали на всі церковні справи аж до призначення священників і єпископів. А це породжувало негативні явища, коли духовними особами ставали геть невідповідні особи, використовуючи гроші та протекцію. Інша проблема полягала в низькому освітньо- му рівні православного духівництва: частина священників були неписьменними, адже не було спеціальних закладів для навчання духовних осіб. Вони не могли скласти кон- куренцію освіченим католицьким богословам. Не ліпшим був і моральний стан духівництва — порушення біблійних настанов і моральних норм, торгівля церковними посада- ми і жага до наживи стали повсякденним явищем.
  • 44. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 43 Сергій Плохій, український і американський історик Низький освітній рівень духівництва, порушення моральних стандар- тів і церковних канонів, поширеність симонії (купівлі і продажу церковних посад) і цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів були проявами загальної кризи українського православ’я наприкінці XVI ст. Як історик оцінює стан православної церкви? У чому, на вашу думку, він вбачає причини її кризи? Думки істориків Перебуваючи у такому стані, православна церква дедалі більше програвала змагання за статус в державі та вплив на вірян більш динамічному і гнучкому католицтву. Церковне життя на українських землях у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст. 1. Укажіть межі утворення Київської православної митрополії. Встановіть, які території (єпархії) прийняли унію. 2. Які землі та держави сповідували іслам, православ’я, католицтво. 3. Назвіть осередки діяльності єзуїтів в українських землях.
  • 45. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 44 2. Реформація і контрреформація в Україні ? Пригадайте, які верстви населення і з яких міркувань підтримали Рефор- мацію в країнах Західної Європи. У 30–40-х роках XVI ст. Реформація досягла теренів Речі Посполитої. Протестантами ставали переважно пред- ставники шляхти і магнатських родів. Саме ці верстви приваблювали кальвіністські ідеї — послаблення влади церковних ієрархів, ліквідація церковного землеволодін- ня, обмеження втручання держави та короля в церковні справи і контроль мирян над духівництвом. Серед української шляхти протестантів було небагато, проте траплялися прибічники кальвінізму. Народна мова в богослужінні, спрощення обрядовості, ліквідація церков- ної ієрархії, моральне самовдосконалення — ці ідеї пада- ли на сприятливий ґрунт. Хоч Реформація виникла в лоні католицької Церкви, відколовши від неї значну частину вірних, вона послужила водночас добрим поштовхом для оновлення православної церкви. Сергій Плохій, український і американський історик Протягом XVI ст. в Західній і Центральній Європі релігія невпинно перетворювалася на потужну зброю боротьби аристократів проти на- ступу королівської влади на їхні права… в тандемі з реформаційними рухами, насамперед кальвінізмом. У руських землях польського коро- лівства та Великого князівства Литовського магнатська опозиція зби- ралася, здебільшого, під стягом православ’я. Поміркуйте, чим зумовлена відмінність у виборі релігії опозицією в Західній Європі та руських землях. Думки істориків Проявом оновлення православної церк- ви був перший переклад Святого Письма народною староукраїнською мовою, здій- снений в 1556–1561 рр. та відомий як «Пере­ сопницьке Євангеліє». Пригадайте ознаки Реформації. Поясніть, чому переклад «Пересопницького Євангелія» можна вважати проявом впливу Реформації на українські землі. Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561 рр.
  • 46. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 45 Слідом за Реформацією на землі Речі Посполитої поши- рилася Контрреформація — реакція католицької церкви на загрозу, яка виникла. Головними засобами боротьби з протестантизмом католики обрали освіту, церковну пропо- відь, поширення книжок. Створений у 1540 р. орден єзуї- тів після 1569 р. почав відкривати в Речі Посполитій єзу- їтські колегіуми. Ці навчальні заклади давали найкращу на той час освіту, поєднуючи її з католицьким вихованням учнів. На українських землях були створені 13 таких коле- гіумів: зокрема у Львові, Луцьку, Перемишлі та Кам’янці. Подумайте, чи можна вважати поширення єзуїтських колегіумів скла- довою розвитку культури й освіти на українських землях. З якою метою їх створювали і яким був вплив єзуїтських шкіл на українське суспільство? Поміркуймо! 3. Православні братства. Книговидання. Василь-Костянтин Острозький ? Пригадайте, як була організована освіта в європейських школах й універ- ситетах. Що таке «сім вільних мистецтв»? Коли і ким було започатковано книгодрукування? Вплив Реформації призвів до того, що православні мі- щани за зразком протестантських самоврядних громад по- чали створювати братства. Опіка над православною церквою Допомога бідним і хворим братчикам Облаштування громадських богослужінь, місцевих церковних урочистостей Зміцнення її матеріального становища та авторитету Організація шпиталів БРАТСТВА ТА ЇХНІ ФУНКЦІЇ Яке значення відігравали братства у житті українського суспільства? Перше братство було створене в 1542 р. у Львові. Не- вдовзі братства з’явилися і в інших містах. Братства під- тримували православних ремісників і торговців, займалися доброчинністю, утримували православні храми. Особливим напрямом їхньої діяльності була освіта. Братства виступали
  • 47. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 46 захисниками православ’я. Конкурувати з єзу- їтськими колегіумами було складно, але необ- хідно. У 1585 р. була створена братська школа у Львові, при ній заснована друкарня. Освіта в братських школах була побудована за європей- ським зразком і спиралася на вивчення «семи вільних мистецтв», до яких зазвичай додавали- ся грецька і церковнослов’янська мови. Церковні братства — національно-релігійні об’єднання українських православних міщан у XVI–XVII ст. Варто запам’ятати! Грамота патріарха Іоакима від 15.01.1585 р. Хочуть… панове міщани львівські школу заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню, потріб- ну для тієї школи. 1. Як пояснює патріарх мету створення школи? 2. Навіщо було засновувати при школі друкарню? Свідчать документи При братствах засновували друкарні, найбільші з яких — у Львові та Києві. До Львова був запрошений друкар Іван Федорович, змушений тікати з Москви, де на той час книгодрукування сприймалося як єресь. У 1574 р. коштом Львівського братства було видано книгу «Апостол» накладом близько тисячі примірників і «Азбу- ку» для братських шкіл. У 1591 р. — підручник грецької та церковнослов’янської мов «Адельфотес». Як ви розумієте вислів історика Сергія Плохія: «Застосування друкарського верстата поглибило релігійну боротьбу в українських і білоруських землях»? Поміркуймо! На гроші Львівського братства було збудовано Успен- ську церкву, до комплексу якої входили також каплиця Трьох святителів і вежа Корнякта. Печатка Львівського Успенського братства
  • 48. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 47 Самоврядні братства набули великої ваги, найбільші з них домоглися права ставропігії — прямого підпорядку- вання константинопольському патріарху. Так вони стали не просто незалежними від місцевих єпископів і духівни- цтва, а намагалися встановити свій контроль над церков- ними справами. Це спричинило загострення відносин між братствами та православними ієрархами. Церква Успіння Пресвятої Богородиці та вежа Корнякта у м. Львові, ХVІ–ХVІІ ст. (листівка початку XXI ст.) 1. Поміркуйте, про які цілі та можливості Львівського братства свідчило спору- дження Успенської церкви. 2. Скориставшись додатко- вими джерелами, дізна- йтесь, які ще церкви були зведені на українських землях коштом право- славних братств. Захисниками православної церкви були не тільки міщани, а й шляхта, яка на Во- лині та Київщині була переважно право- славною. До них долучилися деякі пред- ставники аристократичних магнатських родів. Найяскравішою постаттю серед оборонців православ’я був князь Василь- Костянтин Острозький. Князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526/­ 1527–1608 рр.) наприкінці XVI ст. був найбільшим після короля зем- левласником Речі Посполитої, ... володів містечками та більш як двома тисячами сіл, отримуючи з цих земель величезні прибут- ки. Самотужки міг виставити військо чисельністю 15–20 тис. осіб. З 1559 р. був воєводою київським, а в 1573 р. одним з можливих кан- дидатів на королівський престол. Зробив свою резиденцію в Острозі Історичні подробиці Портрет князя В.-К. Острозького (невідомий художник XVII ст.) Які особисті якості князя, на вашу думку, хотів підкреслити художник?
  • 49. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 48 культурним осередком, заснував монастирі та церкви, підтримував Львів- ське братство. Освітня і меценатська діяльність князя сприяла поєднанню українських традицій із західноєвропейськими ідеями Відродження. У 1578 р. в Острозі князем була заснована академія, яка створила противагу єзуїтським колегіумам і протес- тантським школам. Тут вивчали «сім вільних мистецтв», латинську, грецьку і церковнослов’янську мови. Так було започатковано новий тип навчального закладу — слов’яно- греко-латинську школу. Опишіть навчальний процес у слов’яно-греко-латинській школі. Чим цей заклад відрізнявся від інших типів шкіл, які існували? Поміркуймо! Наталя Яковенко, українська історикиня Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справж- ньою революцією в освітній православній традиції, вперше поєднав- ши на порубіжжі греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід з латинським Заходом. Чим відрізнялася Острозька академія від європейських університе- тів? Чим були зумовлені ці відмінності? Чому, на вашу думку, дослідниця вважає її створення революцією? Думки істориків Того ж 1578 р. на запрошення князя Острозького до Острога переїздить Іван Федорович. У 1581 р. він видав «Острозьку Біблію» — перше у світі друкова- не Святе Письмо слов’янською мовою. Князь Острозький навіть просував ідею переведення центру патріархату з османсько- го Константинополя до православного Остро- га. План не був реалізований, але він свідчив про великі амбіції українських магнатів. Поміркуйте, у чому полягало значення видання друкованої Біблії слов’янською мовою для право- славного населення українських земель. Титульний аркуш з «Острозької Біблії» Віртуальна екскурсія Музеєм книги і друкарства м. Острога в Рівненській області
  • 50. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 49 Аргументовано доведіть або спростуйте думку Сергія Плохія: «Як Кальвін обернув Женеву на протестантський Рим, Острозький намагався зробити з Острога православну Женеву». Поміркуймо! 4. Виникнення ідеї церковної унії. Полемічна література ? Пригадайте, коли та з яких причин відбувся розкол єдиної християнської церкви на католицьку й православну. Незважаючи на те, що розкол у християнській церкві тривав з ХІ ст., в обох церквах завжди були прихильники відновлення єдності християнства. Рух за церковну унію активізувався наприкінці XV ст., коли над Візантією на­ висла османська загроза. Православна церква сподівалася на підтримку католицького Заходу в боротьбі проти му- сульман. Висловлювала згоду перейти під владу Папи Рим- ського за умови збереження православних обрядів і поряд- ку богослужіння.Зацікавленібуливоб’єднанніікатолики. У 1439 р. у Флоренції відбувся об’єднавчий церковний со- бор, який проголосив Флорентійську унію — відновлення єдності християнських церков під владою Папи Римського. Але проголошена унія насправді не відбулася. Проти- річчя між церквами були глибші, ніж здавалося її авто- рам. Унію не визнало Московське царство. А невдовзі си- туація погіршилася через захоплення Константинополя османами. Наприкінці XVI ст. ідея унії християнських церков зно- ву ожила — тепер її просували не так православні, як ка- толики, які прагнули єдності перед загрозою поширення протестантизму. У 1581–1582 рр. папський посол Антоніо Поссевіно відвідав спочатку Москву, а потім Острог, нама- гаючись схилити православних володарів до єдності. У 1577 р. побачив світ трактат єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви під одним пастирем». У трак- таті Скарга вказує на необхідність унії православної та ка- толицької церков у Речі Посполитій. Скарга вважав, що тільки унія дасть змогу зняти суперечності між православ- ними й католиками, зміцнити єдність держави та викоре- нити єресь протестантизму. Трактат Скарги сприяв появі полемічної літератури — жанру богословських творів, присвячених захисту або спростуванню ідеї унії церков. У 1587 р. ректор Острозької академії Герасим Смотрицький
  • 51. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 50 відповів твором «Ключ Царства небесного», у якому запе- речував підкорення православної церкви Риму. Його син Мелетій (Максим) Смотрицький написав поетичний «Тре- нос» — символічний плач Східної Церкви за своєю волею. Нищівній критиці піддав церковних ієрархів богослов Іван Вишенський в «Посланні до єпископів». Від прибічників унії переконати православних намагався священник Іпатій Потій у трактаті «Унія». Тільки до нашого часу збереглося близько 200 творів цього жанру. Полемічна література — жанр богословської літератури, у якій об- говорювалися дискусійні питання щодо унії католицької і православної церков. Варто запам’ятати! З твору «Тренос» Мелетія Смотрицького …Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і зем- них безоднях. Немає жодного місця спокійного ані житла безпечного. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні і зітханні. Влітку спека до млості, взимку мороз до смерті: бо ж гола-голісінька і аж на смерть гнана бу- ваю. Колись гарна і багата, тепер споганіла і убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і спечалена. Приступіть до мене, усі живі, всі народи, всі жителі землі! Послухайте голосіння мого і дізнай­ тесь, якою я була колись, і подивуйтеся… Якою автор зображає у своєму творі православну церкву? До чого закликає вірян? Свідчать документи Петро Скарга «Про єдність Божої Церкви під одним пастирем» Іпатій Потій «Антиризис» Мелетій Смотрицький «Тренос» (1610 р.) Іван Вишенський «Послання до єпископів» Христофор Філалет «Апокрисис» (1597 р.) «Пересторога» (автор невідомий) Прибічники унії Противники унії Церковна унія ВИНИКНЕННЯ ПОЛеМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Опрацюйте схему. За допомогою додаткових джерел інформації складіть коротку біографічну довідку одного з авторів-полемістів.
  • 52. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 51 Петро Скарга … і бджоли, і лелеки, і звіри одного мають вожака,… одне сонце в небі освітлює всі зорі, один суддя в одному місті, один король в одно- му королівстві… і церква ангельська здіймається до одного глави… має відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри. Герасим Смотрицький Учителі костьолу римського… звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами підносячи честь, святобливість, багат- ство і над всіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони і віри також, а ваших патріархів грецьких… явно топ- чуть ногами і закликають вас до єдності. Мелетій Смотрицький Ви, архієреї і ієреї, пастирі і учителі овець розумного стада Христо- вого! Стійте і не хитайтесь в дарованій вам од Бога вірі, дбайте… про довірених вам овечок. Іван Вишенський Хай прокляті будуть владики, архімандрити і ігумени, котрі монастирі привели в запустіння і починили собі із святих місць фільварки, а самі… у них перебувають тільки тілесно і по-скотському… гроші збирають з тих прибутків, що подані для Христових богомольців… синів одягають, жінок прикрашають, слуг множать… заживають розкіш поганську. Іпатій Потій Знай же тоді, християнський брате, що найголовніших артикулів, які перешкоджають тій згоді є п’ять: перший — про походження Духа Свя- того; другий — про чистилище; третій — про зверхність… найстаршого пастора; четвертий — про календар; а п’ятий… — про антихриста… Вся служба Божа, святі тайни і всі інші… обряди нашої святої Східної Церкви залишаються цілими і ні в чому не порушеними. За допомогою наведених цитат і додаткових джерел інформації ви- конайте творчий проєкт. Об’єднайтеся в дискусійні групи, підсумуйте аргументи прибічників і противників церковної унії. За підготовлени- ми тезами проведіть у класі дискусію щодо можливості й необхідності об’єднання православної і католицької церков. Свідчать документи Отже, наприкінці XVI ст. у православній церкві України наростали кризові явища. Пошуки виходу із цієї кризи своєю чергою загострили протиріччя всере- дині православних громад. Онлайн-вправа «Полемічна література» http://surl.li/ldvm
  • 53. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 52 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. У чому полягала криза православної церкви в Україні у XVI ст.? 2. Як впливало на розвиток православної церкви право патронату? 3. Коли було видано Пересопницьке Євангеліє? 4. Що таке братство? Схарактеризуйте діяльність православних братств. [ [ Обговорюємо в групі 1. Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення реформаційних і контрреформаційних впливів? 2. Який вплив на церковну ситуацію в Україні мала Острозька академія? 3. Як ставилася українська знать до ідеї об’єднання православної і католицької церков? 4. Як впливав на релігійну ситуацію в Україні розвиток полемічної літератури? 5. Роздивіться сучасну пам’ятну монету, випущену Національним банком Украї- ни. Складіть її опис. Яку інформацію про православні братства ви отримали? [ [ Мислю творчо 1. Підготуйте розповідь про сучасну історію Острозької академії. Чи хотіли б ви навчатися у цьому вищому навчальному закладі? 2. За допомогою вчителя і додаткової літератури зіставте становище право- славної церкви у Речі Посполитій і Московському царстві в XVI ст. 3. Підготуйте тези доповіді на науковій учнівській конференції на тему: «Рефор- мація і контрреформація: український вимір». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1556–1561 рр. Створення Пересопницького Євангелія 1578 р. Заснування Острозької академії 1581 р. Видання Острозької Біблії 1585 р. Заснування Львівської братської школи
  • 54. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 53 §7 Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки ? Пригадайте, чому виникла ідея необхідності церковної унії. Які аргументи «за» і «проти» висловлювали письменники-полемісти з обох боків? 1. Передумови укладення Берестейської церковної унії У 90-ті роки XVI ст. ідея необхідності церковної унії здобула багато прибічників. У 1590 р. більшість право- славного духівництва на чолі з луцьким єпископом Кири- лом Терлецьким і володимирським єпископом Іпатієм По- тієм висловила готовність до об’єднання церков. Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки питань: • • позбавитися залежності від світських володарів; • • установити контроль над братствами і монастирями; • • підвищити статус православної церк- ви в державі; • • забезпечити для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами. Зацікавленим в унії був і Рим, який прагнув поширення свого впливу на схід, послаблення протестантизму та зміцнен- ня антиосманського союзу. Підтримував ідею і польський король (ревний католик), якого найбільше непо- коїли претензії новопроголошеного Мос- ковського патріархату на керування пра- вославними «всєя Русі». Роботу з утілення планів унії взяв на себе єпископ Іпатій Потій, якого часто називали «батьком унії». Іпатій Потій (1541–1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. У Вільні, де він виховувався, були сильні кальвіністські настрої. Молодий Потій став протестантом і лише у віці 33 років повернувся у православ’я. Був одним з ініціаторів укладення Берестейської унії. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви, проте змушений був переїхати до Литви через конфлікт з православними. Історичні подробиці Іпатій Потій (портрет ХVІІ ст.) За матеріалами пара- графа й додаткових джерел напишіть довідку для Вікіпе- дії про Іпатія Потія.
  • 55. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 54 Наростання кризи всередині православної церкви Намагання церковних владик отримати місця в сенаті Досягнення фактичного рівноправ’я церков Позбавлення контролю з боку світської влади Українські землі у складі Речі Посполитої ІДЕЯ УНІЇ КАТОЛИІЦЬКОЇ І ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКОВ Поміркуйте, які передумови унії можна додати до цієї схеми. У 1595 р. православні єпископи, до яких долучився і Київський митрополит Михайло Рогоза, зібралися в міс- течку Торчин, де ухвалили «Торчинські артикули». Цей документ визначив зміст церковної унії: • • Форми обрядів, таїнства і свята православної церкви за- лишалися незмінними. • • Церковні ієрархи призначалися лише з людей «руської і грецької нації». • • Митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою. • • Уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі По- сполитої нарівні з католицькими єпископами. • • Усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебува- ти під контролем єпископів без втручання світських осіб. • • Заборонялося вихрещувати православних у католицтво. • • Церква може засновувати школи, семінарії та друкарні. • • Ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі». Таким чином, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття». Православні погоджувалися на прийняття ка- толицької редакції Символу Віри і юрисдикцію папського престолу, а це для них було менш важливим, ніж збере- ження звичного «візантійського обряду». 1. Чому, на вашу думку, збереження обрядовості було для багатьох вірян важливішим за зміни в релігійних догматах? 2. Висловіть припущення, яким буде ставлення до унії у представни- ків різних верств і груп українського суспільства. Поміркуймо!
  • 56. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 55 З «Артикулів, що належать до з’єднання з Римською церквою», 1595 р. Якби згодом, по Божій волі, й інші брати нашого народу й релігії грецької приступили до цієї ж святої єдності, то щоб вони не дорікали нам за те, що ми випередили їх у цій єдності. Бо ми повинні були так по- ступити з певних і поважних причин, заради згоди в християнській Речі Посполитій і щоб уникнути подальшого розладу й незгоди. Які поважні причини для підписання церковної унії мали на увазі пра- вославні митрополити? Чи були ці причини особистими? Свідчать документи Сергій Плохій, український і американський історик Умови унії, що їх підписали в червні 1595 р. митрополит Михаїл Рого- за та більшість єпископів, мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів коштом зменшення прав світських патронів і істотного обмеження впливу братств. У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня ду- хівництва… Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства. Єпископи… боялися реформато- рів з братського середовища та намагалися запобігти їхньому союзу зі східними патріархами. Наталія Яковенко, українська історикиня Цей крок навряд чи можна розцінити як разюче несподіваний. Необ- хідність кардинальних реформ була очевидною для кожного, хто кри- тично дивився на деморалізацію церковних верхів… та на разючу нео- свіченість і принижене становище нижчого кліру, залежного від примх світських землевласників. Пожвавлення релігійного життя в католиць- кій церковній спільноті, започатковане Тридентським собором, ставило Східну церкву в особливо програшне становище… У чому, на вашу думку, збігаються і у чому різняться наведені оцінки істориків? Спробуйте узагальнити їх і зробити власний висновок щодо причин унії. Думки істориків Із проголошеними умовами згодні були не всі. Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалеж- ність, землі і власність, православні братства прагну- ли церковних реформ, а не посилення влади єпископів. Головним противником унії був князь Василь-Костянтин Острозький, який спершу був її палким прибічником. Од-
  • 57. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 56 нак він бачив унію як рівноправне об’єднання двох гілок християнства. Під його тиском львівський єпископ Геде- он Балабан і перемишльський єпископ Михайло Копис- тенський висловили протест проти унії. Князь звернув- ся за допомогою до протестантів і погрожував виставити 20-­ тисячне військо для захисту «грецької віри». Відбувся розкол серед православних. Водночас, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Іпатій Потій і Кирило Терлецький здійснили подорож до Риму, де в грудні 1595 р. отримали папську буллу про згоду на унію. 2. Церковні собори у Бересті в 1596 р.: розкол православної І утворення греко-католицької церкви ? Пригадайте обставини й основні умови прийняття Флорентійської унії в 1493 р. Чому вона не відбулася? Церковний собор для проголошення унії був скликаний 8 жовтня 1596 р. у Бересті. Він розглядався як урочиста процедура — усі питання змісту унії були вже вирішені. Але противники унії на чолі з Острозьким відмовилися брати участь у соборі та проголосили свій окремий собор. Відбулися фактично два собори. На боці прибічників унії були майже всі єпископи, під- тримка короля і Папи. Острозький, зі свого боку, залучив до участі в соборі представників східних патріархів, пра- вославної шляхти і братств. Підтримали православний со- бор також 12 із 15 монастирів, найпотужнішим з яких був Києво-Печерський. Собори проголосили взаємне відлучен- ня своїх противників від церкви. Прочитайте документи та визначте, які факти з історії Берестейської унії вони повідомляють. Назвіть відповідні фрагменти в документі. Офіційне проголошення унії Руської церкви з Апостольським престолом, укладене на Берестейськім соборі Року Божого 1596-го, восьмого дня місяця жовтня за старим кален- дарем, Ми, в Бозі зібрані на черговім соборі в Бересті… митрополит і єпископи грецького обряду… на вічну пам’ять проголошуємо:…проси- мо, щоб як найвищий пастир вселенської католицької церкви прийняв нас під свій послух та визволив від зверхності царгородських патріархів і розрішив нас, зберігаючи за нами обряди і звичаї східних церков, грець- ких і руських, не роблячи жодних змін у наших церквах; але щоб залишив їх за переданням святих грецьких отців навіки. Що він і вчинив... Свідчать документи
  • 58. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 57 Осудження Берестейської унії на православному соборі А зневажена ними свята Божа Східна церква дозволяє на те і через нас обов’язково наказує на нинішньому соборі, щоб вищезгаданий митропо- лит Михайло був скинутий, а також і згадані єпископи і вже… відсуджені від усякого управління і порядкування, навіть від самого імені свого єпископ- ського, і постановити на тому соборі церковному, щоб були геть викинуті і виписані. Проаналізуйте документи й оцініть ступінь гостроти протиріч між авто- рами документів. Чим, на вашу думку, вони були зумовлені? Греко-католицька церква: • • зберігала православні обряди; • • богослужіння відправлялися церковнослов’янською мовою; • • право на власну митрополію; • • нижче духівництво могло вступати в шлюб; • • визнавалася зверхність Папи Римського; • • приймалися догмати (вчення) католицької церкви. Православний собор ці рішення не визнав. Унійна (греко-католицька) церква — помісна католицька церква, яка використовує у церковному житті православний обряд і порядок богослужіння. Варто запам’ятати! 1. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та прове- діть у класі дискусію на тему: «Берестейська унія 1596 р.: компроміс еліт чи зрада духівництва?». 2. За допомогою слів хмаринок аргументуйте унію з точки зору її прибічни- ка/прибічниці або противника/противниці. Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Люблінська і Берестейська унії» http://surl.li/leev
  • 59. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 58 3. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні Дмитро Дорошенко, український історик Тут, у Галичині, унія… зреформувала церковне життя, піднесла освіт- ній рівень духівництва і… зробила головним захисником української на- родності проти полонізації та зросійщення. Це вона, властиво, врятува- ла Галичину від національної смерті. Чим можна пояснити таку оцінку історика саме щодо Галичини? Наталія Яковенко, українська історикиня Починалося велике протистояння…, що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, во- рожнечі і насильства… Розмірковуючи над витоками цього феномена, мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії нічого не втрачав,… логіка владик-уніатів, які… шукали опіки могутнього Риму і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі, була… слушною… Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав… опір новині, неприйняття всякого нововведення, яке сприймалося як замах на усталену, а відтак — справедливу і добру старовину. Чи погоджуєтесь ви з оцінкою дослідниці? Думку аргументуйте. Думки істориків Унію визнали шість з восьми єпископів Київської ми- трополії, першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза (1596–1599 рр.). 15 грудня 1596 р. польський ко- роль Сигізмунд ІІІ видав універсал про обов’язковість переходу на унію. Право- славна церква в Речі Посполитій стала юридично невизнаною. Замість того, щоб сприяти порозумінню і єдності христи- ян, унія перетворилася на інструмент розколу суспільства. Зміну церковної належності по- чали розглядати як зраду свого наро- Вітраж «Берестейська унія» (робота вітражиста Лео Мола в Митрополичому кафедральному храмі Святих Володимира і Ольги УГКЦ у м. Вінніпег, Канада) Поміркуйте й поясніть, чи підтримує автор вітража унію. Які її ідеї він втілив у своєму мистецькому творі?
  • 60. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 59 ду — нібито «руський народ» становили тільки право- славні, а уніатів вважали частиною польсько-литовської спільноти. Одинокий голос Мелетія Смотрицького, який намагався розірвати цей хибний зв’язок, майже ніхто не почув. Мелетій Смотрицький «Виправдання невинності», 1621 р. Не вироджується зі своєї крові той, хто мі- няє віру. Хто з руського народу римську віру приймає, не стає одразу ж іспанцем чи італій- цем. Не віра русина русином, поляка поляком, литвина литвином робить, а уродження і кров руська, польська, литовська. Свідчать документи Мелетій Смотрицький (робота невідомого художника, ХVІІІ ст.) 1. Чому, на вашу думку, ця позиція Мелетія Смо- трицького не була сприйнята сучасниками? 2. Чому можна стверджувати, що погляди Смотрицького «випередили свій час»? 3. Що саме, на вашу думку, в поглядах М. Смо- трицького було прогресивним? Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом процесу Контр- реформації в Речі Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні протиріч- чя. Намагання створити єдину церкву замість двох призве- ли до виникнення третьої. Завдяки релігійній полеміці викристалізувалася й ідея «руського народу» як третього учасника федера- тивної Речі Посполитої. Цю ідею озвучить у 1641 р. на сеймі православний сенатор Адам Кисіль, майбутній київський воєвода: «Ми приєдналися до нашої спіль- ної Вітчизни не як до країни, але з країною, не до релі- гії, але з релігією…». «Символ Віри» — короткий і точний виклад системи догматів хрис- тиянського віровчення, прийнятий в 325 р. на Нікейському Вселенсько- му соборі. Католицький варіант відрізняє те, що у згадуванні про похо- дження Святого Духа «від Отця» додані слова «і Сина» («Filioque»), щоб підкреслити рівність Бога Отця і Бога Сина у Святій Трійці. Історичні подробиці Інтерактивна карта УГКЦ в сучасному світі https://map.ugcc.ua/
  • 61. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 60 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Скориставшись довідкою, заповніть таблицю. Прибічники унії Противники унії Д о в і д к а: король Сигізмунд ІІІ, князь В.-К. Острозький, митрополит М. Ро- гоза, єпископи І. Потій та К. Терлецький, єпископи Г. Балабан та М. Копистен- ський, братства, монастирі, Папа Римський. 2. Чим закінчилися церковні собори в Бересті 1596 р.? 3. На яких засадах була утворена унійна церква? 4. Що змінилось у становищі православної церкви після Берестейської унії? 5. Схарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом: 1. Передумови укладення. 2. Причини укладення. 3. Зміст унії. 4. Результати і наслідки. [ [ Обговорюємо в групі 1. Поясніть, чому можновладці й вище духівництво прихильно ставилися до ідеї церковної унії. 2. Чому ідея унії не здобула широкої підтримки серед міщан і селян? [ [ Мислю творчо 1. Уявіть себе українським, польським або російським істориком. Використо- вуючи додаткові джерела інформації, підготуйте доповідь про Берестейську унію з відповідної точки зору. 2. Роздивіться світлину Пам’ятного Хреста на честь Берестейської унії, встанов- леного в Чернівцях. Запропонуйте власний проєкт такого пам’ятника. Пам’ятний хрест з нагоди 400-ліття Берестейської Унії в м. Чернівці (вставлено на подвір’ї собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ , 1996 р.) Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1596 р. Церковні собори в Бересті, укладення Берестейської церков- ної унії, утворення греко-католицької церкви
  • 62. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 61 §8 Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. ? Чому, на вашу думку, більшість населення на українських землях не під- тримала унію? Як можна прокоментувати вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів»? 1. Боротьба за відновлення ієрархії православної церкви Перші два десятиліття після укладення Берестей­ - ської унії були для православної церкви періодом вижи- вання. Київська митрополія фактично розділилася на «з’єднану» — визнану королем правонаступницею право- славної церкви, і «нез’єднану», яка після королівського універсала 1596 р. формально перестала існувати. Її на- ступницею ставала унійна церква, до якої переходило й усе майно попередниці. Те духовенство, яке відмовилося прийняти унію, було оголошене відступниками, особами, що втрачали свій сан. Адже король надавав землі соборам і монастирям, а також затверджував церковних ієрархів. На захист церкви стали братства — вони складали колек- тивні протести проти дій греко-католиків й ініціювали судові процеси за церковне майно. Унія зблизила право- славних із протестантами. У 1599 р. між ними був укла- дений союз для спільних дій. Не залишилися осторонь і давні протектори церкви — шляхта, які перетворили сейм на поле боротьби за відновлення її статусу. Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. До них активно долучалися на сеймах католиць- кі депутати від різних воєводств. Адже для шляхти унія, проведена в такий спосіб, означала порушення королем свого обов’язку — зберігати релігійний мир. Королю вка- зували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною якраз і був пункт про релігійний мир. Захисники православної церкви у своїх виступах і текстах також активно посилалися на Люблінські привілеї, які містили параграф про рівні права католиків і православ- них. У 1603 р. Сигизмунд ІІІ дав дозвіл на обрання пра- вославного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. було поновлено право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним церквам і монастирям. Але головна загроза для православної церкви полягала в тому, що після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла
  • 63. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 62 Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єписко- пів. Це означало, що висвячувати священників більше ні- кому, тож втрата ієрархів загрожувала покласти край іс- нуванню церкви. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1616 р. гетьман ре- єстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний демон- стративно вступив до Київського Богоявленського брат- ства «зо всім військом Запорозьким». Це істотно змінило ситуацію — козаки були потужною військовою силою, тож тепер зброєю православної церкви були не тільки голоси шляхти на сеймах, а й козацькі шаблі. У 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єруса- лимського патріарха Феофана, який повертався з Москви після висвячення на патріарший стіл Філарета Романова, Сагайдачний організував висвячення на Київського ми- трополита Йова Борецького, а також чотирьох єписко- пів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король вбачав у цьому акті порушення своїх прав. Адже затвер- джувати єпископів на їхніх кафедрах мав саме він. Отож висвячення він не визнав. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про сучас- ну українську греко-католицьку церкву. Чи існують греко-католицькі храми у місцевості, де ви живете? Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ в м. Київ (споруджено в 2002–2013 рр. за проектом архітектора Миколи Левчука) Діємо: практичні завдання Онлайн-вправа «Відновлення православної ієрархії» http://surl.li/legh Виконайте онлайн-вправу: встановіть послідовність подій боротьби за відновлення православної ієрархії.
  • 64. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 63 Київський літопис про висвячення на Київського митрополита Йова Борецького та інших єпископів Року 1620 прибув з Москви святійший патріарх єрусалимський іме- нем Феофан і зупинився в монастирі Братському і був прийнятий з ве- ликою честю духовними та світськими людьми. Того ж року… святійший патріарх… поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідно- го і чесного. Іменем Йов Борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: Мелетія Смотрицького на єпископство Полоцьке, Ісайю Копинського на…Пере- мишльське, Паісія Іполітовича на… Холмське і Белзьке, Йосифа Курце- вича на… Володимирське. Знайдіть на карті «Церковне життя в українських землях у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 43) центри і межі нових єпископств православної церкви. Свідчать документи Тільки в 1632 р. після обрання нового короля Влади­ слава IV були ухвалені «Пункти для заспокоєння на- роду руського», якими визнавалося право православних на власну ієрархію і поновлювалося юридичне визнання православної церкви. «Пункти для заспокоєння народу руського» 1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення сво- го богослужіння,… ремонтувати свої церкви й будувати нові… 2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, по- винна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Велико- го князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля… 3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Пере- мишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерсько- го й Унівського… 1. З якою метою було ухвалено документ? 2. Які права православним надавав документ? 3. Поміркуйте, чому саме церква Св. Софії київська залишалася за пра- вославними? 4. Чи могло його підписання зняти гострі міжконфесійні проблеми в суспільстві? 5. Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел інформації, як зазначе- ний документ вплинув на стан християнських храмів. Свідчать документи
  • 65. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 64 З листа Йова Борецького Упродовж останніх 25 літ нам не вда- ється забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопо- рушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших… Не є грі- хом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності…, не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зра- дою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо по- свячених митрополита та єпископів. 1. Спираючись на документ, схарактеризуй- те становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії. 2. Подумайте, чому Йова Борецького нази- вали «козацьким митрополитом». Свідчать документи Йов Борецький (стінопис дзвіниці Михайлівського Златоверхого монастиря в Києві) 2. Становище греко-католицької церкви в Україні Український і американський історик Сергій Плохій про митрополита Іпатія Потія Людина кмітливого розуму, він добре усвідомлював недоліки передунійного православ’я та прагнув їх виправити через унію з Римом. Однак він не бачив інших способів ствердити власну правду, крім насильства, яке спиралося на підтримку королівської адміністрації та породжувало нове насильство. Чому, на вашу думку, не вдавалося залагодити конфлікт між право- славними і уніатами? Думки істориків Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким митро- политом став Йосиф (Велямін-Рутський) (1613–1637 рр.). Завдяки його діяльності греко-католицькі та єзуїтські школи були зрівняні у правах, а українське духівництво отримало можливість навчатися у семінаріях Західної Європи. Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у Василіянський орден, при монастирях якого також засновувалися шко-
  • 66. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 65 ли. Усвідомлюючи згубність протистояння двох руських церков в ситуації посилення католицької церкви, у 1621 р. Рутський розпочав перемовини з вищими православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київсько- го патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього виступала православна шляхта й коза- ки. З іншого боку, виник конфлікт із католицьким духівництвом, невдоволеним зміцненням уніатів і збільшенням його популярності серед вірян. Домовитися про примирення не вдалося. Список настанов київського унійного митрополита Йосифа (Веляміна-Рутського) Великою перешкодою унії в Києві є нове братство, засноване схиз- матиками три роки тому в Києві без привілею, де вони збираються і радяться. Наслідком цього з самого початку було те, що втопили ми- трополичого офіціала, а потім викрали слугу з грошима, який збирав подвійний побір, ви- вели його в дике поле й прикули до гарма- ти; також тепер викрали і невідомо куди діли попа-уніата, який був один на Київ. Якщо те братство не буде зліквідоване, то важко ду- мати про щось добре: зліквідувати його мож- на як владою воє­ води, так і судовим шляхом. Не меншою перешкодою святій єдності і славі Божій в цьому королівстві є чужоземні влади- ки — греки і серби, які, нікого не повідомивши, коли хочуть, приїжджають…, нікому не показу- ють своїх охоронних листів, висвячують попів і в наших дієцезіях виконують всі єпископські обов’язки… Про що свідчить цей документ? Чи було насильство у цьому конфлікті однобічним? Свідчать документи Йосиф (Велямін- Рутський) За змістом опрацьованого матеріалу про Йосифа Веляміна-­ Рутського та наступного матеріалу про діяльність Петра Могили ство- ріть карту пам’яті «Заходи зі зміцнення унійної та православної церков». Основними гілками в карті будуть «Діяльність Й. Веляміна-Рутського» та «Діяльність П. Могили». Після завершення роботи зіставте діяльність обох митрополитів. Що в ній було спільного? Діємо: практичні завдання Герб Василіянського Чину
  • 67. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 66 3. Реформи митрополита Петра Могили та зміцнення православної церкви Після смерті Йова Борецького, митрополитом Київ- ським став нащадок молдавського аристократичного роду Петро Могила (1632–1647 рр.). П. Могила вжив заходів для упорядкування церковного управління. Єпископи були поставлені під суворий контроль. Контролювався процес призначення священства і впроваджувалися іспи- ти для них. До монастирів і єпархій були направлені спе- ціальні «митрополичі намісники». Під контроль митропо- лита потрапили братства. П. Могила домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов’язків. Для розв’язання поточних проблем скликалися єпархіальні собори, а кон- флікти між духівництвом вирішував церковний суд — митрополича консисторія. У 1646 р. було видано «Требник», що визначав порядок проведення православних обрядів. У 1645 р. митрополит особисто написав «Катехізис» та «Православне сповідання віри» із викладом основ християнського віровчення. Сергій Плохій, український і американський історик Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константи- нополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства. У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують вашу думку. Думки істориків У 1632 р. завдяки діяльності Петра Могили стало можливим об’єднання братської та лаврської шкіл монастиря і створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) ко- легіуму. Цей заклад був побудований за кращими зразками єзуїтських ко- легіумів та з урахуванням досвіду єв- ропейських університетів. Колегіум мав філії, крім того, митрополит опіку- вався монастирськими та братськими школами. Петро Могила (поштова марка Молдови, 1996 р.)
  • 68. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 67 Онлайн-вправа «Реформи митрополита Петра Могили» http://surl.li/legv Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила (робота невідомого художника) Велика церква Києво- Печерської лаври (картина художника Василя Верещагіна, 1905 р.) Петро Могила (картина художника Володимира Слєпченка, проєкт «Обрані часом», 2011 р.) На основі поданих зображень, інформації підручника та додаткових джерел складіть історичний портрет Петра Могили. Із записок мандрівника Павла Алепського (1654 р.) По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та цер- ковні співи, крім того, священники навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях. Наслідком чого, на вашу думку, був такий стан освіти? Свідчать документи
  • 69. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 68 П. Могила був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проєкт спільного па- тріархату та залагодження відносин між церквами. Могилі була набагато ближча думка про спільну церкву європей- ського зразка, а не протистояння та плекання православ- ного консерватизму. Але смерть митрополита в 1647 р. та вибух Хмельниччини за рік по тому зробили ці плани не- можливими. Сергій Плохій, український і американський історик Хоча розрив між двома гілками київської церкви був незагоюваною раною, розділена церква досягла деяких цілей, що були недосяжні для неї, як цілого. У першій половині XVII ст. і православна, і уніятська церкви зазнали доконечної церковної реформи та пристосувалися до нових обставин… Церкви спромоглися підсилити церковну дисциплі- ну та впровадити обов’язкові для всіх вірян норми віри і моралі. Обидві церкви перейнялися проблемами освіти духівництва і кожна у влас- ний спосіб змогла їх розв’язати. У 1610-х і 1620-х роках попереду були уніяти, але на середину 1640-х років православна частина колись єди- ної церкви і сама досягла істотних результатів і стала провідною силою у православному світі. Аргументовано доведіть або спростуйте думку історика щодо подо- лання церковної кризи першої половини XVII ст. Думки істориків Як Берестейська церковна унія пов’язана з Люблінською 1569 р.? Заповніть накреслену в зошитах порівняльну таблицю. Люблінська унія Берестейська унія Причини підписання Дата підписання Основний зміст Видатні постаті Наслідки підписання Діємо: практичні завдання Таким чином, у першій половині XVII ст. православ- на і унійна церкви, якщо і не подолали кризу, то зроби- ли великий крок до цього. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України, здавалося цілком можливим. Воно так і не відбулося, вже не із церковно-­ релігійних, а з соціально-політичних причин.
  • 70. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 69 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Які чинники визначали становище православної церкви після Берестейської унії? 2. Коли і за яких обставин в Україні була відновлена вища православна ієрархія? 3. Які події сприяли узаконенню існування православної церкви в Речі Посполитій? 4. Чим становище греко-католицької церкви відрізнялося від православної? 5. Які реформи провів Петро Могила для оновлення церковного життя? [ [ Обговорюємо в групі 1. Схарактеризуйте місце православної та греко-католицької церков у суспіль- но-політичному житті Речі Посполитої. 2. На прикладі постаті Петра Могили зро- біть висновки про роль особистості в історії. 3. У протистоянні, яке виникло між пра- вославними та греко-католиками піс- ля укладення Берестейської унії, про- тестантські громади одразу почали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було зумовлене? Яким засобам боротьби з католиць- кою церквою протестанти могли на- вчити православних? [ [ Мислю творчо На думку історика Сергія Плохія: «Офіційне визнання православної ієрар- хії означало кінець тісної співпраці між бунтівним козацтвом і православною церквою». Поясніть, чому так сталося. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1599–1613 рр. Київську митрополію греко-католицької церкви очолює Іпатій Потій 1620 р. «Феофанове свячення» — висвячення єрусалимським патріархом Феофаном ієрархів православної церкви в Україні 1620–1631 рр. Київську православну митрополію очолює Йов Борецький 1632 р. Видано «Пункти для заспокоєння народу руського» 1632–1647 рр. Київську православну митрополію очолює Петро Могила Пам’ятник Петру Могилі на території Києво-Печерської лаври (2008 р.)
  • 71. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 70 §9–10 Культурне життя на українських землях у ХVІ — першій половині ХVІІ ст. ? Пригадайте, як релігійна ситуація в Україні позначилася на розвитку культури. Висловте припущення, що впливатиме на розвиток української культури в XVI – першій половині XVII ст. 1. Освіта, література і книгодрукування В умовах відсутності в українців власної державності, у ХVІ–ХVІІ ст. гостро постало питання збереження і роз- витку українцями власної культури. Культурні традиції Русі-України поєднувалися із впливом західноєвропей- ської культури, ідей Реформації і Відродження. Руською мовою у ХVІ — першій половині ХVІІ ст. на- зивали писемну мову українського та білоруського наро- дів. Зокрема, нею написані Литовські статути, вона була мовою судочинства і діловодства у Великому князівстві Литовському. Під впливом реформаційних ідей у 1556–1561 рр. із церковнослов’янської українською народною мовою було перекладено Пересопницьке Євангеліє. Перекладачами були син священнослужителя з м. Сянок Михайло Василе- вич й архімандрит Пересопницького монастиря на Волині Григорій. Розгляньте сторінку Пересопницького Євангелія. Чим її оформлення від- різняється від сторінок сучасних книжок? За допомогою додаткових джерел інформації дізнайся, що таке ініціал і мініатюра. Сторінка Пересопницького Євангелія Ювілейна монета, присвячена Пересопницькому Євангелію (серія «Духовні скарби України» Національного банку України, 2011 р.)
  • 72. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 71 Фактично книгу написано літературною староукраїн- ською мовою, «для лепшого виразуміння люду христіан- ського посполитого». Оригінал Пересопницького Єванге- лія зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (м. Київ), має 482 пергаментні аркуші та важить 9 кг 300 г. У сучасній Україні на Пересопниць- кому Євангелії складають присягу українському народові президенти України. Пригадайте з вивченого раніше (с. 49–51), що таке полемічна літе- ратура. Коли, за яких обставин вона з’явилася? Назвіть імена й твори письменників-полемістів. Діємо: практичні завдання Особливе місце серед тогочасних українських літера- турних і церковних діячів посідає письменник-полеміст Іван Вишенський. Іван Вишенський народився на Львівщині, у містечку Судова Вишня. Точний рік народження і справжнє ім’я полеміста не відомі. У 1570-х роках став ченцем Афонського монастиря у Греції, де прожив 40 років. У 1604 р. прибув на Україну і два роки прожив у Львові. Згодом повернувся на Афон, де усамітнився у кам’яній печері. Іван Вишенський є автором збірки «Книжка», куди ввійшли його тво- ри, зокрема послання до князя Костянтина Острозького і до єпископів. У 1600–1601 рр. Вишенський написав «Краткословний отвіт» Петру Скарзі. Історичні подробиці Проповідь Івана Вишенського (розпис монастиря Різдва Христового в м. Жовква на Львівщині) 1. За допомогою QR-коду прочитайте V частину поеми Івана Франка «Іван Вишенський». 2. Напишіть історичне есе про постать Івана Вишен- ського.
  • 73. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 72 Окрім полемічної літератури, яка виникла у зв’язку з упровадженням церковної унії, з’явилися художні твори. Набув розквіту український епос—думи,балади,історичніпісні. Поетичні твори найчастіше склада- ли мандрівні дяки й учні духовних шкіл. Проте існували й авторські вірші та поеми — «Роксоланія» Се- бастіяна Кленовича, «Вірші на жа- лісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда. У поезі- ях найчастіше використовували бі- блійні теми, висвітлювали пробле- ми моралі й релігії. Освіта на українських землях розвивалася у складних умовах. Тривалий час освіту здобували у цер- ковних (парафіяльних) школах при церквах і монастирях. Після поши- рення контрреформації, виникли єзуїтські колегіуми — вищі школи. Навчання в них велося польською і латинською мовами, а учні отримували вихо- вання в дусі католицької віри. Створювали свої гімназії на теренах України і протестанти. У 1578 р. коштом князя Василя-Костянтина Острозь- кого було відкрито слов’яно-греко-латинську школу у м. Острог. Ця школа з часом перетворилася на перший в українських землях вищий навчальний заклад західно- європейського типу. Сучасники називали цю школу «ака- демія». Першим її ректором був письменник-полеміст Ге- расим Смотрицький, для роботи запрошували фахівців з європейських країн. При школі діяли науковий гурток і друкарня. На жаль, після смерті Острозького у 1608 р. школа почала занепадати, а згодом припинила своє існу- вання, щоб відродитися вже в незалежній Україні. Ще одним вищим освітнім навчальним закладом в Україні вважалася Львівська братська школа, яка була відкрита у 1585 р. стараннями братства та утримува- лася його коштом. Тоді ж було відкрито друкарню, у якій опублікували «Адельфотес» (граматику грецькою і За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про роль Петра Сагайдачного в захис- ті української церкви та культури. Зображення Петра Сагайдачного з «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіян Сакович (гравюра, 1622 р.)
  • 74. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 73 церковнослов’янською мовами). Учасники та керівники Львівського братства створили перший своєрідний статут школи — «Порядок шкільний» (1586 р.), у якому чітко ви- значалися права й обов’язки учнів школи, вчителів і бать- ків. У статуті зазначалося: «Багаті над убогими у школі нічим вищі не мають бути, тільки самою наукою, плотію же рівні всі…». Це свідчить про те, що до братських шкіл приймали дітей різних майнових станів, зважаючи тільки на їхні здібності. Високі вимоги висувалися до вчителя, якого називали дидаскал. Він повинен був навчати учнів науки, карати їх за непослух, стежити за поведінкою. За ілюстрацією складіть розповідь «Навчання в братській шко- лі». Зверніть увагу на дії персонажів гравюри. Навчання в братській школі (гравюра з «Букваря», ХVІІ ст.) Розвитку української культури сприяло і книгодруку- вання. У середині ХVІІ ст. в Україні було 40 друкарень. Однією з найбільших була друкарня Києво-Печерської лаври, де на початку ХVІІ ст. побачили світ словники, гра- матики, букварі та твори релігійного змісту. 2. Києво-Могилянський колегіум У 1615 р. київські міщани заснували Київське Богояв- ленське братство. Воно існувало завдяки благодійним внескам, церковним прибуткам і пожертвам. При Бого- явленському братстві було створено школу та друкарню, утримувався притулок для нужденних.
  • 75. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 74 За кілька років братська школа перетворилася на коле- гіум. Архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький організував навчальний процес за зразком Львівської братської школи. У Лаврі виник освітянський гурток, до якого запросили видатних діячів української культури. Вони вчителювали, редагували й видавали книжки. Першим ректором Київського колегіуму був Йов Борецький, який у 1620 р. став першим київським право- славним митрополитом. Михайло Грушевський, український історик Плетенецький відкрив нову добу в житію сеї твердині українського аскетизму і зробив з Печерського монастиря першорядну культурну силу… Плетенецький був батьком не тільки для лаври, а й для всього народу… сім заслужив він собі на вічну пам’ять в історії українського життя… Єлисей Михайлович був шляхетного роду, з дрібної шляхет- ської родини… В початках 1590-х рр., маючи сорок літ, став він архі- мандритом пінського Ліщинського монастиря і в сім титулі брав участь у православнім соборі берестейськім… Правдоподібно тут звернув він на себе увагу рішучою опозицією унії… Які біографічні дані про Єлисея Плетенецького наводить Михайло Грушевський? Що історик вважає головним досягненням архімандрита? Думки істориків Церква Київського Богоявленського братства (фото ХІХ ст.) Єлисей Плетенецький (портрет ХVІІ ст.) Професором, а згодом і ректором Київської братської школи був Мелетій Смотрицький — автор «Граматики словенської» (1618 р.), яка вплинула на становлення бага- тьох норм української мови. Український літературозна- вець Кирило Студинський зазначав: «Чоловік (Смотриць- кий) знаменитих здібностей і благородних поривів, але
  • 76. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 75 без гонору, зломаний противностями, які приготовили йому час і люди… покликаний і спосібний до всього, тільки не до богослов’я…». Дейвід Фрік, американський історик: «Діяльність Смотрицького протягом цілого життя була націлена на те, щоб Русь не стала народом темного селян- ства». Складіть історичний портрет Мелетія Смотрицького. За необхідності скористайтеся додатковими джерелами інформації. Діємо: практичні завдання Учнів Київської братської школи називали спудеями, або «студентами» (від лат. studeo — вчуся). Найбідніші та іногородні спудеї жили у спеціальному приміщенні — бурсі, що утримувалася коштом братчиків. Спудеї організовували театральні аматорські вистави, здебільшого релігійного змісту. Такі пересувні лялькові театри називалися вертепом. Вертепний ляльковий те- атр мав форму двоповерхового дерев’яного будинку: на другому поверсі зазвичай показували різдвяну драму, а на першому — сатирично-побутову інтермедію. Вертеп — старовинний пересувний український ляльковий театр, поширений у ХVІІ–ХVІІІ ст. Варто запам’ятати! Проіснувала Київська братська школа до 1632 р. У 1632 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила у приміщенні Троїцької церкви відкрив Лаврську школу на 100 осіб. Школа передбачала п’ять класів, а та- кож викладання польською і латинською мовами. Після переговорів і суперечок у 1632 р. було вирішено об’єднати братську та лаврську школи. Це перетворило школу на вищий на- вчальний заклад, «розсадник, що випускав зі своїх стін чимало зна- менитих освічених і доброчесних пастирів, державних чиновників і в усіх відношеннях зразкових грома- дян». Школу почали називати Киє- во-Братським колегіумом (акаде- мією), а після смерті П. Могили — Києво-Могилянським. Вигляд старого академічного корпусу Києво-Могилянської колегії (гравюра ХVІІІ ст.)
  • 77. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 76 Києво-Могилянський колегіум відповідав загально- європейським освітнім стандартам, складався з восьми класів. Найвищими вважалися дворічний філософський клас або чотирирічний богословський. Навчання трива- ло від семи до дванадцяти років. Михайло Грушевський, український історик Петро Могила відживив і упорядкував запущене і розстроєне цер- ковне життя православне. Високо поставив братську колегію — пізні- шу київську академію, що на честь його потім носила ім’я «Могилян- ської». Розвинув рух видавничий, дбав про розвій літератури й ученості, хоч, треба сказати, ся київська могилянська ученість досить далека була народному українському життю, бо приноровлялась більше до церковнослов’янських взірців, з одного боку, і до польсько-латинської культури шляхетської — з другого. На які заслуги Петра Могили у створенні Києво-Могилянської ака- демії вказує історик? Чому Михайло Грушевський вважає, що акаде- мія була «далека народному українському життю»? Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Думки істориків 3. Архітектура та містобудування. Образотворче мистецтво Працюючи з текстом підручника, визначте, які історичні процеси, явища події впливали на розвиток архітектури й образотворчого мисте- цтва в Україні. Позначте місця розташування пам’яток на контурній карті. Діємо: практичні завдання Нові тенденції у будівництві були пов’язані з діяльністю європейських будівничих, здебільшого італійців. Із другої половини ХVІ ст. готичний стиль поступається новітньому стилю бароко. В Україні цей стиль мав певні особливості, що дає змогу говорити про українське (козацьке) бароко. У XVІ ст. будівництво міст велося способом регулярної забудови. Вулиці, площі та квартали розбудовувалися за певним планом, геометрично. Починали будівництво міс- та із центральної частини — міської площі та ратуші. Ак- тивно відбувалося відновлення фортифікацій старих міст. Оновлювалися укріплення Кам’янця-Подільського, Ост- рога, Львова й інших великих міст. Так, у другій половині ХVІ ст. у Львові збудовано Порохову вежу, відновлено піс- ля пожежі Міський арсенал. В ансамблі Острога з’явилася Кругла вежа, що є однією з класичних пам’яток ренесансу.
  • 78. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 77 Бароко — стиль у європейському мистецтві й архітектурі кінця ХVІ — початку ХVІІІ ст., для якого характерні пишність, парадність, яскравість кольорів, асиметрія конструкцій. Ренесанс — стиль у європейському мистецтві XV — початку XVI ст. В архітектурі відроджував античні форми, симетрію і простоту. Українське (козацьке) бароко — сполучення західноєвропейсько- го бароко та ренесансу з творчо переробленим спадком православної храмової архітектури й українською народною традицією. Варто запам’ятати! 1. Роздивіться вежу. Чим, на вашу думку, зумовлена її архітектура? 2. Поміркуйте, які функції, крім оборонної, могли виконувати вежі в ХVІ–ХVІІ ст. Порохова вежа в м. Львові, ХVI ст. (сучасне фото) Особливого поширення в ХVІ ст. набуло світське мурова- не будівництво. Кам’яні будинки називали кам’яницями. Прикладом такої ренесансної забудови є Львів з його пло- щею Ринок. Ратушу було побудовано у 1617–1619 рр. Вона стала центром архітектурного ансамблю. На площі було збудовано ряд кам’яниць, особ­ ливе місце серед яких посі- дає будинок купця Костянтина Корнякта. Будівля розта- шовувалася одразу на двох ділянках, тому має просторий внутрішній двір з галереями й арками. Будинок Корняк- та було завершено у 1580 р., про що повідомляє дата над головним його входом. Будинок Корнякта (а) і Чорна кам’яниця (б) — пам’ятки ренесансної архітектури в м. Львові (сучасне фото) Львівська ратуша (літографія художника Карела Ауера, 1838 р.) а б
  • 79. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 78 Ще одна пам’ятка львівської архітектури ХVІ ст. — так звана Чорна кам’яниця. Цей будинок у 1577 р. спорудили для міщанки Софії Ганель. Будинок мав багатий декор фа- саду та вікон. Як і раніше, у центрі уваги залишається храмове будів- ництво. У Львові до 1630 р. було завершено будівництво Успенської церкви. Автор проєкту й архітектор храму — італійський будівничий Павло Римлянин. Споруда є при- кладом італійського ренесансного будівництва. У 1568 р. ансамбль храму доповнила дзвіниця, а трохи згодом було збудовано каплицю Трьох святителів. До найяскравіших пам’яток Пізнього Ренесансу у Льво- ві належить каплиця Боїмів. Вона була збудована на по- чатку ХVІІ ст. на території сучасного міського цвинтаря. Усипальницю було побудовано для багатої родини Боїмів, де поховано 14 представників цього львівського роду. Успенська Церква, Львів (поштова листівка початку ХХ ст.) Каплиця Боїмів (картина художника Альфреда Каменебродського, початок ХХ ст.) До зразків церковного мону- ментального будівництва ХVІ ст. належить також відома церк- ва Святого Духа у с. Потелич на Львівщині. Цей дерев’яний храм вважають найстарішим зі збереже- них в Україні. Ймовірно, 1577 року, було збудовано нову церкву Успен- ського монастиря в Дорогобужі. У Києві за ініціативи митрополи- та Петра Могили було відновлено Десятинну церкву та церкву Спаса на Берестові. Церква Святого Духа в с. Потелич на Львівщині включена до списку світової спадщини ЮНЕСКО (сучасне фото)
  • 80. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 79 Загрози постійних нападів зі Сте- пу посилили у ХVІ ст. замкове обо- ронне будівництво. Продовжили застосовувати вежову систему укрі- плень. Зокрема, було відновлено Ки- ївський замок і розбудовано замок в Острозі. Фортеця у смт Меджибіж (Хмельниччина) зазнала докорінної перебудови й була однією з найпо- тужніших того часу. У розвитку мистецтва епоха ХVІ — першої половини ХVІІ ст. стала про- довженням традицій минулих ро- ків. Водночас у мистецькому жит- ті українських земель відбувалися певні зміни, пов’язані із західноєвропей- ськими культурними впливами. Продовжувало розвиватися монумен- тальне малярство. Художники розписува- ли церковні вівтарі, внутрішні й зовнішні стіни. Таке оформлення мала, наприклад, вежа П’ятницької церкви у Львові. Най- поширенішим залишався іконопис. Його осередком у ХVІ ст. був Перемишль, у яко- му працював відомий іконописець Олексій Горошкович. Як окремий жанр малярства починає розвиватися світський портрет. Відомі за копіями портрети княгинь Беати з Костелецьких і Софії з Тарновських. Най- давнішим зразком вважають портрет коро- ля Стефана Баторія, написаний маляром Войцехом Стефановським у 1576 р. для місь- кої ратуші. Взірцем цього жанру є портрет Яна Гербурта — робота львівського маляра Якуба Лещинського. Картина Войцеха Стефановського мала розміри 61 х 52 х 7. У правому верхньому куті полотна є напис з датою «1576 р.». На думку мистецтвознавців, картина є прижиттєвим портретом короля Стефана (Іштвана) Баторія. Історичні подробиці Меджибізький замок на Хмельниччині — пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст. (сучасне фото) Портрет Стефана Баторія (картина художника Войцеха Стафановського , 1576 р.) Портрет Яна Гербурта (картина художника Якуба Лещинського, 1570-ті роки)
  • 81. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 80 Також поширення набув скульптурний портрет. До скульптурного портрету можна віднести надгробок князя Костянтина Івановича Острозького, який було втрачено. Скульптурний портрет мав збе- регти пам’ять та уславити образ померлого. Здебільшого вико- нувався на замовлення. Гравюра із зображенням євангеліста Луки в «Апостолі» (друковане видання І. Федоровича, 1574 р.) Мініатюра з Пересопницького Євангелія (рукописна книга, 1556–1561 рр.) Також розвивалися книжкова мініатюра та гравюра. Мініатюрами прикрашали рукописні книги, здебільшого релігійного змісту. Визначною ранньою пам’яткою книж- кової мініатюри є ілюстрації до «Пересопницького Єван- гелія». Також відоме Євангеліє Кучірки 1602 р. (замовив Григорій Кучірка для свого сина священника), яке нале- жить до спадщини львівських майстрів. Фрагмент втраченого надгробка князя Костянтина Острозького (фото початку XX ст.)
  • 82. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 81 Прикрашали гравюри та друковані видання. У львів- ському «Апостолі» 1574 р. вміщено гравюру «Євангеліст Лука» — авторство Венделя Шрафенберга. Серед ранніх здобутків також відзначилися видання Острозької друкар- ні, зокрема Біблія та книга Василя Великого «О постниче- стві» 1594 р. У «Служебнику» 1604 р. є гравюри із зобра- женням Іоанна Златоуста, Василя Великого та Григорія Богослова. Гравюра (від франц. Graver — вирізати) — вид графічного мисте- цтва, де зображення отримується з допомогою відтиску форми з по- передньо нанесеним на її поверхню малюнком. В Україні у XVI ст. були поширені дерев’яні форми-матриці, а виконані у такий спосіб гравюри називалися дереворитами. У другій половині XVII ст. набули популяр- ності металеві форми (мідьорит, офорт). Гравюру активно використо- вували у книжковій ілюстрації. Варто запам’ятати! За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Створіть віртуальну екскурсію найвідомішими пам’ятками архітектури Ренесансу. Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітек- тури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Замок було збудовано протягом 1635–1640 рр. під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкра- щих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Діємо: практичні завдання
  • 83. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 82 Таким чином, у XVI — першій половині XVII ст. укра- їнська культура отримала нові імпульси до розвит­ ку, поєднавши впливи західноєвропейського Відродження з традиціями української культури. Освітні заклади єв- ропейського типу, книгодрукування, архітектура й об- разотворче мистецтво створили модерний образ Укра- їни як осередку європейської культури. Розгляньте ілюстрації і виконайте завдання: 1. Встановіть, яких діячів або історичні пам’ятки зображено. 2. Дайте узагальнювальну назву цій добірці ілюстрацій. 3. Складіть коротку розповідь, використовуючи інформацію пара- графа й ілюстрації. 1 3 2 4 Онлайн-вправа «Православні братства. Книговидання. Князь К.-В. Острозький» http://surl.li/lepn Діємо: практичні завдання
  • 84. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 83 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари між назвами творів і їхніми авторами. А Мелетій Смотрицький 1 «Азбука», «Апостол» Б Іван Федоров 2 «Про Острозьку війну» 3 Портрет Стефана Баторія Г Войцех Стефановський В Симон Пекалід 4 «Граматика словенська» 2. Які навчальні заклади в Україні можна порівняти з універ- ситетами? 3. Назвіть пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва XVI – першої половини XVII ст. 4. Виконайте онлайн-вправу «Архітектура та містобудування». [ [ Обговорюємо в групі 1. Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель ХVІ–ХVІІ ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої? Які традиційні риси мала українська культура? Що змінилося і було «привнесене» західноєвропейськи- ми віяннями? 2. Які факти свідчать про вплив культури Відродження на українське мистецтво? [ [ Мислю творчо 1. За допомогою додаткових джерел підготуйте сценарій телевізійного ролика, присвяченого площі Ринок у Львові. 2. Скориставшись додатковою літературою, підготуйте історичне есе «Видатні випускники Києво-Могилянської академії». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1556–1561 рр. Створення «Пересопницького Євангелія» 1578 р. Відкриття князем Острозьким слов’яно- греко-латинської школи 1585 р. Відкриття Львівської братської школи 1574 р. Видання «Букваря» та «Апостола» Івана Федоровича у Львові 1615 р. Заснування Київського Богоявленського братства 1632 р. Відкриття Лаврської школи Петром Могилою, створення Києво-Братського колегіуму (академії) http://surl.li/lend
  • 85. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 84 §11 Практична робота. Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства ? Яким було становище українських земель у складі різних держав? Як вплинули Люблінська та Берестейська унії на життя українського суспільства? Які суспільні стани сформувалися на українських землях у XVI ст.? 1. Установлюємо відповідність Ознайомтеся з ілюстраціями та характеристиками суспільних станів. Установіть між ними відповідність. 1 2 3 4 А «Шляхта дуже небагаточисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри.» Б «Тутешні селяни мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому залежно від наділу, який трима- ють, зерно, курей, гусей і курчат перед святами.» В «Римські католики мають у місті чотири костьоли, а саме: кафедральний собор, храм домініканців на ринку, бернардини — попід горою, а з недавнього часу — єзуї- ти, які розмістилися між бернардинами і річкою; греко-­ русини мають близько десяти храмів, які вони називають церквами.» Г «У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зра- зок лабіринту. Місто наче розділене на два: єпископське, а друге — городян. Там торгівля жвава.»
  • 86. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 85 2. Заповнюємо таблицю Використовуючи текст підручника та додаткові джере- ла інформації, заповніть накреслену в зошиті таблицю. Стани суспільства Особливості повсякденного життя Шляхта Духівництво Міщани Селяни 3. Залицяння і одруження українців Уявіть себе журналістом/журналісткою. Використову- ючи подані історичні джерела, напишіть коротке есе на тему «Залицяння і одруження українців». Відмова від угоди міщан, які попередньо домовилися про весілля малолітніх дітей Міщанин з Торчина Євхим, ставши до суду зі своїм сином Гаврилом, ви- знав: «Вже кілька років тому... змовив був за свого сина, літ недорослого і такого, що не мав повного розуму через молодість, дочку підданого воло- димирської єпископії в селі Городку під Луцьком Ілька Шабунчича Одарку, і шлюб їм священник давав. Але тепер, коли син мій до кращого розуму і літ більших... так син мій, як і вказана дівка, себе незлюбили, і згідно з тими домовленостями мешкати не хочуть. Тож ми, батьки з обох сторін, між со- бою через добрих людей добре поміркували й погодили, і з тих домовле- ностей дітей наших визволили». Тут же той Гаврило, «особисто визнав, що дочку Ількову із зашлюбин визволив і вільною вчинив, дозволяючи піти за- між за кого схоче, у чому він шкодити не має. Так же Ілько Шабунчич того Гаврила іменем дочки своєї з тих зашлюбин визволив, дозволяючи йому взяти за дружину кого захоче». Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди 14 лютого 1599 у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цьо- го дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли на- речені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла від- мовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змуси- ти на те мене не могли б». Із Волинської судової книги
  • 87. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 86 §12 Узагальнення з розділу 1 «Землі України у складі Речі Посполитої (ХVI — перша половина ХVII ст.)» 1. Узагальнення: основна інформація • • До початку ХVI ст. українські землі перебували у складі сусідніх держав: Велике князівство Литовське, Коро- лівство Польське, Османська та Священна Римська ім- перія, Московська держава. • • Статус і розвиток українського населення визначався особливостями державницької політики країн, у складі яких вони перебували. • • Загроза з боку Московської держави, успішний досвід попередніх взаємин сприяли укладенню між Великим князівством Литовським та Королівством Польським нової унії. • • Утворена1569р.держава—РічПосполита—маланадати потужну відсіч агресії з боку Московської держави, водно- час закріплювала зверхність польського короля, що нео- днозначно сприймалося різними соціальними станами. • • Соціальний склад населення у Речі Посполитій був представлений привілейованим, напівпривілейованим і непривілейованим станами, окрему групу становило козацтво. • • Унаслідок європейської «революції цін» зростав попит на сільськогосподарську продукцію, що сприяло збіль- шенню панських фільварків, заснованих на праці за- лежних селян. • • У другій половині XVI ст. на тлі Реформаційних та Контрреформаційних рухів пожвавилося релігійне пи- тання. Це призвело до появи «полемічної» літератури та укладення Берестейської церковної унії. • • Перебування більшості українських земель у складі Речі Посполитої сприяло формуванню єдиної мережі культурних та освітніх закладів, поширенню впливів європейської культури.
  • 88. Розділ 1 ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.) 87 2. Завдання для тематичного контролю ЕКСПРЕС-РОЗМИНКА Пригадайте найважливіші події періоду перебування українських земель у складі Речі Посполитої (ХVI — пер- ша половина XVII ст.): а) установіть хронологічну послідовність: заснуван- ня Острозької академії, «Феофанове свячення», створення Пересопницького Євангелія, Люблінська унія, церковний собор у Бересті, видання «Пунктів для заспокоєння народу руського»; б) виправте помилки у твердженнях: • • Річ Посполита — це об’єднання двох держав: Королів- ства Польського та Тевтонського ордену. • • 1574 р. Іван Федорович видав книги «Апостол» та «Азбука» у Києві. • • 1578 р. зусиллями князя Острозького у Львові відкрито перше братство. • • 1596 р. шляхом злиття Лаврської і Братської шкіл був утворений Києво-Могилянський колегіум. ВПРАВА «КІНООПЕРАТОРИ» Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомо- гою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланням: https://forms.gle/freQive71s2VpDg96 або скористайтеся смартфо­ ном — зчитайте QR-код. Бажаємо успіху та високих балів!
  • 89. 88 §13 Походження українського козацтва. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ ? Пригадайте, коли і за яких обставин уперше в історичних документах було вжито назву «Україна». Як називався цей документ? 1. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА Споконвіку Україна була кордоном з Великим Степом, який простягався від земель Угорщини на тисячі кіломе- трів на схід, аж до Китаю. В усі часи тут тривало протисто- яння різних племен і народів. За Русі цей кордон в народі почали називати Вкраїною. Пізніше історики дали назву цим територіям — Вели- кий Кордон. Руські князі міцно тримали українське при- кордоння. Похвала прикордонним воякам з Руських літописів за різні століття «Підпер гори Угорські своїми залізними полками, …зачинив ворота Дунаєві…», «а мої ті Куряни свідомі кмети, под трубами повиті, под ше- ломи взлеліяні, конець копія вскормлені, путі їм відоми, яруги їм зна- єми, луки в них напряжені, тулі отворені, саблі ізострені, самі скачють як сіриї волки в поле…» (XII ст.) «Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, губив (їх), як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур…» (XII–XIII ст.) «Князь київський Семен чесно боронив отчину свою, град Київ, від сильніших за себе ординських царів і від татар.» (XV ст.) 1. Які терени згадуються в документі? 2. Уявіть себе істориками — дослідниками історичних літописів, і за змістом тексту спробуйте пояснити значення староруських слів «кмети», «шеломи», «яруги» та ін. Свідчать документи Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.) Розділ 2
  • 90. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 89 Розділ 2 Задля зміцнення кордону князі намагалися тримати на ньому спеціальне прикордонне військо, яке складалося з місцевого населення, яке тут оселилося (його називали «осаджене» населення). На цьому прикордонні існували анклави (відокремлені землі) Русі уздовж так званих Змієвих валів. Переселенці засновували тут і посе- лення, відомі як Бродники, Галицькі вигонці, Берладники. Історичні подробиці У XIV–XV ст. на прикордонні дедалі більше «осаджува- лося» (оселялося) військове населення. У десятках сіл по річках Рось і Дніпро мешкали військові люди, які на чолі з отаманами виступали на війну. Це було вільне населення, яке підпорядковувалось винятково князю. Як наслідок, «народна колонізація» посунулася далеко на південь. З курсу історії Середніх віків, пригадайте, що означає «колонізація». До яко- го виду колонізації — внутрішньої чи зовнішньої — належало переселення лю- дей до поселень на півдні? Але в другій половині XV ст. усередині Великого кня- зівства Литовського посилювалися централізація держави і перетворення шляхетського стану на більш закриту спільноту. Було ліквідовано князівства, їхні території перетворили на області («воєводства»). А головне — розпо- чався перерозподіл земельної власності на користь шлях- ти: князів і панів. Унаслідок цього було зруйновано стару систему відносин, а за нею і всю систему оборони півдня. Це швидко далось взнаки, і вже у 1482 р. Київ було за- хоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на пів- ніч. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких тепли- лося життя. Центральний уряд Великого князівства Ли- товського виявився цілком безпорадним. Створити надій- ний захист українських земель на півдні коштом держави не вдавалося. За таких умов з народної ініціативи вини- кла нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону. Уперше в писемних джерелах українські козаки згаду- ються в 1489 р. у «Хроніці польській» Марціна та Йоахима Бєльських. А з початку 1490-х років про козаків уже по- стійно писали в тогочасних документах.
  • 91. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 90 Розділ 2 Джерела кінця XV ст. про українських козаків «1492 р. на дніпровській переправі захоплено кримський корабель і пограбовано ханських послів.» «1493 р. пограбовано московського посла Суботу.» «1500 р. черкаські і київські козаки влаштували засідку московсько- му послу.» «1502/1503 рр. козаки на човнах перекрили дніпровські переправи і розбили кримське посольство.» Схарактеризуйте воєнну тактику козаків за фрагментами з історич- них джерел. Свідчать документи Козак (з тюркських мов) буквально — вільна військова людина на прикордонні. Козаками звали степових вояків, які не визнавали владу хана. Варто запам’ятати! 1. Зіставте образ козака на обох зображеннях. Чи змінився зовнішній вигляд козака за період часу, що минув між створенням зображень? 2. Опишіть зовнішність українського козака, використовуючи ілюстрації. Козак (гравюра з поетичного твору Касіяна Саковича «Вірші на жалісний погреб шля- хетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, гетьмана війська його королівської милості Запорозь­ кого», перша половина XVII ст.) Козак Мамай (фрагмент народної картини XVIII ст., Полтавська область; зберігається в музеї Івана Гончара, м. Київ) У документах (Абдулгаффар Кирими «Умдет Ал-Ахбар») тих часів збереглися згадки про козаків: «Кадир-Берди став козаком, і відпра- вився в сторону Криму…». У XVI ст. Буджаксько-Білгородськау орду в джерелах називали «білгородськими козаками». Подібна категорія вій- ськового населення існувала й у осілих, християнських народів, напри- клад — граничари у хорватів і сербів, козаки у росіян. Історичні подробиці
  • 92. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 91 Розділ 2 З кінця XV ст. українські козаки фігурують у джерелах спільно з шляхтою і найманцями як реальна військово-­ соціальна сила. 2. КОЗАЦЬКІ ЗИМІВНИКИ ТА ПОСЕЛЕННЯ Господарська діяльність і спосіб повсякденного життя козаків, окрім військової служби, повторювали тогочасні традиції. Основним заняттям козаків було сільське госпо- дарство. В історичних джерелах подібно описується і господар- ська діяльність військового люду, який мешкав на кордоні і був ядром формування українського козацтва. Із Люстрації Київського воєводства 1471 р. На [річці] Росі. Село Водотиїн. А в тому селі дев’ять слуг кіньми служать, на війну ходили, сіно косили, став сипали. Але те князь Семен на них новину ввів. А один слуга дев’ятий службу служить з давнини за великого князя Вітовта… Село Скочищев. А в тому селі сім чоловік і отаман, а всі слуги, на ві- йну ходять, і лови ходять… 1. За фрагментами документа опишіть спосіб життя козаків. 2. Якими були заняття козаків, окрім військової справи? 3. Визначте за допомогою географічних назв, згаданих у документі, та карти (с. 101), у яких регіонах України формувалося козацтво. Свідчать документи В історичних документах згадуються «козаки Черкась- кі, Канівські, Київські». Іноді місця проживання козаків узагальнюють, і їх називають «Подніпровські». Важливим джерелом доходів козацтва і механізмом, який скріплював їхню єдину силу, було уходництво — господарські справи поза межами поселень: полювання, мисливство, бортництво та особливо видобування солі на півдні. Так, під час транспортування солі та риби з Хаджибейського лиману козаки збиралися валками в 200–300 возів. Такий тип господарства та небезпека з боку кочовиків спонукали засновувати у віддалених місцях не постійні по- селення, а тимчасові — так звані зимівники. Зимівник — вид відокремленого тимчасового поселення, утворено- го для уходницького господарства. Варто запам’ятати!
  • 93. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 92 Розділ 2 Перегляньте відео та за ілюстрацією проведіть словесну екскурсію козаць- ким зимівником. Поміркуйте про призначення його будівель. Зверніть увагу на кількість входів на територію зимівника. Як ви думаєте, чим вона зумовлена? Козацький зимівник Відео «Побут козаків» (тривалість 02 хв 39 с) https://cutt.ly/EkC7Ma1 Поступово кількість козацтва, його активність у степах і відповідно концентрація зимівників зростала, що ство- рювало умови для заснування на віддалених рубежах по- стійних укріплених поселень. На другу половину XVI ст. вся південна Київщина покрилася десятками укріплених містечок. З деяких із таких укріплених містечок виросли міста, які існують в Україні й сьогодні. Дізнайтеся, які сучасні населені пункти виросли з козацьких поселень. Підготуйте коротку історичну довідку про ці населені пункти. 3. Перші Січі Ще у 90-х роках XV ст. згадуються люди, які «на Дніпрі стояли» і повідомляли в Черкаси про наближення татар. Як наслідок, вже у 1524 р. володар Великого князівства Литовського і Польщі Сигізмунд І Старий запропонував по- селити на Дніпровських островах одну-дві тисячі козаків. 1. Зіставте зображення Остафія Дашковича із по- передніми зображеннями козаків (с. 90). Що між ними спільного, а що — відмінного? 2. Який з образів козаків видається вам достовірні- шим? Чому? Остафій Дашкович (картина художника Яна Матейка, 1874 р.) Остафій Дашкович (1470–1536 рр.) — староста чер- каський і канівський, організатор перших козацьких за- гонів.
  • 94. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 93 Розділ 2 За десять років по тому, у 1533 р., Черкаський староста Остафій Дашкович висунув план щодо оселення на дні- провських островах двох тисяч козаків і кількох сотень вершників. Приблизно в 1540-50-х роках литовський дипломат Ми- халон Литвин згадував, що островами користуються укра- їнські вояки для нападів на татар, і він пропонував трима- ти там постійне військо з човнами. Отже, плани щодо оселення козацтва на дніпровських островах були популярними й базувалися на місцевих ре- аліях. Достеменно відомою є фортеця, яка стала прообразом Січі. Першою Січчю в історії вважають укріплення, збудо- ване на Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким у 1556 р. Проведіть віртуальну екскурсію Запорозькою Січчю. Користуючись додат- ковими джерелами, опишіть призначення структурних елементів укріплення. Запорозька Січ (історична реконструкція, Національний заповідник «Хортиця», м. Запоріжжя) Віртуальний тур «Запорозька Січ» https://cutt.ly/kkCXHne У 1557 р. цю Січ на Малій Хортиці було зруйновано. Проте саме козацтво не розійшлося, а за короткий час са- мостійно заснувало новий укріплений центр — Томаків- ську Січ. Запорозька Січ — назва укріпленого поселення на Дніпровському острові. Була місцем зберігання козацьких клейнодів, канцелярії та ар- тилерії. На Січі відбувалися великі ради козаків. Із Січі козаки йшли у похід і сюди поверталися назад. Кіш у козаків — укріплена стоянка. Із часом кошем почали називати органи управління Запорозької Січі й полків. Варто запам’ятати!
  • 95. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 94 Розділ 2 4. КНЯЗЬ ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Опрацюйте пункт параграфа або відео про Дмитра Вишневецького та виконайте дослідницький проєкт (карта пам’яті, тези до історичного портрета, опорна схема тощо) про життя і діяльність історичного діяча. Діємо: практичні завдання Відео «Байда Вишневецький» (тривалість 05 хв 22 с) https://cutt.ly/VkC5yAV Князь Дмитро Вишневецький належав до старовинно- го українського князівського роду з Волині. Родина була славетна не лише своїми статками, а й активною участю у воєнних баталіях на кордоні. Відповідно і Дмитро, за при- кладом пращурів, став воїном. Як керівник військових походів князь згадується з 1540-х років. Так, у 1548 р. він є серед учасників нападу на м. Очаків. 1551 р. Дмитро Вишневецький став старостою Черкас і Канева — найпівденнішого форпосту Великого князівства Литовського. Проте цього князеві було замало. Він, як і його попере- дник Остафій Дашкович, розумів необхідність створення укріпленої бази південніше, за порогами на островах в ра- йоні Хортиці. Спочатку князь спробував діяти через дипломатію. Він намагався домовитися з Османською імперією. Проте пере- мовини були безрезультатними. Не було знайдено підтримки і з боку уряду Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Спроба самостійно закріпитися на Ма- лій Хортиці, незважаючи на початковий успіх, закінчилася невдало. В січні 1557 р. хортицьку фортецю взяло в облогу крим- ське військо. Вишневецький спромігся за- хистити замок і протягом 24 днів відбивав ворожі атаки і приступи. Улітку того самого року хан Девлет Гі- рей І повторив свою спробу. Цього разу кримців посилювали загони з Молдавії та османський флот. Тому Дмитро залишив фортецю і відступив. У 1558–1561 р. Вишневецький перебу- вав на московській службі. Як визнаний Дмитро Вишневецький (портрет XVIІI ст.)
  • 96. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 95 Розділ 2 і здібний воєначальник, він взяв участь в орга- нізації походів на Крим. Проте московський правитель Іван Грозний не довіряв князю. Зре- штою, з початком чергової литовсько-москов- ської війни, відомої як Лівонська, князь повер- нувся на батьківщину. У 1563 р. Дмитро Вишневецький втрутив- ся у війну за молдавський престол, проте був зрадницьки захоплений місцевими боярами. Князя відправили до Стамбула, де його було покарано на горло. Історія життя та діяльності князя Дми- тра Вишневецького уособлювала діяльність української шляхти в XVI ст., коли укра- їнські князівства вже не існували, проте пам’ять про самостійність ще була жива. Крім того, серед українських можновладців було по- ширеним шукати своєї долі в закордонних походах, не зу- пиняючись винятково на обороні краю. І козацтво в цих акціях часто виступало головною військовою силою. Не- дарма в народі складали поетичні твори про Байду (Дмитра Вишневецького). Опрацюйте український історичний твір «Пісня про Байду». Визначте, якими рисами наділив народ Дми- тра Вишневецького. Зачитайте в класі фрагменти, які підтверджують вашу думку. Діємо: практичні завдання «Пісня про Байду» https://cutt.ly/ThC2urD 5. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ — КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА Запорозька Січ — унікальне явище в історії. Адже ця структура існувала без підтримки держави, а нерідко і проти волі держави, до якої вона належала. Більше того, під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, саме Січ стала основою для відродження української державності. Сучасні історики зазначають сьогодні місця існування восьми Січей. Протягом двох століть місця, де розташову- валися січі, постійно змінювалися. Відбувалися зміни у внутрішньому устрої, а також в особливостях економічної та господарчої діяльності. Пам’ятна монета НБУ України, присвячена Дмитру Вишневецькому (реверс, 1999 р.)
  • 97. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 96 Розділ 2 Сучасник про місце Січей в 1580–90-х роках А якщо хочемо знати, де перебувають козаки в певні часи і де спо- чивають — у Шабельниковій Вітці, або на Зборовського або на Ружин- ського станах зимують. Навесні, оскільки ж бо швидко води великі вста- ють, тоді до Чортомлика звідти втікають або до Базавлука. А здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають. Звідти ж, коли робацтво встає — відходять на літо у свої звичайні краї — до Хортиці, на скелю велику. А як скоро осінь прийде, натомість відходить чимало до Червоних гір. І так як місця свої знають, так теж на них у певний час переносяться…. Поміркуйте: які обставини спонукали козаків змінювати місце свого перебування? Як це позначалося на їхньому житті? Свідчать документи Назва Січі Роки існування Місце розташування Хортицька 1553(6)–1557 Острів Хортиця Томаківська 70-ті рр. ХVІ ст. – 1593 Острів Томаківка Базавлуцька 1593–1638 Острів Базавлук Микитинська 1639–1652 Острів Микитин Ріг Чортомлицька 1652–1709 Острів, який омивався річками Чортомлик, Прочна і Скарбна Кам’янська 1709–1711, 1730–1734 Мис, утворений річковою протокою Козацьке Річище та гирлом річки Кам’янка Олешківська 1711–1728 Урочище Олешки на південь від місця впадання Інгулу в Дніпро Нова 1734–1775 Півострів, що омивався річкою Підпільна (протока Дніпра) За допомогою карти на с. 101 простежте переміщення перших Січей поздовж течії Дніпра. Згадана нами Томаківська Січ існувала з 1570-х років. Але тоді для козаків особливу роль мав сам острів. Про це в історичних джерелах сказано: «…здобич свою і коні на Томаківці мають, бо там бої не бувають». Річ у тім, що козацтво на початковому етапі своєї історії сприймало Січ лише як сезонне місце збору козаків. Тому, зважаючи на чисельність козаків і природні умови (наприклад, повінь чи посуха), козаки й обирали для свого таборювання той чи інший острів нижче порогів.
  • 98. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 97 Розділ 2 Поступово, в міру збільшення чисельності, сили коза- цтва та формування його організації, Січі перетворилися на стале укріплене поселення. Поміркуйте і висловте припущення, хто і з яких причин подавався до козацтва? Чи всіх охочих приймали на Січі? Поміркуймо! Козацьке військо поділялося на курені, які відповідали тому чи іншому регіону України. Тому існували київський, черкаський, канівський, чернігівський курені тощо. На чолі куреня стояв отаман. Над ним і на чолі всієї Січі стояв головний, або кошовий отаман. Отаман керував не сам, а за допомогою відповідно- го штабу, який складався з писаря, судді, осавула та інших. Усі посади були виборні. Вибори відбувалися на раді раз на рік. Як правило, велику раду збирали на Покрову (у жовтні). Проте зібрати раду і провести вибори могли й позачергово, у разі війни чи інших особливих подій. 1. Про що свідчить наявність виборних посад на Січі? 2. Чи правильним є твердження істориків, що Запорозька Січ була демокра- тичною республікою? УРЯД ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ Гетьман, або кошовий отаман Осавул Обозний Військовий суддя Писар Затверджував судові вироки Організовував охорону Січі Очолював артилерію Вершив вищий суд Очолював канцелярію Очолював дипломатичні переговори Підтримував дисципліну і порядок у війську Керував побудовою табору в поході Виконував обов’язки отамана за його від- сутності Складав і підписував документи Мав вищу військово­ адміністративну владу Мав вищу військово- адміністративну владу Займався обліком і комплектуванням війська
  • 99. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 98 Розділ 2 Козацька рада — узагальнена назва зібрання козаків для вирішен- нях певних питань. Також існувала старшинська рада. Кошовий отаман — старшина, який керував кошем. Зазвичай цим терміном позначали керівника Запорозької Січі. Гетьман — воєначальник, командувач козацького війська в поході. Козацькі клейноди — символи влади на Січі. До головних клейно- дів належали бунчук, булава-пернач, хоругва, печатка, литаври й інші музичні інструменти. Варто запам’ятати! Особливу роль у житті козацтва відігравали козацькі клейноди — відзнаки й атрибути влади козацької старши- ни. Клейноди зберігалися на Січі в Покровській церкві або в скарбниці. Їх урочисто виносили перед козацькими радами чи походами. До клейнодів традиційно належали корогва (прапор), булава, бунчук, пірначі, каламар, гербова печат- ка, литаври, духові труби, значки, палиці, гармати, тощо. Згідно з устроєм українського козацтва клейноди були різ- них рівнів: гетьманські, полковницькі, сотенні, курінні. Відео «Козацькі клейноди» (тривалість 05 хв 22 с) https://cutt.ly/ekC5aQ9 Перегляньте відео та виконайте завдання: 1. З’ясуйте, якими були на вигляд і як називалися козацькі клейноди. 2. Визначте, чому клейноди були особливою цінністю козацтва. 3. Дослідіть, як склалася доля козацьких клейнодів після за- вершення історії козацтва. Бунчук Булава Пірначі Корогва
  • 100. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 99 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій цієї послідовності. Берестейська унія Заснування Дмитром Вишневецьким Січі на о. Мала Хортиця Перша письмова згадка про козаків Заснування Січі на о. Хортиця Люблінська унія 01 06 02 05 03 Битва під Оршею 04 2. Утворіть логічні пари між поняттями і їхніми визначеннями. А Представник козацької старшини, що завідував артилерією 1 Гетьман Б Вид холодної зброї. Металева втулка з пластина- ми на держаку. Символ влади козацьких полків 2 Пірнач 3 Обозний Г Воєначальник, командувач козацького війська в поході В Держак з металевою кулею, оздобленою камін- ням. Символ влади кошових отаманів і гетьманів 4 Булава [ [ Обговорюємо в групі 1. Визначте, у чому полягало значення козацтва як військової сили на прикор- донні Великого князівства Литовського і Степу. 2. Поміркуйте, чому на Запорозькій Січі сформувалася саме республіка — де- мократична організація влади. [ [ Мислю творчо Уявіть, що козаки користувалися соціальними мережами, і на основі здобутих знань створіть ілюстровані інстаграм-історії про життя козаків. Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1489 р. Перша письмова згадка про українських козаків 1556 р. Заснування першої відомої Запорозької Січі Дмитром Байдою Вишневецьким
  • 101. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 100 Розділ 2 §14 Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. ? Покажіть на карті (с. 101) Запорозьку Січ, збудовану князем Дмитром Ви- шневецьким. Поясніть, чому козаки обрали саме цей район для створен- ня Січі. 1. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО Побудуйте в зошиті шкалу часу та позначте на ній етапи формування реєстрового козацтва. Діємо: практичні завдання Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Поспо- лита, гостро потребувало військової сили для захисту кордонів та воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво і намагалися його залучити до своєї військової системи. Уже перша згадка козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час по- ходу проти ординців. Те саме належить до їхньої участі в збройних виправах намісників-старостів з українських міст — Б. Глинського, О. Дашковича, С. Полозовича та ін. Перший достеменно відомий факт вербування козацько- го підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534–1537 рр. Тоді козацтво було зібрано в Чорнобилі, й далі на чолі зі своїми ватажками вирушило до Полоцька, де й несло службу, яка вразила урядовців і короля Сигіз- мунда Старого своєї ефективністю. У 1560 р., під час чергової литовсько-московської війни, знову було навербовано козацькі підрозділи. У Литовській державі військо складалось із шляхетського ополчення та найманців. На той час статус козацьких підрозділів не відрізнявся від таких найманих військових структур. Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків, і фінансувалося з четвертої час- тини королівських прибутків («кварта» — четверта частина). Саме тоді і почалося формування війська козаків на державній службі та в мирний час. Історичні подробиці
  • 102. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 101 Розділ 2 Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.
  • 103. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 102 Розділ 2 У 1572 р. за короля Сигізмунда ІІ Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Загальне керівництво здій- снював коронний гетьман; на той момент — Юрій (Єжи) Язловецький. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Відповідно від цього вони і дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстро- вими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове. До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб. Король Стефан Баторій 1578 р. до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на певній території, яка охоплювала південну Київщину. Офіційним керівником козацтва було призначено черкаського старосту князя Михайла Вишневецького, а безпосереднім керманичем шляхтича Яна Оришевсько­ - го — героїв прикордонної війни. Проте козацтво вважало, що реєстр — це лише офіційне визнання їх як стану та їхніх прав. Щодо чисельності, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утри- мання всього Війська Запорозького. Цей аспект, а також намагання закріпити за собою управління певною територією од- разу заклало низку проблем у відносинах як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої. 1. Поміркуйте, чому січовики уникали складання реєстру. У чому по- лягала хитрість? 2. Як, на вашу думку, будуть складатися відносини між реєстровим і низовим козацтвом? 3. Як випищики реагуватимуть на невключення їх до козацького реєстру? 4. Що впливатиме на чисельність реєстрових козаків? Поміркуймо! У XVII ст. чисельність реєстру поступово збільшилася до трьох-чотирьох тисяч. За Куруківською угодою реєстр встановлювався вже в шість тисяч. Тоді ж остаточно було утворено шість козацьких пол- ків: Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Канівський, Білоцерківський, Переяславський. Піший козак реєстрового полку (середина XVII ст.)
  • 104. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 103 Розділ 2 У 1630 р. реєстр було збільшено до восьми тисяч. Проте після поразки козацького повстання у 1638 р. реєстр знову зменшили до шести тисяч. Покажіть на карті «Козацтво в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 101): • • територію надану козакам у користування королем Стефаном Баторієм; • • осередки полків реєстрових козаків, згаданих у тексті. Діємо: практичні завдання 2. ФОРМУВАННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ Для більшості козаків потрапити до складу шляхетсько- го стану було неможливо (оскільки шляхтою могли бути лише спадкові землевласники). Відповідно козацтво поча- ло обстоювати себе і свої права як окремого стану, який по своєму статусу дорівнював шляхті. Висловітьприпущення,чомукозацтвопрагнуловизнаннясебеякокре- мий соціальний стан. Звірте свою версію з версією авторів підручника. Поміркуймо! Українське козацтво сформувалося на основі військово- го населення Київської землі. Безпосереднім ядром коза- цтва були так звані слуги-бояри (панцерні, путні, посоль- ські, ординські, єсачні). Ці вояки не мали шляхетського походження і своїми правами (за які виконували ще й низ- ку додаткових повинностей) були повністю зобов’язані великим князям. Після ліквідації Великого князівства Київського розпочався перерозподіл земельної власності і ця категорія населення виявилася найвразливішою. Слід пам’ятати, що в часи Середньовіччя і Раннього Нового часу власність на землі була найважливішим питанням. Вод- ночас постійні війни на кордоні та брак постійних військ змушували місцевих урядовців заохочувати це населення до військової служби, отже — продовжувати виступати за- хисниками держави. Головною особливістю слуг-бояр, і ця специфіка перейшла у спадок до козацтва, була пам’ять про свої права від великих князів. І ці права сприймалися не як приватні, надані кожному вояку окремо, а як спіль- на символічна власність усієї верстви слуг-бояр. Відповід- но цей соціальний прошарок сприймав себе як князівських вояків. Отже, в XVI ст. склалася така ситуація на землях Центральної України, коли існує певне населення, яке не є селянами, несе військову повинність, має пам’ять про
  • 105. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 104 Розділ 2 старі привілеї від великих князів, проте не має фактичних прав і гарантій з боку держави. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як пев- ний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба. Доволі швидко до лав козацької старши- ни почали вливатися представники деяких шляхетських або навіть князівських родин, це ще більше сприяло росту їхньої «шляхетської» чи «лицарської» свідомості та само- сприйняття. Від виникнення козацтва треба говорити про існу- вання окремої групи населення, об’єднаної способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками та- кого статусу. Чому Річ Посполита не хотіла визнавати козацтво окремим станом? Поміркуймо! Тому козацтво, відстоюючи свої права, продовжувало посилатися на привілеї, отримані від великих князів Лит- ви і королів Польщі. Крім цього, у другій половині XVI ст. почастішали ви- падки входження до козацької спільноти представників шляхти, особливо з території Руського воєводства (Гали- чини). Яскравими прикладами можуть слугувати історії гетьманів Криштофа Косинського та Петра Конашевича- Сагайдачного. Кордони Війська Запорозького та діяльність російсько-турецької межової комісії «…Вольності Війська Запорозького, згідно з правами і привілеями великих княжат литовських від ГЕДИМІНА, ОЛЬГЕРДА, ВІТОЛЬДА, СВИ- ДРИГАЙЛА і інших, а королів їх милості Польських КАЗИМИРА, Яна Оль- брахта, Олександра, Жигмунта Першого, Жигмунта Августа, Стефана (Баторія), Жигмунта Третього, Владислава і недавнього короля його милості Яна Казимира, в скарбцю військовому які були…» або «від ко- роля Витулта туркам граница по Буг, старий Очаков, а водою — конем, поки копитом дістає». Прокоментуйте, як встановлювалися кордони Війська Запорозького за згаданим документом? Свідчать документи
  • 106. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 105 Розділ 2 3. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. 1. Працюючи з текстом підручника або переглядаючи відео, заповніть у зошиті таблицю «Козацькі повстання кінця XVI ст.» Відео «Повстання Криштофа Косинського і Северина Наливайка» (тривалість 06 хв 09 с) https://cutt.ly/qkC5ghq Козацькі повстання кінця XVI ст. Причини Головні події Наслідки Повстання під проводом Криштофа Косинського (_____________ рр.) Повстання під проводом Северина Наливайка (_____________ рр.) 2. Покажіть на карті (с. 101) райони поширення повстання під прово- дом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, місця головних битв. Діємо: практичні завдання Боротьба козацтва за відстоювання своїх прав протягом XVI ст. вилилася у збройне протистояння. 3.1. Козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським (1591–1593 рр.) Першим повстанням був виступ козаків на чолі з Кри- штофом Косинським у лютому 1591 р. Причиною повстан- ня послужило затримання платні реєстровцям, а також об- меження польською владою права козаків на економічну діяльність. Це було єдине повстання козаків, коли проти них діяли не державні війська, а лише військові сили міс- цевих українських магнатів. Безпо- середнім противником січовиків ви- ступав князь Василь Острозький. Події розгорнулися тоді, коли син князя Януш, білоцерківський староста, силою приєднав до земель староства маєток Косинського в Ро- китній, якій Криштоф Косинський отримав від уряду. До того ж поль- «Криштоф Косинський» (поштова марка України, 2010 р.)
  • 107. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 106 Розділ 2 ська державна влада не заступилася за права постраждало- го. Серед козаків наростало обурення: якщо вже старшина не зміг мирним шляхом забезпечити свої права на влас- ність, то годі й казати про можливості й безпеку рядового козацтва. Це обурення вилилося в повстання. Запорозьке військо захопило фортеці-замки в Білій Церкві, Києві, Переяславі й інших містах, і вже на кінець 1592 р. фактично опанувало всю Київщину. Взимку 1592– 1593 рр. повстанці рушили на Волинь. Їхні лави збільши- лися за рахунок селянства. Висловіть припущення, чому до повсталих козаків долучалося се- лянство? Поміркуймо! Битва між козацько-селянським і шляхетським вій- ськами відбулася під м. П’яткою 23 січня (2 лютого) 1593 р. Тут повсталі зазнали поразки та змушені були від- ступити на Січ. У травні 1593 р. К. Косинський зібрав новий кількати- сячний загін і вирушив на волость. Проте під час сутички в Черкасах його було вбито вояками князя Олександра Ви- шневецького. 3.2. ПОДІЇ ПІСЛЯ ПОРАЗКИ ПОВСТАННЯ КОСИНСЬКОГО Загибель ватажка лише відтермінувала новий спалах протистояння. За рік відбулися важливі зміни і серед вла- ди, і серед козацтва. Так, князь Василь Острозький зробив все, аби домови- тися з козаками і в майбутньому уникнути прямого проти- стояння з козаками. Як наслідок, головною силою з при- душення козацьких повстань надалі виступають вже не війська магнатів, а збройні сили Речі Посполитої. До того новим коронним гетьманом став Станіслав Жолкев- ський, який підтримував рішучі дії проти козаків. Певні зміни відбулися і в козацькому середовищі. Так, до запорожців долучився Семерій (або Северин) Наливайко зі своїмвояцтвом.Цевійськостановилипредставникиприкор- донного населення різного соціального походження. Таке поповнення козацьких лав зробило запорожців ще сильні- шими, ніж вони були до поразки повстання Косинського. 3.3. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ СЕМЕРІЯ НАЛИВАЙКА Семерій походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив при дворі князя Василя Острозького, служив у його вій-
  • 108. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 107 Розділ 2 ську й навіть воював проти козаків у 1593 р. Сучасники відзначали, що він був гарним і сильним, а також схвально відгукувалися про нього як про вмі- лого артилериста. Згодом Семерій залишив службу у князя, створив свій військовий за- гін і подався на південь, де точилася прикордонна війна. Там він відзна- чився як здібний полководець. Проте його статус залишався не- певним. Тому С. Наливайко звернув- ся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено. Після об’єднання із запорожцями Наливайка обрано гетьманом. Його помічниками були уславлені січові керманичі Матвій Шах, Криштоф Кремпський, Григорій Лобода та ін. С. Наливайко на чолі козаків роз- почав воєнні дії. Спочатку козацтво вийшло на волость, і змусило шляхту Київщини та Східно- го Поділля утримувати Запорозьке військо, надавати про- віант, забезпечувати житлом тощо. Офіційно козацькі кер- маничі обґрунтовували свої дії тим, що вони йдуть воювати за державу проти османів в Угорщину. І справді, військо запорожців здійснило похід на захід. По поверненню, На- ливайко повернув на Волинь й далі до Білорусії, де провів певний час. Саме в цей час козацтво дедалі частіше починає заявля- ти про себе як про носія справжньої влади на центрально- українських землях. Ходили навіть чутки про прагнення С. Наливайка утворити тут окрему державу. У 1595 р. головні сили козаків повернулися на Цен- тральну Україну й посилили тиск на шляхту. Тоді корон- ний гетьман взявся приборкувати козаків силою. Відтоді розпочалася активна фаза повстання козаків під проводом Семерія Наливайка і його соратника Григорія Лободи. Перша битва відбулася під Білою Церквою 23–24 бе- резня 1596 р. Табір запорожців витримав натиск коронної кінноти. Втрати були великі з обох боків. Семерій Наливайко (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)
  • 109. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 108 Розділ 2 Проте в середовищі повсталих не було єдиної думки про те, що робити далі. Адже Річ Посполита була на той час наймогутнішою державою Центрально-Східної Європи. До того перед цим вояцтво цієї держави й Запорозького вій- ська спільно діяли у війнах проти османів і московитів. Тому Наливайко вирішив відступити на схід, намагаю- чись виграти час для того, щоб домовитися з урядом. Козацьке військо переправилося через Дніпро й зупини- лося в урочищі Солониця біля м. Лубни. Повсталі збудува- ли потужні фортифікаційні споруди. Спроба коронного війська за допомогою штурмів роз- громити козаків зазнала фіаско. Проте нестача припасів і незгода в середовищі повсталих, внаслідок чого було вбито Григорія Лободу, зруйнували єдність козаків. Частина ко- зацької старшини пішла на переговори з С. Жолкевським. Було організовано заколот, заколотники захопили Нали- вайка з його соратником Шаулою і видали їх гетьману. Хоча Жолкевський обіцяв не чинити насилля проти ко- заків, жовніри не дотрималися угоди й напали на табір. Чимало повстанців загинуло. Проте одному з ватажків запорожців К. Кремпському вдалося зібрати півтори тисячі козаків, відбити напад, у контратаці прорвати ворожі бойові порядки й відступити на Січ. 3.4. НАСЛІДКИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ XVI ст. Після цих подій в Речі Посполитій вирішили, що коза- цтво державі не потрібне. Тим більше, що зовнішніх війн тоді не було. Натомість шляхта й особливо магнати нама- галися здобути землю на Східному Поділлі, Київщині і Лі- вобережжі, й козацтво було перешкодою в цьому процесі. Прочитайте уривок із праці української історикині Наталії Яковенко та визначте, чому Речі Посполитій не вдалося знищити козацтво. Пeрший жe пiсля рoзгрoму пoвстaння сeйм 1597 р. oгoлoсив кoзaкiв вiйськoвими злoчинцями i вoрoгaми дeржaви..., a гeтьмaну дoручив ви- нищити їx дo oстaнку. Нeздiйснимiсть цiєї уxвaли, як i бaгaтьox пiзнiшиx сxoжoгo змiсту, витiкaлa з тiєї цiлкoм oчeвиднoї причини, щo кoзaччинa вжe пeрeрoслa мeжi урядoвoгo кoнтрoлю, прoсякнувши всe укрaїннe життя... Цeй спoвнeний сaмoпoвaги прoшaрoк був пeрeкoнaний, щo йoгo нeзaлeжнiсть oплaчeнa пoдaткoм крoвi й вiрнoю службoю кoрoлю, a будь-який нaступ нa нeї рoзцiнювaв як зaмax нa вищу спрaвeдливiсть. Діємо: практичні завдання
  • 110. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 109 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні пари: доберіть до історичних діячів їхні короткі характеристики. А Засновник першої відомої Січі на о. Мала Хортиця 1 Криштоф Косинський 2 Семерій Наливайко 3 Дмитро Вишневецький В Надав реєстровим козакам у володіння південну Київщину Г Лідер козацького повстання 1592–1593 рр. Б Лідер козацького повстання 1594–1596 рр. 2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Повстання під проводом С. Наливайка Заснування Січі на о. Мала Хортиця Перша письмова згадка про українських козаків Упровадження реєстрового козацтва Доберіть із додаткових джерел або підручника із всесвітньої історії три-чотири події, які відбувалися в хронологічних межах цієї послідовності у Європі. [ [ Обговорюємо в групі Висловте судження, чому Річ Посполита провадила щодо реєстрового коза- цтва подвійну політику: саме королі були засновниками реєстрового козацтва, однак уряд намагався обмежити, а то й ліквідувати реєстрове козацтво. [ [ Мислю творчо На основі здобутих знань про перших козацьких лідерів складіть сенкани: «Дмитро Байда Вишневецький», «Криштоф Косинський», «Семерій Наливайко». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1572 р. Упровадження реєстрового козацтва 1578 р. Реформа Стефана Баторія 1591–1593 рр. Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського 1594–1596 рр. Козацьке повстання під проводом Семерія Наливайка
  • 111. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 110 Розділ 2 §15 Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний ? Пригадайте, що вам відомо про військове мистецтво козаків. Що таке ко- зацька чайка? Яку роль відігравало козацтво від часу свого виникнення? 1. ПОХОДИ КОЗАКІВ першої чверті ХVІІ ст. Військо Запорозьке після 1596 р. періодично очолювали нові козацькі керманичі — Гаврило Крутневич і Самійло Кішка. Вони проводили обережну політику, намагаючись домовитися з владою Речі Посполитої, аби козацтво було відновлене у своїх правах. Відновленню позицій козацтва сприяли й зовнішні об- ставини. На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала се- рію війн, у яких державі конче необхідна була військова сила. За тих умов козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдавії. Ко- заки відіграли важливу роль у переможній битві під Буко- вим 20 жовтня 1600 р., у якій було розгромлено валасько- молдавське військо. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони. Самійло Кішка був легендарним козарлюгою. Свій козацький шлях почи- нав ще у війську Дмитра Байди Вишне- вецького. Уславився Кішка морськими військо- вими експедиціями, під час яких не- щадно громив турецькі галери. Він так дошкуляв, що османський султан навіть звернувся з вимогою до польського ко- роля Сигізмунда ІІ Августа приборкати «шалених» козаків. Саме тоді королю й прийшла в голову ідея взяти на службу реєстрових козаків, щоб контролювати цю вольницю. В усній народній творчості («Дума про Самійла Кішку») оспівано його драматичне перебування протягом 25 років (!) в турецькому полоні. Історичні подробиці
  • 112. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 111 Розділ 2 Героїчний ватажок був прикутий, наче звір (так його боялися турки!) лан- цюгом. Врешті 1599 р. йому вдалося підняти повстання на галері та втекти з полону. В Україні його знову обрали гетьманом і Самійло домігся ліквіда- ції закону про заборону козацтва. Загинув легендарний ватажок козаків на початку XVII ст. в одній із воєнних кампаній. Значний вплив на відновлення та збільшення сили запо- рожців справила участь у так званій «Смуті» в Москов- ській державі 1604–1618 рр. та польсько-московській війні 1609–1618 рр. Козаки долучалися до військ різних претен- дентів на московський престол як окремими підрозділами, так і цілими військовими групами. Проте все ж найважливішим напрямом козацької вій- ськової активності був захист південного кордону і походи проти Османської імперії та її васалів — Кримського хан- ства і Буджакської орди. Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула. Воєнні експедиції козаків у володіння Османської імперії 1602 р. Розгром османського флоту під Кілією 1606 р. Штурм Кілії, Білгорода, Варни 1608 р. Взяття козаками Перекопа 1609 р. Здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана 1614 р. Захоплення козаками Трапезунда, облога Сінопа 1616 р. Взяття козаками Кафи 1. Опрацюйте уривок із праці Дмитра Яворницького «Історія запорозь­ ких козаків» та визначте, до яких хитрощів вдавалися козаки, щоб до- сягти мети морських походів. Вільно розгулюючи по морю, вони довго залишалися невідомі для ворогів, тому що їхні чайки, підносячись над поверхнею води не більш як на 2,5 фута, зовсім ховалися в морських хвилях… Виглянувши здале- ка галери, козаки… вичікували або туманну погоду, або настання ночі… не випускаючи з уваги ворожого корабля… Щоб натомити і знесилити ворога, козаки при зустрічі… біля берегів моря прагнули «крутити ве- ремію»: підійшовши на можливо близьку відстань до турецького судна, вони миттєво давали залп із рушниць і миттєво спливали у відкрите море; через декілька часу знов підпливали до судна, але вже з другого Діємо: практичні завдання
  • 113. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 112 Розділ 2 боку, знов давали залп і знов спливали в море; потім третій раз, але вже з третього боку; і так, збивши з пантелику ворога, робили потім на нього на- пад з усіх боків і винищували без залишку. 2. Покажіть на карті «Козацтво в XVI — у першій половині XVII ст.» (с. 101) напрямки морських походів козаків і турецькі міста, які були об’єктами козацьких нападів. 3. Висловіть припущення, які наслідки мали морські походи козаків першої половини XVI ст.: для козаків, для Речі Посполитої, для Османської імперії. 2. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ Одним з успішних козацьких лідерів першої третини XVI ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний. Петро Конашевич походив зі шляхетського православного роду з Перемишля. Народився майбутній гетьман приблизно 1582 р. Він здобув добру освіту, навчався в знаменитій Острозькій академії. Наприкінці 1590-х років П. Конашевич всту- пив до лав Війська Запорозького, де під прово- дом Г. Крутневича і С. Кішки взяв участь в похо- дах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядов- цями щодо козацьких прав і свобод. Під час служби Конашевич дістав від козаків прізвисько «Сагайдачний». Історичні подробиці Петро Конашевич-Сагайдачний (портрет XVIII або ХІХ ст.) 1. Із додаткових джерел інформації дізнайтеся, чому Петро Конашевич дістав прізвисько «Сагайдачний». 2. Пригадайте, що вам відомо про П. Конашевича-Сагайдачного з рані- ше вивченого матеріалу. Як гетьман П. Конашевич-Сагайдачний вперше виступив у поході 1616 р. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпрово-Бузькому лимані. Далі, приспавши увагу противника, Сагайдачний таємно привів козаків під м. Кафа і за до- помогою воєнної хитрості захопив місто й фортецю, а також чимало кораблів у порту. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців. Відео «Петро Конашевич-Сагайдачний» (тривалість 06 хв 16 с) https://cutt.ly/0kC5lbb
  • 114. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 113 Розділ 2 У другій половині 1618 р. запо- рожці виступили на допомогу вій- ську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі із Сагай- дачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення. За допомогою карти (с. 101) назвіть основні напрямки походів Петра Конашевича-Сагайдачного. Визначте, у яких воєнних експедиціях коза- ків брав участь П. Конашевич-Сагайдачний. Діємо: практичні завдання П. Сагайдачний уславився не лише воєнними звитяга- ми. Саме з ним пов’язаний новий рівень козацької політи- ки в Речі Посполитій. За Сагайдачного Військо Запорозьке виступило на захист прав православної церкви і міських братств. Причому саме Військо вступило до Київського братства. Таким чином, козацтво з корпоративної військової спільноти перетворюється на суспільну силу загально- українського значення. 3. ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ І ХОТИНСЬКА ВІЙНА Найбільшу славу Сагайдачний здобув під час Хотин- ської війни (1620–1621 рр.). У 1620–1621 рр. Річ Посполита пережила війну з Осман- ською імперією. Її апогеєм були бої навколо м. Хотин. Хотинська війна (1620–1621 рр.) — війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, метою якої було завоювання останньої. Цікаво, що козаки відіграли свою роль як у початку війни, так і в її за- вершенні. Однією з причин війни, окрім агресивних намірів турецьких султанів, були морські експедиції козаків (про них ми дізналися вище). Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої. Історичні подробиці Взяття козаками Кафи в 1616 р. (гравюра 1622 р.)
  • 115. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 114 Розділ 2 У 1620 р. султан і король вислали свої війська до Молдавії, аби підтримати на престолі свого ставленика. 8–11 вересня відбулася рішуча битва біля с. Цецори (непо- далік Ясс). Польське військо було оточене і знищене, при- чому загинув і сам Жолкевський. Однією з причин поразки було те, що було вирішено не залучати до війни козаків. Коронному гетьману припису- ють із цього приводу слова: «не хочу я з Грицями воювати, нехай ідуть до ріллі альбо свині пасти». Винятком був невеликий загін, яким командував Ми- хайло Хмельницький, чигиринський підстароста та бать- ко Богдана Хмельницького, який тоді потрапив в турець- кий полон. Султан Осман ІІ вирішив не зупинятися на прикордон- ному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського коро- лівства. У серпні 1621 р. Османське військо чисельністю 100 тис. осіб рушило через Молдавію до Хотина, аби ско- ристатися місцевою переправою через Дністер. На цей момент у Речі Посполитої були лише дві польові армії — литовська і запорозька. Війська Великого князів- ства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні встигли підійти до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували Уважно розгляньте картину і поясніть, за допомогою яких художніх засобів і образів художник передав велич перемоги П. Конашевича-Сагайдачного під Хотином. Битва під Хотином (картина художника Олександра Климка, 1937 р.)
  • 116. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 115 Розділ 2 навербовані за кордоном роти, а також і загони із числа мо- білізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розу- міли, що без допомоги козаків перемоги не буде. На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Тому до Варшави відправилося посольство на чолі з Петром Са- гайдачним, аби отримати певні гарантії, а також домови- тися про збільшення реєстру та контролю над певними те- риторіями тощо. Саме ж козацьке військо гетьман Бородавка повів під Хотин. Османи намагалися перехопити козаків. Проте гетьману вдалося оминути пастки. Об’єднання обох військ із неприхованою радістю сприй- няли у литовсько-польському війську. А надто, що ко- зацьке військо налічувало 41 тис. проти 35 тис. польсько-­ литовських сил. Проте все ж козаки дорогою до Хотина зазнали втрат, і провина на це була покладена на Бородавку. Його скарали на горло, а новим гетьманом став Петро Сагайдачний. Османи здійснили більше десятка приступів фортеці, причому в більшості на позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав болючих ударів по мор- ських комунікаціях турків. Під час Хотинської битви козаки застосовували особливі військові хитрощі, зокрема несподівані для ворога нічні атаки. Їх приписували характерникам. Так на Січі називали відбірних, найкращих вояків. Вва- жалося, що вони вміють чаклувати й використовувати таємні знання та надприродну силу, перетворювати- ся на тварин, напускати чари, управ- ляти погодою та ін. 1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чим усла- вилися характерники. 2. З’ясуйте, які є аргументи «за» і «проти» достовірності легенд про козаків-характерників. 3. Висловте припущення, чому могли виникнути легенди про козаків- характерників. Історичні подробиці Кошовий отаман Іван Сірко — найвідоміший козак-характерник (фрагмент картини Іллі Рєпіна «Запорожці», 1878–1791 рр.)
  • 117. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 116 Розділ 2 Фактично козаки врятували Річ Посполиту від ка- тастрофи, і захистили рідні землі. Сам П. Конашевич- Сагайдачний так оцінював значення Хотинської війни: «…На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля хрис- тиянської цивілізації». Проте чимало вояків загинуло чи померло від поранень. Петро Конашевич-Сагайдач- ний отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер 10 (20) квітня 1622 р. у м. Києві. Є легенда, ніби королевич Владислав, відзначаючи заслуги Сагай- дачного, подарував йому прикрашений золотом меч. Меч Сагайдачно- го був символом козацької відваги й хоробрості. Легендарній реліквії присвячені давні легенди та літературні твори, популярні в наші дні. А морська піхота у сучасних Збройних силах України має емблему у вигляді меча Сагайдачного. Історичні подробиці ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію Утворіть логічні пари: поєднайте назви та короткі описи історичних подій. А Військова операція 1621 р. під коман- дуванням П. Конашевича-Сагайдач- ного, що мала вирішальне значення у зупиненні турецької агресії у Європу 1 Морські походи козаків Б Одна з воєнних операцій «доби героїчних походів», що завершилася визволенням з турецького полону кількох тисяч українських бранців 2 Похід козаків на чолі з П. Конашевичем- Сагайдачним на Москву 3 Перемога козаків у Хотинській битві Г Воєнні експедиції козаків, метою яких був напад на турецькі фортеці вздовж узбережжя Чорного моря Д Воєнна операція 1620 р., у якій брав участь один із найвідоміших козацьких гетьманів — Б. Хмельницький В Воєнна операція доби Смутних часів у Московії, метою якої було завоювання царської корони для польського королевича Владислава 4 Взяття козаками Кафи
  • 118. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 117 Розділ 2 [ [ Обговорюємо в групі Опрацюйте в групі судження та доберіть аргументи на користь даної думки: «Козацтво першої третини XVII ст. відігравало суперечливу роль. З одного боку воно виступало захисником інтересів українського народу, здійснюючи бороть- бу проти турків та виступивши на захист православ’я. З іншого боку саме во- єнна активність козаків у турецьких володіннях спричинялася до загострення відносин між Османською імперією і Річчю Посполитою, що мало наслідком спустошливі для українських земель війни». [ [ Мислю творчо 1. Творчо попрацюйте з історичною хмаринкою: а) поясніть значення слів, наведених у хмаринці. З’ясуйте, яке зі слів не належить до хронологічних меж, уроку; б) складіть коротку захоплюючу оповідку про воєнні операції козаків першої третини XVII ст.; в) створіть сенкани про історичних діячів, що згадують- ся в хмаринці. 2. Виконайте творчий проєкт (презентація, ілюстрована карта пам’яті, лепбук, сторінка в соціальних мережах) «Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний полково- дець, дипломат, захисник православної віри». Пам’ятники Петру Конашевичу-Сагайдачному в м. Хотин (1) у Чернівецькій області і в м. Київ (2) 1 2 Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1616 р. Взяття Кафи 1621 р. Хотинська битва
  • 119. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 118 Розділ 2 §16 Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького» ? Пригадайте, коли і чому було створене реєстрове козацтво. Яку роль ві- дігравало козацтво в зовнішній політиці Речі Посполитої (зокрема, в часи Смути в Московії та в Хотинській війні)? 1. КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ 20–30-х років хvіі ст. ПЕРЕДУМОВИ КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ Працюючи з текстом підручника, систематизуйте інформацію в та- блицю або структурно-логічну схему, карту пам’яті тощо за планом: 1) причини повстання; 2) час повстання; 3) лідери повстання; 4) ключо- ві події; 5) результати й наслідки. Діємо: практичні завдання Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорож- цям підстави очікувати розширення реєстру, відновлення прав православ’я, отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з турками Річ Посполита га- рантувала припинення козацьких походів і спалення запорозь­ кого флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення ж на українських землях особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська ще більше посилю- вало невдоволення діями влади. Кварцяне Військо — наймане військо Речі Посполитої. Існувало із середини XVI до кінця XVIII ст. Складалося з кінноти, піхоти й ар- тилерії. Значна частина кварця- ного війська базувалася на тери- торії України, що було пов’язане із захистом східних кордонів Речі Посполитої та необхідністю при- душення народних повстань на українських теренах. Історичні подробиці Кварцяне військо (картина художника Яна Матейка, до 1893 р.)
  • 120. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 119 Розділ 2 Останньою краплею терпіння козаків була ліквідація слобід у прикордонних землях і дедалі більше поширення влади саме польської католицької шляхти на ті землі, які козацтво сприймало як такі, яке воно заселило і захис- тило зброєю. 2. ПОВСТАННЯ 1625 р. ПІД ПРОВОДОМ МАРКА ЖМАЙЛА Аби змусити козаків погодитися на умови уряду, на Київщину було перекинуто квар- цяне військо на чолі з новим коронним геть- маном Станіславом Конецпольським. Разом із ним прибули комісари із числа магнатів — урядовці, які мали вести переговори з коза- ками. Комісари привели свої приватні вій- ська, які чисельно дорівнювали кварцяним. Запорожці виступили на переговори всім військом з гетьманом Марком Жмайлом на чолі. Аби «підштовхнути» козаків до згоди, Ко- нецпольський атакував залоги козаків під Каневом і в самому місті. Проте запорожці вирішили чинити збройний опір. Головна битва відбулася 15 жовтня на річці Цибульник, що за Черкасами. Козаки відбили ворожі атаки. Проте запорожці ви- рішили відступити, аби спиратися тилом на Січові землі. Наступний табір Жмайло заклав біля Куруківського озера. Тут знову дійшло до бит- ви, і знову козаки відбили атаки жовнірів. Обидві сторони погодилися на мирну уго- ду. Згідно з нею було збільшено реєстр до шести тисяч, обіцяно й інші поступки, але після рішення Сейму. Та головне — козацтво не дало себе зрад- ницьки розгромити, як у 1596 р. Хоча ко- заки й не вибороли тих прав і привілеїв, на які сподівалися, проте Куруківська угода дала змогу підтвердити існування саме ре- єстрової частини Війська Запорозького — було створено шість козацьких реєстрових полків. Запорожці продемон- стрували уряду, що козацтво готове захищати свої права зі зброєю в руках. Станіслав Конецпольський (портрет XVII ст.) Марко Жмайло (портрет XVII ст.)
  • 121. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 120 Розділ 2 3. КОЗАЦТВО в 1626–1628 рр. Хоча обидві сторони були незадоволені результатами угоди 1625 р., проте на деякий час конфлікт було припи- нено. Війська Речі Посполитої вирушили на північ воювати проти шведів. Козацтво ж повернулося до захисту кордо- ну, і вже в жовтні 1626 р. Військо Запорозьке розгромило під Білою Церквою кримське військо. У ці самі роки Січ заявила про себе ще з нового боку. В цей час у Криму розпочалася внутрішня усобиця. Вій- сько Запорозьке ще 1624 р. підписало угоду з ханом Му- хаммедом Гіреєм ІІІ про взаємодопомогу. У 1628 р. хан за- знав скрути, бо потрапив в облогу в Кіркорі (Чуфут-Кале). У травні-червні 1628 р. Військо Запорозьке на чолі з Михай- лом Дорошенком здійснило похід, аби врятувати союзника. Ворожі війська, які складалися з кочовиків і османів (серед яких були навіть яничари), намагалися зупи- нити козаків. Проте всі ці спроби за- кінчувалися перемогою запорожців. Зрештою козаки не лише вря- тували хана, а й дісталися Кафи, де захопили гармати, які у свій час турки захопили в поляків у битві під Цецорою. Щоправда, під час цієї блискучої воєнної операції загинув Михайло Дорошенко. Отже, в цій воєнній кампанії козаки виступа- ли як окрема військово-політична сила. 4. ПОВСТАННЯ 1630 р. ПІД ПРОВОДОМ ТАРАСА ТРЯСИЛА-ФЕДОРОВИЧА У березні 1630 р. спалахнуло чергове козацьке повстан- ня. Його очільником став Тарас Федорович, на призвісько Трясило. Повстанці заклали табір під Переяславом. Військо зна- чно збільшилося за рахунок повсталих селян. Саме тут у травні спалахнули жорстокі бої. С. Конец- польський спробував рішучим наступом розгромити по- встанців. Проте козаки відбили всі штурми. Однією з причин успіху було те, що Т. Федорович і чимало козаків нещодавно повернулися з театру Тридцятилітньої війни, здобувши чималий воєнний досвід. Козаки використали Михайло Дорошенко (портрет роботи художника Олексія Томіна, серія «Гетьмани України», 2011)
  • 122. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 121 Розділ 2 найновіші досягнення європейської вій- ськової науки, особливо в артилерії і фортифікаційній справі. У певний момент козацький гетьман отримав через розвідку інформацію, що Конецьпольський з кіннотою вирушив на перехоплення групи повстанців. Тоді козацько-селянське військо перейшло в наступ і 15 травня розгромило ворожий табір, завдавши противнику чималих втрат. Сучасники (П. Пясецький) писа- ли, що жовніри втратили більше, «ніж за всю останню прусську війну». Ця пе- ремога залишилася в пам’яті народу, об- ростала легендами (наприклад, про за- гибель так званої «золотої роти»). Великий Кобзар Тарас Шевченко присвятив їй свою поему «Тарасова ніч». Поразка змусила коронного гетьмана піти на перемови- ни. Запорожцям вдалося вибороти низку поступок, зокре- ма щодо збільшення реєстру до восьми тисяч. 5. КОЗАЦТВО в 1630-х роках І ВИСТУП ІВАНА СУЛИМИ 5.1. Спільні воєнні кампанії Речі Посполитої і козацтва У 1632–1635 рр. Річ Посполита провела серію війн, у яких були залучені й українські козаки. У жовтні 1633 р. козаки у складі кварцяного війська взяли участь у відбитті нападу османського війська на Кам’янець-Подільський. У 1632–1633 рр. відбулася чергова війна між Річчю По- сполитою і Московією. Військо останньої спробувало захо- пити м. Смоленськ, де й відбулися головні бої, тому війну прозвали Смоленською. Козацькі підрозділи діяли спільно з державними як на головному театрі, так і здійснювали напади з півдня. У 1635 р. розпочалася нова війна Речі Посполитої зі шве- дами. Королю Владиславу IV конче необхідно було мати флот. Проте спроба збудувати свій флот закінчилася невда- ло. Тоді на Балтійське море було перекинуто козацький за- гін й українських майстрів. На збудованих чайках січовики вийшли в море, де завдали поразки шведській ескадрі. Попри спільні дії на різних фронтах, козацтво в цілому не довіряло уряду. Адже більшість обіцянок Варшави так і не було виконано, і на Січі постійно очікували підступу. Тарас Федорович (Трясило) (портрет XIX ст.)
  • 123. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 122 Розділ 2 У лютому 1635 р. на сеймі було вирішено збудувати на- впроти Кодацького порога фортецю для контролю над ко- зацькими пересуваннями. В липні фортеця була готова. І в наш час багато любителів історії, доводячи старовинність своїх міст і сіл, звертаються до карти де Боплана. Працюючи вдома над домашнім завданням, дізнайтеся за допомогою інтернет-ресурсів, чи позначено ваш населений пункт на карті де Боплана. Генеральна карта України Г.-Л. де Боплана, 1648 р. Фортецю Кодак зводили під керівництвом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. Протягом 16 або 17 років він на запро- шення польського уряду працював над спорудженням прикордонних фортець на теренах України. Підшукуючи зручні для укріплень місця, Бо- план чудово ознайомився з топографією, етнографією, побутом, розта- шуванням України та найближчих до неї місцевостей. За доручен- ням короля Владислава IV і ко- ронного гетьмана Станіслава Ко- нецпольського, Боплан складав докладну мапу України. Після повернення на батьківщину — у м. Руан (Франція) на основі зі- браних матеріалів уклав працю «Description d’Ukrainie» («Опис України»), яка є цінним історич- ним джерелом із вивчення доби козацтва. Історичні подробиці План фортеці Кодак на карті Гійома Левассера де Боплана (ХVІІ ст.)
  • 124. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 123 Розділ 2 5.2. Повстання Івана Сулими Козаки одразу відчули утиски з боку ко- дацького гарнізону. Тому в серпні 1635 р. запорожці на чолі з Іваном Сулимою вла- штували нічну атаку й захопили фортецю. Гарнізон було знищено, а укріплення зруй- новано. Сулима намагався підняти повстання на волості, проте ця спроба не вдалася. Час- тина старшини була не готова до збройного протистояння з Річчю Посполитою. Тому І. Сулиму та ще кількох козацьких кермани- чів було схоплено та привезено до Варшави. На цей раз, аби залякати козаків, Сули- му та більшість його оточення було страче- но. Проте ця страта відіграла протилежну роль. Серед козацтва дедалі більше поши- рювалися настрої, що з урядом домовитися неможливо. 6. ПОВСТАННЯ 1637–1638 рр. У 1637 р. спалахнуло нове козацьке повстання, яке за своїм масштабом і гостротою перевищувало всі попередні. Повстання розпочали козаки-випищики, тому частина гніву лягла й на старшину, яку звинувачували в таємних домовленостях з польським урядом. Пригадайте, кого називали «реєстровцями», а кого — «випищиками». Гетьманом повстанці обрали Павла Бута (Павлюка). Конфлікти всередині Війська Запорозького стримували початок актив- них воєнних дій. Тому спочатку Павлюк діяв через своїх посланців, намагаючись підняти на збройний виступ різні групи українського населення. Кварцяне військо також не було готовим до швидких дій. Лише восени обидві сторо- ни виступили з головними силами. До битви дійшло біля с. Кумейки, що на Черкащині. Жовніри переважали козаків чисельно, особливо в кінноті. У Павлюка військо складалося з козаків і селян. Го- ловною проблемою повстанців було те, що Гетьман Іван Сулима (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.) Павло Бут (Павлюк) (Павло Михнович) (портрет XIX ст.)
  • 125. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 124 Розділ 2 частина реєстровців не підтримала цей виступ і зберігала нейтралітет, чи навіть билася в лавах коронного війська. 6 (16) грудня 1637 р. Павлюк перейшов у рішучий на- ступ. Він зайшов у фланг противника і вдало прикрився болотом (пізніше Потоцький виправдовувався за цю свою помилку, а його хронікер Окольський навіть написав, що то Павлюк потрапив до болота). Командувач кварцяним військом польний гетьман Ми- колай Потоцький почав кидати в атаку всю свою кінноту. Проте козаки крок за кроком, за допомогою табору тіснили противника. Лише значна чисельна перевага дала можливість жовні- рам перемогти у битві. Павлюк відступив до Боровиці. Тут на переговорах між сторонами було вирішено, що Павлюк добровільно, спільно з кількома старшинами віддасть себе в руки Потоцького під гарантії безпеки. Це було умовою того, що залишки козацького війська не будуть скривдже- ні, а сам Павлюк зможе захистити свої права у Варшаві. Проте на Сеймі в лютому 1638 р. Павлюка та інших стар- шин було визнано винними і незабаром страчено. Ця подія справила сильний вплив на козаччину, адже було порушено важливі домовленості. В січовому середо­ вищі зрозуміли, що відтепер можна захистити себе лише зі зброєю в руках. Узимку 1637–1638 рр. на Дніпровських островах за по- рогами було зібрано нове військо. Спроба Потоцького роз- громити козаків закінчилася тут невдало. Навесні новий козацький гетьман Яків Острянин рушив на Лівобережжя. До першої битви дійшло у квітні 1638 р. під м. Голтва, де повстанці завдали поразки кварцяному війську, яке почали відступ до м. Лубни. Під цим містом відбулася чергова битва, яка не принесла перемоги жодній зі сторін. Але до жовнірів підійшла допомога із числа найманих підрозділів і магнатських приватних загонів. Коронне військо чи- сельно значно збільшилося. Козаки почали відступ. Відбулося кілька кривавих боїв без істотної переваги з обох боків. Нарешті, до битви дійшло під с. Жовнин. Спочатку коронним підрозділам вдалося Яків Іскра-Острянин (Остряниця) (портрет XVIII ст.)
  • 126. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 125 Розділ 2 прорвати козацькій табір. Навіть Острянин з групою козаків вдався до втечі. Проте за- порожці змогли зібратися й оточити в табо- рі частину ворожої кінноти. Битва закінчи- лася без явного переможця. Новим гетьманом січовиків став Дмитро Гуня. Він перевів військо на більш зручну позицію в гирлі Сули на Старці (назва одно- го зі старих річищ річки). Тут козаки ціле літо відбивали атаки та штурми жовнірів. Лише нестача припасів змусила запорожців пристати на умови урядовців Речі Посполи- тої. Запорожці отримали вільний вихід із заблокованого поляками гирла річки. У цілому поразка повстання позначила- ся і на результатах боротьби козаків за свої права. 7. ПРИЧИНИ ПОРАЗОК КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ 1. Козацьке середовище не мало єдиного бачення свого місця в Речі Посполитій. Адже козаки були підданими цієї держави, з нею був пов’язаний весь їхній соціально- економічний устрій. 2. Українське суспільство в цілому ще більше було не готове до розриву з Польщею. Адже існував спільний мо- нарх, зберігалася міцна пам’ять про спільні перемоги над ворогами, і тому панувало сподівання на мирне вирішення всіх конфліктів з Річчю Посполитою. Шляхта ж україн- ських земель, попри свою руську ідентичність та відстою- вання руської позиції на сеймиках і сеймах, сприймала Річ Посполиту як свою політичну Вітчизну. 3. Частина професійних вояків із числа реєстровців воювала проти повстанців, особливо це далося взнаки в 1637 і 1638 рр. 4. Річ Посполита перебувала на піку своєї потужності, і її військовий потенціал був величезним. 8. «ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО» Хоча війна закінчилася в серпні, проте вердикт уряду остаточно було винесено в грудні 1638 р. Тоді на Вальному Сеймі було затверджено «Ординацію Війська Запорозького». Ординація — від латинського Ordinatus, що означає «упорядкування». Варто запам’ятати! Дмитро Гуня (портрет XIX ст.)
  • 127. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 126 Розділ 2 Цим актом уряд вирішив перетворити козаків в неве- лике, повністю контрольоване військо з мінімальними правами. Так, чисельність реєстровців закріплювалася в шість тисяч козаків. Проте в списки вносили лише тих, хто не брав участі в козацьких повстаннях, тому реальна чисель- ність реєстрового війська впала до п’яти тисяч. За козаками зберігалося право обирати сотенну стар- шину. При старшині перебував спеціальний комісар, аби стежити за козаками. Полкова старшина (полковники й осавули) мала при- значатися із числа шляхти. Територія мешкання козаків звужувалася до королів- ських маєтків Канівського, Корсунського та Черкаського староств. Козакам заборонялося приймати у свої ряди вихідців із селянства й міщанства. Було відбудовано Кодацьку фортецю — форпост Речі Посполитої проти козацтва. Доступ на Січ був значно об- межений. Унаслідок поразки козацьких повстань та обмежен- ня прав запорожців за прийнятою «Ординацією» актив- ність козацтва на деякий час значно зменшилася. Час- тина козаків перейшла до території інших держав. Проте сучасники розуміли, що «Золотий спокій», як називали період 1638–1648 рр. у Речі Посполитій, був хитким. Висловте припущення, якою буде політика Речі Посполитої в укра- їнських землях під час періоду «Золотого спокою». Чи врахували вони досвід козацько-селянських повстань 1620–1630-х років? Поміркуймо! Перегляньте відеофільми про ватажків повстань 1620–1630-х років. Визначте, яка інформація фільмів була для вас новою. Відео «Тарасова ніч» (тривалість 05 хв 04 с) https://cutt.ly/dkC5mFi Відео «Іван Сулима» (тривалість 05 хв 48 с) https://cutt.ly/KkC5VK6 Діємо: практичні завдання
  • 128. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 127 Розділ 2 ЗНАЮ МИНУЛЕ  ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ  прогнозую МАЙБУТНЄ запитання і завдання [ [ Знаю і систематизую нову інформацію 1. Утворіть логічні ланцюжки з історичних дат, імен ватажків повстань та їхніх ре- зультатів і наслідків Тарас Федорович 1625 р. Зруйнування козаками фортеці Кодак, страта ватажків повстання Ординація Війська Запорозького Збільшення козацького реєстру за Куруківською угодою до шести тисяч осіб Збільшення козацького реєстру до восьми тисяч осіб Іван Сулима 1630 р. Марко Жмайло 1637– 1638 рр. 1635 р. Павло Бут Яків Острянин Дмитро Гуня 2. Покажіть на карті (с. 101) райони поширення та місця вирішальних битв під час козацько-селянських повстань 20–30-х років XVII ст. 3. Обговоріть результати роботи із завданням рубрики «Діємо: практичні завдання» на с. 118. 4. Виконайте онлайн-вправу «Козацько-селянські повстання». [ [ Обговорюємо в групі 1. Обговоріть і визначте, у чому полягає історичне значення козацько-селян- ських повстань у 20–30-х роках XVII ст. 2. Висловте припущення, чому повстання 20–30-х років XVII ст. дістали назву «козацько-селянські». [ [ Мислю творчо Напишіть історичне есе «Образ козацького лідера-борця за права козацтва». Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх: 1625 р. Повстання під проводом Марка Жмайла 1630 р. Повстання під проводом Тараса Федоровича 1635 р. Зруйнування фортеці Кодак козаками на чолі з Іваном Сулимою 1637– 1638 рр. Повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина, Дмитра Гуні 1638 р. «Ординація Війська Запорозького» https://cutt.ly/GhC94zw
  • 129. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 128 Розділ 2 §17 Практична робота. Соціальна організація, побут та військова майстерність українського козацтва ? Які процеси спричинили виникнення українського козацтва? Чому козаки вважаються міжстановим прошарком українського суспільства? Які при- чини спонукали українське козацтво до повстань? 1. УСТАНОВЛЮЄМО ВІДПОВІДНІСТЬ Ознайомтеся з ілюстраціями та їхніми описами. Встано- віть між ними відповідність. Пригадайте назви козацьких клейнодів. А Держак з металевою кулею, оздобленою камінням. Символ влади кошових отаманів та гетьманів. Б Символ гетьманської влади та влади козацьких отама- нів. Держак із золотою кулею та кінським волоссям. Був запозичений у турків. В Символ козацької влади гетьмана, отамана, полковни- ка або сотника. Прямокутне полотнище з держаком у ви- гляді хреста або кулі. Г Вид холодної зброї. Металева втулка з пластинами на держаку. Символ влади козацьких полковників. 2. ЗАПОВНЮЄМО ТАБЛИЦЮ Використовуючи текст підручника та додаткові дже- рела інформації, заповніть у зошиті таблицю: «Посади та обов’язки козацької старшини». 1 2 3 4
  • 130. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 129 Розділ 2 Посади та обов’язки козацької старшини Посада Обов’язки, становище на Січі, клейнод Гетьман Кошовий отаман Полковник Бунчужний Довбиш Писар 3. ПРАЦЮЄМО З ДОКУМЕНТАМИ Ознайомтеся із фрагментами текстів. За допомогою представлених історичних джерел і матеріалу підручника напишіть коротку статтю на тему «Побут і традиції укра- їнського козацтва» до «Енциклопедії історії». Дайте відпо- віді на запитання до історичних джерел. Ставлення козаків до жінок У традиціях і звичаях українського козацтва значна роль присвячувала- ся вихованню шанобливого ставлення до жінки. У листі кошового отамана І. Малашевича до дружини полоцького воєводи тест починається зі звер- тання: «Ясновельможная пані воєводина полоцкая і гетьманова полжна литовська…». У системі духовних цінностей запорожців шанування жінки- матері проявлялися в ототожненні жінки як України-матері, Січі-Матері, шаблі-матері, Пресвятої Богородиці, яку самі козаки вважали покрови- телькою і заступницею. Яку роль у житті козацтва відігравали жінки? Пригадайте, у яких творах української літератури трапляються описи ставлення козаків до жінки. Із літопису Григорія Граб’янки Прославившись у битвах, козаки звикли до недоїдання, спраги, спеки й інших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тісто, яке вони варили і звали соломахою… коли траплялося, що їжа випадала з рибою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п’ятдесят чоловік, а буває й більше… Злодійство і підступ- ність поміж ними не водиться, а якщо ж трапиться, що хтось візьме путо або канчук, то за це винного вішають на гілці дерева. На озброєнні мають само- пали, шаблі, келепи, стріли та списи і користуються всім цим так вправ- но, що і найвправніший польський гусарин або ж рейтар німецький з ними зрівнятися не можуть… 1. Про які козацькі традиції свідчать факти з історичного документа? 2. Чим, на вашу думку, зумовлювалася невибагливість козаків у їжі та побу- тових умовах?
  • 131. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 130 Розділ 2 §18 Узагальнення з розділу 2 «Становлення козацтва (ХVІ — перша половина ХVІІ ст.)» 1. УЗАГАЛЬНЕННЯ: ОСНОВНА ІНФОРМАЦІЯ • • Споконвік Україна була кордоном з Великим Степом. За часів Русі цей кордон у народі почали звати Вкраїною, а пізніше історики дали назву цим територіям — Великий Кордон. А перша пряма згадка про українських козаків належить до 1489 р. Козацтво було складовою частиною українського народу. Козаки займалися уходництвом і засновували непостійні поселення — зимівники. • • Першою Січчю в історії вважають укріплення, збудова- не на Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким у 1556 р. Січ існувала без підтримки держави, а нерідко і проти волі держави, до якої вона належала, та стала основою для відродження української державності. • • Після Люблінської унії були створені умови для форму- вання війська козаків на державній службі і в мирний час. У 1572 р. за розпорядженням короля Сигізмунда ІІ Августа, козаки були вписані у певний реєстр, що перед- бачав державну службу за гроші. • • Боротьба козацтва за відстоювання своїх прав протягом XVI ст. призвела до збройних повстань. Відбувся ряд ко- зацьких виступів, наймасштабніші з яких на чолі з Кри- штофом Косинським і Семерієм Наливайком. Унаслідок повстань, які зазнали поразки, реєстрове військо було знищено, а козацтво залишене поза законом. • • Особливою сторінкою козацької історії були героїчні по- ходи козаків проти Османської імперії та Кримського ханства на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Ко- зацтво з корпоративної військової спільноти перетвори- лося на суспільну силу загальноукраїнського значення. Під час Хотинської війни козаки фактично врятували Річ Посполиту від поразки та захистили українські зем- лі від Османської імперії. • • Постійні зменшення реєстру та ліквідація слобід у при- кордонних землях призвели до козацьких повстань 1620–30-х років, що відбулися під керівництвом Мар- ка Жмайла, Тараса Трясила і Павла Бута. Унаслідок
  • 132. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 131 Розділ 2 невдалих повстань Річ Посполита тимчасово знизила активність козацтва та за «Ординацією Війська Запо- розького» 1638 р. спробувала перетворити козаків на невелике повністю контрольоване військо з мінімальни- ми правами. 2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ХРОНОЛОГІЧНА РОЗМИНКА Установіть, які події позначені на шкалі часу. За допо- могою матеріалів розділу створіть у зошиті шкалу часу на тему: «Становлення козацтва». 1556 р. 1572 р. 1591 р. 1630 р. 1637 р. 1625 р. 1560 1570 1580 1590 1610 1630 1650 1640 1620 1600 КРОСВОРД НАВПАКИ Складіть до розгаданого кросворда запитання. Намагай- теся сформулювати їх якомога лаконічніше. Х Б К Л Е Й Н О Д И А Т Й К О Ш О В И Й З Д Б О Н П И С А Р У Д М Е Н Н А Л И В А Й К О С І Є Ч К Б В О С А В У Л О Н Т Ж К О З А К И О Р Д И Н А Ц І Я У Н К О И Х О Р Т И Ц Я В Й І Й Ц Г Е Т Ь М А Н І Ь 1 3 4 9 10 11 13 15 16 14 12 5 7 8 6 2
  • 133. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) 132 Розділ 2 ІСТОРИЧНИЙ РЕПОРТАЖ Розгляньте фотоколаж. Визначте, які гетьмани на ньо- му зображені і які історичні події їх об’єднують. Уявіть себе кінорежисером/кінорежисеркою і складіть короткий сценарій про ці сторінки історії козацтва. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомо- гоюонлайн-тесту.Длявиконаннязавданняперейдітьза посиланням: https://forms.gle/UNJ75sCpCS1Yzf7s5 або скористайтеся смартфоном — зчитайте QR-код. Бажаємо успіху та високих балів!