палац потоцьких
- 2. • Відтак актуальність теми «Архітектурні особливості палацу Потоцьких в селі Тартаків» полягає в тому, аби на основі аналізу архітектурних елементів палаців Потоцьких довести значимість палацу для Сокальщини, як туристичного об’єкта. • Мета науково-дослідницької роботи – дослідити винятковість палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків. • Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких завдань: - дослідити і узагальнити сторінки історії палаців Потоцьких на Західній Україні, зокрема в селі Тартаків; - дослідити і систематизувати архітектурні особливості та деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків; - упорядкувати фотографії палацу зроблених особисто та з літературних джерел.
- 3. Новизна роботи полягає в тому, що вперше проаналізовано та систематизовано архітектурні деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) села Тартаків. Об’єкт дослідження – палац Потоцьких (Урбанських) 19 ст. в селі Тартаків. Предмет дослідження – архітектурні деталі фасаду палацу Потоцьких (Урбанських) в стилі французького необароко. Методи дослідження, які використані в ході написання роботи: історико-краєзнавчий, аналіз архітектурних елементів, синтез, спостереження.
- 4. Практичне застосування роботи в тому, що дані дослідження можуть використовувати педагоги для вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках мистецтвознавства та історії, в публікаціях про пам’ятки архітектури Сокальщини та екскурсіях під відкритим небом. Перспективи дослідження – пам’ятка архітектури місцевого значення палац Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків потребує детальнішого вивчення та широкої популяризації, зокрема глибокої реконструкції.
- 5. Польський шляхтич, гетьман великий коронний, староста – белзький, сокальський Щенсний Казимир Потоцький був власником чималих маєтків та міст. У спадок нам залишились пишні необарокові палаци-садиби Потоцьких Щенсний Казимир Потоцький
- 6. Кристинопольський замок — пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь). У 1756—1760 рр. Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок Ф. К. Потоцького на замок з палацом французького стилю й оточив його парком (подібний на Версальський), запроектований П'єром Ріко де Тірреґайлем. Проект Кристинопольського парку син Францішка Салезія Станіслав Щенсний Потоцький взяв за основу парку в Тульчині та Софіївки в Умані.
- 7. Головна резиденція Казимира Потоцького у 17 столітті знаходилась в Тартакові (родовий маєток матері Софії Каліновської). За сприянням Потоцького Тартакову, було надано міський привілей, а замок став справжньою окрасою містечка. З 1768 року в ньому оселився Сокальський староста Франц Салезій Потоцький (онук Щенсного Казимира Потоцького) найбагатший магнат у Польщі. Замок набув надзвичайного розквіту за його володарювання. У кінці 19 ст. за наказом Збігнєва Лянцкоронського у 1896 р. на підвалинах оборонного замку Потоцьких 17 ст. було зведено палац у стилі французького необароко. Марія Урбанська, остання власниця палацу «Потоцьких» (до 1929 р.), подарувала весь свій набутий спадок дітям Тартакова. До пожежі 1990 року там була школа з тиром у підвалах.
- 9. Палац Потоцьких (Урбанських) збудований в стилі французького необароко. Необароко (від грец. Neos - "новий"; бароко) - один із неостилів, що склався в європейському мистецтві 19 ст. В 19 ст. необароко в українській архітектурі та в інтер'єрах , орієнтоване на різні історичні прототипи
- 10. Двоповерхова будівля з цегли та підклету. Кожна частина відокремлена одна від одної карнизом. Карнизи – виступаючий уперед край даху прикрашений фризом; Русти- — стіни першого поверху декоровані безперервними горизонтальним лініями – французьким рустуванням;
- 11. Карнизи та балкони підтримують кронштейни - підпори, які прикріплені до стіни та служить для підтримки виступаючої частини балкона та вінчаючого карниза. Консолі (масивні кронштейни) на балконі оформлені декоративними волютами та листям аканту
- 12. Яскравою окрасою фасаду палацу є ризаліт, тобто частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду; - на ризаліті будівлі ритмічно розміщено чотири пілястри – плоскі прямокутні виступи зі стіни мають вигляд іонічної колони, капітель якої оздоблена волютами
- 13. Капіте́ль — верхня частина колони, що бере на себе навантаження від горизонтальних балок перекриття з ехіном, оздобленими іоніками та валютами.
- 14. • Люкарна — вид слухового вікна, прикрашає дах палацу і триповерхової башти, яка знаходиться з правої сторони палацу. • Аттик — стінка, що міститься над карнизом і завершує споруду, Фасад палацу прикрашає балкон оздоблений балюстрадою, який підтримують два масивні кронштейни. • Балюстрада — невисока наскрізна огорожа балконів, сформована з ряду прямокутних стовпчиків-пілястр, які оздоблені вертикальними рустами;
- 15. Мансардовий дах (який після пожежі зберігся тільки на башті)названо на честь французького архітектора Анрі Мансара.
- 16. Досить велично виглядає портал будівлі, тобто архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди прикрашений декоративною кованою решіткою, яка є характерною ознакою стилю бароко.
- 17. Картуш — скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді декоративно обрамленого щита чи напіврозгорнутого згортка, на яких вміщують написи, герби, емблеми тощо. Поширився в 16—18 ст. В давнину їх зображали на документах, географічних картах, надгробках тощо.
- 18. Маскарон (або Маска) — вид скульптурної прикраси у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти . Маскарони найхарактерніші для готики, ренесансу і особливо для бароко.
- 19. Фестони у вигляді в’язки роз – це один з видів декоративної ліпнини (гірлянди з лавра перевиті стрічками) використовуються для оздоблення фасадів та інтер’єрів. А самі лаврові вінки символізують перемогу та пошану .
- 20. Велична зала палацу прикрашена ліпниною квітами лотоса, що символізує джерело життя, творчої наснаги; листя пальмети, що надзвичайно прикрашає і розвіює надмірну строгість. Волюта — архітектурний мотив у формі спіралеподібного завитка з кружком («оком») у центрі.
- 21. Сандрик (прямий та лучковий) — невеликий карниз над вікном чи дверима, на якому розміщено ліпні композиції у вигляді герба або маскаронів (налічники-пілястри)
- 22. • В ході дослідження було розкрито архітектурні особливості та деталі фасаду будівлі палацу Потоцьких (Урбанських) в селі Тартаків, які відповідають стилю французького необароко. • Палац Потоцьких на сьогоднішній день на половину зруйнований. Якщо так триватиме і далі, то за півстоліття палац Урбанських тартаківці показуватимуть своїм дітям на фотографіях чи в Інтернеті, розповідаючи його цікаву історію. Невже така гірка доля справді може спіткати цю історичну пам'ятку? • Цей палац наглядний приклад людської байдужості і, як результат — занепаду та забуття історичного минулого. • Тому одним з пріоритетних завдань є реставрація палаців, що б надало їм цінності як туристичного об'єкта. • Дослідження доповнені власними спостереженнями і