Програмно-цільове бюджетування як один з елементів забезпечення ефективності децентралізації
Download as PPTX, PDF0 likes530 views
Олександр Слобожан – Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України
Програмно-цільове бюджетування як один з елементів забезпечення ефективності децентралізації
- 1. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД як складова бюджетної децентралізації Олександр Слобожан Перший заступник Виконавчого директора АМУ кандидат наук з державного управління 2 березня 2017 року м. Київ
- 2. Проблеми «традиційного» бюджетування Плануються ресурси, а не результати Бюджет формується від попереднього року та мережі установ, а не від потреб споживачів публічних послуг Якість та обсяг послуг не корелюють з обсягом витрат Контролюється «цільове», а не результативне використання коштів Бюджетний процес на місцевому рівні слабко пов'язаний зі стратегічними пріоритетами та цілями розвитку громади Горизонт планування обмежений одним роком (прогнозування - двома) Негнучка система управління витратами розпорядників унаслідок надмірної регламентації Система нагляду і контролю спирається на зовнішній контроль
- 3. • Неналежна якість бюджетного прогнозування та планування • Низькі результативність та ефективність використання бюджетних коштів • Відсутність у розпорядників стимулів для економії коштів • Незбалансованість бюджету в середньо- та довгостроковій перспективі • Незадовільні доступність та якість публічних послуг Наслідки «традиційного» бюджетування
- 4. ПЦМ для громади - сутність потреби інтереси Ресурси Витрати Продукт Результат Зовнішні чинники Ефект Економія коштів Продуктивність Результативність Ціна / Якість Ефективність ГРОМАДА БЮДЖЕТ РОЗПОРЯДНИКИ 1. В громаді зростає кількість дітей дошкільного віку. 2. Громада потребує збільшення обсягу і якості послуг дошкільної освіти. 3. Громада планує і виділяє розпоряднику ресурси на реконструкцію ДНЗ. 4. Розпорядник збільшує кількість місць, оновлює обладнання та інвентар ДНЗ. 5. Громада задовольняє потребу в послугах дошкільної освіти, їхня якість зростає.
- 5. Переваги ПЦМ Сталість бюджетної, інвестиційної та боргової політик у межах планування місцевого розвитку Оцінювання по результатах досягнутих в межах витрат бюджету Результат = Цільове використання Врахування цілей і пріоритетів розвитку громади, інтересів споживачів послуг Чітке формулювання цілей і пріоритетів політики з вирішення питань місцевого значення Середньострокове планування бюджету в розрізі розпорядників та програм Провідна роль внутрішнього контролю та нагляду в системі фінансового контролю, залучення громадськості Самостійність управління витратами, економія коштів, гнучка структура витрат Децентралізація управління фінансовими ресурсами та відповідальності розпорядників бюджетних коштів
- 6. Місцеві бюджети, що перейшли на ПЦМ* Область Загальна кількість місцевих бюджетів Кількість місцевих бюджетів, які перейшли з 01.01.2017 на ПЦМ Всього У тому числі: Всього у тому числі ОТГ обласні, міст обласного значення, районні, ОТГ ОТГ Вінницька 689 55 21 579 21 Волинська 384 36 15 35 14 Дніпропетровська 326 69 34 70 34 Донецька 246 33 6 13 4 Житомирська 478 60 32 61 32 Закарпатська 345 22 3 22 3 Запорізька 286 42 16 42 16 Івано-Франківська 482 32 11 37 11 Київська 681 40 2 40 2 Кіровоградська 428 31 5 31 5 Луганська 198 19 3 - - Львівська 667 52 22 55 22 Миколаївська 281 44 19 44 19 Одеська 478 45 11 45 11 Полтавська 482 50 18 53 18 Рівненська 333 39 18 39 18 Сумська 385 40 14 40 14 Тернопільська 463 58 36 58 36 Харківська 473 39 4 39 4 Херсонська 289 35 12 35 12 Хмельницька 403 51 26 53 26 Черкаська 559 33 6 28 4 Чернівецька 243 30 16 30 16 Чернігівська 501 42 16 43 16 м. Київ 1 1 - 1 - Всього 10 101 998 366 1 493 358 * За даними ДКСУ
- 7. Децентралізація і ПЦМ Об'єднання громад 2017-2020 рр. 998 бюджетів, які мають прямі взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, районні бюджети, бюджети міст обл. значення та бюджети ОТГ) Обов'язкове застосування ПЦМ у бюджетному процесі з 2017 р. (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень БКУ) Решта, близько 10 тис. бюджетів міст, селищ, сіл Рекомендовано застосовувати ПЦМ у бюджетному процесі за рішенням відповідної ради (частина перша ст. 20 БКУ) + 900-1000 бюджетів новостворених ОТГ МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ≈ 2000 бюджетів, які застосовують ПЦМ 2017 рік 2020 рік
- 8. ПЦМ – завдання Місцеві бюджети 1. Перегляд, у разі необхідності, стратегічного плану розвитку громади 2. Удосконалення процедур розробки та виконання розпорядниками планів, програм, бюджетів (плани діяльності, індикативні показники бюджету, запити, паспорти програм, рішення тощо) 3. Моніторинг, аналіз, перегляд чинних програм щодо можливостей їхнього фінансування з бюджету 4. Розвиток системи нагляду та контролю (внутрішній та громадський) 1. Розробка і затвердження стратегічного прогнозу та плану розвитку громади 2. Затвердження ОМС порядку розробки та виконання програм 3. Підготовка ОМС до планування діяльності та бюджетів на середньостроковій основі 4. Встановлення критеріїв, впровадження методик оцінювання результатів діяльності та виконання цільових програм 5. Підвищення кваліфікації посадових осіб ОМС Розвиток ПЦМ Впровадження ПЦМ
- 9. Проблеми ПЦМ на місцевому рівні Зміст Приклад Складність, заплутаність, застарілість нормативної бази Оцінка ефективності бюджетної програми здійснюється за методикою, визначеною листом МФУ від 19.09.2013 № 31-05110-14-5/27486, і, водночас, за методикою, встановленою наказом МФУ від 17.05.2011 № 608. При цьому методики використовують принципово різний підхід при оцінюванні ефективності бюджетних програм. Чинним залишається наказ МФУ від 30.11.2012 №1260 «Про внесення змін до Примірного переліку результати результативних показників бюджетних програм для місцевих бюджетів за видатками, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів». Серед усіх міністерств лише Мінмолодьспорту оновило в листопаді 2016 року наказ про типовий перелік бюджетних програм та результативні показники їх виконання для місцевих бюджетів, укрупнивши бюджетні програми шляхом введення підпрограм, осучаснивши програми, підпрограми, завдання, результативні показники за напрямами. Ускладненість процедур внесення змін до паспортів Відповідно до Правил складання паспортів бюджетних програм (наказ МФУ від 26.08.2014 №836), у разі внесення змін до розпису місцевого бюджету, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах, протягом двох тижнів ГРБК подають на затвердження місцевому фінансовому органу оновлені паспорти бюджетних програм. При цьому внесення змін до розпису місцевого бюджету, мережі, штатів, контингентів установ може відбуватись неодноразово протягом року. Це призводить до необхідності у кожному випадку затверджувати паспорт в новій редакції. Наприклад, тільки по м.Миколаїв за 2016 рік складено 1615 довідок про зміни до розпису місцевого бюджету. Неврегульованість питань контролю, зокрема, громадського. Чинним законодавством (Бюджетним кодексом, іншим галузевим законодавством) не передбачені процедури громадського контролю виконання бюджетних програм.
- 10. Проблеми ПЦМ на місцевому рівні Зміст Приклад Недосконалість методик оцінювання, надмірна кількість показників оцінювання бюджетних програм Законом від 27.03.2014 р. №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесені зміни до Закону від 21.12.1992 р. №2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», і визначено, що допомога при народженні дитини виплачується незалежно від того, скільки дітей народилося. При цьому результативні показники підпрограми «Надання допомоги при народжені дитини» (КПКВК 3043) досі включають шість показників: В той час як достатньо двох показників: Наказом МФУ від 01.10.2010 р. № 1147 затверджені завдання та результативні показники, що можуть бути включені до бюджетної програми по галузі «Державне управління», зокрема: 1) кількість отриманих листів, звернень, заяв, скарг, од.; 2) кількість прийнятих нормативно-правових актів, од. Проте, в переліку відсутні показники, які відображають виконання основних функцій виконавчих органів. Наприклад, по департаменту соціальної політики показниками продукту можуть виступати такі показники як: 3) кількість призначених та виплачених допомог та компенсацій; 4) кількість призначених та виплачених субсидій; 4) кількість призначених та виплачених пільг; 5) кількість проведених тендерних процедур. Обмежені можливості щодо інформаційного забезпечення ПЦМ Програмний комплекс, що використовується місцевими фінансовими органами для зведення, контролю та аналізу видатків та доходів бюджету (АІС «Місцеві бюджети рівня міста, району» (ABFIN)) не дає зведену інформацію про стан виконання видатків по галузі загалом, а лише в розрізі бюджетних програм. Це не дозволяє зводити необхідні для потреб управління бюджетом дані, не дозволяє проводити обмін статистичною інформацією тощо. Показники продукту 1) кількість одержувачів щомісячної частини допомоги при народжені першої дитини; 2) кількість одержувачів щомісячної частини допомоги при народжені другої дитини; 3) кількість одержувачів щомісячної частини допомоги при народжені третьої та наступної дитини. Показники ефективності 1) середньомісячний розмір щомісячної частини допомоги при народженні першої дитини; 2) середньомісячний розмір щомісячної частини допомоги при народженні другої дитини; 3) середньомісячний розмір щомісячної частини допомоги при народженні третьої та наступної дитини Показник продукту кількість одержувачів щомісячної частини допомоги при народжені дитини Показник ефективності середньомісячний розмір щомісячної частини допомоги при народженні дитини
- 11. Проблеми, характерні для ОТГ • слабкий зв’язок між регуляторними актами з питань планування соціально-економічного розвитку та місцевих бюджетів; • відсутність перехідного періоду для ОТГ при запровадженні ПЦМ; • відсутність підрозділів та фахівців, відповідальних за планування загалом і за ПЦМ, зокрема (низька якість планування); • відсутність головних розпорядників коштів-юридичних осіб за галузевими (секторальними) бюджетними програмами; • відсутність належної статистичної інформації по ОТГ ; • опір змінам з боку посадових осіб та установ.
- 12. Очікування ОМС від ПЦМ • Перехід від формального впровадження ПЦМ до змістовного • Створення єдиної системи управління місцевим розвитком та місцевими фінансами • Покращення якості планування: складання прогнозів, програм, запитів, кошторисів тощо • Зростання якості та ефективності управління бюджетними ресурсами громади, доступності та якості публічних послуг • Підвищення рівня кваліфікації посадових осіб, керівників, депутатів ОМС • Посилення зворотного зв'язку між ОМС та громадою: моніторинг, нагляд, оцінювання
- 13. Успішне впровадження ПЦМ в ОМС Передумови Завдання Формалізація Необхідні належні: • нормативно-правове забезпечення (порядки складання, затвердження, оцінювання програм та бюджету тощо); • організаційне забезпечення (визначення центрів відповідальності, створення системи моніторингу та контролю, інформаційний та навчальний супровід тощо); • методичне забезпечення (методики оцінки пріоритетності, результативності, ефективності програм тощо). Системність Необхідно визначити та узгодити: • пріоритетні цілі довгострокового розвитку громади, стратегії їх досягнення; • середньострокові програми розпорядників коштів (розподіл відповідальності та ресурсів між учасниками бюджетного процесу). Перехідний період Необхідний «запас часу», оскільки впровадження ПЦМ – тривалий, багатоетапний, поступовий «від простого до складного» процес. Інформаційні ресурси Для формування програм ОМС необхідна повна, достовірна, точна і порівнювана статистична база.
- 14. Контакти: Адреса: вул. Січових Стрільців, 73, 11-12 пов, Київ, 04053 Тел./факс: 044 486 28 78 E-mail: [email protected] Дякую за увагу!