Без сумніву, головною знахідкою Бориса
Мозолевського, що принесла Товстій Могилі й
Нікопольській землі всесвітню славу, стала
виявлена в центральній могилі золота
пектораль - парадна нагрудна прикраса
скіфського царя.
Мозолевський Б.М. Археологічні розкопки кургану Довга Могила.
Серпень 1979 р.
Фото надано завідуючим відділом археології НКМ Шатуновим В.В.
Фото: Носенко М.І.
Загальна вага золотих виробів, знайдених у Товстій
могилі, складає 4,5 кг, що набагато перевищує вагу
золота, знайденого в найбагатшому до того моменту
кургані - Куль-Обі (Крим).
Товста могила — скіфський курган IV століття до
н.е. біля міста Покров Дніпропетровської обл.;
досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським.
Під насипом (висота 8,6 м, діаметр 70 м) виявлено
два поховання (одне пограбоване) скіфських вельмож
зі слугами, кіньми й зброєю, металевий і глиняний
посуд і понад 600 золотих прикрас. Особливо цінні —
меч у золотом окутих піхвах, золота пектораль,
оздоблена майстерними скульптурними
зображеннями сцен з життя скіфів та
анімалістичними сценами. Товста могила — важливе
джерело з історії скіфського суспільства. Знахідки
зберігаються в Музеї історичних
коштовностей України (Київ).
Музей історичних коштовностей
України м. Київ
Прибуття пекторалі до
Дніпропетровського історичного музею ім.
Д.І. Яворницького. Квітень, 2006 р.
Вага пекторалі - 1150 г. Діаметр
- 30,6 см. Три напівкруглих
фризи, які утворюють
пектораль, заповнені
рослинним орнаментом,
численними, литими із золота
зображеннями людей і тварин.
У центрі нижнього фриза розташовані зображення роздирання коней грифонами.
По сторонах - лев і леопард,
які нападають на оленя і
на дикого кабана, погоня
собак за зайцями й,
нарешті, по два коника, що
сидять навпроти один
одного.
У верхньому ярусі розміщені зображення сцен мирного життя скіфів. У центрі два
оголених до поясу скіфа, які зняли свої горити із луками, шиють хутряну сорочку.
Звертає на себе увагу одна деталь - їхні зачіски настільки різні, що можна
припускати в них представників різних етнічних груп, які належать до
різних племен.
З обох боків цієї сцени - мирно стоять тварини з дитинчатами - лоша, що ссе
кобилу, корова та теля.
Юний скіф, який доїть вівцю й інший, що сидить. Однією рукою він тримає
амфору, а іншою рукою щось стискає. Можливо, він намагається заткнути амфору
зі злитим у неї надоєним молоком. Картина завершується птахами, які летять у
різні сторони.
Кожна з мініатюрних скульптурок пекторалі є справжнім шедевром, а вся вона в
цілому - неперевершеним витвором невідомого майстра, який жив в одному із
грецьких міст-держав Північного Причорномор'я або Криму. Золота пектораль із
кургану Товста Могила, швидше за все, була створена на початку або в середині
IV ст. до н.е.
До інших видатних скарбів Товстої могили варто віднести поховальне вбрання
скіфської цариці (найкоштовніше з коли-небудь знайдених у царських курганах).
І меч із обкладеним золотом руків’ям (його піхви теж вкриті золотою обкладкою з
рельєфними прикрасами).
Наголовне вбрання жінки (реконструкція). Золото. IV ст. до н.е.
Цей багатостраждальний скіфський курган
двічі за останнє десятиріччя зізнавав нападів «чорних археологів». 2010 р.
Як це не гірко усвідомлювати, найбільше винні у зникненні
курганів самі мешканці Нікопольського району. Скіфські
поховання, які раніше знаходилися на територіях колгоспів, а
нині всіляких КСП, ТОВ, ПП і та ін. розкопувалися
десятиріччями. В наші дні вандалами розкрадаються навіть
алюмінієві охоронні знаки.
Якщо не вжити відповідних заходів, то всього через пару
десятиріч нікопольська земля, дійсно, стане рівною, як стіл.
Останні «степові піраміди» безслідно зникнуть, забравши з собою
десятки, а то і цілі сотні, нерозкритих таємниць Великої Скіфії. І
ніщо більше не нагадуватиме про величні кургани, за які цар
Ідантріс і славне скіфське військо були готові битися на смерть з
будь-якими завойовниками.
Робота "чорних археологів" на Нікопольщині. 2010 р.
Фото: Рудоманова О.Є.
Спроба пограбування скіфського
кургану на території
Апостолівського району
Дніпропетровської області.
Травень 2013 р.
Фото: Білоцерковська Л.Н.
КУЛЬ-ОБА (ОКОЛИЦІ М. КЕРЧІ, КРИМ)
Досліджений у вересні 1830 р. доглядачем керченських соляних озер Павлом
Дюбрюксом.
В ході розкопок було виявлене поховання заможного скіфа (можливо царя), у
прикрашеному золотими бляшками головному уборі з масивною золотою гривнею (461
г) на шиї й золотими браслетами на руках і ногах.
Тут же були знайдені його меч і лук (рукоять, піхви меча, футляр горита обкладені
золотими пластинами), обплетену золотою стрічкою рукоять нагайки, точильний
камінь у золотій оправі, золоту чашу з карбованим зображенням бородатої голови
скіфа й маски медузи Горгони.
Поруч лежав кістяк жінки - очевидно, його дружини або наложниці. Вона була
похована в розшитому безліччю золотих бляшок убранні, з намистом і масивною
золотою гривнею (473 г) на шиї. Її голову прикрашала діадема із золотими підвісками.
Підвіски були прикрашені зображеннями голови богині Афіни Партенос у шоломі.
План склепу Куль-Оби. IV ст. до н.е.
І - вхід; ІІ - поховання чоловіка; ІІІ - додаткове
відділення в саркофазі чоловіка;
ІV - поховання жінки; V - поховання слуги; VI -
жертовна їжа; VII - списи; VIII – посуд.
Найвидатніша знахідка Куль-Оби - кругла електрова судина, прикрашена сценами
скіфського військового побуту. Нині зберігається у Державному Ермітажі (м. Санкт-
Петербург, Росія). Завдяки зображенням на цій судині, вчені вперше одержали
уявлення про зовнішній вигляд, одяг і озброєння скіфів. Були підтверджені
повідомлення давніх істориків про цей кочовий народ. Повідомлення про скарби Куль-
Оби викликали в Криму й Північному Причорномор'ї справжню золоту лихоманку.
СОЛОХА (ЛІВИЙ БЕРЕГ ДНІПРА, НЕПОДАЛІК
ВІД М. НІКОПОЛЯ, С. ВЕЛИКА ЗНАМЕНКА)
Курган мав висоту більше 18 м. В 1912-1913 рр. його розкопками керував професор
Петербурзького університету Микола Веселовський (1848-1918 рр).
Дослідникові вдалося вперше виявити абсолютно не зруйноване й не пограбоване
поховання скіфського царя! У царській могилі було знайдено прикрашену пластинами із
благородних металів зброю, бронзовий грецький шолом, 6 срібних судин і безліч ювелірних
виробів із золота й срібла.
Веселовський М.І.
План бокової гробниці Солохи. IV ст. до н.е.
І - вхідна яма; ІІ - стінка із серцевої глини
посеред дромосу;
ІІІ - камера з основним похованням; IV, V -
поховання слуг; VI, VII - господарські ніші.
Найвидатнішою знахідкою Солохи, яка прославилася на весь світ,
був золотий гребінець, який лежав у головах царя. Нині він
зберігається в Державному Ермітажі (м. Санкт-Петербург, Росія).
Вага його становить 294 г, висота 12,3 см, ширина 10,2 см.
Гребінь складається з 19 довгих чотиригранних зубів, з'єднаних з
фігурами лежачих левів. Над ним скульптурна група, яка зображує
трьох воїнів-скіфів, які борються - двох кінних і одного пішого. Один
з вершників вже змушений продовжити бій пішим - його поранений
кінь лежить на землі, спливаючи кров'ю.
Грецький майстер, який виготовив гребінь, постарався передати
навіть найменші деталі. Скіфські воїни довговолосі й бородаті. Вони
одягнені в характерні скіфські куртки й довгі штани, взуті в м'які
чоботи. Двоє воїнів одягнені в захисні панцири, а в кінного скіфа
(можливо, царя) - на голові грецький шолом.
ГАЙМАНОВА МОГИЛА (ЗАПОРІЗЬКА
ОБЛАСТЬ)
Курган мав висоту 8 м, а його діаметр становив 70 м. В 1970 р. він був розкритий і
досліджений експедицією Академії наук УРСР на чолі з київським археологом В.І.
Бадзилем. При розчищенні, пограбованої ще в стародавності похоронної камери, археологи
знайшли не розграбовану схованку. В ній знаходились унікальні вироби із золота й срібла -
чаші, кубки, килики, великий срібний хітон із широким золотим орнаментованим
розтрубом і золотим наконечником.
Гайманова могила до
розкопок.
с. Балки Запорізької
обл.
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН (ЗАПОРІЗЬКА
ОБЛАСТЬ)
Чоловіче поховання (скоріше за все знатного скіфа) виявилося вщент пограбованим ще
в давні часи, проте в ретельно замаскованій схованці археологи знайшли портупейний
пояс з бронзовим набором, обшиту чотирикутними золотими пластинками стрічку і золоту
обшивку горіта зі сценами міфу про Ахіла (аналогічну з чортомлицькою).
Курган був розташований на
північно-західній околиці м.
Мелітополя. У 1954 р. він був
досліджений експедицією Інституту
археології АН УРСР під
керівництвом А.І. Тереножкіна.
У жіночому похованні вдалося
виявити близько 4000 золотих
прикрас від стародавнього одягу.
Прикраси із жіночого поховання. Золото, бронза. IV ст. до н.е.
Окуття горита. IV ст. до н.е.
ХОМИНА МОГИЛА (НІКОПОЛЬСЬКИЙ
РАЙОН, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Найбільшу популярність Хоминій Могилі принесла центральна гробниця,
де були виявлені вуздечки зі срібним і позолоченим набором, кінський
нахрапник (срібло з позолотою), ручка чаші у вигляді кабана (золото,
срібло), очевидно виготовлені у IV ст. до н.е.
Курган знаходився всього в 4 км від знаменитого Чортомлика і був
досліджений в 1970 р. експедицією під керівництвом Б.М. Мозолевського.
Реконструкція вуздечки
з позолоченим набором із
Хоминої могили.
IV ст. до н.е.
Набір вуздечкових
прикрас. IV ст. до н.е.
Хомина могила
Обидва набори вуздечок вразили дослідників своєю незвичністю. Один з них
(срібний) був виготовлений з великих прямокутних і круглих пластинок,
поспішно покритих зовсім не характерним для Скіфії геометричним
орнаментом. Другий (срібло з позолотою) - відрізнявся бляхами із
стилізованими зображеннями фантастичних істот. На масивному нахрапнику
методом штампування було нанесено двох орлів, які клюють голову лева, а над
ними - лева з розкритою пащею. Художні особливості набору вказували на
його фракійське походження.
Ручка дерев'яної чаші у вигляді дикого
кабана. Золото, срібло. Кінець IV ст. до н.е.
Кінський нахрапник. Срібло з позолотою.
Кінець IV ст. до н.е.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Першим розритим в степу курганом стала Лита Могила (Червона Могила), яка знаходилася
в 30 верстах від м. Єлісаветграда (нині - Кропивницький). Він був розкопаний в 1763 р. за
наказом генерал-губернатора Новоросійського краю О.П. Мельгунова. Знайдені в кургані
скарби («мельгуновський скарб») він подарував імператриці Катерині ІІ. Серед них були
золота діадема, обкладання піхов і рукоятки меча із зображенням реальних і фантастичних
тварин, золоті бляшки і т.д.
Всі вони були датовані вченими кінцем VII - початком VI ст. до н.е. або часом походів
скіфів до Передньої Азії. Виявити інші скіфські коштовності, які відносяться до цього
періоду, археологам поки не вдалося.
Деталь золотих піхов для меча з Мельгуновського
кургану
пектораль

пектораль

  • 2.
    Без сумніву, головноюзнахідкою Бориса Мозолевського, що принесла Товстій Могилі й Нікопольській землі всесвітню славу, стала виявлена в центральній могилі золота пектораль - парадна нагрудна прикраса скіфського царя. Мозолевський Б.М. Археологічні розкопки кургану Довга Могила. Серпень 1979 р. Фото надано завідуючим відділом археології НКМ Шатуновим В.В. Фото: Носенко М.І.
  • 3.
    Загальна вага золотихвиробів, знайдених у Товстій могилі, складає 4,5 кг, що набагато перевищує вагу золота, знайденого в найбагатшому до того моменту кургані - Куль-Обі (Крим). Товста могила — скіфський курган IV століття до н.е. біля міста Покров Дніпропетровської обл.; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським. Під насипом (висота 8,6 м, діаметр 70 м) виявлено два поховання (одне пограбоване) скіфських вельмож зі слугами, кіньми й зброєю, металевий і глиняний посуд і понад 600 золотих прикрас. Особливо цінні — меч у золотом окутих піхвах, золота пектораль, оздоблена майстерними скульптурними зображеннями сцен з життя скіфів та анімалістичними сценами. Товста могила — важливе джерело з історії скіфського суспільства. Знахідки зберігаються в Музеї історичних коштовностей України (Київ).
  • 4.
    Музей історичних коштовностей Україним. Київ Прибуття пекторалі до Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Квітень, 2006 р.
  • 5.
    Вага пекторалі -1150 г. Діаметр - 30,6 см. Три напівкруглих фризи, які утворюють пектораль, заповнені рослинним орнаментом, численними, литими із золота зображеннями людей і тварин.
  • 7.
    У центрі нижньогофриза розташовані зображення роздирання коней грифонами.
  • 8.
    По сторонах -лев і леопард, які нападають на оленя і на дикого кабана, погоня собак за зайцями й, нарешті, по два коника, що сидять навпроти один одного.
  • 9.
    У верхньому ярусірозміщені зображення сцен мирного життя скіфів. У центрі два оголених до поясу скіфа, які зняли свої горити із луками, шиють хутряну сорочку.
  • 10.
    Звертає на себеувагу одна деталь - їхні зачіски настільки різні, що можна припускати в них представників різних етнічних груп, які належать до різних племен.
  • 11.
    З обох боківцієї сцени - мирно стоять тварини з дитинчатами - лоша, що ссе кобилу, корова та теля.
  • 12.
    Юний скіф, якийдоїть вівцю й інший, що сидить. Однією рукою він тримає амфору, а іншою рукою щось стискає. Можливо, він намагається заткнути амфору зі злитим у неї надоєним молоком. Картина завершується птахами, які летять у різні сторони.
  • 13.
    Кожна з мініатюрнихскульптурок пекторалі є справжнім шедевром, а вся вона в цілому - неперевершеним витвором невідомого майстра, який жив в одному із грецьких міст-держав Північного Причорномор'я або Криму. Золота пектораль із кургану Товста Могила, швидше за все, була створена на початку або в середині IV ст. до н.е. До інших видатних скарбів Товстої могили варто віднести поховальне вбрання скіфської цариці (найкоштовніше з коли-небудь знайдених у царських курганах). І меч із обкладеним золотом руків’ям (його піхви теж вкриті золотою обкладкою з рельєфними прикрасами).
  • 14.
    Наголовне вбрання жінки(реконструкція). Золото. IV ст. до н.е.
  • 15.
    Цей багатостраждальний скіфськийкурган двічі за останнє десятиріччя зізнавав нападів «чорних археологів». 2010 р.
  • 16.
    Як це негірко усвідомлювати, найбільше винні у зникненні курганів самі мешканці Нікопольського району. Скіфські поховання, які раніше знаходилися на територіях колгоспів, а нині всіляких КСП, ТОВ, ПП і та ін. розкопувалися десятиріччями. В наші дні вандалами розкрадаються навіть алюмінієві охоронні знаки. Якщо не вжити відповідних заходів, то всього через пару десятиріч нікопольська земля, дійсно, стане рівною, як стіл. Останні «степові піраміди» безслідно зникнуть, забравши з собою десятки, а то і цілі сотні, нерозкритих таємниць Великої Скіфії. І ніщо більше не нагадуватиме про величні кургани, за які цар Ідантріс і славне скіфське військо були готові битися на смерть з будь-якими завойовниками.
  • 18.
    Робота "чорних археологів"на Нікопольщині. 2010 р. Фото: Рудоманова О.Є.
  • 19.
    Спроба пограбування скіфського кургануна території Апостолівського району Дніпропетровської області. Травень 2013 р. Фото: Білоцерковська Л.Н.
  • 21.
    КУЛЬ-ОБА (ОКОЛИЦІ М.КЕРЧІ, КРИМ) Досліджений у вересні 1830 р. доглядачем керченських соляних озер Павлом Дюбрюксом. В ході розкопок було виявлене поховання заможного скіфа (можливо царя), у прикрашеному золотими бляшками головному уборі з масивною золотою гривнею (461 г) на шиї й золотими браслетами на руках і ногах. Тут же були знайдені його меч і лук (рукоять, піхви меча, футляр горита обкладені золотими пластинами), обплетену золотою стрічкою рукоять нагайки, точильний камінь у золотій оправі, золоту чашу з карбованим зображенням бородатої голови скіфа й маски медузи Горгони. Поруч лежав кістяк жінки - очевидно, його дружини або наложниці. Вона була похована в розшитому безліччю золотих бляшок убранні, з намистом і масивною золотою гривнею (473 г) на шиї. Її голову прикрашала діадема із золотими підвісками. Підвіски були прикрашені зображеннями голови богині Афіни Партенос у шоломі.
  • 22.
    План склепу Куль-Оби.IV ст. до н.е. І - вхід; ІІ - поховання чоловіка; ІІІ - додаткове відділення в саркофазі чоловіка; ІV - поховання жінки; V - поховання слуги; VI - жертовна їжа; VII - списи; VIII – посуд.
  • 23.
    Найвидатніша знахідка Куль-Оби- кругла електрова судина, прикрашена сценами скіфського військового побуту. Нині зберігається у Державному Ермітажі (м. Санкт- Петербург, Росія). Завдяки зображенням на цій судині, вчені вперше одержали уявлення про зовнішній вигляд, одяг і озброєння скіфів. Були підтверджені повідомлення давніх істориків про цей кочовий народ. Повідомлення про скарби Куль- Оби викликали в Криму й Північному Причорномор'ї справжню золоту лихоманку.
  • 26.
    СОЛОХА (ЛІВИЙ БЕРЕГДНІПРА, НЕПОДАЛІК ВІД М. НІКОПОЛЯ, С. ВЕЛИКА ЗНАМЕНКА) Курган мав висоту більше 18 м. В 1912-1913 рр. його розкопками керував професор Петербурзького університету Микола Веселовський (1848-1918 рр). Дослідникові вдалося вперше виявити абсолютно не зруйноване й не пограбоване поховання скіфського царя! У царській могилі було знайдено прикрашену пластинами із благородних металів зброю, бронзовий грецький шолом, 6 срібних судин і безліч ювелірних виробів із золота й срібла. Веселовський М.І.
  • 27.
    План бокової гробниціСолохи. IV ст. до н.е. І - вхідна яма; ІІ - стінка із серцевої глини посеред дромосу; ІІІ - камера з основним похованням; IV, V - поховання слуг; VI, VII - господарські ніші.
  • 28.
    Найвидатнішою знахідкою Солохи,яка прославилася на весь світ, був золотий гребінець, який лежав у головах царя. Нині він зберігається в Державному Ермітажі (м. Санкт-Петербург, Росія). Вага його становить 294 г, висота 12,3 см, ширина 10,2 см. Гребінь складається з 19 довгих чотиригранних зубів, з'єднаних з фігурами лежачих левів. Над ним скульптурна група, яка зображує трьох воїнів-скіфів, які борються - двох кінних і одного пішого. Один з вершників вже змушений продовжити бій пішим - його поранений кінь лежить на землі, спливаючи кров'ю. Грецький майстер, який виготовив гребінь, постарався передати навіть найменші деталі. Скіфські воїни довговолосі й бородаті. Вони одягнені в характерні скіфські куртки й довгі штани, взуті в м'які чоботи. Двоє воїнів одягнені в захисні панцири, а в кінного скіфа (можливо, царя) - на голові грецький шолом.
  • 30.
    ГАЙМАНОВА МОГИЛА (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ) Курганмав висоту 8 м, а його діаметр становив 70 м. В 1970 р. він був розкритий і досліджений експедицією Академії наук УРСР на чолі з київським археологом В.І. Бадзилем. При розчищенні, пограбованої ще в стародавності похоронної камери, археологи знайшли не розграбовану схованку. В ній знаходились унікальні вироби із золота й срібла - чаші, кубки, килики, великий срібний хітон із широким золотим орнаментованим розтрубом і золотим наконечником. Гайманова могила до розкопок. с. Балки Запорізької обл.
  • 32.
    МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ) Чоловічепоховання (скоріше за все знатного скіфа) виявилося вщент пограбованим ще в давні часи, проте в ретельно замаскованій схованці археологи знайшли портупейний пояс з бронзовим набором, обшиту чотирикутними золотими пластинками стрічку і золоту обшивку горіта зі сценами міфу про Ахіла (аналогічну з чортомлицькою). Курган був розташований на північно-західній околиці м. Мелітополя. У 1954 р. він був досліджений експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом А.І. Тереножкіна. У жіночому похованні вдалося виявити близько 4000 золотих прикрас від стародавнього одягу.
  • 33.
    Прикраси із жіночогопоховання. Золото, бронза. IV ст. до н.е.
  • 34.
  • 35.
    ХОМИНА МОГИЛА (НІКОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН,ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ) Найбільшу популярність Хоминій Могилі принесла центральна гробниця, де були виявлені вуздечки зі срібним і позолоченим набором, кінський нахрапник (срібло з позолотою), ручка чаші у вигляді кабана (золото, срібло), очевидно виготовлені у IV ст. до н.е. Курган знаходився всього в 4 км від знаменитого Чортомлика і був досліджений в 1970 р. експедицією під керівництвом Б.М. Мозолевського.
  • 36.
    Реконструкція вуздечки з позолоченимнабором із Хоминої могили. IV ст. до н.е.
  • 37.
    Набір вуздечкових прикрас. IVст. до н.е. Хомина могила
  • 38.
    Обидва набори вуздечоквразили дослідників своєю незвичністю. Один з них (срібний) був виготовлений з великих прямокутних і круглих пластинок, поспішно покритих зовсім не характерним для Скіфії геометричним орнаментом. Другий (срібло з позолотою) - відрізнявся бляхами із стилізованими зображеннями фантастичних істот. На масивному нахрапнику методом штампування було нанесено двох орлів, які клюють голову лева, а над ними - лева з розкритою пащею. Художні особливості набору вказували на його фракійське походження.
  • 39.
    Ручка дерев'яної чашіу вигляді дикого кабана. Золото, срібло. Кінець IV ст. до н.е. Кінський нахрапник. Срібло з позолотою. Кінець IV ст. до н.е.
  • 40.
    ЦІКАВІ ФАКТИ Першим розритимв степу курганом стала Лита Могила (Червона Могила), яка знаходилася в 30 верстах від м. Єлісаветграда (нині - Кропивницький). Він був розкопаний в 1763 р. за наказом генерал-губернатора Новоросійського краю О.П. Мельгунова. Знайдені в кургані скарби («мельгуновський скарб») він подарував імператриці Катерині ІІ. Серед них були золота діадема, обкладання піхов і рукоятки меча із зображенням реальних і фантастичних тварин, золоті бляшки і т.д. Всі вони були датовані вченими кінцем VII - початком VI ст. до н.е. або часом походів скіфів до Передньої Азії. Виявити інші скіфські коштовності, які відносяться до цього періоду, археологам поки не вдалося. Деталь золотих піхов для меча з Мельгуновського кургану