Технології Web 2.0 на допомогу бібліотекарям

2
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope
Europe

3
За результатами дослідження
gemiusAudience

4
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

5
Europe

6
Europe

термін, що позначає друге покоління
мережевих сервісів, принциповою
відмінністю яких від Веб 1.0 є те, що ці
сервіси дозволяють користувачам не тільки
мандрувати по мережі, але і спільно
працювати, розміщуючи в мережі текстову і
медіа інформацію.
7

Основні ознаки Веб 2.0:
 недорогі продукти та сервіси, відкриті для
доопрацювання, розвитку, удосконалення, а не
завершені (пакетні) продукти;
 контроль за унікальними джерелами даних, які
збагачуються коштом залучення значного числа
користувачів;
 ставлення до користувача як до співробітника;
 використання колективних інтелектуальних ресурсів;
самообслуговування користувачів;
 спрощення користувацького інтерфейсу.
8

 Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія.
 Google Maps — Google-карти.
 Flickr — онлайн-фотоальбом.
 del.icio.us — служба онлайнових закладок.
 Netvibes — Персональний десктоп.
 Digg.com — Новинний ресурс.
 Pligg — Веб 2.0 CMS.
 Quintura — Візуальна пошукова система з інтуїтивною картою
підказок.
 Live Journal — Сервіс для ведення блогів.
 Youtube — Відеосервіс.
 MySpace — Сайт мережних співтовариств.
 Last.fm — Музичне співтовариство.
 Ucoz — Веб-сервіс для створення сайті та ін.
11

12
Головною особливістю Веб 2.0 є покращення та пришвидшення
взаємодії веб-сайтів з користувачами, що зумовило стрімке зростання
активності користувачів.
З розвитком веб 2.0 інтернет став цінним не як джерело інформації, а
як засіб (інструмент) комунікації.

 розширює професійні контакти,
 стимулює пошуки нового стилю й пріоритетів, творчої
волі, ідей співробітництва та способів їхньої реалізації в
бібліотечній галузі,
 формує позитивний імідж книгозбірень,
 допомагає зміцнити кредит довіри до них серед
користувачів та інших учасників інформаційного
суспільства,
 стимулює останніх бути партнерами в процесі розвитку
бібліотек.
Використання Інтернет-технологій в бібліотеках є наразі
обов'язковим для кожного фахівця.
Бібліотекарі повинні не лише орієнтуватися в питаннях
інформаційно-комунікаційних ресурсів та технологій, зокрема
Інтернет, але й практично застосовувати ці знання. 13

 віртуальне довідкове обслуговування
15

 системи управління контентом,
 портальні технології;
 mashup-додатки;
 RSS-формати;
 платформи створення форумів, сервіси створення анкет,
тестів, вікторин, віртуальних читальних залів, виставок,
екскурсій, турів, форумів;
 chat-обслуговування та collaborative browsing; сrowd-
soursing технології (тегування, wiki-портали, співтовариства
для виявлення споживчого інсайту, user generated-конкурси,
бази колективного досвіду, соціальні рекомендаційні системи,
хештеги);
 новітні соціальні медіа; сервіси хостингу. 20

Важливим є питання ефективного управління
контентом вебсайта, основне завдання якого —
постійне оновлення інформації та надання різних
інформаційних сервісів користувачам
Вирішенням такої ситуації є використання
програмних комплексів управління контентом
(Content management system), наприклад,
системи Libcms.
Особливістю Libcms є те, що цей продукт
створювався як масштабне рішення, за допомогою
якого можна створювати як невеликі бібліотечні
сайти, так і складні інформаційні портали.
22

Mash-up (Мешап) (інакше «меш-ап», від англ. mash-
up – змішувати) – веб-застосування, створені шляхом
змішування функціональності різних програмних
інтерфейсів та джерел даних.
З технічної точки зору мешап - це веб-сайт, який
об’днує дані з кількох джерел.
Наприклад, поєднавши картографічні дані від Google
Maps та інформацію з сайту бібліотеки, створимо
новий веб-сервіс: бібліотека на карті світу, з
додатковими сервісами навігації тощо.
26

RSS-канал - технологія стандартизованого
автоматичного розповсюдження (трансляції) онлайнової
інформації, яка використовується для публікації та постачання
інформації, що часто змінюєтьєся, перегляду нових записів у
блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і
відеоматеріалів.
В практичній діяльності RSS-стрічки можна
застосовувати для створення спеціальних пропозицій для
передплатників (наприклад, знижки на платні послуги),
розміщення інформації в інших інформаційних джерелах
(новинні сайти, сайти партнерів та ін.), просування власного
веб-сайту (RSS-стрічки з посиланнями повертають
користувачів на ваш сайт), реклами в RSS-стрічках та
публікації анонсів і новин бібліотеки. 29

http://www.nbuv.gov.ua/rss.xml
30

Розвиток технологій Web 2.0 забезпечує широкі можливості
«цифрового» майбутнього бібліотек.
В електронному інтерактивному форматі пропонуються
безкоштовні готові технологічні рішення, що уможливлюють
створення: дошок оголошень, електронних пам’яток і закладок,
листків-сигналів, гостьових книг, віртуальних читальних залів,
віртуальних виставок, екскурсій та турів, спеціалізованих форумів
професійного спілкування (Invision Power Board), сервісів
створення тестів (ipoll.ru, master-test.net, vashopros.ru,
virtualexs.ru, pollservice.ru, WebAnketa.com, MoyOpros.ru).
На зміну, а радше для закріплення звичайних форм
бібліотечно-інформаційного обслуговування, що здійснюється
через веб-сайти бібліотек — міжбібліотечного абонементу (МБА)
та електронної доставки документів (ЕДД), віртуальної довідкової
служби (ВДС), створюються: відео та Skype довідки, chat-
обслуговування та collaborative browsing — технології, основані
на соціально-орієнтованому програмному забезпеченні
(Collaboration and Social Software).
31

Chat-довідка виконується негайно. В її основу
покладено обмін короткими текстовими
повідомленнями між бібліотечним працівником і
користувачем у режимі реального часу. Бібліограф
водночас з'ясовує питання і дає відповідь. Така форма
обслуговування зручна для виконання уточнюючих,
адресних та фактографічних запитів.
Бібліограф повинен володіти певним запасом знань і
мати на робочому місці деякий набір довідкових видань.
Режим chat потребує спеціального програмного
забезпечення, яке дозволяє керувати діалогом між
бібліографом і користувачем.
32

 wiki-портали;
 спеціалізовані FAQ (Frequently Asked Question);
 співтовариства для виявлення споживчого інсайту;
 user generated-конкурси;
 бази колективного досвіду (Google, Answers.com);
 рекомендаційні системи (плагіни рекомендацій та
посилань);
 «хештеги» (hashtag), інструменти, що допомагають
перетворювати будь-які слова на посилання тощо.
#library
35

Новим серед можливостей налагодження
комунікаційної взаємодії бібліотечного
співтовариства є використання новітніх медіа —
соціальних мереж та блогів. Бібліотеки вже активно
освоюють нові сервіси: заводять аккаунти (облікові
записи) в різних соціальних мережах й об’єднуються в
їх межах в інтерактивні дискусійні групи та
професійні співтовариства.
39

Серед популярних в Україні :
 «Творчість та інновації в українських бібліотеках»
ibinnovate.wordpress.com,
 «Бібліотечний автобан» bibliote4nyj-autoban.blogspot.com,
 «Методична служба публічних бібліотек Києва»
olga-methodlibkyiv.blogspot.com,
 «Бібліотечний гопак» bibliote4nyj-gopak.blogspot.com,
 «Могилянська бібліотекарка» kmalibrary.blogspot.com та ін.
Цікавими є блоги наших колег з близького («Мышь библиотечная»,
«Ариадна Библиотечная», «Библиотекарша », «Как пройти в библиотеку
», «2:0 в пользу читателей», « Библи отекари Беларуси» та ін.) та
далекого зарубіжжя (наприклад, блог Бібліотеки Конгресу США
http://blogs.loc.gov/loc/), «Інформаційний тиранозавр» (http:/
/andyburkhardt.com), Annoyed Librarian (http://blog.libraryjournal.
com/annoyedlibrarian) та ін.
Каталог закордонних бібліотечних блогів зібрано на LISWiki
http:/lliswiki.org/wiki/Main_Page, чи LISZen www.lisZen.com. 40

Як показує досвід останніх років, соціальні медіа стають
одним з основних, а головне, найшвидшим
розповсюджувачем новин.
Дослідження компанії CNN, яка проаналізувала
поведінку міжнародних читачів щодо вибору каналів
отримання новин в Інтернеті, показало - 43 % новин
поширюються через соціальні сайти, зокрема Facebook,
Twitter, MySpace і YouTube.
Решта способів доставки новинного контенту -
використання електронної пошти - ЗО %, SMS - 15 % і
миттєвих повідомлень (ICQ тощо).
41

Перспективним у налагодженні інформаційно-
комунікаційної взаємодії бібліотечного співтовариства
стає використання сервісів хостингу: медіа-
майданчиків, що дозволяють розміщувати фото-, відео-
та аудіо-матеріали; соціальних Share-сервісів — веб-
ресурсів для зберігання та транслювання
інформаційних об’єктів у різних форматах (PowerPoint,
Word та Adobe PDF, Dif PDF та ін.).
42

 сервіси для зберігання, обміну та спільної роботи над
інформаційними об’єктами в режимі он-лайн;
(Google.Docs, Dropbox, Upload, Calameo, Slideshare та ін.)
 соціальні медіасховища — сервіси для спільного зберігання та
обміну мультимедійними файлами
(Flickr , Picasa, Instagram, YouTube, Scribd, Soundcloud та ін.);
 сервіси відеоконференцій та їхні різновиди (trueconf.ua, Skype,
Google Hangouts та ін.);
 сервіси проведення вебінарів (WizIQ.com, GeniRoom.com та ін.);
 вебкастинг (webcasting): скайпкасти (skypecast).
43

Мережеві комунікації та технології Веб 2.0
вдало «вплітаються» і в бібліотечну діяльність,
охоплюють все більше і більше бібліотечних по
слуг та сервісів, утворюючи новий етап розвитку
бібліотечної справи, який називають «Бібліотека
2.0»
47

 По-перше, майже всі засоби є відкритими для
доопрацювання, розвитку програмними рішеннями, а не
завершеними, «пакетними» продуктами .
 По-друге, важливою перевагою розглянутих програмних
засобів є безплатне використання — можливість
безкоштовного встановлення та експлуатації.
 По третє, більшість із зазначених технологічних засобів є
легкими для використання й не потребують від спеціалістів
бібліотечно- інформаційної сфери знань методів системно-
функціонального аналізу окремих технологічних процесів
та особливостей їхнього проектування.
 По-четверте, розглянуті програмні засоби — це мережеві
веб-додатки, які не потребують інсталяції великих
програмних комплексів, високих стандартів потужності
апаратного забезпечення бібліотек.
Отже, розглянуті веб-технології слід приймати до уваги
бібліотекам для того, щоб вчасно зорієнтувати свій шлях у
напрямі комунікаційної взаємодії бібліотек та суспільства.
48

Підготовлено за матеріалами:
 дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe;
 дослідження gemiusAudience;
 О. Мар’їна. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості розвитку
комунікаційного середовища»;
 Т. Якушко, Т. Ярошенко. «Технології Веб 2.0 для бібліотек і користувачів:
нові можливості розвитку бібліотечного середовища»;
 Н. П. Волян «Технології Веб 2.0 у бібліотечній діяльності»;
 О.Д. Мартинюк. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості розвитку
у сучасному інтернет-середовищі»;
 А. Вітушко, А. Струнгар. «Веб-сервіси для підвищення комунікативності
бібліотечних сайтів»;
 Л. Чуприна «Оперативна інтернет-інформація в інформаційно-
аналітичній діяльності бібліотек України»;
 О.В. Моргунова. «Библиотеки в социальных сетях»;
 М.Л. Бурчик, Н. В. Соколова «LibCMS – эффективное средство для
ведения сайта библиотеки»
 Вікіпедії та ін. 49

Технології Web 2.0 на допомогу бібліотекарям

More Related Content

What's hot

Viewers also liked

Similar to Технології Web 2.0 на допомогу бібліотекарям

More from Rivnens'ka oblasna biblioteka dlya molodi

Recently uploaded

Технології Web 2.0 на допомогу бібліотекарям